Близнюкiвська районна рада

.

Переглядів: 434

 

 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області 

ПДВ: надходження зростають

Начальник  Головного управління ДПС у   Харківській області Артем Єфремов зазначив, що за січень 2021 року   забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету у сумі  853,7 млн гривень.

Надходження збільшилися на 59,4 млн грн (або 107,5 %) у порівнянні з січнем 2020 року.

Нагадуємо, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» запроваджено для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку).

Таким чином, 22 лютого 2021 року – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2021 року. 

ДПС України про тимчасове невідображення сплачених податків в ЕК

З 1 січня 2021 року в Україні у зв’язку з врегулюванням територіального устрою відповідно до вимог постанови «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ, прийняттям Закону України «Про Державний Бюджет України на 2021 рік» та внесенням змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

введені в дію 183 тисячі нових бюджетних рахунків у розрізі територіальних громад для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів;

змінені бюджетні рахунки за окремими кодами класифікації доходів бюджету;

відкриті нові небюджетні рахунки для зарахування єдиного внеску.

Інформація щодо реквізитів бюджетних та небюджетних рахунків була розміщена в електронному кабінеті платників, на вебпорталі ДПС у рубриці «Бюджетні рахунки» (https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/) та в Центрах обслуговування платників.

Зазначені процеси призвели до значного збільшення бюджетних рахунків та відповідної інформації про надходження платежів від Казначейства.

Органами ДПС у січні поточного року опрацьовано 4 млн розрахункових документів про сплачені суми податків на нові бюджетні рахунки та 2 млн розрахункових документів про сплату єдиного внеску.

Враховуючи великий обсяг масиву даних відображення сплачених сум в Електронному кабінеті відбувається поступово датою фактичного перерахування платниками сум до відповідного бюджету та / або фондів.

При цьому пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату не застосовуються.

У разі виникнення питань  щодо невідображення в Електронному кабінеті сплачених сум у січні 2021 року просимо звертатися за номерами телефонів контакт-центру ДПС 0800 - 501-007 або на «Пульс» ДПС (044) 284-00-07 для термінового їх вирішення.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/451203.html 

Звіт з єдиного внеску поданий до 1 лютого за старими формами не потрібно перездавати

З 1 лютого 2021 року звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Звіт) подається у редакції, затвердженій наказом Мінфіну від 05.11.2020 р. №670 «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2020 за №1289/35572 (далі – Наказ №670).

При поданні з 01.02.2021 Звіту за формами, відмінними від форм, встановлених Наказом №670, їх приймання та опрацювання здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів, щодо подання Звіту за не чинними формами.

Якщо ж платником подано до 1 лютого 2021 Звіт за формою, що була передбачена Порядком, у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року №511, який пройшов всі контролі при завантажені до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, у такого платника не виникає обов’язку перездавати Звіт за оновленою формою. 

ЄСВ: визначаємось із формами звітності

1 січня 2021 року набули чинності Закон № 116 та Закон № 115, якими змінено порядок подання звітності про нарахування ЄСВ. Зокрема, передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону про ЄСВ, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ.

Для реалізації зазначеного заходу Міністерством фінансів України видано накази від 15.12.2020 № 773, від 09.12.2020 № 752, від 17.12.2020 № 783 якими відповідно внесено зміни до Наказу № 4, Наказу № 578, Наказу № 859. Цими наказами затверджено оновлені форми звітності, що містять у своєму складі відомості щодо сум нарахованого ЄСВ.

Цими наказами затверджено нові форми звітності, що містять у своєму складі відомості щодо сум нарахованого єдиного внеску.

Водночас, чинні форми звітності з єдиного внеску, затверджені Наказом № 435, є окремою звітністю з єдиного внеску та не можуть відповідати вимогам законодавчих змін. Таким чином, з метою уникнення правової колізії щодо існування декількох форм звітності з відображення сум нарахованого єдиного внеску зазначені вище форми звітності мають бути скасовані.

Враховуючи зазначене, Міністерством фінансів України направлено до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію Наказ № 814, що передбачає скасування Наказу № 435 та на сьогодні проходить процедуру державної реєстрації.

