Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

..

Переглядів: 598

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Харківщина: сплачено понад 149 млн грн за нерухомість

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за І півріччя 2020 року до місцевих бюджетів надійшло 149,3 млн грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. У тому числі 115,5 млн грн сплачено юридичними особами та 33,8 млн грн - фізичними особами.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Шановні громадяни! У разі неотримання податкового повідомлення для сплати податку, запрошуємо Вас пройти звірку у ЦОП за місцем вашої реєстрації.

ЄСВ: за пів року - 7,4 млрд гривень

У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - червня 2020 року платники регіону сплатили  7 363,9 млн грн  єдиного соціального внеску. Вказана сума перевищила надходження за аналогічний період минулого року на  74,9 млн гривень. Доведене завдання виконано на 123,2 % (+ 1387,6 млн гривень).

Спостерігається позитивна помісячна  динаміка надходжень, якщо у січні 2020 року – 1 208,5 млн грн, то вже у червні – 1 347,9 млн гривень.

Соціальні та пенсійні програми забезпечуються завдяки коштам єдиного соціального внеску. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах».

Програмне РРО можна вже тестувати

Законом України від 20 вересня 2019 року №128 ДПС зобов’язано забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктами господарювання під час проведення розрахункових операцій.

Безкоштовне програмне рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» розміщене за посиланням: Головна>БАНЕР>Програмні РРО>Програмний реєстратор розрахункових операцій та пропонується для тестування усім суб’єктам господарювання, на яких поширюється дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Програмне рішення може використовуватись для реєстрації розрахункових операцій (формування розрахункових документів, фіскальних звітних чеків, їх направлення для фіскалізації на фіскальний сервер, надання фіскального чека покупцеві) та бути встановлене на будь-якому пристрої, що підтримує операційну систему Windows Vista SP2 і вище або Android 4.1 і вище.

Програмне рішення може використовуватись у період відсутності зв’язку з фіскальним сервером (режим офлайн).

Зареєструвати ПРРО (касу)/касира (електронну печатку) можна, використовуючи програмне забезпечення Електронного кабінету, або будь-яке інше програмне забезпечення, наявне у суб’єкта господарювання.

Починаючи з 15 липня 2020 надається можливість тестувати роботу безкоштовного програмного рішення «Програмний реєстратор розрахункових операцій (тестова версія)» та направляти при наявності зауваження/пропозиції щодо його функціоналу на адресу: prro@tax.gov.ua.

Тестування триватиме щоденно з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до 31.07.2020.

У разі порушення нових правил застосування РРО з 01.08.2020 законодавством передбачені штрафні санкції

Законами України від 20 вересня 2019 року № 128 та № 129 запроваджується ряд новацій, зокрема у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО).

За незастосування РРО або програмних РРО, застосування їх з порушенням встановлених вимог законодавством передбачаються штрафні (фінансові) санкції.

Слід зазначити, що введення нових розмірів штрафів планувалось з 19.04.2020, але Законом України від 17 березня 2020 року № 533 терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.

Так, штраф у розмірі 10 % (за перше порушення) і 50 % (за кожне наступне порушення) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) застосовуватиметься з 01.08.2020.

З 01.01.2021 розмір штрафу становитиме 100% і 150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше й наступне порушення відповідно.

Водночас звертаємо увагу, що додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265 із змінами не встановлюється.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

З 3 червня 2020 року діє механізм списання недоїмки ЄСВ за 2017- 2020 роки для «сплячих» ФОП

З 03.06.2020 набрали чинності норми пункту 5 розділу I Закону від 13.05.2020 року №592.Зазначені норми стосуються списання сум недоїмки платникам ЄСВ з числа фізичних осіб – підприємців на загальній системі оподаткування і осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність за період з 01.01.2017 року до дня набрання чинності Законом №592-IX, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що обкладається податком на доходи фізичних осіб.

Для цього платники податків обов’язково подають протягом 90 календарних днів: 

1) ФОП на загальній системі оподаткування:

– держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи ФОП – заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

– до податкового органу – звітність з ЄСВ за 2017- 2020 роки (якщо вона не була подана раніше); 

2) особи, які провадять незалежну професійну діяльність:

– до податкового органу за основним місцем обліку – заяву про зняття з обліку як платника ЄСВ;

– звітність з ЄСВ за період 2017 – 2020 роки (якщо вона не була подана раніше). 

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку та ухвалить рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені або надасть мотивоване рішення про відмову.

Податковий орган відмовляє в списанні суми недоїмки, штрафних санкцій та пені, за умови, якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 року до дня набрання чинності Законом №592-IX;

2) суми недоїмки, а також штрафи і пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені або стягнені. 

