ЛОЗІВСЬКА ОДПІ ІНФОРМУЄ
На Харківщині виявлено 5041,1 га незаконних посівів
Триває операція «Урожай – 2016», в ході якої працівники ДФС, прокуратури, органів влади спільними зусиллями протидіють тіньовому бізнесу в агропромисловому комплексі.
Від Прокуратури області до територіальних органів ДФС регіону надійшли данні (станом на 10.08.2016р.) про незаконно здійснені посіви на площі 5041,1 га по 111 земельних ділянках. Власників вказаних ділянок не встановлено. Вже відпрацьовано по факту визнання безхазяйним врожаю з земельних ділянок площею 3999,3 га, або 79,3 %.
За результатами відпрацювання цих даних, Південною ОДПІ поставлено на облік у якості безхазяйного майна 3,2 га, засіяних соняшником, та зібрано 4 тони врожаю.
Крім того, Харківською ОДПІ під час уборки зернових (пшениця, овес) на території Таранівської сльської ради Зміївського району на площі 226,8 га було встановлено власника посівів.
Робота по виявленню фактів порушення аграріями діючого законодавства та по відпрацюванню отриманих від правоохоронних органів даних триває.
Майже 80 тисяч платників звернулися до Центрів обслуговування Лозівської ОДПІ
Протягом січня-липня 2016 року до Центрів обслуговування платників Лозівської ОДПІ звернулися 79632 платника податків, які отримали консультаційні, інформаційні, адміністративні послуги, подавали податкову звітність.
Понад 6 тисяч адміністративних послуг надано платникам податків з початку року.
Найбільш запитуваною є послуга з видачі картки платника податків. У січні-липні 2016 року їх видано 3828.
За реєстрацією книг обліку розрахункових операцій до ЦОПів звернулись 430 СПД та 52 за реєстрацією РРО. Надано 591 витяг з реєстру платників єдиного податку. Довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами Державної фіскальної служби України отримали 145 платників.
Нагадаємо, що з 1 липня 2016 року Центри обслуговування Лозівської ОДПІ працюють з понеділка по четвер з 09-00 години до 18-00 години, у п‘ятницю з 09-00 години до 16-45 години, у суботу – з 09-00 години до 13-00 години, неділя – вихідний.
Платники Лозівського та Близнюківського районів можуть отримати довідки за телефоном (05745)-5-12-07, платники м. Первомайський та Первомайського району за номером (05745)-3-40-93.
Подавати документи для митного оформлення через «єдине вікно» потрібно в електронному вигляді
Із запровадженням в дію автоматизованої системи «єдиного вікна» підприємцям більше не потрібно привозити до митниць паперові копії документів для митного оформлення.
До вступу в дію постанови Кабінету міністрів України щодо «єдиного вікна» підприємці зобов’язані були прибувати до митних терміналів з паперовими копіями документів і проходити всі відповідні державні контролюючі органи. На сьогодні митні брокери, підприємці, митниці і контролюючі органи об’єднані в один електронний інтерфейс. Тому підприємцям не потрібно прибувати до митниць для подання документів. Все відбувається в електронному вигляді.
З 1 серпня поточного року ДФС завершено розробку та розгорнуто все необхідне програмне забезпечення для функціонування «єдиного вікна». Воно складається з трьох частин: робочого місця митника, автоматів, які відповідають за прийняття повідомлень від декларанта та розсилку повідомлень за принципом «мовчазної згоди», та модуля для роботи суміжних служб.
Шановні клієнти АЦСК ІДД ДФС!
Наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 10.08.2016 №118 «Про внесення змін до наказу ІДД ДФС від 17.02.2015 №15» затверджено нову редакцію наступних реєстраційних форм:
Реєстраційна картка (для юридичної особи);
Реєстраційна картка (для фізичної особи/ фізичної особи – підприємця);
Додаток до розділу 2 Реєстраційної картки.
Нові форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису набувають чинності з 5 вересня 2016 року.
Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися віддаленими пунктами реєстрації користувачів АЦСК ІДД ДФС до 2 вересня 2016 року включно.
Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів для отримання послуг електронного цифрового підпису можна у розділі «Реєстрація користувачів» офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС.
Транспортним податком оподатковуються легкові авто вартістю більше 750 мінімальних зарплат
Об’єктом оподаткування в 2016 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньо-ринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
Дана норма в 2016 році стосується СПД – юридичних осіб, які самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого 2016 року подають контролюючому органу за місцем реєстрації транспортного засобу декларацію за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 10.04.2015 року № 415.
Проґавили виписку податкової накладної – подбайте про „уточненку”
За операцією з постачання товарів/послуг, за якою у звітному податковому періоді не складено податкову накладну, податкове зобов’язання в податковій декларації з ПДВ відображається на підставі підтверджуючого первинного документу, складеного відповідно до бухгалтерського обліку.
Якщо у минулому звітному податковому періоді податкова накладна за операцією з постачання не складена і податкові зобов’язання за такою операцією не відображені в податковій декларації з ПДВ, то платник податку зобов’язаний надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок та уточнюючий додаток 5 до такої податкової декларації з ПДВ. В уточнюючому додатку 5 зазначена операція відображається в таблиці 1, при цьому:
- у графі 2 «Платник податку – покупець (індивідуальний податковий номер)» проставляється ІПН продавця товарів/послуг зазначеної операції;
- у графі 3 «Період складання податкових накладних» – період складання первинного документу, складеного відповідно до бухгалтерського обліку, що підтверджує зазначену операцію.
Відпуск пального для власних потреб: чи необхідно сплачувати акцизний податок
У разі заправки пальним власної техніки через власні паливозаправні колонки, за відсутності розрахункових операцій, без застосування реєстраторів розрахункових операцій та у разі використання суб’єктами господарювання такого палива виключно для власних потреб, такі операції з відпуску пального не є операціями з реалізації пального. У такому випадку акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів не сплачується.
У випадку здійснення операцій з фізичного відпуску пального одночасно для заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій, об'єктом оподаткування акцизним податком з роздрібного продажу є операції з фізичного відпуску пального для заправки автотранспорту сторонніх організацій.
Нагадуємо, що акцизний податок з роздрібного продажу пального сплачується за специфічною ставкою 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального.
Більш детально з питанням сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів у разі заправки як власної техніки, так і техніки сторонніх організацій можна ознайомитися у листі Державної фіскальної служби України від 20.07.2016 р. N 24565/7/99-99-15-03-03-17 «Про надання відповідей на актуальні запитання платників при реалізації пального»
Щоб підприємець-спрощенець зайвого не відобразив у доходах
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ, не включаються:
- суми податку на додану вартість;
- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи - підприємця;
- суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів.
Помилково отримані кошти, які повернуто у п’ятиденний термін, не підлягають оподаткуванню ПДВ
Помилкове списання/зарахування коштів це - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача. Підприємства незалежно від форм власності мають повертати платникам у п’ятиденний термін помилково зараховані на їхні рахунки кошти.
Якщо власник рахунку не повернув у зазначений термін помилково одержані кошти, то їх повернення має здійснюватись у загальному претензійно-позовному порядку. Отже, якщо договірні відносини щодо постачання товарів/послуг між суб’єктами господарювання відсутні, то отримані неналежним отримувачем кошти, які повернуто у п’ятиденний термін, не підлягають оподаткуванню ПДВ.
Зазначена норма визначена п.п. 14.1.185 та п.п. 14.1.191 ст. 14; п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України; «Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою НБУ від 22.01.04 № 22; ст. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 №227/95 «Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України».
Звітність з ПДВ за серпень 2016 року: коротко про головні зміни
Подання декларації з ПДВ, яка враховує зміни, внесені з 1 липня 2016 року наказом Мінфіну від 25.05.2016 р. № 503, вперше має здійснюватися:
за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання - 20.09.2016 р.),
IV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017 р.).
