Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 117

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

До уваги громадян!

Головне управління  ДПС у Харківській області нагадує, про зміну реквізитів рахунків для зарахування надходжень до Державного і Місцевих бюджетів та єдиного соціального внеску (ЄСВ).

Рахунки за стандартом IBAN (міжнародний номер банківського рахунку), який налічує 29 знаків, почали діяти на постійний основі.

Кошти, які сплачуються платниками на старі рахунки, Держказначейством не зараховуються.

Нові рахунки  розміщені  на субсайті Головного управління ДПС у Харківській області  «Територіальні органи  ДПС у Харківській області» вебпорталу ДПС у розділі «Бюджетні рахунки».

Платники податків Харківщини за перший місяць 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів понад 2,7 млрд грн податків і зборів

Протягом січня поточного року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів понад 2,7 млрд гривень.

Так, до Державного бюджету надійшло  1361,7 млн грн, до місцевих бюджетів -  1354,9  млн гривень.

ДПС за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт «Пошук акцизної марки»

З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів ДПС України за підтримки Міністерства фінансів України запустила пілотний проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів. 

Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав. 

Нині електронний сервіс «Пошук акцизної марки» працює у тестовому режимі. Ознайомитися з його роботою можна за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers/mark.

Свої пропозиції щодо покращення та вдосконалення сервісу просимо надсилати на електронну адресу tax.excise@tax.gov.ua.

Уряд змінив порядок подання інформації органам ДПС

ДПС України повідомила, що Уряд затвердив постанову, якою внесено зміни до пунктів 9 та 13 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом.

Під час періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, отримувачі та користувачі електронних довірчих послуг зможуть використовувати кваліфікований електронний підпис з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові положення забезпечують належне виконання вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/406199.html

Про прийняття працівника на роботу роботодавці зобов’язані повідомити податкові органи

Роботодавець, у якого є необхідність прийняти на роботу працівника, зобов’язаний виконати певні кроки для його офіційного працевлаштування.

По-перше – укласти з найманим працівником трудову угоду (контракт, договір) у письмовому вигляді. Видати наказ про прийняття працівника на роботу та надіслати повідомлення до податкової інспекції за місцем реєстрації.

По-друге – в обов’язковому порядку передбачити в трудовій угоді форму оплати праці, врахувавши при цьому, що заробітна плата не може бути меншою ніж мінімально встановлений розмір. Зокрема, в 2020 році цей показник  – 4723 гривні.

При виплаті місячної заробітної плати роботодавець зобов’язаний з нарахованої зарплати утримати та перерахувати до бюджету 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб, 1,5 відсотка військового збору, а також сплатити 22 відсотка єдиного соціального внеску з нарахованого доходу.

Для прикладу: При нарахуванні працівнику заробітної плати в розмірі 4723 гривні роботодавець має утримати з працівника ПДФО (18%) – 850,14 грн, військовий збір (1,5%) – 70,85 гривень. Відповідно роботодавець зобов’язаний виплати найманому працівнику – 3802,01 грн.

Крім того, роботодавець за найманого працівника має сплатити на нараховану заробітну плату єдиний внесок (22%), який становить 1039,06 гривень.

Нагадаємо, що за порушення трудового законодавства передбачені значні суми штрафів. Так, штраф за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків складає на сьогодні 141690 грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Водночас повідомляємо, що працівники податкової служби спільно з представниками Держпраці за дорученням Прем’єр-міністра України від 22.01.2020 року №2313/0/1-20 будуть проводити заходи з детінізації зайнятості населення. В першу чергу буде проведена роз’яснювальна робота з суб’єктами господарювання, які здійснюють діяльність у сфері торгівлі, харчування з метою недопущення до роботи працівників без оформлення трудових відносин.

Після роз’яснювальних заходів працівники контролюючих органів будуть проводити перевірки зазначених суб’єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю.

Нагадаємо, що офіційне працевлаштування – це захист соціальних інтересів громадян, гарантування права на соціальні виплати та пенсійне забезпечення. Крім того, нелегальна праця знижує доходи державного бюджету, а отже і можливість фінансування державних програм соціального спрямування.

На Лозівщині тривають інформаційно-роз`яснювальні відвідування з питань легального працевлаштування

Днями фахівці Лозівського управління Головного управління ДПС у Харківській області спільно з представниками Лозівської міської ради, міськрайонного центру зайнятості та представниками ГУ Пенсійного фонду України у Харківській області активно роз’яснюють підприємцям сфери торгівлі, послуг та громадського харчування вимоги закону щодо використання найманої праці.

