Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 15

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Розпочато діяльність Головного управління ДПС у Харківській області

Згідно з наказом Головного управління ДПС у Харківській області від 29.08.2019 № 18, розпочато роботу з виконання функцій з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ГУ ДПС.

Головне управління ДПС у Харківській області є правонаступником усіх прав та обов’язків Головного управління ДФС у Харківській області.

У структурі Головного управління ДПС у Харківській області створено на правах відокремленого підрозділу Лозівське управління, яке  забезпечує реалізацію повноважень ДПС в м.Лозова, Лозівському, Близнюківському районі, в м. Первомайський та Первомайському районі. Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області очолює начальник Праскурін Артур Вячеславович.

В Лозівському управлінні  більшість підприємців обирають другу групу єдиного податку

Станом на початок вересня 2019 року на обліку в Лозівському управлінні Головного управління ДПС у Харківській  області перебуває 4 755 фізичних осіб – підприємців. Більшість бізнесменів, як обрали єдиний податок, надали перевагу другій групі спрощеної системи оподаткування. Їх налічується 1836 осіб. Третю групу обрали 1122 підприємців – спрощенців. Першу групу єдиного податку застосовують 1007 особи.Всього, на спрощеній системі оподаткування знаходиться 3965 осіб.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування належить до спеціальних податкових режимів і регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ. Вибір групи єдиного податку залежить від обсягу доходу, кількості найманих працівників та виду діяльності.

До уваги користувачів Електронного кабінету! 

У зв’язку з початком роботи Державної податкової служби України відповідно до розпорядження КМУ від 21 серпня 2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби України» повідомляємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: cabinet.tax.gov.ua.
До завершення заходів з реорганізації Державної фіскальної служби України для зручності користувачів вхід до Електронного кабінету буде можливим і за адресою: cabinet.sfs.gov.ua.

З 1 листопада – нові рахунки для сплати ЄСВ!

Державна казначейська служба України звернула увагу платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що починаючи з 1 листопада ЄСВ потрібно буде сплачувати на рахунки відкриті в Казначействі (код банку - 899998) за стандартом ІВАN. Посилання на повідомлення: https://is.gd/bNcZJB

Реквізити нових рахунків з ЄСВ будуть викладені на порталі ДПС (розділ «Бюджетні рахунки»), субсайті територіальних органів ДПС у Харківській області та розміщені у центрах обслуговування платників

Звертаємо увагу на те, що нові рахунки для сплати податків і зборів діятимуть з 1 жовтня

Увага! З 01.10.2019 змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN

На виконання п. 3 постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) із збереженням довжини номера рахунку аналітичного обліку – не більше 15 цифрових символів.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами буде здійснюватись Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Нормами п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Про особливості подання декларації екологічного податку

Відповідно до п. 250.10 ст. 250 ПКУ у разі якщо:

- платник екологічного податку (далі – податок) має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах кількох населених пунктів (сіл, селищ або міст) або за їх межами (коди згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) різні), то такий платник податку зобов’язаний подати до відповідного контролюючого органу за місцем розташування стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів податкову декларацію екологічного податку щодо кожного стаціонарного джерела забруднення або спеціально відведеного для розміщення відходів місця чи об’єкта окремо (п.п. 250.10.1 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

- платник податку має кілька стаціонарних джерел забруднення або спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об’єктів в межах одного населеного пункту (села, селища або міста) або за його межами (код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) один і той самий), то такий платник податку може подавати до відповідного контролюючого органу одну податкову декларацію екологічного податку за такі джерела забруднення (п.п. 250.10.2 п. 250.10 ст. 250 ПКУ);

- платник екологічного податку перебуває на податковому обліку в місті з районним поділом, то такий платник може подавати одну податкову декларацію екологічного податку за викиди, скиди усіма своїми джерелами забруднення та/або розміщення відходів, якщо ці джерела та/або спеціально відведені місця для розміщення відходів розташовані на території такого міста (зазначається код згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ)), за місцем перебування платника податку на податковому обліку (міської ради) (п.п. 250.10.3 п. 250.10 ст. 250 ПКУ).

Якщо місце подання податкових декларацій не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб’єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, копії відповідних податкових декларацій подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб’єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку (п. 250.8 ст. 250 ПКУ).