Додатково роз'яснено зміни, що відбулися у новій формі декларації. Зокрема:
1) у додатку 5 (Д5) до декларації з ПДВ з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 - рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7 %";
2) викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (Д9) до декларації з ПДВ (пункт 2 Змін до наказу N 21), а саме: "* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника - звітний податковий період";
3) у додатку 10 (Д10) у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу N 21).
4) викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до декларації з ПДВ;
5) нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації.
Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з ПДВ.
У графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) податківці рекомендують вказувати ІПН контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з ПДВ суму від'ємного значення ПДВ.
Лист ДФС від 22.07.2016 р. №24830/7/99-99-15-03-02-17
Про несправний РРО повідомте контролюючий орган
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані при виявленні несправностей касового апарату, а також пошкодження засобів контролю протягом робочого дня, в якому виявлено несправності чи пошкодження, письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити центр сервісного обслуговування, а також протягом двох робочих днів після дня виявлення несправностей чи пошкодження письмово або засобами електронного зв’язку в довільній формі повідомити про це контролюючий орган, у якому суб’єкт господарювання зареєстрований платником податків.
Нормами зазначеного Закону не передбачено відповідальності до суб`єкта господарювання при не повідомленні контролюючого органу про виявлення несправностей РРО, а також пошкодження засобів контролю.
Зауважимо, що за не проведення розрахункових операцій через РРО застосовуються фінансові санкції передбачені до п. 1 ст. 17 Закону.
Як підтвердити статус неприбутковій організації
«Порядком ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» прописано спеціальний порядок підтвердження організаціями, які на 13.08.15 року були вже включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, свого неприбуткового статусу.
Органи фіскальної служби протягом двох місяців із дня набрання чинності Порядка № 440 повинні направити письмові запити. Неприбуткова організація протягом місяця з дня отримання такого письмового запиту зобов’язана надати відповідь, що вона відповідає встановленим п.133.4 ПКУ вимогам, та завірені нею копії установчих документів (окрім тих, які оприлюднені на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» від 15.05.03 р.№755).
Органи ДФС в місячний строк із дня отримання відповіді на свій запит і завірених копій відповідних паперів мусять:
- включити неприбуткову організацію до нового Реєстру неприбутківців – якщо її установчі документи відповідають вимогам п.133.4 ПКУ;
- надіслати неприбутківцю повідомлення про невідповідність – якщо його установчі документи не відповідають вимогам п.133.4 ПКУта /або ним подано не всі копії потрібних паперів.
Сплата єдиного внеску включається до складу витрат нотаріуса
Відповідно до п.178.3 ст.178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
На підставі положень Закону України від 02.03.93р. № 3425-XII «Про нотаріат» та з метою встановлення єдиного переліку витрат, пов’язаних з організацією роботи приватних нотаріусів, Мінюстом видано лист від 02.02.2006 № 31-35/20, в якому наведено перелік витрат, які приватні нотаріуси мають право враховувати при обчисленні загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, сплату нотаріусами єдиного внеску.
Враховуючи зазначене, сплата приватними нотаріусами єдиного внеску за попередній звітний рік, що фактично сплачена згідно остаточного розрахунку у поточному році, може бути включена до складу витрат при обчисленні оподатковуваного доходу за звітний рік.
Повернення переплати по ПДВ при анулюванні платника податку
Відповідно до п.184.7 ст.184 ПКУ якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.
Крім того, в разі наявності переплати на момент ліквідації платника ПДВ, відповідно до ст.200'п.8 ПКУ, після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Тому платнику, разом з декларацією за останній звітний період, необхідно подати Додаток 4 «ЗАЯВА про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету» де зазначити реквізити рахунку на який буде повернуто переплату.
