.
І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України
Як працює податкова на свята
Для зручності платників та створення комфортних умов при поданні податкової звітності у квітні й травні 2018 року Центри обслуговування платників працюватимуть за таким графіком:
- 28 квітня – робочий день з 9:00 до 13:00;
- 5 травня – робочий день з 9:00 до 17:00;
- 30 квітня – робочий день з 9:00 до 17:00.
- 29 квітня, 1 та 9 травня – вихідні дні.
Податкову звітність можна подавати також через відповідний сервіс ДФС «Електронний кабінет» з використанням електронного цифрового підпису.
На соціальні потреби мешканці Харківщини направили 2,7 млрд. грн. ЄСВ
http://kh.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-335137.html
Протягом трьох місяців 2018 року платники регіону сплатили 2 749,8 млн.грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на 504,7 млн.грн. (до зрівняння у січні-березні 2017 року ЄСВ надійшло 2 245,1 млн.грн.). Доведений індикативний показник виконано на 111,3 %. Додатково надійшло 278,3 млн.грн.
Зокрема у березні сума надходжень ЄСВ склала 947,4 млн.грн. Це на 109,0 млн.грн. більше надходжень за березень 2017 року.
На Харківщині намагалися незаконно ввезти тютюн для кальянів
http://sfs.gov.ua/media-tsentr/mitni-novini/print-335358.html
http://sfs.gov.ua/data/material/000/255/335358/img/5ae0486347395.jpg У пункті пропуску «Гоптівка» харківськими митниками спільно зі співробітниками УВБ ТО ДФС у Харківській області припинено спробу незаконного переміщення тютюну для кальянів.
Громадянин України намагався ввезти з Росії у власному авто 548 пачок тютюну для кальянів загальною вартістю майже 220 тисяч гривень, не задекларувавши товар. Відносно правопорушника складено протокол про порушення митних правил за статтею 471 Митного кодексу України.
В «Електронному кабінеті» запроваджено новий сервіс
ДФС України запровадила новий сервіс в «Електронному кабінеті» – окремий Реєстр податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена (далі – Реєстр). Реєстр розміщено у відкритій частині «Електронного кабінету».
Пошук інформації в Реєстрі здійснюється за такими фільтрами: «Індивідуальний податковий номер», «Номер ПН/РК», «Дата складання ПН/РК».
У Реєстрі відображається інформація щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена та по яким прийняті рішення відповідними комісіями, а також розпочато процедури адміністративного та судового оскарження.
Реєстр функціонує в тестовому режимі протягом місяця з дня набрання чинності Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок).
У частині формування у відкритому доступі окремого Реєстру «Електронний кабінет» доопрацьовано відповідно до пункту 8 Порядку.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФСУ за посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334096.html
В «Електронному кабінеті» запроваджено новий сервіс
http://drohobych-rda.gov.ua/uploads/posts/2018-04/1524643837_2b2.jpg
ДФС України запровадила новий сервіс – подання скарги на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації (далі – Скарга) в електронному вигляді.
Створити та надіслати Скаргу а також заяву про відмову від поданої скарги (далі – Заява) платник ПДВ має змогу через «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС України.
Слід зазначити, що для формування Скарги або Заяви в електронному вигляді платник ПДВ самостійно на власний розсуд може обрати будь-яке програмне забезпечення, яке формує вихідний файл відповідно до затвердженого формату (стандарту).
Так, Скарга направляється за формою J(F)1313201. До Скарги подаються документи про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним/розрахункам коригування за формою J(F)1360102. Кожен документ, що додається до Скарги надсилається окремим додатком у форматі pdf та повинен мати розмір не більше 2 мегабайт.
У разі відкликання Скарги до прийняття рішення комісією ДФС з питань розгляду скарг, платник ПДВ має право подати Заяву за формою J(F)1313301.
Електронні формати Скарги та Заяви розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС України у розділі «Електронна звітність»/«Платникам податків про електронну звітність»/«Інформаційно-аналітичне забезпечення»/«Реєстр електронних форм податкових документів».
Новий сервіс подання Скарги в електронному вигляді запроваджено відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/334764.html
Сервіс "Пульс" ДФС України
За телефоном 0800-501-007 (напрямок "4") Ви маєте можливість цілодобово повідомляти щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДФС та її територіальних органів.
