.
Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області
До уваги органів місцевого самоврядування
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 73 «Деякі питання зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2020 році» Державна податкова служба здійснює відбір інформації з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій про обсяг роздрібного продажу пального у розрізі КОАТУУ у літрах.
З метою надання можливості органам місцевого самоврядування самостійно аналізувати інформацію про виторги, проведені через РРО при продажу пального, у розрізі адміністративно-територіального поділу, ДПС на Веб-порталі у розділі «Діяльність» створено нову рубрику «Інформація щодо обсягу проданих через РРО підакцизних товарів у розрізі КОАТУУ».
Наразі у новій рубриці розміщено:
«Інформація щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ за І півріччя 2020 року».
«Інформація щодо обсягу проданого пального у розрізі КОАТУУ за ІІІ квартал 2020 року».
Майже 3,2 млрд грн єдиного податку надійшло до місцевих бюджетів Харківщини
У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що за січень - листопад 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Харківщини 3183,8 млн грн єдиного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 290,0 млн грн (+10,0%).
Значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності - фізичними особами. Упродовж одинадцяти місяців поточного року вони спрямували до бюджетів 2380,4 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 105,6 % (+ 125,6 млн грн). Досягнуто ріст збору до минулого року на 267,0 млн грн (+ 12,6 %).
У податковій зазначають, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.
До місцевих бюджетів Харківщині надійшло майже 69 млн грн плати за ліцензії
За січень – листопад 2020 року місцеві бюджети Харківщини отримали 68,8 млн грн плати за ліцензії. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 10,8 млн грн (+18,6%). Доведене завдання виконано на 125,9%, додатково забезпечено 14,2 млн гривень.
У податковій нагадали, що з 01 січня 2021 року набудуть чинності зміни в законодавстві у частині акцизного податку та ліцензуванні. Зокрема, запроваджуються ліцензії на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, становитиме 780 гривень на кожне місце торгівлі.
Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, мають право продавати рідини, що використовуються в електронних сигаретах, без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі такими рідинами.
Звертаємо увагу, що для отримання ліцензій на право оптової торгівлі та право виробництва рідин, що використовуються в електронних сигаретах, необхідно звертатися до Державної податкової служби України. У свою чергу, для отримання ліцензій на роздрібну торгівлю цими рідинами, необхідно звертатися до ГУ ДПС у Харківській області.
З актуальним реєстром діючих ліцензій можна ознайомитися на сайті Головного управління ДПС у Харківській області за посиланням: http://kh.tax.gov.ua/reestr-vidanih-licenziy
Законодавчі новації для підтримки бізнесу під час карантину
Звільнено підприємців першої групи від сплати єдиного внеску, відповідно і страховий стаж втрачено, так?
Ні. За період звільнення платників єдиного податку першої групи від сплати єдиного внеску, а саме – грудень 2020 року та січень-травень 2021 року – тобто ці пів року будуть включатися до страхового стажу із загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та вважатиметься, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Юрособа, чи треба буде включати до доходу кошти, які компенсують за сплату єдиного внеску, тобто 10%?
До складу доходу платника єдиного податку – юридичної особи не включатиметься сума коштів, яка надійшла як одноразова компенсація суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску.
Я зареєстрований підприємцем давно, перебував за межами України та діяльності не здійснював. Скористатись списанням боргу який виник по єдиному внеску, а це більше 16 тис. гривень – не зміг. Чи правда, що тепер можна це зробити?
Так, законодавець продовжив процедуру, передбачену при списанні сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафи і пені. Коло суб’єктів господарювання, які мають право на таке списання, не змінюється: це фізичні особі-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність. Встановлено новий період, протягом якого такі платники можуть звернутися за списанням. Це можна зробити до 1 березня 2021 року. Якщо ви не скористались такою можливість раніше, можете зробити тепер.
Зазначте, що для такого списання треба від мене?
