.
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
З початку року платникам Харківщини відшкодовано майже 1,8 мільярдів гривень ПДВ
За січень-жовтень 2019 року по Харківській області платникам податків відшкодовано 1 771,9 млн. грн. податку на додану вартість. У порівнянні з відповідним періодом минулого року сума відшкодування зросла на 14%, або на чверть мільйона гривень.
В Головному управлінні податкової служби регіону зазначають, що на сьогодні відсутні будь-які можливості для маніпуляцій з відшкодуванням ПДВ, оскільки весь процес автоматичний, відкритий та прозорий. Процедура відшкодування податку на додану вартість відбувається у строки, встановлені законом.
Також, за результатами січня-жовтня 2019 року, по Харківській області простежується збільшення рівня декларування та збору податку на додану вартість в порівнянні з минулим роком. Так, з початку 2019 року ГУ ДПС у Харківській області забезпечено збір ПДВ до Держбюджету у сумі 5 млрд.грн., що більше на 947,1 млн.грн. або 23,2% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Водночас простежується позитивна динаміка економіки регіону. За результатами декларування у січні – жовтні п.р. по області спостерігається збільшення обсягів реалізації платниками ПДВ на 19,1 млрд.грн. або 8,9 відс. та нарахувань до сплати в бюджет на 928,8млн.грн., або 23,1% в порівнянні з відповідним періодом 2018 року.
Набрали чинності зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»
02.11.2019 набув чинності Закон України № 159, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755).
Так, внесеними Законом № 159 змінами до Закону № 755, встановлено:
- для державної реєстрації фізичної особи – підприємця документи можна подати до будь-якого суб’єкта державної реєстрації у межах України, як в електронній так і в паперовій формі;
- для юридичних осіб можливість подати документи для проведення державної реєстрації без прив’язки до місцезнаходження такої особи діятиме у межах України лише у разі подання електронної версії документів, для формату подачі документів у паперовій формі – у межах області;
- із числа суб’єктів, що здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації, виключені акредитовані суб’єкти (комунальні та державні підприємства), залишаються державні реєстратори місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, а також державні та приватні нотаріуси;
- державний реєстратор встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації;
- нотаріально засвідчені документи, на підставі яких проводиться державна реєстрація, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів, що є додатковим захистом таких документів від підробки;
- надано право керівнику юридичної особи на безоплатній основі в режимі реального часу засобами телекомунікаційного зв’язку отримувати інформацію про факт подання або прийому документів, поданих для проведення реєстраційних дій щодо такої юридичної особи;
- у разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, якщо відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі). Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, є документ, що підтверджує повноваження законного представника особи, або нотаріально посвідчена довіреність, дійсність якої перевіряється за допомогою Єдиного реєстру довіреностей. Закон № 159 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 23.10.2019 № 202.
950 адвокатів на Харківщині мають заборгованість перед бюджетом
Список адвокатів, які мають заборгованість перед бюджетом
Державна податкова служба України запрошує платників взяти участь у загальнонаціональному опитуванні
ДПС України за участі Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету державної фіскальної служби України з 28 жовтня по 30 листопада 2019 року проводить загальнонаціональне опитування щодо визначення задоволеності платників податків рівнем сервісного обслуговування для ідентифікації проблемних питань, що потребують особливої уваги з метою покращення надання послуг.
Отримані результати будуть використані для підготовки плану дій з удосконалення сервісів ДПС у рамках реалізації концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову політику.
Опитування є анонімним та добровільним. Відповіді залишаться конфіденційними і будуть використані виключно в цілях опитування.
Результати опитування будуть оприлюднені на офіційному вебпорталі ДПС та сторінці ДПС у РасеЬоок одразу після їх опрацювання. Заповнити анкету можна за посиланням https://forms.gle/mu4MCSzTFXk9dH5fB
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців
Чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і ФОП.
Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:
- укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України).
- оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1«Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);
- повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 № 413).
Повідомлення подається до територіальних органів ДПС за місцем обліку роботодавця як платника ЄСВ одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
Увага! Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»
Шановні платники податків! Для двостороннього зв’язку з громадянами та суб’єктами господарювання використовується інтерактивний Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс». Завдяки цьому сервісу забезпечується приймання звернень щодо неправомірних дій або бездіяльності, можливих корупційних правопорушень у сфері службової діяльності працівників структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів. Звертатись з цих питань можна на електронну скриньку idd@sfs.gov.ua. Також працює багатоканальний номер телефону 0 800 501 007(напрямок «4»). Не будьте байдужими!