Довідково: податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, із змінами.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошового зобов’язання з ПДВ при анулюванні реєстрації платника ПДВ

Нормами п. 184.1 ст. 184 ПКУ реєстрація платником ПДВ діє до дати її анулювання, яка проводиться шляхом виключення особи з реєстру платників ПДВ у відповідних випадках.

У разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ податкові зобов’язання визначаються на підставі податкової декларації з ПДВ за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного п. 184.6 ст. 184 ПКУ.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у СЕА ПДВ, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (п. 200¹.8 ст. 200¹ ПКУ).

Помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання можуть бути повернуті платнику ПДВ відповідно до ст. 43 ПКУ.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання є подання платником податків заяви про таке повернення відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.4¹ ст. 43 ПКУ у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника ПДВ в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п. 200¹.5 ст. 200¹ ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Як платнику оскаржити заборгованість з єдиного внеску, нарахованої пені та накладання штрафу

Процедуру подання та розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу (далі – скарга), передбачених частинами десятою, одинадцятою ст. 25 Закону України №2464, визначає Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 (далі – Порядок №1124).

Відповідно до Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», які набрали чинності з 01.01.2017, внесені зміни до ПКУ, якими функцію погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Вимоги щодо складання скарги визначені п. 5 розд. І Порядку №1124, якими, зокрема, передбачено, що скарга підписується скаржником – фізичною особою або уповноваженою нею особою, а для інших скаржників – керівником або представником, уповноваженим відповідно до законодавства, та має бути скріплена печаткою скаржника (за наявності).

При цьому скарга повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до контролюючого органу поштою чи передана особисто або через представника.

Якщо скарга в інтересах скаржника подається його представником, то до скарги додається оригінал або належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку №1124 строк, встановлений для подання скарги, не вважається пропущеним, якщо до його закінчення скаргу та інші документи до неї передано на пошту. Датою передачі скарги на пошту вважається дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку на конверті або в повідомлені про вручення поштового відправлення.

Варто зауважити, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюється Законом України від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР «Про звернення громадян».

Чи необхідно майбутньому «спрощенцю» повідомляти про відокремлені підрозділи та філії

Умови перебування юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Згідно з п. п. 298.1.4 п. 298 ст. 298 ПКУ СГ, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Перехід на спрощену систему оподаткування СГ, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл. 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ.

При цьому до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається загальна сума доходу, отриманого юридичною особою, з урахуванням доходів відокремлених підрозділів та філій такої особи.

Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Чи є акцизним складом приміщення, де здійснюють вироблення, оброблення, змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію пива?

Акцизним складом є приміщення, де розпорядник здійснює операції зі спиртом етиловим, горілкою, лікеро-горілчаних виробів та/або пальним.

Терміни та визначення основних понять у галузі лікеро-горілчаної промисловості встановлено Національним стандартом України «ДСТУ 3297:95. Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять». Згідно із зазначеним стандартом лікеро-горілчаний напій – це алкогольний напій міцністю від 1,2 до 60,0 відс., виготовлений змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інґредієнтами та підготовленою водою, насичений або ненасичений діоксидом вуглецю (для слабоалкогольних напоїв).

Підпунктом 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво не належить до категорії «лікеро-горілчані вироби».

Враховуючи вищезазначене, приміщення, в якому виробник здійснює вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розлив, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію пива, не є акцизним складом.

Чи враховує «спрощенець» до загальної кількості працівників, яких залучає за цивільно-правовим договором

Якщо ФОП – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.

Право на скаргу отримувачу пального на порушення порядку заповнення або порядку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних

Згідно з п. 231.5 ст. 231 ПКУ при реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в ЄРАН, реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового.

Абзацом десятим п. 231.6 ст. 231 ПКУ визначено, що з метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в ЄРАН, отримувач пального або спирту етилового надсилає в електронному вигляді запит до ЄРАН, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в ЄРАН та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в ЄРАН та отриманими отримувачем пального або спирту етилового.

