Близнюкiвська районна рада

.

Переглядів: 1118

             

                              Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області

Державна податкова служба України впровадила електронний сервіс «InfoTAX”

У зв’язку з впровадженням ДПС України нового електронного сервісу «InfoTAX” через месенджери Telegram та Viber платники податків відтепер мають можливість отримувати інформацію про:

стан розрахунків з бюджетом;

реєстраційні та облікові дані;

про результати обробки документів;

про строки подання звітності та сплати податків.

"InfoTAX" – це продовження розпочатого ДПС курсу на максимально дистанційне спілкування з платниками податків та якісно новий рівень послуг. Комфортність спілкування з податковою службою, швидкість та зручність отримання податкової інформації через "InfoTAX" є не просто черговим кроком ДПС у напрямі цифровізації, а відповіддю на запит платників у мобільності отримання послуг.

Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (наприклад, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.

Наступний етап сервісу буде запроваджено з січня 2021 року та надаватиме такі можливості як:

передзаповнення звітності для платників єдиного податку;

перехід до сплати податків у "два кліки";

оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.

З метою покращення роботи електронного сервісу пропозиції та зауваження до нього необхідно надсилати на адресу infozvit@tax.gov.ua.

Які зміни передбачено в Законі № 1017-ІХ щодо лібералізації застосування РРО…

Верховною Радою України прийнято Закон України від 01 грудня 2020 року № 1017 –ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих законів України щодо лібералізації застосування РРО Цим Законом внесені зміни до Податкового кодексу України та Закону №265 «Про застосування РРО».

Закон №1017 опублікований у газеті «Голос України» від 09.12.2020 №228 та набирає чинності з 10.12.2020 року.

Законом №1017 передбачені наступні зміни: 

  1. Обов’язкове застосування РРО фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію лікарських засобів та медичних виробів, медичних послуг, складної побутової техніки та ювелірних виробів;
  2. Обов’язкове застосування РРО для ФОП-«єдинників» інших ризикових видів діяльності – реалізація товарів у мережі Інтернет, текстилю, автозапчастин та вживаних товарів, діяльність ресторанів, готелів, та туристичних агентств переноситься на 01.01.2022 року;
  3. Обов’язкове застосування РРО для всіх ФОП-«єдинників» другої-четвертої групи переноситься на 01.01.2022 року;
  4. Лібералізуються штрафні санкції – скасовано штраф за невідповідність готівки в касі, штраф за неподання звітності з використання програмного РРО, штраф за попереднє програмування товарів та штраф за не створення контрольної стрічки на програмному РРО;
  5. Скасовується механізм компенсації частини штрафних санкцій покупцю (КЕШБЕК);
  6. Також, при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів РРО не застосовується.
  7. Ліміти платників єдиного податку прив’язані до МЗП (1 група – 167 МЗП, 2 група 834 МЗП, 3 група 1167 МЗП розмірів);
  8. Ліміт не використання РРО встановлений у розмірі 220 МЗП станом на 01.01 звітного року.

Громадяни можуть сплатити майнові податки за допомогою Електронного кабінету платника

Громадяни - власники об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, які  з тих чи інших причин не отримали відповідні повідомлення на сплату податків за своїми податковими адресами, можуть уточнити суму нарахованих платежів не відвідуючи податкову, скориставшись допомогою Електронного кабінету платника.

Зокрема, в Електронному кабінеті ДПС України для фізичних осіб – платників податків діє онлайн доступ до сформованих податкових повідомлень-рішень щодо  нарахованих податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю.

Крім того, в розділі «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних щодо об’єктів рухомого та нерухомого майна, які є об’єктами оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі тощо), відомості про які отримані з реєстрів інших державних органів та стосовно яких сформовані податкові повідомлення-рішення.

Нагадаємо, у 2020 році податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховувався фізичним особам — власникам об’єктів нерухомості за 2019 рік. Обов’язок щодо сплати податку виникає у фізичних осіб протягом 60 календарних днів з моменту вручення повідомлення-рішення.

Також за необхідністю в Електронному кабінеті за допомогою сервісу «Стан розрахунків з бюджетом» фізичні особи можуть сплатити податки, збори, платежі та перевірити розрахунки сум податкових зобов’язань за такими  податками.

Не зважаючи на те, що платникам надсилаються повідомлення про сплату майнових податків, окремі громадяни «забувають» розрахуватися з бюджетом. Податківці звертають увагу громадян на необхідність сплати цих коштів. Оскільки при наявності заборгованості перед бюджетом такий податковий борг підлягає стягненню за рішенням суду виконавчою службою.