IІ. Інформація для бухгалтерів
З 01 липня 2018 року діють зміни під час проведення готівкових розрахунків
http://zp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-332469.html
Правлінням НБУ прийнято Постанову від 15.03.2018 р. № 25 "Про оптимізацію обігу монет дрібних номіналів».Постанова набирає чинності з 01 липня 2018 року.
Постановою №25 передбачено: НБУ з 01.07.2018 року припиняє додатковий випуск у готівковий обіг монет номіналами 1, 2, 5 і 25 копійок.Юридичним особам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізичним особам, які здійснюють підприємницьку діяльність, з 01 липня 2018 року, у випадку відсутності монет дрібних номіналів, проводити заокруглення загальних у чеку сум розрахунків готівкою за товари (роботи, послуги) та загальних сум розрахунків в акті про видачу коштів чи іншому документі, що оформляється під час повернення коштів у разі повернення товару, за такими правилами:
- сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в бік зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;
- сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в бік збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.
Заокруглення не є знижкою або надбавкою, рекламою або стимулюванням продажу товарів (робіт, послуг) у значенні цих термінів, визначених законодавством України.
Суб'єктам господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, які здійснюють готівкові розрахунки зі споживачами із застосуванням РРО, під час проведення готівкових розрахунків зазначати в чеках, актах про видачу коштів та інших документах, що оформляються під час повернення коштів у разі повернення товару, загальні суми до заокруглення та після заокруглення, використовуючи зазначені правила.
Юридичні та фізичні особи під час здійснення безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюють.
Постанова № 25 офіційно опублікована Національним банком України 20 березня 2018 року та набирає чинності з 01.07.2018 року.
Внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів
http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-333749.html
З метою приведення у відповідність до вимог ПКУ зі змінами та доповненнями, Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами і доповненнями та удосконалення нормативно-правових актів, пов’язаних із застосуванням РРО, наказом Мінфіну України від 19.02.2018 №288, зареєстрованим у Мінюсті України 14.03.2018 за №293/31745 (далі – Наказ №288), внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №220/28350. Наказ №288 набрав чинності 06.04.2018.
Зокрема, Наказом № 288 внесено додатковий реквізит «Код товарної підкатегорії згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД)» до фіскального касового чеку на товари (послуги), фіскального касового чеку видачі коштів, фіскального касового чеку за операціями приймання та переказу готівкових коштів через програмно-технічні комплекси самообслуговування.
Підтвердженням про укладання між платником податків і контролюючим органом Договору про визнання електронних документів є друга квитанція, надіслана в електронному вигляді
http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-333745.html
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Законів України від 22.05.2003 №851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22.05.2003 №852-IV «Про електронний цифровий підпис», наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за №959/30827 (далі – Порядок), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.Згідно з абзацом п’ятим п.2 розділу І Порядку Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п.7 розділу ІІІ Порядку).
Контролюючий орган розглядає її протягом одного робочого дня (п.8 розділу ІІІ Порядку).
Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив платника про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання платника до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п.10 розділу ІІІ Порядку).
Підтвердженням про приєднання платника до Договору є отримання платником другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору.
Отже, контролюючий орган повідомляє платника податків про укладання/відмову в укладанні Договору шляхом надсилання в електронному вигляді другої квитанції.
Нові довідники податкових пільг, які діють з 01 квітня 2018 року
http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-333567.html
ДФС України затвердила нові Довідники податкових пільг станом на 01.04.2018:
- №87/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;
- №87/2 – Довідник інших податкових пільг.
У довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.
Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.htm
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені можливо тільки у разі відсутності у платника податків податкового боргу
Відповідно до ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику податків відповідно до цієї статті та ст. 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Чи можливо зареєструвати акцизну накладну у Єдиному реєстрі акцизних накладних у святковий день?
Відповідно до п.231.5 ст.231 ПКУ при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування (далі – АН/РК), складені за операціями з реалізації пального суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.
Реєстрація АН/РК в ЄРАН здійснюється не пізніше п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання (п.231.6 ст.231 ПКУ).
Згідно з п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №114, для реєстрації в ЄРАН АН/РК надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису уповноваженої особи у порядку, визначеному законодавством. АН/РК надсилаються протягом операційного дня. Операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.
Чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації АН/РК в ЄРАН у вихідні та святкові дні. Отже, операційний день для реєстрації АН/РК в ЄРАН триває щодня з 8 до 19 години.
