Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 681

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

УВАГА! Розклад роботи ЦОП змінено!

Розклад роботи Центрів обслуговування платників змінено.

Режим роботи ЦОП: з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. з обідньою перервою з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв. та з технічними перервами для санітарної обробки й провітрювання кожні дві години на 10-15 хвилин.

З метою профілактики,  запобіганню поширенню та мінімізації інфікування коронавірусом,  вхід до ЦОП громадян - тільки за наявності  захисних масок, гумових рукавичок та після дезінфекції рук.

Відстань між відвідувачами та працівниками ЦОП повинна бути не менше 1 метра один від одного.

Звертаємо увагу на можливість здійснити візит до ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому за  телефоном.

Крім того, платники податків можуть отримувати послуги в онлайн режимі за допомогою електронних сервісів.

Також поновлюється прийом громадян в Регіональному центрі надання адміністративних послуг  за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 144 за попереднім записом за телефоном.

ПДВ: надходження зросли

Протягом січня - травня 2020 року забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 2951,6 млн гривень.

Надходження збільшилися на 595,9 млн грн або 25,3% у порівнянні з відповідним періодом 2019 року. Доведене завдання виконано на 107,8% (+214,2 млн грн).

Слід зазначити, що станом на 01.06.2020 року на Харківщині зареєстровано 16936 платників ПДВ. З них 15355 – юридичні особи та 1581 – фізичні. Спостерігається позитивна динаміка кількості платників ПДВ - плюс 3,0% у порівняні з аналогічним періодом минулого року.

В податковій службі області також нагадали платникам ПДВ, що 22 червня 2020 року - останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2020 року платниками, у яких податковий період дорівнює календарному місяцю.

 Внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

03.06.2020 набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592.

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464,несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – ФОП, які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОПзаяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітностівідповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464не підлягають поверненню.

Крім того, Законом № 592 у новій редакції викладено п. 98 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464,якщо вони не є роботодавцями, звільняються від виконання обов’язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464, на весь період їх незаконного позбавлення волі в районах проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після його визволення та/або після закінчення його лікування (реабілітації), що підтверджується даними державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, про незаконне позбавлення волі такого платника.

Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення.

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи.

Закон № 592 опубліковано в офіційному виданні «Голосі України» від 02.06.2020 № 88.

Довідково: інші норми Закону № 592 набирають чинності з 01 січня 2021 року.

Новації законодавства про порядок зміни сплати податків

Верховною Радою прийнято Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Закон передбачає низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків та розширення можливостей онлайнсервісів для платників.

Зокрема, законом внесено зміни до ст. 57 Податкового кодексу України. Відтепер, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи 

Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, формується з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника (за формою згідно з додатком 1 до Порядку №733).

Наказом МФУ від 03.09.2018 №733 затверджено «Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Для отримання Довідки необхідно подати заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи за формою згідно з додатком 2 до Порядку №733.

Заява подається платником (на його вибір):

у паперовій формі - до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС.

Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві.

Довідка надається платнику безоплатно.

Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано.

Довідку в електронній формі платник отримує у приватній частині електронного кабінету.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) електронного кабінету здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Зміни щодо стягнення податкового боргу

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 запроваджено певні зміни щодо стягнення податкового боргу.

Зокрема, закріплено право податкових органів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи):

аналізувати фінансовий стан платника податків, що має податковий борг, та стан забезпечення такого боргу податковою заставою;

звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється – щоденно.

Розширено підстави звільнення майна платника податків - боржника з податкової застави, а саме з дня отримання:

контролюючим органом підтвердження не лише повного погашення суми податкового боргу, а й повного погашення розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням);

платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.

Також, з 60 до 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) боржнику податкової вимоги скорочено строк, протягом якого не провадяться стягнення коштів та продаж майна боржника.

Крім того, з одного несплаченого задекларованого боржником грошового зобов’язання на суму, що перевищує 5 мільйонів гривень, до кількох несплачених задекларованих грошових зобов’язань на таку ж суму змінено умову, за якою стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому боржнику, та/або коштів з його рахунків у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду.

З двох місяців до одного місяця звужується строк, протягом якого боржник має право самостійно здійснити оцінку заставленого майна шляхом укладення договору з оцінювачем.

Збільшено з 1 мільйону до 10 мільйонів суму, заявлену до розстрочення, відстрочення, або суму розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, рішення щодо яких приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87 – 101 глави 9 розділу II ПКУ.

Мінфін і ДПС завершують розробку додатку «РРО в смартфоні»

Міністерство фінансів України спільно з Державною податковою службою України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного реєстратора розрахункових операцій (РРО), який уже найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі. Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Вже з 1 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі. Водночас, обов’язковим використання програмного РРО для певних видів діяльності платників єдиного податку ІІ – IV груп фізичних осіб – підприємців стане з 01 січня 2021 року.

Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним додатком для платників податків та є важливим кроком детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності.