За виплату зарплати раз на місяць отримаєте штраф
Оскільки виплата зарплати раз на місяць є порушенням строків виплат, установлених законодавством, відповідальність за такий вид порушення передбачено у вигляді штрафу 510 грн на 1700 грн (ч. 1 і 2 ст. 41 КУпАП). Штраф стягується із керівників підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності й ФОПів.
Якщо у 2016 році дохід перевищив 1 мільйон гривень – реєструйте касовий аппарат
Нагадуємо фізособам – платникам єдиного податку 2 і 3 груп про те, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. гривень застосування реєстратора розрахункових операцій є обов'язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням доходу понад 1 млн. гривень, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Зверніть увагу, що разі встановлення протягом календарного року, в ході проведення перевірки, факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
– вчинене вперше – 1 гривня;
– за кожне наступне вчинене порушення – 100% вартості проданих товарів чи послуг.
На запрошення фіскальні органи можуть прийти на перевірку
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізособи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків ( п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ).
Документальною невиїзною позаплановою електронною перевіркою за заявою платника податків вважається перевірка, що проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до п. 77.2 ст. 77 ПКУ, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку. Заява подається за 10 календарних днів до очікуваного початку проведення електронної перевірки, але не раніше офіційного повідомлення про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків: які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності; суб’єктів господарювання мікро-, малого; середнього підприємництва; інших платників податків.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПКУ, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження (п. 78.2 ст. 78 ПКУ).
Зауважимо, що проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).
Тобто документальна позапланова перевірка проводиться на підставі поданої заяви платника податків про проведення перевірки після прийняття рішення керівника контролюючого органу, яке оформлюється відповідним наказом.
При цьому, термін прийняття керівником контролюючого органу рішення про призначення документальної позапланової перевірки за заявою платника податків (юридичної особи, фізичної особи – підприємця), ПКУ не визначено.
Скільки можна користуватися підзвітною готівкою
Відповідно до п.2.11 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України №637, видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.
Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження.
Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.
Доходи у вигляді дивідендів: правила оподаткування
Державна фіскальна служба України повідомила, що для застосування положень п.п. 140.4.1. п.140.4 ст. 140 Податкового кодексу України щодо коригування фінансового результату до оподаткування платниками податку на прибуток слід керуватись листом Мінфіну від 25.07.2016 №31-11130-09-10/21370.
Податкові консультації з питання коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті від інших платників податків, застосовуються у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню.
Таке роз’яснення викладене листом ДФС України від 04.08.2016 №26581/7/99-99-15-02-02-17.
Розрахунок за ф. 1ДФ: дохід для рядка „Військовий збір”
Порядок відображення відомостей у розділі II «Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею та військовий збір» податкового розрахунку за ф. 1ДФ визначено п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.
Зокрема, у рядку «Військовий збір» відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками) загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору. Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
ЄСВ на суми грошових компенсацій за невикористані щорічні відпустки
Базою нарахування єдиного внеску роботодавцями є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Суми грошових компенсацій за невикористані щорічні (основні та додаткові) відпустки у розмірах, передбачених законодавством, є базою для нарахування єдиного внеску.
Згідно із статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення.
Після звільнення працівника підприємство не несе обов’язку страхувальника, а відповідно і платника страхових внесків.
Відтак особам, яким після звільнення з роботи нараховано компенсацію за невикористану відпустку, єдиний внесок на зазначені суми не нараховується.
Якщо виявлено факти прихованих трудових відносин
При виплаті роботодавцем заробітної плати працівнику в розмірі, меншому ніж мінімальна у разі фактичного виконання роботи таким працівником повний робочий час; при виплаті роботодавцем заробітної плати працівнику «в конверті» та при використанні праці неоформлених належним чином найманих працівників чинним законодавством про працю передбачена фінансова та адміністративна відповідальність роботодавця у розмірі до 43500 гривень.
Який порядок зняття з обліку ФОП – платника єдиного податку.
У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізособи- підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як підприємцем.
