Близнюкiвська районна рада

.

Переглядів: 822

 Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області 

Реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що у 2021році змінено реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Зазначені рахунки діють на постійній основі з 01.01.2021 року.

Звертаємо увагу, що нові реквізити рахунків відкриті відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №725-Р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області».

Кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 на старі рахунки, за надходженнями не будуть зараховуватись Казначейством, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані платежі.

Додаток: Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Харківській області.  

До уваги платників! Порядок роботи Центру обслуговування платників Лозівської та Первомайської  ДПІ на період посиленого карантину

Лозівський ектор організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» повідомляє наступне.

Прийом відвідувачів у ЦОП та місцях обслуговування платників здійснюється за таким графіком:

Понеділок - четвер з 8 год. 00 хв. до 17 год 00 хв.

П'ятниця з 8 год. 00 хв. до 15 год. 45 хв.

Субота, неділя -  вихідні дні.

Технічні перерви для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10–15 хвилин.

Номери телефонів Центрів обслуговування платників Лозівської ДПІ (05745)5-12-07, Первомайської ДПІ (05748)3-40-93 . 

Майже 15,7 млрд грн ЄСВ сплачено у 2020році

У Головному управлінні ДПС у Харківській області проінформували, що протягом 2020 року платники регіону сплатили 15 674,9 млн грн єдиного соціального внеску. Вказана сума перевищила надходження за 2019 рік на  775,1 млн гривень. Спостерігається позитивна помісячна динаміка надходжень, якщо у січні 2020 року – 1 208,5 млн грн, то вже у грудні – 1 683,5 млн гривень. 

Надходження екологічного податку зросли на 3,3 млн гривень

У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що за січень – грудень  2020 року платники екологічного податку  Харківщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 209,6 млн гривень.

У порівняні  з 2019 роком надходження зросли на 3,3 млн грн.

До Державного бюджету, зокрема,  спрямовано 126,4 млн грн, до місцевих бюджетів – 83,2 млн гривень. 

Держава та органи місцевого самоврядування за рахунок цих коштів фінансують заходи захисту навколишнього середовища, відновлення екології та раціонального використання природних ресурсів. 

Звіт по ЄСВ за найманих працівників подаватиметься раз на квартал

Починаючи із звітного періоду І квартал 2021 року платники податків подаватимуть об'єднану форму із ПДФО, військового збору та ЄСВ. Наказом Мінфіну від 15.12.2020 р. №773 у новій редакції викладено податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який міститиме таблиці Звіту з ЄСВ. Наказ набирає чинності з 01 січня 2021 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Оновлена форма - "Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску".

Такий Розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. 

Заповнення звіту із єдиного внеску за рік платниками, що звільнені від його сплати через ковід

Платниками, звільненими від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску відповідно до вимог Законів України від 17 березня 2020 року №533-ІX та від 4 грудня 2020 року №1072-IX у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)) (далі – Звіт), за звітний 2020 рік графи 3 та 4 таблиці 1 заповнюються таким чином:

у графі 3 «Сума чистого доходу в податковій декларації/ Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» зазначається:

– фізичними особами-підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку), задекларованого у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску,

– фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається самостійно визначена сума доходу, яка не може бути меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць,

– членами фермерського господарства – в рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску;

у графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини»:

– проставляються прочерки в розрізі місяців звітного року, а саме:

у березні, квітні, травні – фізичними особами-підприємцями, в тому числі, тими, які обрали спрощену cистему оподаткування, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та членами фермерського господарства,

у грудні – фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, і належать до першої групи платників єдиного податку, та фізичними особами-підприємцями, на загальній системі оподаткування, на яких поширюється дія Закону України від 4 грудня 2020 року №1071-IX;

– показники інших календарних місяців звітного року, протягом яких такі платники перебували на обліку як платники єдиного внеску, заповнюються на загальних підставах, визначених ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». 