Яку фінансову звітність подає платник податку на прибуток, який переходить в середині року з єдиного податку на загальну систему оподаткування?
Платники єдиного податку, які переходять на загальну систему оподаткування в середині року, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року.
Отже, у разі переходу платником єдиного податку на загальну систему оподаткування в середині року такий платник податку подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України (у редакції від 28.04.2017 № 467) (далі – Декларація), за податковий (звітний) рік, який починається з дати переходу на загальну систему оподаткування та закінчується 31 грудня такого року.
Оскільки об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається на підставі фінансової звітності підприємства, то такий платник податку разом з Декларацією повинен подати фінансову звітність за період перебування на спрощеній системі оподаткування та за звітний рік (з 01 січня по 31 грудня такого року).
Заповнення розрахунку коригування до податкової накладної у разі зміни кількісних або вартісних показників http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-335005.html
Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Крім того, розрахунок коригування до податкової накладної складається також і у випадках, зокрема, зміни номенклатури товарів/послуг, яка також передбачає зміну коду УКТ ЗЕД чи коду ДКПП.
Згідно із п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі – розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, яка передбачає, зокрема, у Розділі Б табличної частини графу 1 «№ з/п рядка податкової накладної, що коригується» (далі – графа 1).
Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна кількості товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення товарів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, у якому:
у першому рядку:
у графі 1 зазначається № за порядком рядка податкової накладної, який коригується;
у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»;
значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 зі знаком «-» зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
графи 9-10 не заповнюються;
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується; у графі 13 зі знаком «-» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується.
у другому рядку:
у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується (якщо в податковій накладній, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11).
у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна кількості»; І
значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 7 зазначається правильне значення кількості товарів/послуг:
у графі 8 зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
графи 9-10 не заповнюються;
значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка податкової накладної, що коригується;
у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ).
Якщо після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної відбувається зміна ціни товарів/послуг (за винятком випадків повного повернення коштів), постачальник (продавець) складає розрахунок коригування до податкової накладної, який заповнюється аналогічно розрахунку коригування при зміні кількості товарів/послуг, з наступними відмінностями:
в обох рядках у графі 2 зазначається причина коригування «Зміна ціни»;
в обох рядках графи 7-8 не заповнюються;
у першому рядку у графі 9 зі знаком «-» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
у другому рядку у графі 9 зазначається правильне значення ціни товарів/послуг;
в обох рядках у графі 10 зазначається значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
Таким чином, у розрахунку коригування, що складається у зв’язку зі зміною кількості або ціни товарів/послуг, кожному рядку податкової накладної, що коригується, відповідає два рядки розрахунку коригування: у першому з них «обнуляється» рядок, ціна або кількість по якому змінюється; у другому – зазначаються правильні показники.
У разі зміни ціни частини товарів/послуг, зазначених у податковій накладній (рядку податкової накладної), а також у разі одночасної зміни і кількості, і ціни товарів/послуг, яка відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається у порядку, передбаченому при зміні номенклатури товарів/послуг.
Якщо внаслідок зміни (зменшення/збільшення) кількості або ціни товарів/послуг відбувається повернення частини суми отриманого авансу/доплата, то в такому випадку складається лише один розрахунок коригування з урахуванням вищенаведених особливостей, та інший розрахунок коригування на суму зменшення/збільшення компенсації не складається.
IІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян
Кампанія декларування доходів – 2018 триває!
http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/local-news/print-333708.html
До 02 травня п.р. триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року. Саме свідоме декларування громадянами доходів є вірним шляхом до побудови могутньої та процвітаючої держави.
Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає при отриманні протягом звітного (податкового) року доходів:
- від особи, яка не є податковим агентом, крім випадків прямо передбачених у п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ;
- у вигляді іноземних доходів;
- від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування);
- у вигляді інвестиційного прибутку від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п.165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п.165.1 ст.165 ПКУ (п.п.164.2.9 п.164.2 ст.164 та п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ);
- у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з IV розділом ПКУ (п.п.164.2.10 п.164.2 ст.164 та п.174.3 ст.174 ПКУ);
- у вигляді іноземних доходів, що отримуються іноземцем, який у звітному (податковому) році набув статусу резидента України (п.п.170.10.4 п.170.10 ст.170 ПКУ).