При цьому останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Платник єдиного внеску (фізособа-підприємець) знімається з обліку після проведення перевірки (у разі її проведення) та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску. До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.
Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Як заповнюється платіжка на поповнення електронного рахунка в системі електронного адміністрування реалізації пального
ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка. Під час перерахування коштів із власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕАРП поля платіжного доручення заповнюються відповідно до такого повідомлення ДФС.
Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, аби надавати повну інформацію про платіж і документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
У разі перерахування коштів із власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕАРП у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація щодо платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».
ФОПи-єдинники зобов’язані мати первинні документи на товар
З метою підтвердження сум, які не належать до складу доходу платника єдиного податку, фізичні особи — підприємці повинні мати відповідні документи (договори, банківські документи тощо), зокрема, у разі якщо надходили:
•транзитні кошти для виконання послуг згідно договору транспортного експедирування;
•суми кредиту в іноземній валюті;
•проценти, отримані від банку за користування коштами на рахунку;
•суми завдатку у випадку, якщо поверталися кошти, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок ФОПа-єдинника.
Для підтвердження даних податкового обліку, у т.ч. даних податкових декларацій із ПДВ, можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
За відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту неутримання ПДФО під час виплати доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції як до податкового агента, передбачені п. 127.1 ПКУ, і на суму податкового боргу нараховується пеня. За незбереження первинних документів до платників можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ПКУ.
Окрім того, до фізичних осіб, які не ведуть або ведуть із порушенням облік доходів і витрат, застосовується відповідальність у формі адміністративного штрафу.
Якщо самостійно виявлено заниження зобов’язання
До суб’єкта господарювання, який до початку перевірки контролюючого органу самостійно виявив факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів і надав уточнюючу декларацію (розрахунок), проте не сплатив донарахованої суми зобов’язань і штраф у розмірі 3%, контролюючим органом нараховуються штраф у розмірі 5% від суми самостійно нарахованого заниженого податкового зобов’язання (недоплати) та пеня. Після уплати суми заниженого податкового зобов’язання також застосовується штраф, передбачений ст. 126 ПКУ.
Окрім того, неподання чи несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ й організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів, платежів, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 85 до 170 грн.
Дії, передбачені вище, учинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 170 до 255 грн.
Про відображення перерахунку індексації у формі 1-ДФ
Доходи нараховані (виплачені) платнику податку у вигляді сум індексації заробітної плати, зокрема за попередні періоди, відображаються в податковому розрахунку за формою № 1ДФ під «101» ознакою доходу у тому кварталі, в якому проводиться таке нарахування (виплата).
Поворотна фінансова допомога у формі 1-ДФ
Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується фізичною особою на підставі укладеного договору, протягом дії такого договору не є об’єктом (базою) оподаткування ПДФО та не відображається у формі № 1ДФ. Водночас якщо поворотна фінансова допомога не повертається фізичною особою у термін, який визначений договором, то сума допомоги включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%. При цьому зазначений дохід відображається у формі № 1ДФ за ознакою доходу «126».
Податкова соціальна пільга при виплаті лікарняних
Враховуючи те, що сума виплат у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні) розглядається як заробітна плата платника податку, то у разі її не перевищення граничного розміру загального місячного оподаткованого доходу від одного працедавця у вигляді заробітної плати, який передбачений нормами пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України, найманий працівник має право на податкову соціальну пільгу.
Відсотки за депозитом та дохід сільськогосподарського товаровиробника
Відсотки за депозитом та сума безповоротної фінансової допомоги включаються до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки відповідають умовам визначення доходу.
Сума поворотної фінансової допомоги не включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва, оскільки така допомога є обов’язковою до повернення у визначений у договорі термін. Сума поворотної фінансової допомоги, яка не повертається у визначений у договорі термін, включається до загальної суми доходу при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Чи можливо тимчасово припинити підприємницьку діяльність?
Порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця визначено Законом України від 15.05.03 р. № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями.
Законом № 755 та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
