.
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
З 1 серпня 2020 року суб’єкти господарювання можуть використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій
З 01.08.2020 набирають чинності закони України від 20.09.19 року № 128 та від 20.09.19 року № 129.
Цими законами з 01.08.2020 створено можливість використовувати СГ для реєстрації розрахункових операцій програмні реєстратори розрахункових операцій (далі - ПРРО) як альтернативу класичним РРО. СГ, на яких розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», можуть за власним вибором використовувати ПРРО та/або РРО.
Уся актуальна інформація щодо запровадження ПРРО розміщена на офіційному вебпорталі ДПС банер «Програмні РРО»( https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/ ).
У теперішній час триває тестування безкоштовного програмного рішення та АРІ фіскального сервера ДПС. Тестування АРІ та безкоштовних програмних рішень триватиме до 31.07.2020.
На офіційному інформаційному ресурсі кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» розміщено роз’яснення та нові зразки заповнення реєстраційних карток для отримання користувачами кваліфікованих сертифікатів електронних печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.
Увага!Режим операційного дня для сплати податків змінено!
Відповідно до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України», затвердженого Рішенням Правління Національного банку України від 25.02.2020 №142 (зі змінами), Державна казначейська служба України з метою створення сприятливих умов для платників податків, зборів та інших платежів до бюджетів, повідомляє, що з 03.08.2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.
А також згідно з пунктом 1 Рішення правління Національного банку України «Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».
Нові правила для подання форми №20-ОПП
Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 р. №323 (зареєстрований в Мін'юсті 01.07.2020 р. за №606/34889) затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Наказ №323). Наказ №323 набрав чинності з 27 липня 2020 року.
Наказом №323, зокрема, удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП.
Уточнено, що у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень за формою №20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою №20-ОПП як узагальнена з типом об'єкта оподаткування "автомобільні транспортні засоби" та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об'єкта оподаткування».
Повідомлення за формою №20-ОПП з інформацією про об'єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об'єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об'єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП не заповнюється.
Звертаємо увагу, що платники податків можуть переглянути інформацію про об'єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.
Не оформили трудові відносин із особою, яка проходить стажування – порушили трудове законодавство!
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудові книжки ведуться для студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, установі, організації.
Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформлюється не пізніше п’яти днів після початку проходження стажування.
Звертаємо увагу, що стажування без оформлення трудових відносин є порушенням трудового законодавства.
Нормами ст. 265 КЗпП встановлено, що фактичний допуск працівника до роботи без оформлення тягне за собою штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент порушення.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Мала податкова реформа: відповідальність платників податків та контролюючих органів
Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області продовжує цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466. Нагадаємо, що законодавчі норми закону набрали чинності 23 травня 2020 року.
Так, зокрема, запроваджується нова концепція відповідальності, яка передбачає:
- обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;
- притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;
- визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;
- визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
- зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50 відсотків у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;
- відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
- визначення фіксованого розміру компенсації (одна мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;
- скасування штрафних санкції до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);
- скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;
- збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.
Податковий аудит
Законом №466
- врегульовано питання, пов’язане з неодноразовою втратою платниками податків первинних документів, що використовується для уникнення перевірок. Повторна втрата вважатиметься, що такі документи відсутні (ст. 44 ПКУ);
- змінені строки сплати грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки - з 10 календарних днів на 10 робочих днів з дня отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ);
- суттєво змінено норми ст. 58 ПКУ щодо змісту податкового повідомлення-рішення. Окремо визначено, що повинно містити податкове повідомлення-рішення у разі, якщо воно прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення. Передбачено вимоги щодо вмотивованості рішення контролюючих органів про накладення штрафів, передбачаються в якості обов’язкових описова та мотивувальна частини податкового повідомлення-рішення, та детальний розрахунок штрафних санкцій (норма буде діяти з 2021 року);
- змінено порядок внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок (допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок) та порядок оприлюднення цього плану-графіка на офіційному вебпорталі ДПС (до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки);
- змінено статтю 78 ПКУ щодо підстав для проведення документальних позапланових перевірок, зокрема:
* виключено із підстав для проведення позапланової перевірки рішення суду (слідчого судді) (п. п. 78.1.11 ст. 78 ПКУ);
* приведено у відповідність до змін у Законі України «Про державну службу України» п. п. 78.1.12 ст. 78 Кодексу, та у разі проведення дисциплінарного провадження стосовно працівників органів ДПС надано можливість проводити повторні перевірки;
* виникла можливість повернутися у вже перевірений період (особливо охоплений плановою перевіркою), якщо отримано інформацію та/або документи від іноземних державних органів, які стосуються питань, що були охоплені під час попередніх перевірок платника податків та свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (п. п. 78.1.21 ст. 78 ПКУ) (набуває чинності з 01.07.2020);
* при отриманні інформації, що свідчить про ведення нерезидентом господарської діяльності через постійне представництво на території України (п. п. 78.1.22 ст. 78 ПКУ);
- змінено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Передбачено можливість допуску за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу (ст. 81 ПКУ);
- передбачено можливість зупинення виїзних та невиїзних документальних перевірок платників податків всіх категорій, а не лише великих платників податків (стаття 82 ПКУ);
- удосконалено порядок розгляду заперечень до актів перевірок (стаття 86 ПКУ) (набуває чинності з 01.01.2021) шляхом запровадження їх винесення на розгляд комісій з питань розгляду заперечень контролюючого органу, однією з функцій якої буде дослідження питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину платника податків у вчиненні правопорушення;
- статтю 102 ПКУ доповнено нормою, якою передбачено, що строки давності (1095 днів) для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів (набуває чинності з 01.01.2021);
- внесено зміни до статті 129 Кодексу з метою врегулювання проблемних питань з нарахування пені на суми заниження податкового зобов'язання, виявленого контролюючим органом за результатами перевірок (набуває чинності з 01.01.2021);
- збільшується з 3 до 5 років строк проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті заробітної плати.