При продажу більше одного автомобіля в рік необхідно подати декларацію
http://if.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-332416.html
Якщо громадянин протягом року здійснив продаж або обмін двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла, або мопеда, сума отриманого доходу підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором – 1,5 відсотка. Такий громадянин зобов’язаний відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до ДПІ за місцем реєстрації. Граничний строк подання податкової декларації - до 2 травня 2018 року.Крім того, громадянин зобов’язаний самостійно до 1 серпня 2018 року, що настає за звітним, сплатити суму ПДФО, зазначену у поданій податковій декларації про майновий стан і доходи.
Про ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку щодо подання декларації про майновий стан і доходи
Лозівська ОДПІ доводить до відома платників, що до завершення кампанії Декларування – 2018 залишився один тиждень.
Нагадуємо, що громадянам, які не задекларували свої доходи, отримані у 2017 році, необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) до контролюючих органів за місцем реєстрації (останній день подання Декларації – 02.05.2018).
Звертаємо увагу на ознаки доходів, які мають пряму дію для виникнення обов’язку з подання Декларації та визначення податкових зобов’язань зі сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору, зокрема:
- 105 – частина доходів від операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 ПКУ) (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ);
- 112 – інвестиційний прибуток (дохід) від проведення платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ (пп.164.2.9 п. 164.2 ст. 164 та пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV ПКУ);
- 114 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від фізичної особи, що не є членом сім’ї першого та другого ступенів споріднення, відповідно до пп.174.2.2 п. 174.2 та п.174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);
- 115 – дохід, отриманий платником ПДФО унаслідок прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від нерезидента або отриманий нерезидентом відповідно до пп. 174.2.3 п. 174.2 та п. 174.6 ст. 174 розділу IV ПКУ (пп. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 та пп. 165.1.15 п. 165.1 ст. 165 розділу IV ПКУ);
- 126 – дохід, отриманий платником ПДФО як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 розділу IV ПКУ) (пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 розділу IV ПКУ).
Задекларуйте доходи, отримані в іншій країні!
http://mk.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-327538.html
Відповідно до норм ПКУ платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи отримані у 2017 році, зокрема, при отриманні:
- іноземних доходів (громадянами України);
- доходів з джерелом їх походження в Україні та іноземних доходів, що отримуються іноземцем, який у звітному році набув статусу резидента України.
Декларацію за 2017 рік необхідно подавати до державної податкової інспекції, за місцем проживання, до 2 травня поточного року. Декларація подається особисто платником або уповноваженою особою.
Звертаємо увагу, що при заповненні Декларації платники повинні розрахувати податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб - за ставкою 18 відс. та військового збору - за ставкою 1,5 відсотка.
При цьому, платник податку має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, згідно з нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано ВР України. У такому випадку, платнику податку необхідно визначити суму такого зменшення, за зазначеними підставами, у річній Декларації, за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу або об’єкт оподаткування.
Нагадуємо, що ПДФО та військовий збір сплачуються фізичною особою самостійно, не пізніше 31 липня 2018 року.
Подарунок з-за кордону оподатковується
Згідно з ПКУ до доходу, отриманому з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, зокрема й у вигляді подарунку.
У разі, якщо джерело виплат доходів є іноземним, суму такого доходу включають до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб-отримувача, який у такому випадку повинен подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Дохід оподатковується за ставкою 18%. Крім цього, такий дохід є об’єктом обкладення військовим збором, ставка якого складає – 1,5%.
Однак, громадяни мають право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано ВР України. Такий платник має визначити суму зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Але це можливо лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни, де було одержано подарунок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу чи об’єкт оподаткування.Довідка має бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.
За наявності пільги по земельному податку – обов’язково подай заяву!
Звертаємо увагу фізичних осіб – власників земельних ділянок, що внесеними змінами до п.281. ст.281 ПКУ, скасовані обмеження застосування пільги до однієї земельної ділянки із сплати земельного податку фізичним особам.
Від сплати податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тобто, з 01.01.2018 звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для категорій фізичних осіб, які визначені пунктом 281.1 статті 281 ПКУ поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.
Якщо фізична особа, визначена у п.281. 1 статті 281 ПКУ, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання і загальна площа таких земельних ділянок перевищує граничні норми відведення, то така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі та копію документів, що посвідчують право такої особи на пільгу, (паспорт, пенсійне посвідчення, посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи», посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інваліда війни, (першої і другої групи)», посвідчення «Учасник війни», посвідчення «Члена сім’ї загиблого», тощо) до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання (зміну) земельних ділянок для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано заяву.