Згідно з п. 231.10 ст. 231 ПКУ при порушенні особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної в ЄРАН отримувач пального або спирту етилового має право протягом 60 календарних днів, що настають за днем реалізації пального або спирту етилового, подати до контролюючого органу заяву із скаргою на таку особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий. До заяви додаються копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання такого пального або спирту етилового, або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, який фактично не отримував пальне або спирт етиловий, але зазначений в акцизній накладній, зареєстрованій в ЄРАН, як отримувач пального або спирту етилового.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеної особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Підпунктом 12 розд. V Порядку заповнення та подання декларації (далі – Декларація) акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 №841) передбачено, що у разі допущення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів акцизної накладної, передбачених п. 231.1 ст. 231 розд. VI ПКУ, та/або порушення особою, яка реалізує пальне або спирт етиловий, граничних термінів реєстрації в ЄРАН акцизної накладної та/або розрахунку коригування особа, яка отримує пальне або спирт етиловий, має право додати до податкової Декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на особу, яка реалізує пальне або спирт етиловий, за формою згідно з додатком 9 до Декларації. Копії документів або додаткові письмові пояснення суб’єкта господарювання, передбачені п. 231.10 ст. 231 розд. VI ПКУ, подаються до контролюючого органу за місцем обліку платника податків у строки, передбачені для подання податкової декларації. Якщо до заяви додаються зазначені додатки, у відповідній клітинці заяви ставиться відмітка.

Потреба у виписці акцизної накладної при придбанні пального за готівку для власного споживання

Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ.

СГ як зареєстрований платник акцизного податку з реалізації пального на всі обсяги витраченого для власних виробничих потреб пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД витраченого пального та зареєструвати її в ЄРАН.

Такий облік отриманого та реалізованого (витраченого) пального ведеться з метою виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення реалізованого (витраченого) пального над отриманим.

При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у платника податку не виникатиме об’єкта оподаткування відповідно до п. п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Перереєстрація резервного РРО з метою зберігання та/або використання такого РРО в новоствореній господарській одиниці

При перереєстрації резервного РРО з метою його зберігання та/або використання у новоствореній господарській одиниці, СГ, керуючись п. 20 глави 2 розд. ІІ Порядоком РРО, подає повідомлення за ф. №20-ОПП, яке містить інформацію про цю господарську одинцю, зокрема, її назву та адресу місцезнаходження.

Реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація» оформлюється та надається до контролюючого органу у тому самому порядку, що й заява про реєстрацію РРО (п. 3 глави 3 розд. II Порядку РРО).

На підставі проставленої відповідної позначки у полі «резервний» реєстраційної заяви, проводиться перереєстрація резервного РРО.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення (п. 1 глави 3 розд. II Порядку РРО).

У реєстраційному посвідченні, сформованому на підставі даних реєстраційної заяви, зазначається назва та адреса новоствореної господарської одиниці та інших господарських одиниць (якщо вони зазначені у реєстраційній заяві), де зберігатиметься та/або використовуватиметься резервний РРО.

Зміна системи оподаткування в середині року: зазначаємо звітний період у Податковій декларації з податку на прибуток

Платник податку на прибуток, що використовує базовий звітний (податковий) період рік, при переході на спрощену систему оподаткування в середині року подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 20.10.2015 №897, у полі 2 «Звітний (податковий) період» якої одночасно зазначає:

- відповідний звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування (І квартал, півріччя, три квартали);

- базовий звітний період квартал.

Здійснення розрaхунків з експорту тa імпорту товaрів через рaхунки, відкриті в іноземних фінaнсових устaновaх зa межaми Укрaїни

Відповідно до п. 3 ст. 4 Зaкону Укрaїни від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про вaлюту і вaлютні оперaції» (дaлі – Зaкон №2473) резиденти з урaхувaнням обмежень, визнaчених Зaконом №2473 тa іншими зaконaми Укрaїни, мaють прaво відкривaти рaхунки в іноземних фінaнсових устaновaх тa здійснювaти через тaкі рaхунки вaлютні оперaції.

Відповідно до п. 4 Положення про здійснення оперaцій із вaлютними цінностями, зaтвердженого постaновою Прaвління Нaціонaльного бaнку Укрaїни від 2 січня 2019 року №2, до поточних вaлютних оперaцій нaлежaть, зокремa, розрaхунки зa експорт тa імпорт товaру (уключaючи сплaту штрaфів, пені, бонусів, відшкодувaння супутніх витрaт у зв’язку із виконaнням зовнішньоекономічного договору, відшкодувaння збитків у зв’язку із невиконaнням зовнішньоекономічного договору), уключaючи тaкі розрaхунки нa території Укрaїни.