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Коли реєструємо акцизну накладну, яка складена на пальне не платникам акцизного податку
Відповідно до п. 231.1 ст. 231 ПКУ платник податку при реалізації пального або спирту етилового зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Пунктом 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий будь-яким іншим особам – не платникам податку, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику.
Реєстрація в ЄРАН здійснюється, зокрема, згідно з п.п. 231.6 п. 231 ПКУ, а саме:
- акцизних накладних, складених при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, – не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання;
- першого примірника акцизної накладної при реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу – у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу.
Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 № 262, акцизна накладна (перший примірник акцизної накладної – для акцизних накладних, які складаються у двох примірниках) може бути складена та зареєстрована в ЄРАН після фактичного отримання пального, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального, у разі реалізації пального з акцизного складу пересувного:
- до паливного бака транспортного засобу, або технічного обладнання, пристрою;
- до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом.
З урахуванням вищевикладеного, реєстрація в ЄРАН акцизних накладних складених на обсяги пального або спирту етилового, реалізованого суб’єктам господарювання – не платникам акцизного податку, здійснюється:
- не пізніше 15 календарних днів, наступних за датою їх складання – при реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;
- після фактичного отримання пального, але не пізніше трьох календарних днів, наступних за днем отримання пального – при реалізації пального з акцизного складу пересувного до паливного бака транспортного засобу або технічного обладнання, пристрою, або до місця зберігання пального, яке не є акцизним складом;
- у день складання такої акцизної накладної, але не пізніше здійснення операції з реалізації пального або спирту етилового – в інших випадках.
Відповідальність за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних чи розрахунків коригування
Відповідно до п. 111.1 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 1202.1 ст. 1202 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних (далі - АН/РК) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
- 2 відс. від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 10 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 30 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
- 40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, – у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.
Пунктом 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації АН/РК в ЄРАН протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти АН/РК, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.
Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/РК протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.
Сума акцизного податку для цілей пп. 1202.1 та 1202.2 ст. 1202 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального, а для спирту етилового – за ставкою, що встановлена на дату реалізації спирту етилового.
При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми пунктів 1202.1-1202.3 ст. 1202 не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.
Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи: чи будуть платниками екологічного податку?
До платників екологічного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками екологічного податку у разі здійснення викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами є підприємства (установи, організації), до складу яких входять такі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Розмір добових витрат на відрядження збільшено: відображаємо понаднормові
Згідно із п. п. «а» п. п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.
Кабінетом Міністрів України окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):
- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;
- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;
- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.
Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються Кабінетом Міністрів України. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п. 170.9 ст. 170 ПКУ.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «118».
Враховуючи викладене вище, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою «118».
Рентна плата за спеціальне використання води: за який обсяг води не справляється податок
Згідно з п. 255.3 ст. 255 ПКУ об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі.
Обсяги води, за які не справляється рентна плата за спеціальне використання води, визначені п. 255.4 ст. 255 ПКУ. При цьому первинні водокористувачі декларують такі обсяги води в окремому розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води до податкової декларації з рентної плати (далі – Додаток 5) із зазначенням у р. 10.2 Додатка 5 коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).
Пільга щодо сплати земельного податку: чи звільнено юридичну особу від подання податкових декларацій з плати за землю
Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Згідно із ст. 269 та ст. 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Відповідно до п. 30.1 ст. 30 ПКУ податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті.
Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.
Статтею 282 ПКУ визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, а ст. 283 ПКУ – види земельних ділянок, що не підлягають оподаткування.
Нормами ПКУ не передбачено звільнення від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельний податок не справляється через застосування податкових пільг.
Таким чином, юридичні особи, які мають право на пільги щодо сплати земельного податку або земельні ділянки, що не підлягають оподаткуванню, не звільняються від обов’язку подання податкових декларацій за земельні ділянки, з яких земельних податок не справляється через застосування податкових пільг.
Об’єкт обчислення екологічного податку відсутній: інформуємо контролерів
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку, не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.
Кава, чай для відвідувача – без податків
Згідно із п. п. «а» п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо, зокрема, у вигляді харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених ПКУ для оподаткування прибутку підприємств.
Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише при їх одержанні безпосередньо конкретним платником податку.
Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Зі спрощеної на загальну систему оподаткування: порядок сплати податку на прибуток
Платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.
Засоби індивідуального захисту: оподаткування ПДВ при звільненні працівника
Придбані ЗІЗ є власністю роботодавця, вони обліковуються як інвентар і підлягають обов’язковому поверненню працівниками, зокрема, при звільненні з підприємства.