Створення податкової декларації платника єдиного податку в Електронному кабінеті

Відповідно до абзацу першого п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Із 1 січня 2021 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №752), згідно з яким внесено зміни, зокрема, до форми податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи – підприємця, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (далі – Декларація).

Податкова декларація платника єдиного податку-фізичної особи – підприємця за оновленою формою, у редакції Наказу №752, подається за податкові звітні періоди 2021 року.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, наступні форми Декларації:

- за кодом форми F0103306;

- за кодом форми F0103404 (річна – для платників єдиного податку першої та другої груп).

При формуванні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район». 

Преференції для бізнесу: списання штрафних санкцій та пені

Законом України від 4 грудня 2020 року №1072, який набрав чинності з 10.12.2020 року, внесено зміни, зокрема, до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, який доповнено пунктом 23.

Зазначений пункт передбачає, що при погашенні платниками податків грошовими коштами в повному обсязі протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), який виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого боргу підлягають списанню, у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.

Проте, положення цього пункту не застосовується щодо:

- великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з питань банкрутства;

- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;

- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;

- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.

Штрафні санкції і пеня, що підлягають, застосуванню та нарахуванню у зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не підлягають застосуванню та нарахуванню, а нараховані підлягають коригуванню до нульових показників.

Платнику податків, щоб скористатися цією нормою необхідно звернутися до контролюючого органу за місцем його обліку із заявою в довільній формі, в якій обов’язково зазначити суму податкового боргу, яку він планує погасити протягом шести місяців (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01.11.2020, а також зобов’язання щодо сплати протягом цього періоду поточних грошових зобов’язань у повному обсязі.

Штрафні санкції та пеня будуть списані якщо:

- основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) буде погашена платником податків грошовими коштами;

- це погашення здійснено протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 (тобто з 10 грудня 2020 року до 09 червня 2021 року включно);

- за умови, якщо платник податків забезпечує своєчасну і у повному обсязі сплату поточних зобов’язань до бюджету.

При повній сплаті платником податків суми податкового боргу з основного платежу у визначений пунктом 23 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ строк, штрафні санкції не застосовуються, а пеня не нараховується. 

Кому може бути надано відстрочення податкового боргу у сумі до 6800 гривень?

Відстрочення податкового боргу надається платникам податків – фізичним особам, у тому числі само зайнятим особам, які станом на 01 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу ( у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.  

За якої умови будуть списані штрафні санкції та пеня?

Платнику податків необхідно звернутися до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про намір скористатися зазначенню нормою Закону №1072 та забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом № 1072 погашення грошовими коштами основної суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 01 листопада 2020 року, та своєчасну і в повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань.

Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:

… основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розсточенням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами…

… це погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 (тобто з грудня 2020 року до червня 2021 року включно)…

… та за умови, що платник податків забезпечує своєчасну і в повному обсязі сплату поточних податкових зобов’язань із загальнодержавних та місцевих податків.

РРО: застосування та відтермінування для підприємців

1 серпня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Даний документ визначає застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Законом встановлено обов'язкове застосування РРО для фізичних осіб-підприємців II-IV груп з 1 січня 2021 року, а з 1 квітня 2021 року – для всіх підприємців платників єдиного податку II-IV груп.

Зауважимо, що 1 грудня 2020 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платникам єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій», яким відтерміновано до 1 січня 2022 року обов'язкове застосування РРО чи програмних РРО (ПРРО) для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку ІІ-IV груп та обсяг доходу, яких протягом календарного року не перевищує граничного обсягу доходу, встановленого для І групи платників єдиного податку, але крім тих, які проводять діяльність у сферах з істотними ризиками ухилення від оподаткування.

Отож, РРО не будуть застосовувати платники єдиного податку І групи та фізичні особи-підприємці ІІ-IV групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг їх доходу протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати. У розрахунку граничного обсягу доходу беруть участь усі види доходів, отриманні платником єдиного податку від здійснення ним підприємницької діяльності протягом календарного року. У випадку перевищення ліміту у 220 розмірів мінімальної заробітної плати, підприємцю необхідно розпочинати застосовувати РРО з першого місяця кварталу, наступного за місяцем такого перевищення, у всіх подальших податкових періодах протягом його реєстрації як платника єдиного податку.

