Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 203

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Мешканці Харківщини задекларували 1,6 мільярдів доходів за минулий рік

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що у січні - березні 2020 року мешканці Харківщини задекларували 1599,3 млн грн, що на 216,1 млн грн або на 15,6 відсотків більше ніж за відповідний період минулого року.

Слід відмітити, що за даними ДПС України Харківщина на сьогодні зайняла друге місце за кількістю громадян, які декларують доходи понад 1 млн гривень. Всього в місті Харкові та області 143 таких особи.

Нагадуємо, що термін подання громадянами річної декларації про майновий стан і доходи за минулий рік подовжено до 1 липня 2020 року.

Це передбачено Законом України від 17.03.2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID – 19)».

При цьому, суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Щоб скористатися правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2019 році, громадяни можуть подати річну декларацію про майновий стан і доходи до кінця поточного року.

На Харківщині сплачено понад 75 мільйонів гривень за нерухомість

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за І квартал 2020 року до Місцевого бюджету надійшло 75,5 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. В тому числі 62,6 млн грн сплачено юридичними особами та 12,9 млн грн - фізичними особами.

При цьому, загальні надходження цього податку перевищили минулорічні (за аналогічний період) на 5,8 млн грн (+ 8,4 відс.). Індикативний показник ДПС України виконано на 107,4 відс.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Місцеві бюджети Харківщині отримали 845,9 млн грн єдиного податку

З початку року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 845,9 млн грн єдиного податку, це на 95,5 млн грн більше, ніж першому кварталі минулого року.

Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. Упродовж трьох  місяців цього року вони сплатили 634,0 млн гривень. Досягнуто ріст до минулого року на 79,8 млн грн (+ 14,4 %).

Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується в повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.

Запроваджено єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

18.04.2020 набрав чинності Закон України від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 559). Ухвалені Законом № 559 зміни забезпечують створення єдиного рахунку для сплати податків і зборів, передбачених ПКУ (крім ПДВ та акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також митних платежів), єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) через Електронний кабінет. Такий рахунок буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) на центральному рівні Державної казначейської служби.

Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску має запрацювати з 01.01.2021. До цієї дати Державна казначейська служба України має подбати про його відкриття та оприлюднення реквізитів такого рахунку.

Введення єдиного рахунку для сплати податків та єдиного внеску допоможе спростити сплату податкових платежів та сприятиме зменшенню кількості помилково або надміру сплачених грошових зобов’язань.

Як зазначалось вище, Закон № 559 набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (18.04.2020), крім пункту 1 (в частині накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 ПКУ), пункту 2, пункту 3 (в частині коштів на єдиному рахунку, відкритому в порядку, визначеному статтею 351 ПКУ) розділу І Закону № 559, які набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Закон № 559 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від  17.04.2020 № 67.

Відеоурок від податкової № 6. Подання заяви про надання довідки про відсутність заборгованості
Податкова служба продовжує серію відеоуроків, у яких роз’яснює, як правильно користуватися електронними сервісами.

Шостий відеоурок присвячено поданню заяви про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за допомогою Електронного кабінету.
Переглянувши відеоурок, користувачі зможуть дізнатися, як правильно оформити заяву про надання довідки та надіслати до органу ДПС, де платник перебуває на обліку.
Зазначена довідка, зокрема, необхідна платнику для участі у публічних закупівлях.
https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/6153.html
Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС .

Інформаційний лист № 10. Карантинні нововведення для бізнесу. Частина 3. Практичні особливості застосування звільнення від ПДВ

ДПС продовжує роз’яснювати положення податкового законодавства, запроваджені Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX.

У десятому випуску ви знайдете пояснення практичних аспектів виконання вимог пункту 71 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, яким, зокрема, передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання  на митній території України товарів (в тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Серед іншого, розглянуто особливості складання податкових накладних та відображення у податковій звітності операцій, здійснених у періоді з 17 березня по 2 квітня 2020 року.

Інформаційний лист можна скачати тут.

Подати заяву про реєстрацію РРО можна онлайн

Реєстрація РРО здійснюється в податковому органі за основним місцем обліку СГ як платника податків (глава 2 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547).

