..
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Увага! Телефонні номери для надання консультацій
Телефонні номери для надання консультацій платникам податків з питань впровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій: (057)702-86-27, (057)702-86-02
Обов’язкові реквізити для фіскального чеку з 01.08.2020
Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» (далі – Наказ №306), який набирає чинності 01.08.2020, внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), зокрема, змінено заголовок Положення № 13 та окремі норми викладено в новій редакції.
Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення №13 в редакції Наказу №306 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення №13.
Пунктом 2 розд. ІІ Положення №13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити:
- найменування суб’єкта господарювання (далі – СГ) (рядок 1);
- назва господарської одиниці – найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею і відповідає довіднику «Типи об’єктів оподаткування» та повідомлене ДПС у повідомлені про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП) (рядок 2);
- адреса господарської одиниці – адреса, яка зазначена в документі на право власності чи користування господарською одиницею (назва населеного пункту, назва вулиці, номер будинку/офісу/квартири) та повідомлена ДПС у Повідомленні за ф. 20-ОПП (рядок 3);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Податковим кодексом України (далі – ПКУ); перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4);
- для СГ, що не є платниками ПДВ, – податковий номер або серія та номер паспорта/номер ID картки (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті), перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5);
- якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, – кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6);
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);
- цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством, а у разі непередбачення – за бажанням платника) (рядок 8);
- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9);
- ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10);
- ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11);
- сума комісійної винагороди (у разі наявності) (рядок 12);
- вид операції (рядок 13);
- реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14);
- напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (найменування платіжної системи, платіжний інструмент якої використовується, код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі та/або код транзакції в платіжній системі, значення коду) (рядок 15);
- підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16);
- підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17);
- позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18);
- загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19);
- для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, – окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20);
- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), – окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
- заокруглення (рядок 22);
- до сплати (рядок 23);
- фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24);
- QR – код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/фіскальний номер ПРРО (рядок 25);
- для касового чека, що створюється ПРРО:
позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек ПРРО (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27);
заводський номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для ПРРО не зазначається (рядок 28);
фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер ПРРО, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29);
напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Мала податкова реформа: cтягнення податкового боргу
Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі-Закон №466). Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.
Так, зокрема:
- встановлюється, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань відтепер буде здійснюватись у порядку, визначеному статтями 59-60 та 87-101 ПКУ;
- скорочується строк, наданий для самостійного погашення платником податків суми податкового боргу, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги, протягом яких не здійснюється стягнення коштів та продаж майна;
- доповнюються підстави звільнення майна платника податків – боржника з податкової застави, зокрема, з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 ПКУ;
- скорочується з двох до одного місяця строк, протягом якого платник податків, що має податковий борг, може самостійно здійснити оцінку майна, яке перебуває у податковій заставі, шляхом укладення договору з оцінювачем;
- передбачається щоденне (замість щомісячного) оприлюднення інформації щодо СГ, що мають податковий борг.
Новації законодавства для ФОП: подання декларації у разі зміни системи оподаткування
Законом №466-ІХ, внесено зміни до п.п. 177.5.2 ст. 177, щодо подання фізичною особою-підприємцем декларації у разі зміни системи оподаткування (набрали чинності з 23.05.2020 року).
Фізичні особи - підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (до змін було за результатами звітного кварталу).
Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.
Нагадаємо, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується (п.п. 177.5.1 ст .177 ПКУ).
Отже, новостворена фізична особа-підприємець або фізична особа-підприємець, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, податкову декларацію подає за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року.
Фінансова звітність для подання у податкову
Платниками податку на прибуток (крім неприбуткових установ та організацій) разом з відповідною Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає баланс та звіт про фінансові результати. До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми №№1-5).
Платниками податку на прибуток – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних СГ та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами №1-м, №2-м або №1-мс, №2-мс).
Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» в Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності».
Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.
Скористайтесь алгоритмом для розрахунку не сплачених до бюджету сум ПДВ
у зв’язку з отриманням податкових пільг
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 ПКУ.
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року №891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. №1233», яка набрала чинності 01.01.2020, внесено зміни до Порядку №1233, згідно з якими СГ, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.