На сьогодні про борг  в незначних сумах  платників  офіційно не повідомляється, оскільки податкова вимога надсилається, якщо сума боргу перевищує 1020 гривень, тому громадяни можуть і не знати про його наявність.

З більш детальною інформацією стосовно суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, можна ознайомитись у рубриці «Переліки» офіційного веб-порталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html або за допомогою електронного сервісу – «InfoTAX» доступного в месенджерах Telegram та Viber.

Кого звільнять від сплати ЄВ з нового року

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

- фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;

- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», який набирає чинності з 01.01.2021, вносяться зміни, зокрема, до ст. 4 Закону №2464, а саме: в новій редакції буде викладено частину четверту та доповнено частинами п’ятою та шостою.

Так, згідно з частиною четвертою ст. 4 Закону №2464 особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Фізичні особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (частина п’ята ст. 4 Закону №2464).

Особи, зазначені у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Списати недоїмку з єдиного внеску, штраф та пеню можна до 1 березня 2021 року

Законом України від 4 грудня 2020 року №1072-ІX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону №2464, зокрема, п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону №2464 викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 9 прим. 15 розд. VIII Закону №2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.

Так, згідно з п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону №2464 не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України від 2 червня 2016 року №1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

Щоб залишити третю групу та обрати четверту спрощенки: дії юрособи

Згідно з п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ) (абзац другий п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Відповідно до п. п. «а» п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку четвертої групи належать сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Підпунктом 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), – контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 №772);

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок (форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 зі змінами та доповненнями);

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок – контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

При відсутності підстав у контролюючого органу для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи такий суб’єкт з 1 січня поточного року є платником єдиного податку четвертої групи.

Отже, для уникнення подвійної реєстрації платником єдиного податку суб’єкт господарювання станом на 1 січня поточного року не може бути зареєстрований платником єдиного податку третьої групи, тобто він має бути виключений з реєстру платників єдиного податку.

Враховуючи зазначене, платник єдиного податку третьої групи, який прийняв рішення щодо переходу на четверту групу платників єдиного податку, має:

- відповідно до п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ подати до контролюючого органу заяву для відмови від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року;

- подати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за звітний рік (у терміни, передбачені для квартальної податкової звітності) і сплатити податкове зобов’язання з цього податку за IV квартал звітного року;

- не пізніше 20 лютого поточного року надати документи, перелік яких визначено у п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Запитували – відповідаємо: чи має право платник єдиного податку перебувати на спрощеній системі оподаткування при наявності боргу?

Відповідно внесених змін Законом № 466, платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Так, відповідно податковий  борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Тобто, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів наявним буде податковий борг в розмірі більше 1020 грн. (60 х 17(неоподатковуваний мінімум доходів громадян)), у такому разі такий платник повинен в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на загальну систему оподаткування.

У разі не вчинення вищезазначених дій у строки встановлені ПКУ, податковий орган, має право за своїм рішенням виключити з реєстру платників єдиного податку такого боржника.

Повернутися на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець матиме змогу тільки після погашення боргу і тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення податковим органом.

Протягом дня не було торгівлі: чи інформуємо про це контролерів

Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону №265 СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо п. 7 ст. 3 Закону №265 не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.

Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.

Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.

Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.

При цьому, такі суб’єкти господарювання зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, зокрема, передбачено, що при закритті торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

Згідно з п. п. 3.1.2 п. 3.1 розд. ІІІ Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій, програмних реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057 із змінами і доповненнями (далі – Вимоги №1057), РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).

Пунктом 3.4 розд. ІІІ Вимог №1057 визначено, що ПРРО забезпечує постійний контроль щодо відновлення та наявності зв’язку ПРРО з фіскальним сервером контролюючого органу для передачі пакета даних встановленого формату та змісту, передачу такого пакета даних після відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу в момент виходу ПРРО з режиму офлайн у Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 №317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року №547».

Враховуючи викладене, інформація про відсутність проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці, тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО та/або ПРРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається.

