.
І. Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України
До місцевих бюджетів Харківщини надійшло 2,3 млрд грн єдиного податку
З початку року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів Харківщини 2346,6 млн грн єдиного податку. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 204,9 млн грн (+9,6%). Доведене завдання виконано на 105,2% (+115,2 млн гривень).
Значна частка надходжень цього податку забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності - фізичними особами. За 9 місяців поточного року ними сплачено 1 808,6 млн грн, індикативний показник ДПС України виконано на 103,6 % (+ 62,8 млн грн). Приріст збору до минулого року склав 188,7 млн грн (+ 11,6 %).
У податковій службі зазначають, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.
Надходження ПДФО до бюджету - 10,2 млрд гривень
У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що до бюджету Держави за січень - вересень 2020 року забезпечено 10150,8 млн грн податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року надходження зросли на 333,2 млн гривень.
Зокрема до місцевого бюджету надійшло 7 572,9 млн грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року забезпечено приріст надходжень на 3,4%. або на 249,6 млн гривень.
Доведене завдання виконано на 104,7 %, додатково отримано 338,8 млн гривень.
Податковою службою утворено територіальні органи як її відокремлені підрозділи
Державною податковою службою України утворено територіальні органи, як її відокремлені підрозділи.
Надалі Державна податкова служба буде функціонувати як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).
Такі зміни сприятимуть посиленню інституційної спроможності ДПС, уникненню дублювання функцій і процедур в ДПС, забезпеченню відкритості та прозорості діяльності Служби, мінімізації корупції та покращенню надання послуг платникам податків.
До кінця року будуть реалізовані заключні кроки щодо забезпечення функціонування ДПС як єдиної юридичної особи.
Нагадаємо, що на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2019 року № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30 вересня прийнято постанову, відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.
Про прийнятого працівника роботодавець може повідомити через Електронний кабінет
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557).
Відповідно до п. 2 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.
Згідно з абзацами першим – четвертим постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями (далі – Порядок №413), повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення) подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку №413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Порядок функціонування Електронного кабінету визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).
Режим «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в тому числі Повідомлення, підписання і подання такої звітності до контролюючих органів.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обирає тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Із запропонованого переліку форм обирає форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначає відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натискає кнопку «Створити».
Режим «Перегляд звітності» надає користувачу Електронного кабінету можливість перегляду поданої звітності.
Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції тощо, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму Електронного кабінету.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
За який період підприємців звільнено від сплати єдиного внеску?
За березнь, квітень та травень 2020 року тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску за себе:
- підприємці на загальній системі оподаткування;
- підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність;
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.
Разом з тим, такі особи можуть прийняти самостійне рішення про сплату єдиного внеску за такий період. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за вказаний звітний період.
Отже, за перший квартал 2020 року мінімальний єдиний внесок для підприємців за себе складає - 2078,12 грн. (4723 грн. х 22% х 2 (за січень і лютий місяці)).
За другий квартал – 1039.06 грн. (за червень місяць).
Звертаємо увагу, що Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ підвищено розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року до 5 тисяч гривень, що впливає на мінімальний розмір єдиного внеску.
Отже, з 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%).
Перереєстрація платника податку на додану вартість у зв’язку із зміною найменування платника податку
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст. 183 ПКУ для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі перетворення юридичної особи – платника ПДВ або зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ і не пов’язані з ліквідацією або реорганізацією платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ проводиться перереєстрація платника ПДВ.
Так, для перереєстрації платник ПДВ подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.
Перереєстрація у зв’язку із зміною найменування (крім перетворення) (прізвища, імені та по батькові) платника ПДВ, який включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється контролюючим органом без подання заяви платником ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
Наразі вносяться зміни до нормативно-правових актів та програмного забезпечення інформаційно-телекомунікаційної системи «Податковий блок» в частині реалізації можливості внесення запису про перереєстрацію до реєстру платників ПДВ на підставі відомостей з ЄДР.
Тому, з метою прискорення процедури перереєстрації рекомендуємо платнику ПДВ подати до контролюючого органу засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».