З урахуванням викладеного, операції з надання працівникам ЗІЗ, необхідних для виконання ними професійних обов’язків, в межах переліку, затвердженого Постановою №994, та передбачених у нормативно-правових актах з охорони праці за нормами безоплатної видачі працівникам ЗІЗ, не є операціями з постачання товарів.
При цьому якщо працівник платника податку звільняється, але термін використання ЗІЗ не настав і його вартість утримується із заробітної плати працівника, у зв’язку з тим, що такий одяг не повертається платнику податку, то такий платник податку повинен нарахувати податкове зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної згідно зі ст. 188 ПКУ.
Заповнення окремих граф розрахунку за ф. 1ДФ
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок).
Розділом III Порядку передбачено, що розд. І «Суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і суми утриманого з них податку» податкового розрахунку за ф. 1ДФ заповнюється наступним чином:
- у графі 1 «№з/п» відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;
- у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку;
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку;
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом;
- у графі 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
- у графі 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку до бюджету;
- у графі 5 «Ознака доходу» – ознака доходу згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу;
Згідно з абзацом другим п. 3.6 розд. ІІІ Порядку щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати тільки один рядок з обов’язковим заповненням графи 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*», крім випадків, зазначених у п. п. 3.7 та 3.8 розд. ІІІ Порядку;
- у графі 6 «Дата прийняття на роботу» – дата прийняття фізичної особи на роботу (заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді);
- у графі 7 «Дата звільнення з роботи» – дата звільнення фізичної особи з роботи (заповнюється тільки на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді);
- у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» – ознака податкової соціальної пільги згідно з Довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. При заповненні графи 8 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).
Таким чином, при наявності у фізичної особи в звітному кварталі двох ознак податкової соціальної пільги «02» та «04» за однією ознакою доходу «101», податковий агент у податковому розрахунку за ф. 1ДФ щодо такої фізичної особи формує два рядки, в кожному з яких у графі 5 зазначає ознаку доходу «101», а у графі 8 – ознаку податкової соціальної пільги «02» та «04» відповідно.
При цьому перший рядок заповнюється в загальному порядку з відображенням усіх граф, а в другому рядку у графах 3а, 3, 4а, 4 проставляються прочерки.
Виправлення помилки «Індивідуальний податковий номер покупця»: наслідки
На дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну (далі – ПН) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) термін.
Норми встановлені п. 201.1 ст. 201 ПКУ.
При виправленні помилки у полі «Індивідуальний податковий номер покупця» (далі – «ІПН покупця») ПН продавець складає та реєструє в ЄРПН нову ПН з правильним «ІПН покупця», у полі «Дата складання» якої зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання ПН із невірним «ІПН покупця».
Відповідальність за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого ст. 201 ПКУ, для реєстрації ПН та/або розрахунку коригування до такої ПН в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) передбачена ст. 120¹ ПКУ.
У разі реєстрації з порушенням граничного терміну, встановленого п. 201.10 ст. 201 ПКУ, ПН, складеної для виправлення помилок в полі «ІПН покупця», до продавця/постачальника товарів/послуг застосовується фінансова відповідальність.
Підприємець-єдинник перевищив допустимий розмір доходу: що треба знати?
Підприємці - платники єдиного податку 1-ї групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу 300 тис. грн., з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 2-ї або 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Платники єдиного податку 2-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 1,5 млн грн, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку 3-ї групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15%.
Підприємці - платники єдиного податку 3-ї групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу 5 млн грн, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.
У всіх випадках Заяви подаються не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Як зареєструвати книгу обліку ФОП – платнику єдиного податку
Наказом Мінфіну України від 19.06.2015 №579 затверджені Порядок ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, та Порядок ведення книги обліку доходів і витрат для платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість (далі – Порядки).
Книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) ведеться за вибором платника податку, зокрема, в паперовому вигляді (п. 2 Порядків).
Відповідно до п. 3 Порядків у разі обрання платником податку ведення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) в паперовому вигляді:
1) платник податку зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем обліку примірник книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат), на титульному аркуші якої зазначаються: прізвище, ім’я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, податкова адреса;
2) книга обліку доходів (книга обліку доходів і витрат) прошнурована, пронумерована безоплатно реєструється в контролюючому органі, зокрема, засвідчується підписом керівника або заступника керівника контролюючого органу та скріплюється печаткою.