Об’єкт оподаткування закривається, первинне повідомлення за №20-ОПП не подано: дії платника

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Графа 9 «Стан об’єкта оподаткування повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюється із використанням Пам’ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, згідно з якою обирається стан, який відповідає фактичному стану об’єкта оподаткування на момент подання повідомлення за ф. №20-ОПП, зокрема, 3 – тимчасово не експлуатується, 5 – непридатний до експлуатації, 6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо. Про закриття об’єкта оподаткування суб’єкт господарювання інформує контролюючий орган за основним місце обліку шляхом подання повідомлення за ф. №20-ОПП із зазначенням у графі 2 «Код ознаки надання інформації» коду «6 – закриття об’єкта оподаткування», а у графі 9 – відповідного стану об’єкта.

Подати повідомлення за ф. №20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.

Отже, поданню повідомлення за ф. №20-ОПП з ознакою надання інформації «6 – закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. №20-ОПП з ознакою надання інформації «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

Платники податків можуть переглянути інформацію про об’єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Посада головного бухгалтера – вакантна: накладення КЕП на податкову звітність

Після створення податкової звітності в електронному вигляді на неї накладаються кваліфіковані електронні підписи (далі – КЕП) посадових осіб, для юридичної особи у такому порядку: першим – КЕП головного бухгалтера, другим – КЕП керівника, третім – кваліфікована електронна печатка (далі – печатка) (за наявності).

Платником податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність, першим накладається КЕП платника податків – фізичної особи, другим – печатка (за наявності). При цьому отримана печатка використовується таким платником лише до закінчення терміну її дії.

Фізична особа, яка не є самозайнятою особою (громадянин), завершує створення електронної податкової звітності накладанням на неї КЕП – фізичної особи.

За відсутності посади бухгалтера КЕП посадових осіб юридичної особи накладаються у такому порядку: першим – КЕП керівника, другим – печатка (за наявності).

При відсутності на підприємстві посади головного бухгалтера до контролюючого органу подається заява за формою №1-ОПП або за формою №1-РПП з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» з відомостями про керівника підприємства.

Форма 1ДФ: заборгованість, за якою минув строк позовної давності

Відповідно до п. п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 розд. IV ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розд. II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).

Водночас п. п. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, інші доходи.

Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4:

- сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 та 4а, тобто проставляється «0»;

- інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відображаються у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «194».

Враховуючи вищевикладене, сума списаної заборгованості, за якою минув строк позовної давності, відображається юридичною особою – кредитором у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «107». При цьому, фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Водночас сума списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності, розмір якої не перевищує суму, що становить 50 відс. місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «194», як виплата інших доходів.

Чи можна за рахунок від'ємного значення з ПДВ погасити податковий боргз цього ж податку?

Таке погашення можливе, та воно призведе до зменшення реєстраційного ліміту для вас.

Від'ємну різницю між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту відображають у рядку 19 декларації з ПДВ. Далі потрібно обрати один із таких способів «використання» від'ємного значення, у вашому випадку зменшити податковий борг із ПДВ і для цього заповнити рядок 20.1 ПДВ-декларації.

Як-то кажуть, у новий рік без боргів. Як заповнити платіжку на погашення боргу з єдиного внеску, адже є певні нюанси?

При сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 – Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 – Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 – Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 – Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 – Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство;

148 – Надходження до бюджету коштів від погашення податкового боргу в міжнародних правовідносинах.

Крім того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року №666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ коштів в рахунок погашення податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП платника, який здійснює сплату;

4 – інформація про призначення платежу.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів у платіжних документах несе платник податків.

Коли буде діяти нещодавно прийнятий Верховною Радою закон про списання боргів для платників податків?

Так, Законом України від 04.12.2020 №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» передбачено списання податкового боргу платникам податків, якщо сукупний розмір боргу за всіма податками та зборами не перевищує 3060 гривень та його не погашено станом на 01.11.2020 року. Закон набрав чинності з 10 грудня, тобто з дня, наступного за днем їх опублікування.

Громадянин, із поважних причин (витрати на лікування) допустив борг зі сплати податку на нерухомість (5 тис. грн). Чи передбачено розстрочення такої суми Податковим кодексом України?

Прийнятий Закон України від 04.12.2020 №1072-ІХ передбачає низку пунктів щодо податкових боргів бізнесу та звичайних громадян.

Зокрема, відтермінування сплати податкових боргів громадян та самозайнятих осіб на суму до 6800 гривень, які виникли до 1 грудня 2020 року до 29 грудня 2021 року. Громадянам потрібно написати заяву в податкову за місцем реєстрації. У випадку погашення боргу у вказані строки штрафні санкції та пені застосовуватися не будуть.