Закон України № 466: з 01.01.2021 запроваджуються нові умови нарахування пені
Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено низку новацій до ПКУ.
Так, згідно з внесеними змінам Законом № 466 до п. 129.1 ст. 129 ПКУ додано нові підпункти, відповідно до яких нарахування пені розпочинається:
- при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов’язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (п.п.129.1.4 п. 129.1 ст. 129 ПКУ);
- у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість – починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів (п.п. 129.1.5п. 129.1 ст. 129 ПКУ). Норми набирають чинності з 01 січня 2021 року.
Зміни в оподаткуванні з продажу рухомого майна
Законом №466 внесено зміни до статті 173 ПКУ, яким визначено порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна.
Зокрема, змінами передбачено, що дохід, отриманий платником податку від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5%, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується за ставкою 18% .
Щодо обмеження граничної суми розрахунків на внески до статутного фонду
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання при знятті готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (фізичною особою – підприємцем), які установлені п. 6 розд. ІІ Положення №148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на внески до статутного фонду.
Про порядок скорочення та округлення вартісних і кількісних показників податкової накладної
Форма та порядок заповнення податкової накладної (далі – ПН) затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Норми встановлені п. 201.2 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (далі – Порядок № 1307), усі графи ПН, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками, крім випадків, визначених Порядком № 1307.
Підпунктом 5 п. 16 Порядку № 1307 передбачено, що графа 7 ПН заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Тобто графа 7 розділу Б ПН містить цифрове значення, що має не більше двох знаків після коми. В окремих випадках, коли ціни (тарифи) затверджено відповідними рішеннями уряду, у графі 7 ПН може зазначатися числове значення з більшою кількістю знаків після коми.
Підпунктом 9 п. 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 ПН вноситься сума ПДВ.
Графа 11 розділу Б ПН (графа 14 розділу Б розрахунку коригування) заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.
Отже, вартісні показники ПН повинні містити не більше двох знаків після коми (крім окремих випадків щодо показників граф 7 та 11 ПН).
При цьому Порядком № 1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 ПН, а також правила округлення як вартісних так і кількісних показників, отриманих внаслідок розрахунку.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 ПН та рядків I – IX розділу А ПН.
Розрахунок вартісного показника, в якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 ПН отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається вірним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знаку після коми округлення не призводить до збільшення такого знаку на «1» (одиницю).
Актив з права користування за договорами оренди: що з амортизацією?
Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди.
Норми встановлені п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування визначені п. 138.3 ст. 138 ПКУ.
Коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, здійснюється відповідно до пунктів 138.1 та 138.2 ст. 138 ПКУ.
При цьому, згідно з п. 138.4 ст. 138 ПКУ вимоги пунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди.
У разі перереєстрації авто в іншому адміністративному районі протягом року, необхідно подати декларацію з транспортного податку
Відповідно до п. 33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, зі змінами та доповненнями перереєстрація транспортних засобів проводиться, зокрема у разі зміни місцезнаходження або найменування власників – юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів.
Згідно з підпунктом 267.6.4 пункту 267.6 статті 267 ПКУ платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Враховуючи норми п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку в іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником транспортного податку – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання Декларації (після 20 лютого звітного року), платником транспортного податку – юридичною особою подається Декларація з типом «Уточнююча».
Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, Декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених п.п. 267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ.
Довідково: платники транспортного податку звітують за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919 із змінами.
Прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності:подання декларації з акцизного податку
Платники акцизного податку, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.21 ст. 49 ПКУ).
При цьому Законом України № 481 із змінами та доповненнями визначено, що ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, анулюються шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі, зокрема, заяви суб’єкта господарювання або рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання. Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю (п. 223.1 ст. 223 ПКУ).
Відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники акцизного податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.
Нормами ПКУ не передбачено окремих термінів подання декларації з акцизного податку у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності суб’єктом господарювання.
Спільна діяльність без утворення юрособи: хто є платником єдиного внеску?
Платником єдиного внеску під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи є уповноважена особа – один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов’язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету.
Реєстр платників податку на додану вартість – найпопулярніший набір даних
Реєстр платників податку на додану вартість визнано найпопулярнішим набором даних серед наборів даних, які ДПС оприлюднює у формі відкритих даних. Така інформація оприлюднена у розділі «Статистика» Порталу відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/stats2/common ).
Нагадуємо, що ДПС України на виконання вимог ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зі змінами та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» зі змінами здійснює постійне оновлення наборів даних у формі відкритих даних на Порталі відкритих даних Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (https://data.gov.ua/organization/tax ) та на офіційному вебпорталі ДПС (http://tax.gov.ua/datasets.php?q =).
Посилання на лінк набору даних «Реєстр платників податку на додану вартість» (https://data.gov.ua/dataset/4c65d66d-1923-4682-980a-9c11ce7ffdfe ;http://tax.gov.ua/datasets.php?d=DFS20160406124837 )
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Увага! Від оподаткування звільнено усі пенсії
Відповідно до норм Закону від 16.01.2020 № 466 виключено пп. 164.2.19 ПКУ, яким передбачалось, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.
Отже, скасовано ПДФО з пенсій, розмір яких перевищує 16380 грн. Пенсії ж розміром до 10 прожиткових мінімумів не оподатковувалися і до прийняття Закону.
Підприємцям - платникам єдиного податку: що варто знати про граничні обсяги доходу
Законом України від 30.03.2020 № 540, внесено зміни до п. 291.4 ст. 291 ПКУ щодо збільшення граничних обсягів доходу, які надають право суб’єктам господарювання застосовувати спрощену систему оподаткування.
Закон №540 набрав чинності 02 квітня 2020 року і встановив такі збільшені ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:
- для першої групи - із 300 тис. грн до 1 млн. грн;
- для другої групи - із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;
- для третьої групи - із 5 млн. грн до 7 млн. грн.
Наслідки перевищення граничних обсягів доходу для платника єдиного податку відповідної групи, у разі коли таке перевищення відбувається протягом календарного року, визначені п. 293.8 ст. 293 ПКУ, зокрема:
- обов’язок до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%,
- перехід на сплату інших податків або обрання іншої групи платника єдиного податку.
Платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу. При цьому у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, анулюється реєстрація платника ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи чи ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи – 5% (п. 298.1.5 ст. 298 ПКУ).
Отже, підприємці-платники єдиного податку першої-третьої груп, які:
- в І кварталі 2020 року перевищили граничні обсяги доходу (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група) повинні до суми перевищення застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%, перейти на сплату інших податків або обрати іншу групу платника єдиного податку;
- в І кварталі 2020 року не перевищили граничні обсяги доходу (300 тис. грн. – перша група, 1,5 млн. грн. – друга група, 5 млн. грн. – третя група) мають право перебувати в обраних групах платника єдиного податку, або за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку. При цьому такі платники єдиного податку з 02.04.2020 дотримуються нових річних граничних обсягів доходів (1 млн. грн. – перша група, 5 млн. грн. – друга група, 7 млн. грн. – третя група), які визначаються за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (включно).
До уваги фізичних осіб: що необхідно знати про плату за землю
Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться податковими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Фізичними особами податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У сільській та селищній місцевості фізичними особами земельний податок може сплачуватися через каси сільських/селищних рад або рад об'єднаних територіальних громад за квитанцією про приймання податкових платежів.
Від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 га;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
у селах – не більш як 0,25 га, в селищах – не більш як 0,15 га, в містах – не більш як 0,10 га;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 га;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 га;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 га.
Звертаємо увагу, що платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до податкового органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо:
- розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;
- права на користування пільгою зі сплати податку;
- розміру ставки земельного податку;
- нарахованої суми плати за землю.
У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю податковий орган за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).Зазначена норма передбачена п. 281.1 ст. 281, п. 286.5 ст. 286 ПКУ.
Земельний податок сплачується з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою
Земельний податок – це обов’язковий платіж, який справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), та постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 ст. 14 ПКУ).
Об’єктами оподаткування земельним податком є:
- земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні,
- земельні частки (паї), що знаходяться у власності;
- земельна ділянка, надана в оренду (п. 270.1, п. 288.3 ПКУ).
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗКУ).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону № 1952).
Сплата земельного податку із запізненням з вини податкової – без відповідальності для фізичної особи
Відповідно до абзаців першого-четвертого п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ст. 287 ПКУ).