Наказом № 814 встановлено, що звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими Наказом № 435, подається до податкових органів за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в податкових органах:

- до 01.04.2021 - згідно з дод. 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), затвердженого Наказом № 435, для платників єдиного внеску, визначених п.п. 1 та 16 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, за звітні періоди до 2020 року включно та у разі проведення державної реєстрації припинення до 28.02.2021 року;

- до 01.04.2021 - згідно з дод. 7 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п.п. 1, 4, 5 та 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім, укладених з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у ЄДР);

- до 01.04.2021 - згідно з дод. 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до I - III груп платників єдиного податку;

- до 01.01.2022 - згідно з дод. 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, які обрали спрощену систему оподаткування та належать до IV групи платників єдиного податку;

- до 01.01.2022 - згідно з дод. 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ, які використовують загальну систему оподаткування;

- до 01.01.2022 - згідно з дод. 5 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених п.п. 5, 5-1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ;

- до 01.01.2022 - згідно з дод. 6 до Порядку для платників єдиного внеску, визначених абз. 2-3 ч. 1 ст. 10 Закону про ЄСВ.

Аналогічні роз’яснення надані листом ДПСУ від 03.02.21 № 3042/7/99-00-04-03-01-07 

Звіт по ЄСВ за січень 2021 року подавати не треба

За січень, лютий та березень 2021 року щомісячні звіти по єдиному внеску (Додаток 4) за старою формою вже не подаються. Платники ЄСВ звітуватимуть за новою об’єднаною формою щоквартально.

За I квартал 2021 р. звітність подаватиметься у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) за основним місцем обліку платника ЄСВ.

Форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), за якою подається об’єднана звітність, затверджено наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» (далі – Наказ № 773).

Також він містить інформацію щодо сум нарахованого ЄСВ (з розбивкою по місяцях звітного кварталу).

Розрахунок подається податковими агентами та платниками ЄСВ лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником ЄСВ протягом звітного періоду. 

Перша та друга квитанції до електронної податкової звітності. Як це працює?

Наприклад, суб’єкт господарювання  надіслав декларацію в останній день терміну для подання звітності. Отримання першої квитанції ще не означає, що звітність Вами подана. Саме друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) в контролюючому органі електронного документа. Друга квитанція також може бути повідомленням про неприйняття декларації з зазначенням причин такого неприйняття.

Якщо, у нашому випадку, друга квитанція отримана вже після терміну, то датою прийняття декларації вважається дата та час зазначені у першій квитанції.

Детальніше:

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557). 

Як перейти на єдиний рахунок

Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три кроки.

Перший - подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 через Електронний кабінет та отримати реквізити єдиного рахунку.

Другий - отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Третій - надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.

«Як перейти на єдиний рахунок» дивіться у відео за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/7081.html

Якщо платник не має бажання використовувати єдиний рахунок, то він продовжує здійснювати сплату платежів та єдиного внеску за звичайною системою, тобто безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки. 

Борги з єдиного внеску знову списують «сплячим» підприємцям

Законом №1072 врегульовано списання недоїмки з ЄСВ тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592) та від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон №786), у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.

Отже, законодавець продовжив процедуру списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафу і пені. Нагадаємо, що коло суб’єктів господарювання, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадили незалежну професійну діяльність. Встановлено новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – до 1 березня 2021 року. А ті платники, які подали скоріше заяви та проґавили термін не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи проведуть списання на підставі документів, які були подані раніше, у відповідності до Законів №№592 та 786.

Стосовно платників податків, які не скористались такою можливість раніше, то вони можуть зробити це тепер, подавши  такі документи:

- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження підприємця, якщо така заява не подавалася раніше;

- заяву про списання заборгованості;

- звітність з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку, звичайно, за умови, що така звітність не подавалася раніше. 

Умови для обрання єдиного податку третьої групи юрособами

Законом №1017 з 01.01.2021 внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291ПКУ  щодо визначення річного обсягу доходу.

Так, відповідно до п. п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Підпунктом 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також, не можуть бути платниками єдиного податку:

- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

- суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відс.;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

- юридичні особи – нерезиденти;

- платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). 

Довідка про відсутність заборгованості

Довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка),  можна отримати, не відвідуючи податкову. Останнє дуже актуально в період карантину. Потрібно лише зробити запит в Електронному кабінеті  платника з використанням  ЕЦП. Видану довідку замовник зможе переглянути та скачати в Електронному кабінеті платника.

Замовлення послуги в електронному вигляді заощадить ваш час та збережете здоров’я.

Заява на отримання Довідки (додаток 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи,  затвердженого наказом  Міністерства фінансів України 03 вересня 2018 року N 733) складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на
контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкту господарювання, до якого буде подано Довідку.

Заяви на отримання Довідки повинні бути заповнені з правильним зазначенням усіх реквізитів нормативно-правових актів за уніфікованими шаблонами відображення, необхідними для їх ідентифікації:

-         вид нормативного документу:  Закон України, Постанова КМУ, наказ міністерства, постанова Правління НБУ, тощо;

-         порядковий номер (знак «№» та арабські або арабсько-римські цифри, знаки «-», «/»);

-         дату прийняття, оформлення текстово-цифровим або цифровим
способом (25 грудня 2020 року або 25.12.2020).