Тобто, якщо до 1 травня поточного року така фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву то у поточному році будуть оподатковуватись всі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.
Якщо заява подана після 01 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.
Податкова знижка по витратах на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування за наслідками 2017 року не надається!
http://drohobych-rda.gov.ua/uploads/posts/2018-04/1524138628_preview1.png
Відповідно до пп. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ суму коштів, сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також суму коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
Згідно з п. 1 розділу XIX ПКУ пп. 166.3.4 п. 166.3 ст.166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування;
Закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення за наслідками 2017 року платникам не надається.
За неподання або несвоєчасне подання декларації про майновий стан і доходи фізичною особою доведеться відповідати
Відповідно до ст. 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,із змінами та доповненнями, неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, - тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця відповідальність не розповсюджується на випадки добровільного подання декларації (в т.ч. при реалізації права на податкову знижку).
Згідно з п. 5 підр. 1 Розділу ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 р.IV ПКУ для відповідного року.
Відповідальність за несвоєчасну сплату єдиного податку
Згідно з п.122.1 ст.122 ПКУ несплата (неперерахування) фізичною особою – платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Суб’єктам господарювання про застосування реєстраторів розрахункових операцій
http://drohobych-rda.gov.ua/uploads/posts/2018-04/1524576070_1_08.jpg
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року №265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) суб’єкти господарювання, які провадять розрахункові операції в готівковій або безготівковій формах, зобов’язані проводити такі операції на повну суму надання послуг через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведенні у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО).
Також, платникам ІІ та ІІІ груп єдиного податку, відповідно п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України, у разі перевищення обсягу доходу понад 1 млн. грн. протягом календарного року, необхідно застосовувати РРО. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, і продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку. Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту. Тобто, в даному випадку, застосування РРО є обов’язковим.
У разі звільнення від застосування РРО та неможливості видачі касових чеків суб’єкти господарювання зобов’язані надавати покупцеві послуг товарні чеки, накладні або інші письмові документи, що підтверджують розрахункові операції.
Пільги із застосування РРО не поширюються на суб’єкти господарювання, які провадять операції у безготівковій формі, шляхом зняття готівки із платіжної картки клієнта.
Закликаємо суб’єктів господарювання на необхідності дотримання вимог чинного законодавства при проведенні розрахункових операцій, а небайдужим громадянам рекомендує бути пильними та вимагати від продавців видачу чеків через РРО або інші підтвердні документи про сплату коштів.
Договір страхування життя, інший ніж довгостроковий: чи підлягає оподаткуванню ПДФО страхова виплата?
Згідно з пп. «а» пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником ПДФО за договором страхування від страховика-резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення під час страхування життя або здоров’я платника ПДФО у разі:
- дожиття застрахованої особи до дати чи події, передбаченої договором страхування життя, чи досягнення віку, передбаченого таким договором;
- викупна сума в частині, що не перевищує суму внесених страхових платежів за договором страхування життя, іншого, ніж довгострокове страхування життя;
- в разі страхового випадку – факт заподіяння шкоди застрахованій особі повинен бути належним чином підтверджений. Якщо застрахована особа помирає, сума страхової виплати, яка належить вигодонабувачам або спадкоємцям, оподатковується за правилами та ставками, встановленими для оподаткування спадщини (вигодонабувач прирівнюється до спадкоємця).
У фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах: до якого контролюючого органу необхідно звернутись для проведення звірки даних?
Відповідно до пп. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Таким чином, якщо у фізичної особи у власності декілька об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, то такій фізичній особі для проведення звірки даних необхідно звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
Щодо обмеження кількості видів діяльності для спрощенця
Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
У заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані таким підприємцем види господарської діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010. На підставі поданої такою особою заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право на застосування «спрощенки».
При цьому, ПКУ не передбачено обмежень для фізичних осіб-підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.
Не плануєте здійснювати викиди: вчасно повідомте податкову
http://lg.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/print-331302.html
Якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву довільної форми про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екологічного податку.
В іншому разі платник податку зобов'язаний подавати декларації відповідно до вимог ПКУ ( п. 250.1 та п. 250.9 ст. 250 ПКУ).
Нагадаємо: базовий податковий (звітний) період з екологічного податку дорівнює календарному кварталу, тому граничним терміном подання повідомлення про відсутність об'єкта обчислення екологічного податку є 10 травня 2018 року.