Зазначимо, що з 1 січня 2021 року РРО чи ПРРО застосовують підприємці ІІ-IV групи єдиного податку, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Однак, варто зазначити, що фізичні особи-підприємці, що перебувають на єдиному податку і займаються продажем підакцизних товарів, не звільняються від використання РРО.

Нагадаємо, що реєстратор розрахункових операцій – це пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції, і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (надання послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів власником електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу.

По суті це аналог касового апарату, тільки у вигляді програмного забезпечення для комп'ютера, смартфона чи планшета. Він дозволяє виконувати фіскальні функції шляхом реєстрації чеків РРО на сервері податкової через Інтернет.

Реєстрація програмного РРО здійснюватиметься через Електронний кабінет. 

Облік доходів та витрат у підприємців-спрощенців першої-третьої груп

Законом України від 14 липня 2020 року №786 зокрема, внесені змін до п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Так, з 1 січня 2021 року згідно з п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ), ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Наказом Міністерства фінансів України від 26 листопада 2020 року №728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579» з 1 січня 2021 року втрачають чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни запроваджені Законом №786 щодо форми обліку доходів і витрат не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої-третьої груп вимог щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст. 44 ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої-третьої груп на підставі первинних документів ведуть облік доходів (не платники ПДВ) та облік доходів і витрат (платники ПДВ) в довільній формі в паперовому вигляді чи в електронному вигляді шляхом помісячного відображення доходів та витрат.

При цьому зазначаємо, що за бажанням платники першої-третьої груп єдиного податку, можуть продовжувати вести облік доходів у книгах за попередньо визначеними формами. 

Які строки подання декларації, адже минулоріч вони були продовжені?

На сьогодні законодавцем не встановлено ніяких змін. Отож, граничні строки подання декларації за звітний (податковий) 2020 рік:

- для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Останній день – 09.02.2021 р.;

- для громадян, які відповідно до норм розділу IV ПКУ зобов’язані подавати декларацію, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – до 01 травня року, що настає за звітним. Останній день – 30.04.2021 р.;

- для фізичних осіб, які декларують право на податкову знижку – по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Останній день – 31.12.2021 р. 

Що підлягає обов’язковому декларуванню?

Ми чекаємо від громадян декларування таких видів доходів:

- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом;

- доходи у вигляді спадщини  та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступенів споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

 Як подати декларацію у час карантину, адже безпека – понад усе?

Звертаю увагу, що платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

При надсиланні декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації,  а при поданні декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися можливостями Електронного кабінету, де передбачається часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Я, громадянка України, мені потрібно задекларувати доходи від продажу нерухомості. ЦОП тепер працює із обмеженням, де можна ознайомитися із заповнення декларації про майновий стан?

Найкраще було б подання через Електронний кабінет. Переглянути тематичний відеоурок про те, як правильно заповнити і подати декларацію через Електронний кабінет, можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/5977.html.

Конкретизуйте випадки, коли не потрібно звітувати про отримані доходи.

Слід зазначити, що обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи виключно:

- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів, незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів був сплачений податок;

- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Як можна уникнути оподаткування іноземних доходів?

Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача. Зазначені доходи оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Згідно із нормами міжнародних договорів, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Не зараховуються у зменшення суми річного податкового зобов'язання платника податку:

- податки на капітал (приріст капіталу), податки на майно;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, чи належать вони до категорії прибуткових податків або вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід, уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України. 

Податкова знижка – без медичних витрат 2020 року

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування осіб з інвалідністю), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку особою з інвалідністю, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині з інвалідністю у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п. п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 1 січня 2021 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення, за наслідками 2020 року платникам не надається.



« повернутися до списку новин