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи і пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені в частині, що залишилася несплаченою. Штрафні санкції, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464, до платника ЄСВ за наведених умов не застосовуються. Вимоги про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій та пені будуть вважати відкликаними в день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій та пені. Нараховані і сплачені або стягнуті за вказаний період суми недоїмки, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню.

Коли благодійна допомога не підлягає оподаткуванню ПДФО

Відповідно до п. п. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:

- учасників бойових дій – військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

- учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 02 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Для цілей п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти з інвалідністю (п. п. «б» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Коли працівник звільнений, а остаточний результат розрахунку із ним має від’ємне значення

Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Відповідно до п. п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ роботодавець платника податку на доходи фізичних осіб зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Згідно з п. п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.

При цьому результати проведеного остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, відображаються податковим агентом у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за ф. 1ДФ (далі – Податковий розрахунок за ф. 1ДФ).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4.

Враховуючи викладене, якщо у зв’язку із припиненням трудових відносин з роботодавцем найманим працівником повертається сума надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена податковим агентом у Податковому розрахунку за ф. 1ДФ за попередній квартал, то податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.

Закон України №466: зміни щодо збільшення фінансового результату податкового періоду на суму штрафів

З 23 травня 2020 року Законом України від 16.01.2020 №466  внесено зміни до п. п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, який визначає податкову різницю на суму штрафів, що накладаються на платника податку на прибуток підприємств (далі – податок) контролюючими органами.

Так, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у т.ч. у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Отже, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення платником вимог законодавства.

Таке збільшення фінансового результату до оподаткування платники податку відображають у рядку 3.1.11 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств.      

Дії суб’єкта господарювання для реєстрації програмного РРО

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), повинен перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Реєстрація ПРРО здійснюється на підставі заяви, що подається у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 зі змінами та доповненнями.

У період відпустки чи лікарняного підприємець отримав дохід: чи є порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування

Відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п. п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Згідно з п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку – ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (далі – Порядок № 579).

Відповідно до вимог п. 5 Порядку №579 записи в книгах обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема, про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою. Крім цього, п. 6 Порядку № 579 передбачено, що у графі 2 зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги.

Враховуючи викладене, вся сума доходу, отриманого під час відпустки або хвороби ФОП– платником єдиного податку, в готівковій та безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі відображається в книзі обліку доходів та декларації платника єдиного податку.

При цьому, така ФОП зобов’язана сплатити єдиний податок за ставками та в порядку, визначеному ПКУ.

Крім того, відповідно до п. 300.1 ст. 300 ПКУ платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Коли платити податки: до вихідного чи після?

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПКУ строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов’язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Абзацом першим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 ПКУ якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Крім того, абзацом тринадцятим п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Таким чином, граничний строк сплати податків і зборів, якщо останній день строку їх сплати припадає на вихідний або святковий день, переноситься на операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Валютний (обмінний) курс НБУ для здійснення коригування податкових зобов’язань з ПДВ

Згідно з п. п. «г» п. 185.1 ст. 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів вважається дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПКУ передбачено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

При цьому п. 44.1 ст. 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Отже, якщо на дату постачання товару, вивезеного у митному режимі експорту, постачальником – платником ПДВ була складена податкова накладна, а потім відбувається зміна договірної (контрактної) вартості поставлених (вивезених) за межі митної території України товарів (що підтверджується відповідними первинними документами), то на дату доплати/повернення коштів постачальник складає розрахунок коригування.

Відповідно до п. 10 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 грудня 2019 року №148 (далі – Положення), офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, зазначені в п. п. 1 та 3 п. 5 розд. II Положення, починають діяти наступного робочого дня після дня встановлення та/або розрахунку.

Офіційний курс гривні до іноземних валют та облікова ціна банківських металів, установлений/розрахована:

1) на останній робочий день тижня або на передсвятковий день, діють протягом наступних вихідних або святкових днів;

2) в останній робочий день тижня або в передсвятковий день, починають діяти в перший робочий день наступного тижня або в перший післясвятковий робочий день.

Виходячи із зазначеного, коригування податкових зобов’язань з ПДВ, визначених за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, у разі наступної за постачанням зміни їх договірної (контрактної) вартості здійснюється з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземних валют, який встановлено Національним банком України у попередній робочий день.

Випадки анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи

Згідно із п. 299.10 ПКУ реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву (пп. 1 п. 299.10 ПКУ);

припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пп. 2 п. 299.10 ПКУ);

 у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;

якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75% (пп. 4 п. 299.10 ПКУ);

якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену пп. 295.9.1 ПКУ (пп. 5 п. 299.10 ПКУ).