Розрахунок не сплачених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, здійснюється відповідно до п. 3 розд. V прим. 1 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, за алгоритмом:
Сума ПП = V пост. зв. х 20% – (V прид. з ПДВ 20% + V прид. з ПДВ 7% + V прид. з ПДВ 0%/зв.) х 20%, де:
Сума ПП – сума ПДВ, не сплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги;
V пост. зв. – обсяги операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ (із розд. I «Податкові зобов’язання» декларації (або уточнюючого розрахунку));
V прид. з ПДВ 20% – обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, що оподатковуються за основною ставкою, які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), та на такі операції платником податку нараховано податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ;
V прид. з ПДВ 7% – обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів без урахування ПДВ, нарахованого (сплаченого) під час придбання таких товарів/послуг, необоротних активів, що оподатковуються за ставкою 7 відс., які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)), та на такі операції платником податку нараховано податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ;
V прид. з ПДВ 0%/зв. – обсяги операцій з придбання товарів/послуг, необоротних активів, які звільнені від оподаткування та/або оподатковуються за ставкою 0 відс., які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ (розд. V ПКУ, підрозд. 2 розд. XX ПКУ, міжнародні договори (угоди)).
Обсяги операцій з придбання товарів/послуг на митній території України у осіб, які не зареєстровані як платники податку, необоротних активів (без ПДВ), що використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, не враховуються у такому розрахунку.
Уникнути подвійного оподаткування – допоможе довідка за формою №34-ОПП
Згідно з п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
При неотриманні довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до п. 3.10 розд. ІІІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 при взятті на облік як платників податків і зборів осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючий орган за основним місцем обліку формує та видає довідку про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, за формою №34-ОПП (далі – Довідка про взяття на облік за ф. №34-ОПП).
Згідно з 178.5 ст. 178.5 ПКУ під час виплати СГ – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195, 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Таким чином, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичним та самозайнятим особам, з якими має господарські відносини, копію довідки про взяття на облік за формою №34-ОПП.
Податкові новації: індивідуальні податкові консультації надаватимуться й в електронній формі
Відповідно до змін, внесених Законом України від 16.01.2020 року № 466, звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації можуть надаватися у паперовій або електронній формі
При цьому звернення платника має містити наступні дані:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;
- дату звернення.
Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного ПКУ.
Нововведення Закону №466: зміни в оподаткуванні податком на майно (в частині земельного податку) для платників єдиного податку
Законом України № 466 внесено зміни в пп. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ стосовно платників єдиного податку, а саме: платники – «спрощенці» звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів: податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходяться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва». Такі нововведення вступили в дію з 1 липня 2020 року.
Звертаємо увагу, що зміни, передбачені цим законом для платників єдиного податку першої-третьої груп, які є власниками чи землекористувачами земельних ділянок, не звільняють таких платників від нарахування та сплати земельного податку за ділянки, надавані в оренду (наймання, позику), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, надавані в оренду (наймання, позику).
Таким чином, платники єдиного податку, які з 1 липня 2020 року є платниками податку за землю, в зв’язку з внесеними законодавчими змінами подають звітну податкову декларацію з плати за землю (якщо така не подавалась з початку року), або проводять уточнення даних річної податкової декларації поданої на початку року, не пізніше 20.08.2020 року.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Хто із приватних підприємців може не застосовувати РРО? А хто зобов'язаний використовувати РРО?
РРО не будуть застосовуватися платниками єдиного податку першої групи.
До 1 січня 2021 року РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких не перевищує 1 млн. гривень, окрім реалізації:
- технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
- лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я.
Також ФОП з доходом менше 1 млн грн на рік до 1 січня 2021 року не застосовують РРО.
З 1 січня 2021 року правила запрацюють для так званих "груп ризику":
- реалізація товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізація технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту;
- реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- ресторани, кафе, ресторани швидкого обслуговування, крім продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
- турагенства і туроператори;
- готелі та подібні місця тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі перевищення обсягу доходу 1 млн. гривень, застосування РРО стає обов'язковим і починається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і триває у всіх наступних податкових періодах.
З 1 квітня 2021 року РРО застосовуватимуть всі платники єдиного податку 2-4 групи.
Як і коли запрацює механізм «кешбек»?
З 1 січня 2021 року покупці зможуть скаржитися на видані їм чеки з порушеннями, але тільки на покупки від 850 грн.
Подати скаргу можна буде виключно через свій Електронний кабінет платника податків, після проходження електронної ідентифікації, з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Компенсація буде перераховуватися за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за результатами перевірки скарги, і складе 100% вартості придбаних товарів (робіт, послуг), зазначених у скарзі.
Що робити, якщо програмний РРО не працює або втратив зв'язок з сервером?