У п.4 форми Заяви зазначається найменування суб’єкта господарювання (підприємства, установи, організації), до якого буде подана Довідка згідно зі ст.90 Цивільного кодексу України. 

Сучасні ґаджети на заміну класичним касовим апаратам

Якщо суб’єкт господарювання, має намір зареєструвати ПРРО, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі Заяви про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою №1-ПРРО (J/F 1316602), що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557).

Більш детально про ПРРО можна дізнатися на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

Про порядок та терміни реєстрації ПРРО

Порядок застосування ПРРО регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, розробленим відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі ПРРО, відповідно до алгоритму його формування. Він не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі подається до фіскального сервера засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

- у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня). 

Перереєстрація ПРРО: зміна найменування або адреси господарської одиниці

Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547» (далі – Порядок №317) перереєстрація ПРРО здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо).

Пунктом 10 розд. II Порядку №317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку №317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. 

Борг експідприємця з «пенсійного» внеску спишуть у податковій

Законом №1072, який набрав чинності 10.12.2020 року, внесено зміни до пункту 915  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464.

Так, відповідно до п. 915 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року, суми недоїмки, нараховані фізичним особам-підприємцям (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому  Законом №2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню. 

Строки давності за порушення термінів взяття на облік або внесення змін до облікових даних в податкових органах

Відповідно до п. 117.1 ст. 117ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2040 гривень.

Згідно з п. 113.1 ст. 113 ПКУ граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов’язань, визначеним ст. 102 ПКУ.

Пунктом 102.1 ст. 102 ПКУ визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до ст.ст. 39 і 39 прим. 2 ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов’язаних з декларуванням податкових зобов’язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Таким чином, до строків застосування штрафів за порушення термінів взяття на облік (реєстрації) або внесення змін до облікових даних в контролюючих органах, у тому числі за неподання/несвоєчасне подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП застосовуються строки позовної давності, визначені ст. 102 ПКУ. 

Обмеження на проведення деяких перевірок знято. Для ФОП мораторій на перевірки триває

Рішенням Кабінету Міністрів затверджено постанову, якою скорочено строки дії обмежень в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Безпосередньо рішенням Уряду надається дозвіл на проведення перевірок, зокрема:

тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;

документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;

документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.

Заборона на проведення документальних перевірок фізичних осіб підприємців залишається незмінною. 

Військовослужбовець (кадровий офіцер), сплачує за навчання свого сина і має бажання подати податкову декларацію та отримати податкову знижку за 2020 рік, а також за 2019 рік, тому що подати раніше не мав змоги. Чи може він таким правом скористатись? 

Відповідно до п. п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14  ПКУ податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом . Податковий кодекс, який регламентує порядок оподаткування доходів фізичних осіб, у т.ч. військовослужбовців, не передбачає звільнення від обкладання податком на доходи фізичних осіб грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв’язку з виконанням обов’язків несення служби, крім сум грошового або майнового утримання чи забезпечення військовослужбовців строкової служби (у тому числі осіб, що проходять альтернативну службу), передбачених законом, які виплачуються з бюджету чи бюджетною установою.

При цьому, згідно з п. 168.5 ст. 168 ПКУ, суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян

Враховуючи викладене, військовослужбовець, який отримує грошове забезпечення, а не заробітну плату, не має права на застосування податкової знижки.

Якщо платник податку не скористався правом на отримання податкової знижки за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. 

Жителька України  виїхала за кордон, де працює у приватній компанії. Легально отримує зарплату і сплачує податки. Чи потрібно їй декларувати такі іноземні доходи?

Якщо громадянин України отримує іноземні доходи, то він повинен їх задекларувати, незалежно від того, оподатковані вони, чи ні. Термін подання декларації про майновий стан і доходи – до 1 травня.

Це є, також, громадянським та конституційним обов’язком громадянина. Такі доходи включаються до загального річного оподатковуваного доходу платника податку. Фізична особа - резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування таких податків, у випадках, коли між країнами укладені відповідні договори про усунення подвійного оподаткування, зобов’язана отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого податку в іноземній державі, Податковий кодекс дозволяє подання до податкової інспекції заяви про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним.

Однак, відповідно до п. п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ такий громадянин буде платником військового збору, оскільки тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

У разі неподання у встановлений строк декларації, громадянин несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.



« повернутися до списку новин