Пунктом 4.2 розд. ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 зі змінами і доповненнями, визначено, зокрема, що у разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
Відповідно, за бажанням та згідно із заявою платника ПДВ датою перереєстрації може бути встановлено день до закінчення строку у 3 робочих дні від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація». При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є бажана дата перереєстрації платником ПДВ.
Коли юридична особа має подавати уточнюючу декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
У разі зміни бази оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (набуття права власності на новостворений (нововведений) об’єкт нерухомості, перехід права власності на об’єкт, зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо), уточнююча податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надається з урахуванням норм п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ - протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.
Разом з тим зазначаємо, що згідно з п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.
Відчуження об’єкта оподаткування відбувається протягом 10 робочих днів після придбання: що з повідомленням за ф. №20-ОПП
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Оскільки обов’язок повідомляти про наявність (реєстрацію) об’єкта оподаткування, встановлений п. 63.3 ст. 63 ПКУ, не містить винятків або обмежень, такий обов’язок має бути виконаний платником податків незалежно від строку, протягом якого платник володів або користувався відповідним об’єктом.
Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, у порядку, встановленому розд. VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (далі – Порядок №1588), шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. №20-ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП).
Повідомлення за ф. №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням (п. 8.4 Порядку №1588).
Якщо платник податків придбав об’єкт оподаткування, він подає повідомлення за ф. №20-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків протягом 10 днів після його придбання. При цьому у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. №20-ОПП вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування». Графи 3-12 повідомлення за ф. №20-ОПП заповнюються згідно з Пам’яткою для заповнення розд. 3 повідомлення за ф. №20-ОПП, передбаченою у додатку до повідомлення за ф. №20-ОПП. У графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» у такому випадку зазначається відповідний стан, наприклад: «2 – експлуатується» або «3 – тимчасово не експлуатується».
При зміні відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. №20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування (п. 8.5 Порядку №1588).
Так після відчуження об’єкта у графу 2 «Код ознаки надання інформації» повідомлення за ф. №20-ОПП вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування», у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» зазначається стан «6 – об’єкт відчужений/повернутий власнику».
Як позбутися податкової застави?
Згідно із п. 93.1 ст. 93 ПКУ майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
- отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку (п. п. 93.1.1 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- визнання податкового боргу безнадійним (п. п. 93.1.2 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства (п. п. 93.1.3 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених ст. 55 ПКУ, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання (п. п. 93.1.4 п. 93.1 ст. 93 ПКУ);
- отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 92 ПКУ (п. п. 93.1.6 п. 93.1 ст. 93 ПКУ).
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1- 93.1.5 п. 93.1 ст. 93 ПКУ (п. 93.2 ст. 93 ПКУ).
Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?
Під терміном «безнадійний» розуміється:
- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;
- податковий борг фізичної особи, яка визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом чи понад 720 днів перебуває у розшуку;
- податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ (1095 днів);
- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);
- податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;
- податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.
Якщо фізична особа, яка у судовому порядку визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, з'являється або якщо фізичну особу, яка перебувала у розшуку понад 720 днів, розшукано, списана заборгованість таких осіб підлягає відновленню та стягненню у загальному порядку з дотриманням строків позовної давності починаючи з дня відновлення такого податкового боргу.
Органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до ПКУ.
Податкові органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.
Яким чином платник може отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати податків?
Для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, платникові необхідно подати заяву про надання такої довідки за встановленою формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733. В заяві обов’язково вказується, відповідно до якого нормативно-правого акта довідка видається, а саме – назва нормативно-правового акта, його номер та дата прийняття.
Заява подається на вибір платника:
- у паперовій формі – до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника;
- в електронній формі – на адресу органу державної податкової служби за основним місцем обліку через приватну частину Електронного кабінету, з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у заяві, упродовж 5 робочих днів.
Яка передбачена відповідальність, якщо суб’єкт господарювання своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу?
Якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
З дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Яких змін зазнали норми про примусове стягнення боргу з прийняттям Закону України від 16 січня 2020 року №466-ІХ?
Зокрема, термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків настає через 30 календарних днів із дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).
Також, термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (раніше такий термін становив два місяці).