Щороку у грудні роблю звірку за сплаченими податками із податковим інспектором. Тепер карантин, як самостійно можна перевірити чи відсутні борги?

Інформації більш, ніж достатньо. Про наявність податкового боргу можна з’ясувати на електронних сервісах ДПС України: «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням http://tax.gov.ua/businesspartner, в «Електронному кабінеті платника», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua. Також на вебпорталі ДПС України щомісячно розміщується інформація за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html та на субсайті Територіальних органів ДПС у Харківській області щомісяця по платниках Харківщини у рубриці «Новини».

Коли податковий борг змушує спрощенця переходити на загальну систему оподаткування?

За порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування підприємцям доводиться переходити на загальну систему.

Від 23 травня 2020 року діє ще одна підстава для переходу – наявність у єдинника податкового боргу.

Тож при наявності податкового боргу більш, як 1020 гривень на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, доведеться залишити спрощену систему оподаткування.

Прийняти статус загальносистемника, в такому разі, слід в останній день другого з двох послідовних «боргових» кварталів.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості і скільки за це потрібно заплатити?

Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554.

Насамперед, дана довідка надається платнику безоплатно.

Для отримання даної довідки платник подає заяву встановленої форми. Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Заява складається з обов'язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості та зазначенням найменування суб'єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) довідку буде подано платником.

За відсутності у платника податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску та іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, уповноважений орган формує довідку протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви.

Строк дії довідки становить десять календарних днів з дати її формування. У довідці обов'язково зазначається термін її дії.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві.

Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано заяву.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

За наявності у платника податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист з вмотивованою відмовою щодо надання довідки.

Що потрібно зробити для зняття накладеного виконавчою службою арешту автомобіля за поданням податкової через заборгованість?

При сплаті у повному обсязі податкового боргу та недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також виконавчого збору, після звернення податкового органу до виконавчої служби, майно платника податків звільняється з-під арешту та виконавче провадження припиняється.

Списання боргу платнику – без подання заяви

Законом України від 4 грудня 2020 року №1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co V-2» (далі – Закон №1072), який набрав чинності 10 грудня 2020 року, підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено, зокрема, п. 2 прим. 4.

Відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган здійснює списання без подання заяви платником податків податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій і пені) платника податків, сукупний розмір якого за усіма податками і зборами не перевищує 3060 грн (включно), що за даними інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обліковувався станом на 1 листопада 2020 року та залишився несплаченим/непогашеним станом на дату списання такого боргу.

Таке списання здійснюється без застосування положень ст. 101 «Списання безнадійного податкового боргу» ПКУ та виключно за даними, що містяться в інформаційно-телекомунікаційних системах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Списані суми підлягають відновленню у разі виявлення обставин, що свідчать про відсутність підстав для списання.

Положення п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не застосовується щодо податкового боргу з податків та зборів, які відповідно до податкового, митного та іншого законодавства справляються у зв’язку із ввезенням (пересиланням) товарів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенням (пересиланням) товарів з митної території України або території вільної митної зони, а також щодо осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII.

Нараховані та сплачені або стягнуті за період з дати набрання чинності Законом №1072 до дати списання податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми податкового боргу, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податку, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів, не повертаються у готівковій формі за чеком у разі відсутності у платника податків рахунків у банках.

На списані відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ суми не застосовуються штрафні санкції, не нараховується пеня, передбачені ПКУ, за період з дати набрання чинності Законом № 1072 і до дати списання включно.

Списання податкового боргу згідно з цим пунктом є підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

На підставі наданої контролюючим органом інформації про списані суми податкового боргу підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення податкового боргу з платників податків, яким здійснюється списання сум податкового боргу відповідно до п. 2 прим. 4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Дохід у вигляді аліментів не оподатковується військовим збором

ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1-164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п. п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-ІІІ (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Крім того, відповідно до абзацу першого п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

Трохи більше декади для отримання податкової знижки

Нагадуємо, що для нарахування податкової знижки необхідно до 31 грудня (включно) наступного за звітним податковим роком подати до податкового органу річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.15 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

У формі декларації передбачено окремий додаток Ф3, де здійснюється розрахунок суми податку, на яку зменшується податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із використанням права на податкову знижку.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами. Такими документами можуть бути: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Декларацію можливо подати в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС. Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. ДПС дану послугу надає безкоштовно.

 



« повернутися до списку новин