З урахуванням типової інформаційної картки адміністративної послуги «Реєстрація книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат платникам єдиного податку», затвердженої наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2019 №320 «Про затвердження типових інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг», строк надання адміністративної послуги становить 1 робочий день.
Термін зберігання облікових справ в контролюючих органах 5 років минув: як отримати довідку про доходи експідприємцю
Фізична особа щодо якої внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запис про припинення підприємницької діяльності як фізичної особи – підприємця, та термін зберігання облікових справ в контролюючих органах 5 років минув, може отримати за письмовим зверненням в органі ДПС за місцем своєї податкової адреси довідку про доходи на підставі поданої(-их) податкової(-их) декларації(-ій), якщо документи ще зберігаються в органі ДПС.
При відсутності такої інформації в органі ДПС фізичній особі необхідно звернутися до державного архіву області (міста).
Крім того, відповідно до п. 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб’єкта підприємницької діяльності, а з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи – за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів. При цьому за отриманням зазначеної довідки фізична особа може звернутись до Міністерства юстиції України, який є розпорядником ЄДР.
Стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника в погашення податкового боргу
Вилучені відповідно до ст. 95 ПКУ готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом.
Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.
У таких випадках:
- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;
- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою КМУ від 29 грудня 2010 року №1244.
Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 року №22.
ФОП прийняв на роботу інваліда: яку ставку ЄСВ застосовувати
Законом № 2628 внесено зміни до ч. 13 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до внесених змін, з 01 січня 2019 року ФОП до заробітної плати найманих працівників, що є особами з інвалідністю, мають право застосовувати ставку єдиного соціального внеску у розмірі 8,41% .
Нагадуємо, що до набуття чинності вказаними змінами до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", ставка єдиного внеску 8,41% до заробітної плати осіб з інвалідністю поширювалась лише на роботодавців - юридичних осіб, фізичні особи - підприємці сплачували ЄСВ за найманих працівників – інвалідів за загальною ставкою 22%.
Ліквідаційна звітність (крім єдиного внеску) для підприємця на загальній системі оподаткування
Фізичні особи (які перебували на загальній системі), щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Нормами ПКУ не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Фізичні особи (які перебували на спрощеній системі оподаткування), щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Слід зазначити, що ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – ФОП подається за вибором платника податків в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги.
Якщо Ви раніше займалися підприємницькою діяльністю, варто перевірити припинення ФОП у Держреєстрі
Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області рекомендує особам, які раніше займалися підприємницькою діяльністю перевірити припинення ФОП у Держреєстрі. Це безкоштовно. Якщо громадянин здійснював підприємницьку діяльність у періоди до 2017 року і на сьогодні підприємництвом не займається, то йому варто перевірити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців факт припинення ФОП. Саме з 1 січня 2017 року зареєстрованим ФОП нараховується єдиний внесок незалежно від того здійснює чи ні така особа підприємницьку діяльність. Якщо виявиться, що процедуру припинення ФОП не завершено, її можна провести незалежно від наявності боргу з ЄСВ чи податкового боргу. Сплата ЄСВ підприємцем, що не здійснює підприємницької діяльності передбачає зарахування страхового стажу для пенсії. Нагадаємо, що заборгованість по ЄСВ не підлягає списанню, строк давності для нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені з єдиного внеску не застосовується. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум та нараховується пеня.
Спадщина, що оподатковується за нульовою ставкою: що з відображенням у річній податковій декларації про майновий стан і доходи
Відповідно до п. п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ.
Об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини (п. 174.6 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Водночас п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначено, що відповідно до розд. IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.
Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – платники податку, що одержали дохід у вигляді спадщини (подарунку), який згідно з ПКУ оподатковується за нульовою ставкою податку, не зобов’язані включати вартість (суму) такої спадщини (подарунку) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.
Громадяни! Скористайтесь правом на податкову знижку
Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області нагадує громадянам про можливість компенсації із бюджету частини коштів за окремими витратами (податкову знижку).
Таке право надається резидентам України, які отримують заробітну плату, з якої сплачуються податки.
Перелік витрат, частина яких компенсується Державою наведено у ст.166 Податкового кодексу України.
Зокрема, це:
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;
- частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом;
- сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям;
- сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;
- оплата допоміжних репродуктивних технологій;
- оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;
- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;
- сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла.
Скористатися правом на податкову знижку за витратами, понесеними у 2018 році, можна до 31 грудня поточного року включно.
Для цього необхідно надати до ДПС декларацію про майновий стан і доходи за минулий рік.
Зробити це можливо в електронному або паперовому вигляді.