Для реєстрації РРО СГ або представник СГ подає до податкового органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 до Порядку № 547).

СГ, включені до системи подання податкових документів в електронному вигляді, можуть подавати реєстраційні заяви за ф. № 1-РРО в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО СГ може подати через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється виключно після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ за формою «J1311401 – Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО».

Усі розділи реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО підлягають обов’язковому заповненню.

При заповненні реєстраційної заяви за ф. № 1-РРО у розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО» платник обирає потрібну інформацію щодо сфери застосування РРО з довідника в спливаючому вікні за посиланням: «розд. 5 «Сфера застосування відповідно до Державного реєстру РРО»/«Пошук у довіднику»/«код» та «назва» сфери застосування РРО».

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом платника слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Про користування електронними сервісами податкової служби можна докладно дізнатися із відеоуроків https://www.tax.gov.ua/media-tsen…/videogalereya/videouroki/.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Важлива інформація для платників податків

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує: 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 540), яким внесено зміни, зокрема, до ПКУ в частині оподаткування:

Плати за землю: не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності. При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов.язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками плати за землю було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року з причин, які не пов.язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники плати за землю зобов.язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в яких відобразити зміни податкового зобов.язання із сплати плати за землю. Установлено, що платники плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які визначають податкові зобов.зання із плати за землю на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов.язання зі сплати плати за землю за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням земельної ділянки у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов.язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов.зання за такий період.

Податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до статті 266 цього ПКУ в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

При цьому платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (крім фізичних осіб), що відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період березень 2020 року.

У разі якщо у березні чи квітні 2020 року платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зобов'язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень цього підпункту.

При цьому у разі подання таких податкових декларацій з підстав, визначених цим підпунктом, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені статтею 50 цього ПКУ, та штрафні санкції згідно з вимогами пункту 120.2 статті 120 цього ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених цим ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Хто є платниками податку на прибуток підприємств з числа нерезидентів?

Відповідно до п. 133.2 ст. 133 ПКУ платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є:

- юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ);

- постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ).

Пунктом 133.3 ст. 133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.

Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі.

Як оподатковуються податком на прибуток підприємств операції за договорами управління майном?   

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Редакція розд. III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не містить положень щодо окремого обліку за договорами управління майном і подання платниками податку – управителями майна окремих декларацій з податку на прибуток.

Тобто розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку шляхом коригування фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності з урахуванням операцій за договорами управління майном, на різниці, які збільшують або зменшують фінансовий результат до оподаткування, відповідно до положень ПКУ.

Як здійснюється амортизація основних засобів та нематеріальних активів у разі проведення їх уцінки/дооцінки?

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на результат переоцінки основних засобів і нематеріальних активів, що передбачає збільшення фінансового результату до оподаткування на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац третій п. 138.1 ст. 138 ПКУ) та зменшення фінансового результату до оподаткування на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів, проведеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (абзац четвертий п. 138.2 ст. 138 ПКУ).

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів і нематеріальних активів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації необоротних активів згідно зі ст. 138 ПКУ та відповідно при розрахунку податку на прибуток підприємств.

Чи подають об’єднання співвласників багатоквартирного будинку разом з Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, річний Баланс та Звіт про фінансові результати.

Відповідно до абзацу четвертого п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткові організації), визначені п. 133.4 ст. 133 ПКУ,  подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі - Звіт) за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), (професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, утворені в порядку, визначеному законом, звітують у разі порушень п. 133.4 ст. 133 ПКУ), та річну фінансову звітність.

Неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, що відповідають вимогам, встановленим у п. 133.4 ст. 133 ПКУ, зокрема внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, Звіт подається за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ неприбутковими організаціями, є додатком до Звіту та є їх невід’ємною частиною.

Так, неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі Звітом фінансова звітність, а саме:  Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Відповідно до п.п.133.4.6 п.133.4 ст.133 ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст.133  ПКУ і  не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Які особи та яким чином можуть отримати витяг з Реєстру неприбуткових установ та організацій?