Вам необхідно подати документи, а саме:
- заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, яка подається державному реєстратору за місцем знаходження підприємця, якщо така заява не подавалася раніше;
- заяву про списання заборгованості;
- звітність з єдиного внеску за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, які подаються до податкового органу за основним місцем обліку, звичайно за умови, що така звітність не подавалася раніше.
Цікавить питання податкової застави. Від якої суми тепер майно боржника передається в заставу? Законодавчу норму, будь ласка.
Законом України від 4 грудня 2020 року №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на сьогодні 1020 гривень) до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 3060 гривень. До зазначеної суми податкового боргу податкові органи не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу, якщо сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.
Чи підлягає під списання податковий борг громадян до 3060 гривень, зокрема податок на нерухомість. Де можна знайти взірець заяви?
Під списання боргу підпадають усі категорії платників податків, крім осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, та осіб, які мають податковий борг з митних платежів.
Заява не подається, оскільки списання здійснюється контролюючим органом одноразово та одночасно усім платникам податків, сукупна сума податкового боргу яких станом на 1 листопада 2020 року не перевищувала 3060 гривень (включно) та залишилась непогашеною на дату такого списання.
З 1 січня 2021 року порядок ведення обліку доходів і витрат ФОП змінюється
З 1 січня 2021 року для фізичних осіб – підприємців змінюється порядок ведення обліку доходів і витрат.
Зокрема, фізичні особи-підприємці на загальній системі оподаткування та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність зобов’язані будуть вести облік доходів і витрат від такої діяльності за встановленою формою в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет. Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів України. Слід зазначити, що на сьогодні і до моменту затвердження нової форми залишається чинною діюча Книга обліку доходів і витрат;
- фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, матимуть право вести облік у довільній формі як у паперовому так і в електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів;
- фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ, зможуть вести облік у довільній формі як у паперовому так і в електронному вигляді шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Також з 1 січня 2021 року скасовано вимогу для платників єдиного податку щодо реєстрації Книги у податкових органах. При цьому, платникам не потрібно подавати будь-які заяви чи повідомлення до контролюючого органу щодо скасування реєстрації книг, які були зареєстровані у 2020 році.
Слід зазначити, що при веденні обліку у довільній формі платники єдиного податку вправі застосовувати будь-який спосіб обліку доходів: це можуть бути записи у будь-якому довільному реєстрі – паперовому зошиті, журналі, чи в електронній таблиці у файлі Excel. У тому числі платники зможуть продовжувати вести Книгу обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість) та Книгу обліку доходів і витрат (для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість) за діючими на сьогодні формами.
Крім цього, зміни щодо форми ведення обліку доходів і витрат не скасовують обов'язку для всіх платників податків щодо ведення обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документів на придбані товари) та їх належне зберігання. Для платників єдиного податку, які є платниками ПДВ, продовжуватимуть діяти всі вимоги Податкового кодексу щодо обліку ПДВ.
Поточний рахунок заблоковано: можливість поповнення рахунка в СЕА ПДВ готівкою або через термінал
Відповідно до п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ). Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого п. 87.1 ст. 87 ПКУ.
Згідно з п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 ПКУ на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти:
а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ;
б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ;
в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;
г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ, повернутих платнику податків у порядку, встановленому п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ;
ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до ст. 95 ПКУ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях за періоди починаючи з 01 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з ПДВ або уточнюючому розрахунку.
Формула, за якою здійснюється рахунок реєстраційної суми, визначена п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 ПКУ та п. 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок №569).
Складовою такої формули є S поповнення рахунку – загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в СЕА ПДВ, в тому числі рахунків у системі СЕА ПДВ – сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ, зазначених у підпунктах «а»-«в» п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим.1 ПКУ.
Згідно з п. 19 Порядку №569 за підсумками звітного (податкового) періоду відповідно до задекларованих у податкових деклараціях з ПДВ результатів діяльності, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації з ПДВ, платником ПДВ проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 ПКУ.
Відповідно до п. 22 Порядку № 569 у разі недостатності коштів на електронному рахунку платника ПДВ для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов’язань платник ПДВ у строки, встановлені ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує на електронний рахунок необхідні кошти з поточного рахунка.