Якщо програмний РРО не працює, потрібно протягом дня повідомити про це контролюючий орган (ДПС), виробника програмного реєстратора і/або центр сервісного обслуговування (за наявності) за встановленою формою. На період виходу з ладу програмного реєстратора проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту усунення несправностей.
У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв'язку з сервером контролюючого органу протягом години після відновлення такого зв'язку необхідно повідомити контролюючий орган засобами телекомунікацій про час і дату початку і закінчення проведення розрахункових операцій в цей період.
У цей період в розрахунковому документі вказується інформація про проведення розрахункової операції в режимі офлайн. У режимі офлайн проводити розрахункові операції можна не довше 36 годин зі створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону, сформованого фіскальним сервером. Номери з цього діапазону можна використовувати не більше 168 годин протягом календарного місяця.
До якого періоду можна використовувати тестові електронні ключі?
Тестові електронні ключі можна використовувати в період до 01.08.2020 року.
У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного програмного РРО?
Засобами фіскального сервера Державної податкової служби ведеться облік виданих діапазонів для програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи із присвоєними фіскальними номерами із діапазону).
Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів із фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».
Чи можна під час тестування використовувати електронні ключі реальних платників?
Під час тестування за бажанням суб’єкта господарювання можна використовувати електронні ключі реальних платників.
Де контролюється час офлайн і як обчислюється?
Проєктами нормативно-правових актів передбачено вимоги до програмних реєстраторів розрахункових операцій, програмне рішення якого під час роботи в режимі офлайн має забезпечувати контроль залишку часу, протягом якого може тривати режим офлайн (36 годин підряд або 168 годин на місяць).
Час, протягом якого ПРРО перебував у режимі офлайн, обчислюється шляхом сумування таких періодів: від дати та часу, що зазначаються у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн».
Від дати та часу, зазначених у повідомленні «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками на фіскальному сервері Державної податкової служби (далі – фіскальний сервер) не реєструвались на фіскальному сервері у режимі онлайн-обміну розрахункові документи, отримані від цього ПРРО.
З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи програмного РРО в режимі офлайн?
Відлік часу, протягом якого програмний реєстратор розрахункових операцій працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн» до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером ДПС не було зареєстровано розрахункових документів в режимі онлайн-обміну.
Яким чином контролюється перехід режиму роботи програмних РРО з офлайн в онлайн?
Проєктами нормативно-правових актів передбачено, що програмні реєстратори розрахункових операцій автоматично переводяться із режиму офлайн в режим онлайн-обміну з фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) у момент відновлення зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером.
Програмне рішення ПРРО, працюючи в режимі офлайн, повинно забезпечувати постійний контроль щодо відновлення зв’язку ПРРО з фіскальним сервером та перевіряти наявність зв’язку перед формуванням кожного чека в режимі офлайн.
Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий програмним РРО, що працює в режимі офлайн?
У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.
Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС України можливо через Електронний кабінет після завершення роботи програмного реєстратора розрахункових операцій в режимі офлайн та передачі ним чеку/чеків до фіскального сервера.
Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена у Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.
Чи можна заяву про реєстрацію програмного РРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?
Заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Чи може один СГ реєструвати та застосовувати програмні РРО разом із класичними РРО?
Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання програмних реєстраторів розрахункових операцій разом із класичними реєстраторами розрахункових операцій.
У який період проводиться тестування безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)»?
Починаючи з 15.07.2020 надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти при наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.
Тестування триватиме щоденно з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до 31.07.2020.
Яка послідовність дій має бути здійснена СГ для реєстрації програмного РРО?
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.
Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557.
Як будуть у підприємців списувати борги з єдиного внеску?
Підлягають списанню за заявою фізичних осіб – підприємців несплачені станом на 03.06.2020 року суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 р. до 03.06.2020 р., а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Умовою списання такого боргу є подання до 1 вересня 2020 року (90 днів з дня набрання чинності Закону України від 13 травня 2020 року №592 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон)):
- державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи підприємця – заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності,
- до податкового органу – звітності з єдиного внеску за період з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом №592 (03.06.2020 р.). Зазначена звітність подається у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Звертаємо увагу, що списання за заявою платника суми недоїмки з єдиного внеску, штрафів та пені, нараховані на суми недоїмки здійснюється фізичним особам – підприємцям (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), якщо такими платниками з 01.01.2017 не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Отже, списання боргу з єдиного внеску підприємцям – платникам єдиного податку не передбачено.
І. І
І. Інф