Згідно з п. 9 розд. ІІІ Інструкції про порядок вaлютного нaгляду бaнків зa дотримaнням резидентaми грaничних строків розрaхунків зa оперaціями з експорту тa імпорту товaрів, зaтвердженої постaновою Прaвління Нaціонaльного бaнку Укрaїни від 2 січня 2019 року №7, бaнк зaвершує здійснення вaлютного нaгляду зa дотримaнням резидентaми грaничних строків розрaхунків, зокремa:

- при експорті товaрів – після зaрaхувaння нa поточний рaхунок резидентa в бaнку грошових коштів, що нaдійшли від нерезидентa зa товaр/aкредитив (уключaючи кошти, перекaзaні резидентом із влaсного рaхунку, відкритого зa кордоном, якщо розрaхунки зa експорт товaру здійснювaлися через рaхунок резидентa, відкритий зa кордоном, тa резидентом подaно документи іноземного бaнку, які підтверджують зaрaхувaння коштів від нерезидентa зa товaр);

- при імпорті продукції без її увезення нa територію Укрaїни – після зaрaхувaння грошових коштів від нерезидентa нa поточний рaхунок резидентa в бaнку в рaзі продaжу нерезиденту продукції в повному обсязі зa межaми Укрaїни (уключaючи кошти, перекaзaні резидентом із влaсного рaхунку, відкритого зa кордоном, якщо розрaхунки зa продaж нерезиденту продукції зa межaми Укрaїни здійснювaлися через рaхунок резидентa, відкритий зa кордоном, тa резидентом подaно документи іноземного бaнку, які підтверджують зaрaхувaння коштів від нерезидентa зa продукцію) aбо подaння документів, що підтверджують використaння резидентом продукції зa межaми Укрaїни нa підстaві договорів (контрaктів, угод), інших форм документів, що зaстосовуються в міжнaродній прaктиці тa можуть увaжaтися договором.

Тaким чином, СГ – резидент мaє прaво здійснювaти розрaхунки з нерезидентaми зa оперaціями з експорту тa імпорту товaрів, через рaхунки відкриті в іноземних фінaнсових устaновaх, які знaходяться зa межaми Укрaїни.

Звіт з ЄСВ, поданий не за встановленою формою вважається не поданим та платник внеску притягується до відповідальності

Форми та строки подання звітності з єдиного внеску передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435. Звіт щодо сум нарахованого ЄСВ, поданий не за встановленою формою, вважається неподаним. До ФОП, яка протягом року своєчасно сплачувала ЄВ, але подала річний звіт не за встановленою формою, застосовується відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., а повторно протягом року – 1020 грн.   Також, за подання не за встановленою формою звіту застосовується адміністративна відповідальність.

ФОП – пенсіонер, який помилково визначив у звіті з ЄСВ зобов’язання та бажає скасувати звіт, зобов’язаний сплатити визначене зобов’язання, а у разі його несплати – понесе відповідальність

У разі самостійного визначення бази нарахування ЄВ ФОП, в т.ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до ДПС Звіт з ЄСВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Відповідно до п. 16 розд. II Порядку №435 відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник.   Отже, суми самостійного визначення бази нарахування ЄВ ФОП, у т.ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню. 

У разі несвоєчасної сплати самостійно визначеного зобов’язання такі особи несуть відповідальність відповідно до ст. 25 Закону №2464.

У разі несвоєчасної сплати платником ЄСВ штрафу та пені ДПС застосовує заходи із стягнення недоїмки

Нормами чинного законодавства відповідальності за несплату штрафної санкції та пені не передбачено.

Однак, відповідно до ч.15 ст. 25 Закону №2464 та пп. 10 та 11 розд. VІІ Інструкції Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування №449 рішення контролюючого органу про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску чи банк отримали рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатили зазначені в них суми протягом десяти календарних днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк ДПС про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄСВ. Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату боргу (недоїмки), якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки (п. 12 розд. VІІ Інструкції №449). У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з ДПС, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, податкова служба надсилає вимогу державній виконавчій службі про сплату недоїмки. Крім того, у таких випадках ДПС має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язаний сплачувати ЄСВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску на місяць

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону №2464 для ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такий платник не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, він зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої наведеним Законом. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

