.
Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області УВАГА! НОВІ РАХУНКИ
ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що у 2021році змінюються реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Зазначені рахунки починають діяти на постійній основі з 01.01.2021 року.
Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 на старі рахунки, за надходженнями не будуть зараховуватись Казначейством, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані платежі.
Додаток: рахунки_2021.xls
Забезпечено діяльність ДПС у форматі єдиної юридичної особи
З 1 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються як юридичні особи. Відповідний наказ підписано 24 грудня 2020 року, Головою ДПС Олексієм Любченком.
Тепер Державна податкова служба буде функціонувати як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Нагадаємо, що на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30 вересня 2020 року прийнято постанову № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до якої було прийнято рішення про ліквідацію як юридичних осіб публічного права територіальних органів ДПС та надано завдання ДПС щодо створення її територіальних органів як відокремлених підрозділів Служби.
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»
Харківщина: землевласники та орендарі сплатили 1,8 млрд гривень
За 11 місяців 2020 року до місцевих бюджетів надійшло 1777,9 млн грн земельного податку та орендної плати. Доведене завдання виконано на 112,4% (+ 195,5 млн грн). Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 44,5 млн гривень.
Платники податку - фізичні особи, зокрема, сплатили 298,4 млн грн, решту – 1479,5 млн грн – юридичні.
У податковій службі нагадують, що 30 грудня - останній день сплати плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (крім громадян) за листопад.
Соціальна підтримка громадян та малого бізнесу: нюанси списання та відстрочення податкового боргу
Як дізнатися, чи списали мені податковий борг, чи ні?
Інформацію про списання податкового боргу платник податків може отримати в приватній частині Електронного кабінету (в доступній для перегляду платнику податків інформації про стан розрахунків з податків та зборів буде відображена сума списання).
Також інформацію про таке списання щодо суб'єктів господарювання після його проведення буде оприлюднено на вебпорталі ДПС. Крім того, інформація про проведене списання надаватиметься платнику податків при зверненні до податкового органу із відповідним запитом.
Чи звільняється майно платника з-під податкової застави у разі списання податкового боргу, адже сплати не було?
Так. Після списання податкового боргу майно платника податків звільняється з-під податкової застави та виключається з відповідних державних реєстрів. Також інформація про списані суми передається до органів Державної виконавчої служби для закриття виконавчих проваджень.
Кому дадуть відстрочення податкового боргу у сумі до 6 800 грн? Що для цього треба зробити?
Відстрочення податкового боргу надається платникам податків-фізичним особам, у т.ч. самозайнятим особам, які станом на 1 грудня 2020 року мали загальний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.
Платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми (ніяких додаткових документів подавати не потрібно) до податкового органу, де обліковується такий податковий борг. Заяву можна подати як у паперовому вигляді (особисто звернувшись до контролюючого органу або надіславши листа), так і в електронному – через приватну частину Електронного кабінету. Якщо загальна сума податкового боргу станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків щодо боргу, який не підпадає під відстрочення, податковий орган надсилає платнику податків у місячний строк відмову.
Чи можна достроково сплатити відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу?
Так, при цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.
Кому спишуть штрафи та пеню?
Платникам податків, які погасять у повному обсязі протягом 6 місяців з дня набрання чинності Законом №1072 суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов'язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 1 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням:
- великих платників податків;
- осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
- осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
- банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- осіб, які мають податковий борг з митних платежів;
- осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені.
Є певні умови для списання штрафу та пені, про що йдеться?
Платнику податків необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем обліку його податкового боргу із заявою в довільній формі про намір скористатись списанням штрафу та пені (Закон №1072) та забезпечити протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом (до червня 2021 року) погашення грошовими коштами основної суми податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та своєчасну й у повному обсязі сплату поточних податкових зобов'язань.
Штрафні санкції та пеня будуть списані, якщо:
- основна частина податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/відстроченням) погашена платником податків грошовими коштами;
- погашення здійснене протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом №1072 (тобто з грудня 2020 року до червня 2021 року включно);
- та за умови, що платник податків забезпечує своєчасну й у повному обсязі сплату поточних податкових зобов'язань із загальнодержавних та місцевих податків.