Під час зустрічей з представниками підприємництва фахівці робочої групи інформують про норми законодавства і пропонують працедавцям самостійно прийняти рішення про оформлення своїх найманих працівників згідно вимог закону. Саме рішення кожного роботодавця добровільно впорядкувати трудові відносини з найманими працівниками не лише гарантує соціальні виплати їх найманим особам у випадку втрати працездатності, а й передбачає додаткові бюджетні надходження ПДФО, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Роз’яснювальні заходи – перший етап комплексу дій з детінізації ринку праці. Вже незабаром представники Держпраці і податківці проводитимуть перевірки працедавців – порушників. У разі виявлення неоформлених найманих працівників на підприємців очікують суттєві штрафні санкції.

ЗІР – інформаційний сервіс, орієнтований на сучасні вимоги платників податків

В Лозівському управлінні ГУ ДПС у Харківській області нагадують про загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) – сервіс, який надає можливість платникам податків мінімізувати витрати часу на отримання інформації і самостійно ознайомитись із:

- відповідями на запитання щодо оподаткування, єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДПС, з якими платники податків звертаються до Контакт-центру ДПС;

-нормативно-правовими документами та останніми змінами в законодавстві;

-діючими ставками податків та зборів, податковим календарем;

-актуальними питаннями щодо отримання електронних довірчих послуг тощо.

Платників податків запрошують відвідати ЗІР або його мобільні додатки та скористатись новою функцією – «Зворотній зв’язок».

За допомогою форми «Зворотній зв’язок» ЗІР платники податків мають можливість оперативно отримати на електронні адреси від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС.

Скористатись ЗІР можна через офіційний вебпортал ДПС (вкладка «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс») або безпосередньо в Інтернет мережі за адресою: zir.tax.gov.ua.

Мобільні додатки можна безкоштовно завантажити на власні мобільні пристрої скориставшись інтернет-магазинами: App Store та Google Play.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Оприлюднено новий порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування

З 1 лютого 2020 року діятиме новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Це передбачено постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.  Документ оприлюднено на офіційному сайті Уряду.

Порядком, зокрема, визначені:

- Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1);

- Перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість (додаток 2);

- Критерії  ризиковості здійснення операцій (додаток 3);

- форма Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4);

- Таблиця даних платника податку на додану вартість (додаток 5);

- форма Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 6);

- форма Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість (додаток 7).

Також постановою затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Це надає платникам податків можливість адміністративного оскарження всіх рішень про відмову реєстрації податкової накладної, що сприятиме прискоренню врегулювання досудових спорів.

Порядком, зокрема, визначено форми Скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН (додаток 1), Заяви про відкликання скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 2) та Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток 3).

Податкову декларацію з податку на прибуток за 2019 рік подаємо вже за оновленою формою

Набрали чинності зміни до податкової декларації з податку на прибуток, якіпередбачені наказом Мінфіну України  від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» (далі - наказ № 481). Ці зміни, стосуються безпосередньо форми декларації та додатків до неї.
Так, таблицю "Наявність додатків" основної частини декларації доповнено клітинкою для позначки про наявність нового додатка ПП, клітинку "ФЗ12" для позначок про складання фінзвітності за НП(С)БО чи МСФЗ, розділено на дві.

Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до ПКУ, не пов’язані з виправленням помилок».

Змінами передбачено доповнення Декларації новим додатком ПП "Інформація про суми податкових пільг" платниками, що не сплачують податок у зв'язку з отриманням податкових пільг відповідно до постанови КМУ від 27.12.2010 №1233. Натомість, суб’єкти господарювання не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.

При цьому, звертаємо увагу на те, що Додаток ПП вперше подаватиметься зі звітних періодів 2020 року.
Також до окремих додатків декларації (ПН, ВП, РІ) внесено низку редакційних змін. Внесено, зокрема зміни до додатка щодо заповнення відомостей про нерезидента, заповнення уточнюючих показників тощо.
Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01.01.2019 в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період

- 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Детальніше про зміни в  листі ДПС України від 16.01.2020 №757/7/99-00-07-02-01-07.

Єдиний внесок: ФОП за себе подають звіт до 10 лютого

ФОП, у т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Норми встановлені п. 2 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435).

Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова».

Також подають Звіт один раз на календарний рік у разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) ФОП, у т.ч.ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують і подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе з позначкою«призначення пенсії» за період до дати формування заяви на призначення пенсії (при цьому тип форми «початкова» не зазначається) відповідно до пунктів 10 та 11 розділу IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2 розділу ІІІ  Порядку № 435.
Разом з тим Звіт не подається тими ФОП, які користуються пільгою при сплаті єдиного внеску, а саме: пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 435 визначено, що ФОП, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Eтапи впровадження реєстраторів розрахункових операцій в 2020 році

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області    нагадує про етапи впровадження норм законів №128 та № 129 від 20.09.2019.

До 1 жовтня 2020 року РРО не застосовуються тільки платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту,

- та реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я.