Відповідно до п. 12 прим. 1 Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою КМУ від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок) неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником неприбуткової організації чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку неприбуткової організації за формою згідно з додатком 3 до Порядку. Усі розділи запиту підлягають заповненню.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ неприбуткової організації, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів неприбуткової організації, із зазначенням дати.

Неприбуткові організації, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати запит засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

За запитом неприбуткової організації контролюючий орган надає їй безоплатно протягом трьох робочих днів, що настають за днем отримання такого запиту, витяг з Реєстру, який містить відомості про неприбуткову організацію визначені п. 11 Порядку, або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі. Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату та час його формування, та є чинним до внесення змін до Реєстру в частині відомостей, що стосуються зазначеної неприбуткової організації.

Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (меню «Листування з ДПС»).

Платнику ПДВ повернено основні засоби у зв’язку з його виходом із складу засновників. Чи відображати податковий кредит?

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (п.п. «а» п. 185.1 ст. 185 ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191.ст. 14 ПКУ).

Отже, операції з внесення основних фондів до статутного фонду та повернення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими юридичними або фізичними особами, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ, і як наслідок, оподатковується на загальних підставах.

До податкового кредиту відносяться суми ПДВ, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності) (п. 198.1 б) .ст.198 ПКУ).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

Отже, податковий кредит виникає як у платника ПДВ при отриманні основних засобів у якості внеску до статутного фонду, так і у засновника – платника ПДВ, якщо йому будуть поверненні основні засоби у разі виходу зі складу засновників.

Товар (послугу) придбано у підприємця: відображення у податковому розрахунку за ф. № 1-ДФ

При нарахуванні (виплаті) доходів ФОП (не залежно від системи оподаткування) та самозайнятим особам податкові агенти зобов’язані відобразити такі доходи у податковому розрахунку за формою № 1-ДФ за звітний квартал, у якому вони були нараховані.

При цьому, під час нарахування (виплати) підприємцю доходу від здійснення ним підприємницької діяльності не утримується податок на доходи фізичних осіб, якщо таким підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності.

При заповненні податкового розрахунку за формою № 1-ДФ:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано підприємцю.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Дохід, нарахований самозайнятій особі, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ за ознакою доходу «157».

- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу.
- у графі 4а «Сума нарахованого податку» відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику (якщо підприємцем не надано копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності).

- у графі 4 «Сума перерахованого податку» відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету (у разі нарахування податку та відображення у графі 4а).

Якщо підприємцем надано копію документа, що підтверджує його державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності, то графи 4а «Сума нарахованого податку» та 4 «Сума перерахованого податку» не заповнюються (в таких графах проставляються нулі).

Зазначена норма передбачена п. 176.2 ст. 176, п. 177.8 ст. 177 ПКУ; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 № 4.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Чи звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 березня по 31 березня та з 01 квітня по 30 квітня 2020 року за себе.

За які звітні місяці не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичні або юридичні особи у зв’язку із заходами, спрямованими на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

Не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

При цьому платники плати за землю (крім фізичних осіб), які відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПКУ подали податкову декларацію, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати плати за землю за податковий період березень 2020 року.

Де можна ознайомитись з інформацією щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС та переліком документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг?

Детальну інформацію щодо режиму роботи, розміщення пунктів обслуговування (відокремлених пунктів реєстрації) користувачів Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КНЕДП ІДД ДПС) можна отримати на офіційному інформаційному ресурсі КНЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням Головна/«Контакти»/«Пункти обслуговування» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Пункти обслуговування».

Перелік документів, необхідних для отримання електронних довірчих послуг, наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу КНЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua/Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»), у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація».

Чи може фізична особа – підприємець подати через Електронний кабінет заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви?

За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).

Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?

У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, тимчасово, у періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року:

-  не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), несвоєчасне подання звітності до контролюючих органів;

-  не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди, підлягає списанню.

Основні випадки обов’язкового подання декларації про майновий стан і доходи встановлені ПКУ

Деклараційна кампанія 2020 року триває.