Основне місцем обліку платника податків у Харківській області. Водночас він є платником окремих податків в іншому регіоні, де розміщена його земельна ділянка. Борг наявний за двома місцями обліку. До якого податкового органу платник податків має звернутися із заявою про наміри скористатися списанням протягом шести місяців штрафу та пені?
Платник податків може звернутися із заявою про таке списання до кожного з двох податкових органів зазначивши інформацію про податкову заборгованість, яка обліковується у кожному зокрема.
Коли заяву на списання боргу із єдиного внеску подали із запізненням
Законом України від 4 грудня 2020 року №1072 врегульовано списання недоїмки з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тих платників, які звернулися із заявами про списання на підставі Законів України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592) та від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон №786), у строк до 31 серпня 2020 року, але їх діяльність як суб’єктів підприємницької діяльності на момент звернення вже була припинена в періоді з 1 січня 2017 року до 3 червня 2020 року.
Отже, законодавець продовжив процедуру списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафу і пені. Нагадаємо, що коло суб’єктів господарювання, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадили незалежну професійну діяльність. Встановлено новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням – до 1 березня 2021 року. А ті платники, які подали скоріше заяви та проґавили термін не потрібно звертатися із заявою повторно, контролюючі органи проведуть списання на підставі документів, які були подані раніше, у відповідності до Законів №№592 та 786.
Стосовно платників податків, які не скористались такою можливість раніше, то вони можуть зробити це тепер, подавши такі документи:
- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження підприємця, якщо така заява не подавалася раніше;
- заяву про списання заборгованості;
- звітність з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку, звичайно, за умови, що така звітність не подавалася раніше.
Заява на реєстрацію платника ПДВ лише в електронному вигляді
Наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2020 №629, внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення).
Змінами до Положення забезпечено реалізацію норм Закону №466, що спрощують існуючі процедури реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ.
Так, із Положення виключено норму щодо можливості подання реєстраційної заяви платника ПДВ (далі – Заява) особисто фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи до контролюючого органу. Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) Заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі. Іншого способу подачі Заяви не передбачено.
Новостворені суб’єкти господарювання замість подання державному реєстратору Заяви про добровільну реєстрацію платником ПДВ (як додатка до заяви про державну реєстрацію) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник ПДВ під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи-підприємця шляхом заповнення відповідного розділу про обрання системи оподаткування у заяві про державну реєстрацію.
Приведено у відповідність до Закону №466 строк подачі Заяви при добровільній реєстрації платником ПДВ, а також у разі обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, зміни ставки єдиного податку – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ (замість 20 календарних днів до початку податкового періоду).
Встановлено правила листування контролюючих органів із суб’єктами господарювання за результатами розгляду Заяв залежно від обраного суб’єктами господарювання способу взаємодії з контролюючими органами.
Скасовано особливості реєстрації платником ПДВ юридичної особи, утвореної шляхом перетворення, залежно від дати державної реєстрації такої особи. Тобто не залежно від дати державної реєстрації особи, утвореної шляхом перетворення, якщо така особа бажає здійснити перереєстрацію, то вона протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, подає до контролюючого органу Заяву з позначкою «Перереєстрація».
Спрощено процедури перереєстрації платників ПДВ. Запроваджено автоматизовану процедуру анулювання реєстрації платника ПДВ за відповідних умов, що виключає вплив людського фактора при прийнятті управлінського рішення щодо такого анулювання.
Водночас ДПС України інформує про те, що доопрацьовується програмне забезпечення щодо ведення реєстру платників ПДВ у частині автоматичної перереєстрації платників ПДВ та автоматичного анулювання реєстрації платників ПДВ на підставі відповідних відомостей з Єдиного державного реєстру та даних реєстру платників єдиного податку. До реалізації технічної можливості програмного забезпечення здійснювати зазначені процедури в автоматичному режимі будуть застосовуватися наявні процедури щодо ведення реєстру платників ПДВ.