З 1 жовтня 2020 року до 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами–підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена пунктом 11 статті 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";

діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
З 1 січня 2021 року використання РРО стане обов’язковим для всіх платників єдиного податку другої – четвертої груп, незалежно від видів діяльності.

Коли сільськогосподарський товаровиробник може відмовитися від єдиного податку

Звертаємо увагу юридичних осіб – платників єдиного податку-четвертої групи. Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308, передбачає поле 5.5 «Відмова від спрощеної системи оподаткування» в якому платником зазначається дата (період) відмови від застосування спрощеної системи оподаткування та причини такої відмови, зокрема, самостійна відмова у зв’язку з переходом на сплату інших податків та зборів.

Юридична особа – платник єдиного податку четвертої групи, у разі самостійної відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом в поточному році на сплату інших податків і зборів (у т. ч. з 01 числа наступного року) подає до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (податковою адресою) не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) заяву із позначкою «Відмова», за умови сплати єдиного податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відс. річної суми податку за кожний квартал, протягом якого юридична особа перебувала на четвертій групі платників єдиного податку.

Крім того, за результатами кварталу, в якому платник єдиного податку четвертої групи відмовляється від сплати такого податку, подаються уточнені податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи з позначками «Уточнююча загальна» і «Уточнююча звітна» з відповідними уточненнями показників сум єдиного податку, розрахованих на поточний рік.

Щодо окремих змін у частині оподаткування ПДВ

У зв’язку із набранням чинності Законів №344 від 20 грудня 2019 №425про внесення змін до ПКУ, відбулися зміни в частині оподаткування ПДВ.

З 1 січня 2020 року до 1 січня 2025 року продовжено період оподаткування ПДВ за нульовою ставкою операцій підприємств з інвалідністю (Закон України від 05.12.2019 р. №344). Ідеться про постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані такими організаціями та є їхньою власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової кількості штатних працівників, а фонд оплати праці таких інвалідів протягом звітного періоду – не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва бази оподаткування ПДВ у фінансовому лізингу.

Також продовжено до 01.01.2023 тимчасову норму щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання боржником товарів для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами в процесі проведення процедури фінансової реструктуризації, а також поширено таке звільнення на операції з постачання товарів поручителем (майновим поручителем – заставодавцем, іпотекодавцем);

- звільнено до 01.01.2023 від оподаткування ПДВ операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподаткування згідно з вищезазначеною нормою. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики);

- уточнено правила визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з постачання товарів, які були повернуті лізингоодержувачем лізингодавцю за договором фінансового лізингу у зв'язку з його невиконанням чи неналежним виконанням.

Детально про зміни ПДВ йдеться у листі ДПС України від 23.01.2020 №1174/7/99-00-07-03-02-07.

Реквізити, без яких платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ буде невірним

Відповідно до п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року №569, рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Державній казначейській службі (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі – Постанова №22).

Згідно з п. 3.7 Постанови №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

При перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

Заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжного доручення на сплату державного мита

Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення на сплату державного мита заповнюється з урахуванням вимог, визначених Порядком заповнення документів на переказ при сплаті (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Мінфіну України від 24.07.2015 №666 (далі – Порядок №666).

Згідно з нормами п. 1 Порядку №666 реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

- поле №1 – друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

- поле №2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – сплата суми державного мита);

- поле №3 – друкується розділовий знак «;» та код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) чи серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

- поле №4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі.

- у полі №5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі №6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

- у полі №7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів та їх реєстрів» до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Як підприємцю відобразити у річній декларації про майновий стан і доходи збитковий вид діяльності

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати (п. п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).

Форма податкової декларації (далі – податкова декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Мінфіну України від 02.10.2015 №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 №177).

Підпунктом 1 п. 3 розд. IV Інструкції визначено, що у розрахунку податкових зобов’язань додатка Ф2 до податкової декларації відображаються доходи, отримані від провадження кожного виду економічної діяльності, що відображаються в окремому рядку розд. I із зазначенням у графі 2 назви та у графі 3 – коду виду економічної діяльності згідно з КВЕД, за провадження якого одержано дохід;

- у графі 4 – сума одержаного доходу від провадження окремого виду економічної діяльності;

- у графах 5-7 – сума документально підтверджених витрат, пов’язаних із провадженням господарської діяльності (вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції, витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг, амортизаційні відрахування).

У графі 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації вказується значення, розраховане за формулою: графа 4 «Сума одержаного доходу» – графа 5 «Вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей, реалізованих або використаних у виробництві продукції» – графа 6 «Витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату» – графа 7 «Інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» – графа 8 «Амортизаційні відрахування».

Якщо результатом розрахунку суми чистого оподатковуваного доходу одного з видів економічної діяльності є збиток, ФОП при заповнені графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу» розд. І додатка Ф2 до податкової декларації від’ємне значення за таким (збитковим) видом економічної діяльності не зазначає, а рядок прокреслює.