Нагадуємо платникам про основні випадки обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи.

Так, громадяни обов’язково подають декларацію про майновий стан і доходи, якщо ними отримано протягом 2019 року наступні доходи:

- від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168ПКУ);

- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 та п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

- від операцій з майном відповідно до ст.ст. 172 – 173 ПКУ (відчуження майна) (п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

-  від операцій з інвестиційними активами (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ);

- з іноземних джерел (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 та п.п. 170.11.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ);

- від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових або немайнових прав від осіб, які не є членами сім'ї першого та другого ступеня споріднення (п. 174.3 ст. 174 ПКУ);

- від відчуження рухомого за ухвалою суду, згідно з якою прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п. 173.4 ст. 173 ПКУ);

- від відчуження нерухомого за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на нерухоме майно (п. 172.5 ст. 172 ПКУ);

- у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. У 2019 – 1 043,25 гривень* (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 134.2 ст. 164 ПКУ);

- у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи станом на 1 січня звітного податкового року. У 2019 –  960,50 гривень** (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

- у вигляді благодійної допомоги у сумі, що перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2019 – 2 086 500,00 гривень* (п.п. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

- у вигляді цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику в строки, визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

- у вигляді нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує у 2019 році 2 690 гривень** (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ);

- від продажу власної продукції тваринництва, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на  01 січня звітного (податкового) року. У 2019 – 208 650 гривень* (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

- від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ);

- суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) відповідно до умов цивільно-правового договору при отриманні зазначених доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

- з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України    (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 ПКУ);

- інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

 * мінімальна заробітна плата, встановлена на 1 січня 2019 року – 4 173 гривень;

** місячний прожитковий мінімум, діючий для працездатної особи станом на  01 січня 2019 року – 1 921 гривень.

Звертаємо увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533-IX термін подання річної декларації про майновий стан і доходи продовжено до  01 липня 2020 року. Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено до сплати, необхідно сплатити до 01 жовтня 2020 року.

Довідково: з інформацією, як заповнити декларацію про майновий стан і доходи громадян можливо ознайомитись у відеоуроці від податкової № 1 за посиланнями: 

https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html

https://www.facebook.com/TaxUkraine/videos/1407838859418903/

https://www.youtube.com/watch?v=YOhECvfE0Z4

Особливості цьогорічної кампанії декларування - 2020

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області рекомендує платникам податків подавати декларацію про майновий стан і доходи через Електронний кабінет платника за допомогою електронного ключа. Це той необхідний і правильний вихід, який дозволить дотриматись рекомендацій щодо режиму карантину, пов’язаного з упередженням поширення коронавірусу COVID-19,  який максимально забезпечить комфорт і швидкість у виконанні платником свого конституційного обов’язку.

Також нагадуємо, про декларування коштів, отриманих з-за кордону. Так, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача. В цьому разі громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію. Дохід оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором 1,5%. Сума іноземного доходу перераховується у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент отримання таких доходів.

Також звертаємо увагу, що вчителі та викладачі, які у минулому році надавали репетиторські послуги, але не були зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та задекларувати їх шляхом подання до органів ДПС декларації про майновий стан і доходи.

До репетиторських послуг належить підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових, дипломних робіт тощо.

Термін подання річної декларації про майновий стан і доходи подовжено до 1 липня 2020 року.  Суму податкового зобов’язання, яке платниками визначено в декларації до сплати, необхідно сплатити до 1 жовтня 2020 року.

Коли при виплаті доходів фізичній особі - підприємцю не утримується ПДФО та військовий збір

Об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п. 163.1 ст. 163 розд. ІV ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати ПДФО та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки 18 та 1,5 відсотка відповідно.

Під час нарахування (виплати) ФОП доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, СГта/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо ФОП, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності (п. 177.8 ст. 177 розд. ІV ПКУ).

СГ при виплаті доходів фізичній особі - підприємцю не утримує ПДФО та військовий збір за умови надання такою особою копії документа, що підтверджує її реєстрацію як суб’єкта підприємницької діяльності.

« повернутися до списку новин