Вантажне авто підприємця: ремонтні витрати у податковому кредиті
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Отже, як для юридичних осіб так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, передбачено загальний порядок формування податкового кредиту з ПДВ, підставою для якого є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.
Тому фізична особа – підприємець, платник ПДВ, що здійснює вантажні перевезення при придбанні паливно-мастильних матеріалів та отриманні послуг з ремонту вантажного автомобіля, який оформлено на дану фізичну особу або не є його власністю, формує податковий кредит на підставі податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг.
При цьому у разі подальшого використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях такий платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду скласти і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну.
Виплата дивідендів із п’ятдесятитисячним обмеженням
Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання при знятті готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем) у розмірі 50000 грн, установлені п. 6 розд. ІІ Положення №148, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі виплат суб’єктами господарювання дивідендів фізичним особам.
Коли анульовано реєстрацію платника ПДВ та заблоковано податкову накладну
Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у випадках визначених у вказаному пункті.
Пунктом 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі – Порядок №520) визначено, що при зупиненні реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п. 6 Порядку №520).
Крім того, згідно п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, скарга подається платником ПДВ (далі – платник податку) у строки, визначені ст. 56 ПКУ, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.
Водночас п.200 прим.1.8 ст. 200 прим. 1 ПКУ після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Як оподатковується продаж фізичною особою легкового автомобіля?
Дохід, отриманий від продажу протягом звітного (податкового) року:
- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;
- другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%.
- третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, оподатковується за ставкою 18% (норма діє з 23.05.2020 року).
Отже, за продаж протягом звітного податкового року третього й наступних об'єктів рухомого майна (легкових автомобілів) необхідно сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Оподаткування продажу першого об'єкта на рік залишається за нульовою ставкою, другого – за ставкою 5 %.
Крім того, дохід від продажу протягом звітного (податкового) року другого та наступних продажів легкового автомобіля є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Які передбачаються зміни у веденні податкового обліку підприємцями?
Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ передбачено спрощення ведення обліку доходів та витрат фізичними особами-підприємцями (набудуть чинності з 01 січня 2021 року).
Так, підприємці – платники єдиного податку І, ІІ та ІІІ груп (крім платників ПДВ) із 01.01.2021 року можуть вести облік у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Підприємці платники єдиного податку ІІІ групи, які є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення доходів та витрат.
Для фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через Електронний кабінет.
Чи здійснюються перевірки щодо сплати єдиного внеску?
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску .
Документальні перевірки з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, що були розпочаті до 18.03.2020 року та не були завершеними, зупиняються по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України.
Новації Закону №466: подання декларації у разі ліквідації підприємницької діяльності
З 23 травня цього року, внесено зміни щодо фізичних осіб, які за власним рішенням припиняють підприємницьку діяльність як фізичної особи – підприємця.
Особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.
Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).
Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Які штрафи у разі ненадання податковим органам оригіналів документів (їх копій) при здійсненні перевірок?
Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом, установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або неподання контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з ЄРПН) чи їх копій при здійсненні податкового контролю:
- тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн (раніше - 510 грн).
- ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн (раніше - 1020 грн).
Ця норма визначена п. 121.1 ст. 121 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466 ) та набула чинності 23 травня 2020 року.
Коли повідомити податкову, якщо єдинник 3-ї групи змінив податкову адресу?
Платник єдиного податку 3-ї групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності, інформацію про таку зміну (Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308)) подає не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (раніше така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).
Така норма визначена п. 298.6 ст. 298 ПКУ (внесена Законом України від 16.01.2020 № 466) та набула чинності 23 травня 2020 року.
Які граничні обсяги доходів встановлено для підприємців-єдинників?
Закон №540 від 30.03.2020 року (набрав чинності 02.04.2020), встановив такі збільшені ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:
- для першої групи - із 300 тис. грн до 1 млн. грн;
- для другої групи - із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;
- для третьої групи - із 5 млн. грн до 7 млн. грн.
Отже, підприємці платники єдиного податку 1-ї - 3-ї груп, які в І кварталі 2020 року не перевищили граничні обсяги доходу (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група) мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку.
Такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн. грн. – перша група, 5 млн. грн. – друга група, 7 млн. грн. – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).