Коли таки доведеться юрособі платнику єдиного податку третьої групи відмовитися від застосування спрощенки
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи згідно із п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
- при перевищенні протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
- при застосуванні платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
- при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
- при здійсненні видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
- при наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Слід зазначити, що абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн).
Крім того, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ст. 293 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Коли продаж с/г товарів на території села підприємствами споживчої кооперації потребує застосування РРО
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова №1336), затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік №1336).
Згідно з п. 4 Переліку №1336 підприємства споживчої кооперації при здійсненні роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, а також сільськогосподарські товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови №1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема для роздрібної торгівлі та громадського харчування на території села, що здійснюється підприємствами споживчої кооперації, а також сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва – 250 тис. гривень на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг).
При цьому, відповідно до п. 2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» із змінами та доповненнями у разі перевищення граничного розміру розрахункових операцій, суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО та проводити розрахунки із застосовуванням РРО та/або ПРРО.
Застосування РРО підприємцями – єдиноподатниками, які реалізовують технічно складні побутові товари
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Першого січня 2021 року набирає чинності розд. І Закону України від 1 грудня 2020 року №1017, яким будуть внесені зміни до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.
Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону №1017) передбачено, що з 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону №265 встановлено, що РРО та/або ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ.
Відповідно до ст. 2 Закону №265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону №265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року №231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – Перелік №231).
Перелік складається з двох частин, які містять:
- перша – найменування груп товарів;
- друга – товарна позиція згідно з українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД).
Перелік включає в себе наступні групи товарів:
1. Група 73 «Вироби з чорних металів»;
2. Група 84 «Реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини»;
3. Група 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя;
4. Група 87 «Засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання»;
5. Група 90 «Прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя»;
6. Група 91 «Годинники всіх видів та їх частини»;
7. Група 92 «Музичні інструменти; їх частини та приладдя»;
8. Група 95 «Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя».
Згідно з частиною першою ст. 67 Митного кодексу України (далі – МКУ) УКТ ЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України від 04 червня 2020 року № 674-ІX «Про Митний тариф України».
При цьому ст. 69 МКУ встановлено, зокрема, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Тобто, платник податку самостійно визначає відповідність технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту, певному коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Враховуючи викладене, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО з наданням відповідних розрахункових документів.
При цьому, РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
Що варто знати про податкову вимогу
Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При збільшенні загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як підприємці фіксуватимуть доходи з нового року
Законом України від 14 липня 2020 року №786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» п. 296.1 ст. 296 ПКУ викладено у новій редакції.
Так, з 1 січня 2021 року для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, передбачено ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а для фізичних осіб – підприємців платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів та витрат.
При цьому визначено, що облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
Зауважимо, що ДПС України рекомендує платникам першої-третьої груп єдиного податку продовжувати ведення книг обліку та книг обліку і витрат за формами, які були затверджені у наказі Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №579.
Також Законом України від 1 грудня 2020 року №1017 внесені зміни до ст. 291.4 ст. 291 ПКУ. Відповідно до них суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи – підприємці, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
- перша група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- друга група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 834 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
- третя група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
Відповідно внесених змін із 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп ФОП, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.
Суми, що не включають до доходу підприємця платника єдиного податку першої-третьої груп
Відповідно до п. 292.11 ст. 292 ПКУ до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються:
- суми податку на додану вартість;
- суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
- суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
- суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
- суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця;
- суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;
- суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
- безоплатно надані (передані) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, на користь суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, за умови якщо:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я або за кошти грантів (субгрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону.
При нецільовому використанні лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму єдиного податку за ставкою, передбаченою п. 293.5 ст. 293 ПКУ.
Крім того, п. 7 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що до складу доходу платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не включається сума коштів, яка надійшла як одноразова матеріальна допомога застрахованим особам, що виплачується такому платнику за рахунок коштів державного бюджету відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