При виявленні податковим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення (абз. 2 п. 299.11 ПКУ).

Отже, податковий орган може анулювати реєстрацію платника єдиного податку при виявленні невідповідностей вимогам пп. 4 п. 291.4 та п. 291.5-1 ПКУ, а також при отриманні від платника заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, або припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону.

Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: які умови?

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи (п. 181.1 ст. 181 ПКУ).

Для реєстрації платником ПДВ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню:

- за основною ставкою ПДВ (20%),

- ставкою 7 відсотків,

- нульовою ставкою ПДВ;

- звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Також обсяги операцій з безоплатної передачі/надання товарів/послуг враховуються при розрахунку загальної суми від здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ, оскільки належать до операцій з постачання відповідно до п.п. 14.1.185 та 14.1.191 ст. 14 ПКУ.

У разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до податкового органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн. грн. (п. 183.2 ст. 183 ПКУ).

Будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ та не подала до податкового органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ст. 183 ПКУ).

Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно Заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, податковий орган зобов’язаний самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначити суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосувати штраф у розмірі 25% (50% – при повторному порушенні) суми такого зобов’язання (п. 123.1 ст. 123 ПКУ).

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Уточнення – без штрафу та пені

При самостійному виправленні помилок, виявлених у податкових деклараціях за звітний (податковий) період І квартал 2020 року (крім податку на додану вартість, рентної плати), протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), (по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину) платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання не нараховує штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та пеню.

При самостійному виправленні помилок, виявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість, рентної плати за звітний (податковий) період І квартал 2020 року, протягом періоду проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) платник податку на суму заниженого податкового зобов’язання повинен нарахувати штрафні санкції, передбачені п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пеню відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ за період після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання за І квартал 2020 року.

Закон України №466: зміни для платників єдиного податку у частині справляння земельного податку

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено зміни, зокрема до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, відповідно до якого платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності(крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку)) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Такі нововведення вступили в дію з 01 липня 2020 року. 

Зміни, передбачені вищезазначеним законом для платників єдиного податку першої – третьої груп, які є власниками чи землекористувачами земельних ділянок, не звільняють таких платників від нарахування та сплати земельного податку за ділянки, що надаються в оренду (наймання, позику), а також за ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, надані в оренду (наймання, позику).

З урахуванням вищевикладеного, платники єдиного податку першої – третьої груп, які з 01 липня 2020 року є платниками земельного податку, у зв’язку з внесеними законодавчими змінами подають звітну податкову декларацію з плати за землю (якщо така декларація не подавалась з початку року), або проводять уточнення даних річної податкової декларації, поданої на початку року, але не пізніше 20.08.2020.

Щоб отримати платіжки на сплату місцевих податків – подайте відомості про зміну адресних даних

Територіальними органами ДПС , які відповідають за адміністрування податку на майно з фізичних осіб (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та транспортного податку), відповідно до вимог ПКУ, забезпечено надсилання платникам податків податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити.

Водночас повідомляємо, що податкові повідомлення-рішення надіслано платникам за адресами згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).

Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Фізичні особи – платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (заява за формою №5ДР або заява за формою №5ДРП відповідно) (пункт 70.7 статті 70 ПКУ).

Право на податкову знижку: коли у сплаті участь приймало й підприємство

Згідно з п. п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п. п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

У даному випадку для підтвердження понесених витрат на навчання платнику необхідно отримати довідку від працедавця, який за його дорученням здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу та копії платіжних доручень, якими здійснювалось перерахування.

Відповідно до вимог п. 3.7 глави 3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Враховуючи викладене, довідка від працедавця, який за дорученням платника податку здійснював перерахування сум коштів із одержуваного ним доходу до навчальних закладів, для оплати його навчання чи навчання інших членів його сім’ї першого ступеня споріднення, є підставою для отримання платником податку податкової знижки за навчання.

Посеред року суб’єкт господарювання став землевласником: як подавати податкову декларацію з плати за землю

Відповідно до п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається при затвердженні нової нормативної грошової оцінки землі.

Форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) (далі – податкова декларація).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (абзац перший п. 286.4 ст. 286 ПКУ).

Отже, враховуючи можливість подання платниками плати за землю (за їх власним вибором) декларацій на поточний рік або щомісяця звітних декларацій, а також декларацій за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі в продовж поточного року, суб’єкт господарювання, який на початку року не був платником плати за землю та протягом року отримав право власності (користування) на земельну ділянку, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за рік або щомісяця – податкову декларацію за звітний місяць, в яких зазначає тип – «Звітна».

 

 

 

« повернутися до списку новин