Таким чином нормами чинного законодавства не передбачено поповнення платником ПДВ рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ готівкою через касу банку або через термінал самообслуговування, якщо поточний рахунок платника ПДВ заблоковано (арештовано).
Податкова застава діє від 3060 гривень
Законом України від 4 грудня 2020 р. №1072 збільшено суму податкового боргу, відносно якої застосовуються заходи стягнення з 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, це 1020 гривень, до 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно – 3060 гривень.
До такої суми податкового боргу органи ДПС не будуть направляти боржнику податкові вимоги та застосовувати заходи стягнення. Також майно боржників не буде передаватися в податкову заставу у разі, якщо загальна сума податкового боргу не перевищуватиме 3060 гривень.
ФОП реалізує різні види товарів, однак лише незначна їх частка передбачає застосування РРО
Якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись при продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.
Згідно зі ст. 2 Закону України від 06.07.1995 року № 265, місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Торгівля алкоголем через інтернет-магазин
Відповідно до ст. 3 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію»:
- інтернет-магазин – засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину;
- електронна торгівля – господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем;
- електронний правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Статтею 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі – Закон №481) визначено, що:
- роздрібна торгівля – діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання (у тому числі іноземних суб’єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування;
- місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО), та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (далі – ПРРО) (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Статтею 15 Закону №481 передбачено, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік РРО, ПРРО (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери ПРРО, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в контролюючих органах.
Пунктом 11 частини першої ст. 15 прим. 3 Закону № 481 передбачено, що забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі.
Крім того, продавці алкогольних напоїв та тютюнових виробів повинні забезпечити дотримання вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.
При цьому, ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №265) визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом №265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Отже, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) через інтернет-магазин, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства здійснення роздрібної торгівлі такими виробами потребує наявності відповідного торгового приміщення.
Які зміни передбачено в Законі № 1017-ІХ щодо лібералізації застосування РРО
Законом України від 01 грудня 2020 року № 1017 внесені зміни до Податкового кодексу України та Закону № 265 «Про застосування РРО». Закон № 1017 опублікований у газеті «Голос України» від 09.12.2020 № 228, а також розміщений на офіційному вебпорталі Верховної Ради України за адресою: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1017-IX#Text, та набирає чинності з 10.12.2020 року.
Законом № 1017 передбачені наступні зміни:
1. Обов’язкове застосування РРО для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів;
2. Перенесено до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для ФОП - «єдинників» інших ризикових видів діяльності – реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів, та туристичних агентств;
3. Відтерміновано до 01.01.2022 року обов’язкове застосування РРО для всіх ФОП-«єдинників» другої - четвертої групи;
4. Лібералізуються штрафні санкції – скасовано штраф за невідповідність готівки в касі, штраф за неподання звітності з використання програмного РРО, штраф за попереднє програмування товарів та штраф за не створення контрольної стрічки на програмному РРО;
5. Скасовується механізм компенсації частини штрафних санкцій покупцю («КЕШБЕК»);
6. При здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується.
7. Розмір обсягу доходів для платників єдиного податку прив’язаний до МЗП (1 група – 167 МЗП, 2 група - 834 МЗП, 3 група - 1167 МЗП);
8. Розмір обсягу доходу для фізичних осіб – «єдинників» щодо не використання РРО встановлений у розмірі 220 МЗП (станом на 01 січня звітного року).
Правила оподаткування ПДФО операцій з продажу рухомого майна змінено - Закон України № 466
Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни до порядку оподаткування ПДФО операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна.
Дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від послідовного продажу протягом звітного (податкового) року першого легкового автомобіля не оподатковується ПДФО, дохід від продажу другого легкового автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступного легкового (вантажного) автомобіля оподатковується ПДФО за ставкою 18 %.
Крім того, дохід, отриманий фізичною особою від продажу протягом звітного (податкового) року першого та другого вантажного автомобіля, оподатковується за ставкою ПДФО 5%.