Значення рядка «Усього» графи 9 розд. І додатка Ф2 до податкової декларації розраховується як сума додатних показників графи 9 за всіма видами економічної діяльності, які здійснювала ФОП на загальній системі оподаткування.

Витяг з реєстру платників єдиного податку для юридичної особи – платника четвертої групи єдиного податку

Відповідно до п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Реєстр). Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Форма запиту про отримання витягу з Реєстру та форма витягу з Реєстру затверджені наказом Мінфіну України від 16.07.2019 №308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» (далі – наказ №308).

Запит про отримання витягу з Реєстру подається особисто представником платника єдиного податку чи уповноваженою на це особою або надсилається поштою контролюючому органу за основним місцем обліку платника єдиного податку за формою, затвердженою наказом №308.

У запиті зазначається код згідно з ЄДРПОУ платника єдиного податку, який є критерієм пошуку відомостей у Реєстрі.

Запит обов’язково повинен бути підписаний керівником або особою, що має право підпису документів платника єдиного податку, із зазначенням дати підписання.

Форма запиту передбачає проставляння платником податків відмітки у полі «Спосіб отримання витягу», а саме безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.

Відповідно до проставленої платником відмітки у формі запиту витяг з Реєстру надсилається платнику в електронному вигляді або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків.

На сьогодні здійснюються заходи щодо можливості отримання витягу з Реєстру засобами інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет», вхід до якої здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua (сервіс «Листування»).

Витяг містить відомості з Реєстру, актуальні на дату його формування.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Розмір єдиного внеску, який підприємці сплачують у 2020 році

ЄСВ для підприємців – платників єдиного податку за себе і підприємців на загальній системі оподаткування є сума, що не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не менше розміру мінімального страхового внеску.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року становитиме 4723 грн (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»).

Отже, мінімальна сума ЄВ, яку підприємці (як платники єдиного податку, так і підприємці на загальній системі оподаткування) мають сплачувати у розрахунку за місяць із 2020 року становить 1039,06 грн (4723 х 22%).

Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної зарплати (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Отже, максимальний страховий внесок у 2020 році становить 15585,90 грн ( 4723 х 15 х 22%). Таку суму ЄВ сплачують підприємці у разі, коли сума отриманого ним доходу (чистого доходу) у розрахунку за місяць складе 70845 грн і більше.

Підприємці сплачують ЄСВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні.

Виключенням є підприємці, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058.

Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Куди подається податкова декларація про майновий стан і доходи

Розпочалася деклараційна кампанія 2020.Фізична особа – платник ПДФО подає податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені ПКУ строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
У разі якщо платник ПДФО проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.
У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 29.09.2017 № 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за формою № 5ДР).

Декларування -2020: вартість спадщини чи подарунку отриманого нерезидентом оподатковується

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити ПДФО до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.

Термін подання заяви про повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента

Відповідно до п. п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Помилково сплачені грошові зобов’язання – суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов’язань (п. п. 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

При цьому відповідно до п. п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податку має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ.

Пунктами 103.11-103.14 ст. 103 ПКУ визначено порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку з доходів нерезидента.

Згідно з п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПКУ, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п. 102.5 ст. 102 ПКУ).

Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Враховуючи зазначене, заяву про повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента платник податку може подати протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Фізичні особи звільняються від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи у випадках, визначених ст.179 ПКУ

Згідно з п. 179.4 ст. 179 ПКУ платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розд. IV ПКУ.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розд. IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до розд. IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Про перевірку терміну дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, отриманого в Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС), можна на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС наступним чином:

1. За посиланням Головна/«Пошук сертифікатів та СВС»/«Пошук сертифікатів».

Для цього у полі:

- «код ЄДРПОУ» необхідно зазначити відповідно код ЄДРПОУ (для юридичних осіб);

- «Реєстраційний номер облікової картки платника податків» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта у разі, якщо через релігійні переконання користувач в установленому порядку відмовився від реєстраційного номеру облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті (для фізичних осіб);

- «УНЗР ІD картки» – унікальний номер запису у реєстрі ІD картки (для фізичних осіб).

При цьому пошук сертифікатів користувачем може здійснюватись за одним або декількома реквізитами.

Після проставлення відповідних реквізитів користувачу необхідно натиснути «Пошук». У вікні «Результати пошуку» зазначено відомості про початок та закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

2. За допомогою безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), актуальна версія якого доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих

 послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Після завантаження Програми необхідно в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати». Із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або, у разі його відсутності, додати його за допомогою кнопки «Імпортувати». Натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація». У вікні, яке з’явилось, можна переглянути детальну інформацію про кваліфікований сертифікат відкритого ключа, у т.ч. щодо терміну його дії.

« повернутися до списку новин