Інформація розміщена на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням:  https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_i_dps_zavershuiut_rozrobku_dodatku_rro_v_smartfoni-2157

ІІ. Інформація для бухгалтерів

ПДВ – без квартальної звітності та не тільки…

Закон України від 16 січня 2020 року №466, що набув чинності, вніс ряд змін в оподаткування ПДВ.

Так, зокрема:        

- запроваджується для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;

- запроваджується визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання;

- встановлюються особливості визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);

- забезпечується можливість формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;

- врегульовується питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до статті 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;

- продовжується граничний термін реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця;

- встановлюється тимчасова пільга з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення;

- відновлюється застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями);

- уточнюється, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників;

- розповсюджується пільга з ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.

Про порядок та підстави відмови в реєстрації РРО

Відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку № 547 протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо: РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розділу II Порядку № 547).

Звільненому працівнику нараховано дохід у вигляді індексації заробітної плати за минулі періоди: що з єдиним внеском?

База нараховування єдиного внеску на суму доходу у вигляді індексації заробітної плати, нарахованого звільненому працівнику за минулі періоди, визначається шляхом ділення такого доходу на кількість місяців, за які він нарахований, та включення до заробітної плати місяця, в якому були здійснені такі нарахування. Якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, то сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Чи підлягає списанню заборгованість платника податків з ЄВ ?

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки з ЄВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Чи підлягає розстроченню заборгованість або зобов’язання з ЄВ?

Законом України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»  розстрочення зобов’язання або заборгованості з ЄВ не передбачено.

Які заходи примусового стягнення застосовуються до платників за несплату єдиного внеску?

Порядок стягнення заборгованості з платників визначає Закон №2464 та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом ДФС України від 04.05.2018 №469.

Відповідно до п.4 ст.25 Закону №2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом та підлягає примусовому виконанню, з урахуваннями норм Закону України від 21.04.1999 №606-XIV «Про виконавче провадження».

Так, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки.

Окрім цього, суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. До того ж, передбачено право на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання при відчуженні майна, яке перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу?

Відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з Податковим кодексом, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

У які терміни після виникнення податкового боргу проводиться опис майна та який порядок такого опису, які при цьому документи повинні бути надані підприємству?

Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

 За яких умов контролюючий орган має право здійснити погашення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі?

Погашення податкового боргу платника податків здійснюється на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, та прийнятого на його підставі рішення контролюючого органу шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торговельними організаціями.

Як заповнити поле «Призначення платежу» при сплаті податкового боргу?

Звертаємо увагу платників на правильне заповнення реквізитів платіжних документів під час сплати податків та погашення податкового боргу чи недоїмки з єдиного внеску.

Для того, щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватися вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24 липня 2015 року №666.

У цьому Порядку наведені приклади заповнення поля «Призначення платежу» у різних випадках. Особливу увагу необхідно приділяти визначенню коду видів сплати (перелік у додатку до Порядку).

Так, платники податків, які мають податковий борг або борг із ЄВ, при заповненні реквізитів розрахункового документа у полі «Призначення платежу» мають зазначати код виду сплати «140» – надходження до бюджету в рахунок погашення податкового боргу чи  недоїмки з єдиного внеску.

Під час сплати розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу в полі «Призначення платежу» розрахункового документа необхідно зазначати код виду сплати «145» – надходження розстрочених (відстрочених) сум. При цьому розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати ЄВ законодавством не передбачено.

У випадку відсутності податкового боргу необхідно зазначати код виду сплати «101» – добровільна сплата податків і зборів/ЄВ. За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

До завершення кампанії декларування доходів громадян залишилося менше місяця

Звертаємо увагу платників податків, що у зв’язку із запровадженням карантину цьогоріч термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2019 рік відтерміновано з 1 травня до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020 року. 

При цьому, суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платникам податків слід сплатити самостійно до 1 жовтня 2020 року.

Нагадуємо, що несвоєчасне подання платником податків, або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень.

Крім того, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Платники податків, які бажають скористатися правом на податкову знижку, мають час подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.

Нагадуємо, що також декларацію про майновий стан і доходи можна подати скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет».

Закон України № 466 змінив податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни, зокрема до ст. 65 ПКУ, якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.

Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора для ФОП або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.

Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.

Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

У разі якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

 Отримання спадщини чи подарунка: що з оподаткуванням

Згідно з нормами ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Кодексом для оподаткування спадщини.

Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5 % або 18%.

Враховуючи викладене, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %.

Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.

Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5 % та 18 % зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного 2019 року до 01.07.2020 р., у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору (ставка 1,5 %).

Декларація про доходи надається за місцем реєстрації громадянина

До 1 липня 2020 року триває Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році. Декларацію про майновий стан і доходи повинні подати громадяни, якщо у минулому році вони отримали дохід, з якого не було утримано податок. При цьому, важливо правильно визначитись з місцем подання декларації.

Згідно із ст. 29 ЦКУ, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Одночасно, п. 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. А відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Звертаємо увагу, що платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Також нагадуємо, що податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати або особисто чи через уповноважену на це особу, або за допомогою пошти. Також передбачена можливість декларування засобами електронного зв’язку, зокрема, за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет». 

« повернутися до списку новин