     Зазначена категорія платників зобов’язана сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.   Суми внеску, сплачені протягом року (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня звітного року, та до 20 січня року, наступного за звітним роком) враховуються фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 10 лютого наступного року, згідно з даними, зазначеними у Податковій декларації про майновий стан і доходи, що формується на підставі даних Книги обліку доходів та витрат.   Отже, Законом №2464  визначено чіткі умови щодо сплати ЄСВ у розмірі не меншому за розмір мінімального страхового внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ для ФОП на загальній системі оподаткування за кожен місяць відповідного кварталу.Нормами чинного законодавства не передбачено застосування відповідальності до ФОП на загальній системі оподаткування, якщо за наслідками звітного кварталу ним сплачено ЄСВ в розмірі мінімального страхового внеску із розрахунку за кожен місяць, але менше ніж з розміру чистого доходу, визначеного за такий квартал згідно з даними Книги.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Хочете перейти на спрощену систему оподаткування з четвертого кварталу? Подайте заяву не пізніше 13 вересня 2019 року 

Якщо СГ хоче здійснити перехід на спрощену систему оподаткування з IV кварталу 2019 року, то йому необхідно не пізніше 13 вересня подати відповідну заяву.
Суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Для цього, платнику необхідно не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації подати відповідну заяву.
Форма та порядок надання заяви затверджені наказом Мінфіну України від 20.12.2011 №1675. До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування за формою, визначеною наказом №1675.
Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, СГ дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

Припиняєте підприємницьку діяльність – зробіть необхідні кроки

Відповідно до Цивільного кодексу України фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиного державного реєстру) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч.3 ст. 17 та ч.2 ст. 18 Закону України  «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» усі діючі юридичні особи та ФОП, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, відомості про яких не включені до ЄДР, подають державному реєстратору заяву для включення відомостей про них до ЄДР.

Тож, ФОП, стосовно яких не проводилася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи -  підприємця (у тому числі до створення ЄДР), не втратили статусу ФОП.

А це означає, що така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску. Тобто, такій ФОП продовжує нараховуватися єдиний внесок та, відповідно, збільшується заборгованість з його сплати.  

Облікові дані ФОП, зокрема відомості про припинення підприємницької діяльності та/або зняття з обліку платника єдиного внеску, можуть бути змінені на підставі:

-  відомостей з Єдиного державного реєстру про включення до Єдиного державного реєстру та/або про припинення підприємницької діяльності;

- документа, що підтверджує державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця до 01.07.2004, виданого органом виконавчої влади, в якому проводилася державна реєстрація;

- документально підтвердженої інформації органів Пенсійного фонду про зняття з обліку платника єдиного внеску в органах Пенсійного фонду до 01.10.2013 року.

Отже, ФОП, які не завершили процедуру припинення і не знялися з обліку в територіальному органі Пенсійного фонду, необхідно звернутися до регіонального Центру надання адміністративних послуг для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Будьте уважні, бо не завершена процедура припинення підприємницької діяльності може обернутися багатотисячними фінансовими санкціями!

Про терміни та способи подання документів для застосування права на податкову знижку

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку на доходи фізичних осіб у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається до контролюючого органу по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 ст. 166 ПКУ.)
При цьому, за вибором платника податкова декларація може бути подана в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою; 

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 

-  засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», у тому числі заповнення та подання податкової декларації платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що у разі якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки

Відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.
Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

Іноземні доходи: відображення в декларації про майновий стан і доходи

Відповідно до п. п. 9 п. 2 розд. IІІ Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Мінфіну України від 02.10.2015 №859, у рядку 10.7 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) вказується сума іноземних доходів, розмір яких визначається відповідно до п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п. п. 164.4 ст. 164 ПКУ доходи, отримані у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), перераховуються у гривнях за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

У графі 3 рядка 10.7 Декларації вказується сума іноземних доходів, перерахована у гривнях, з урахуванням норм п. 164.4 ст. 164 ПКУ;

- у графі 6 рядка 10.7 Декларації вказується сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ;

- у графі 7 рядка 10.7 вказується сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, розрахована за ставкою 1,5 відс, визначеною п. п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Куди звернутись переселенцю, щоб скористатись податковою знижкою

Якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою №5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) він подає до цього контролюючого органу.

Однак, якщо такі дії не здійснено, то Декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Скористатися податковою знижкою можна до 31 грудня наступного за звітним податкового року.

« повернутися до списку новин

Mon, 16 Sep 2019 07:30:24 +0300