Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 490

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

УВАГА! Змінено режим роботи податкових органів Харківщини

На виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 та наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 23.06.2020 № 2075 «Про затвердження Регламенту Головного управління ДПС у Харківській області» змінено графік роботи податкових органів Харківщини.

Відтак, на період дії карантину початок робочого дня – о 8 год. 00 хв., перерва на обід – з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хв.

Також повідомляємо, що Центри обслуговування платників працюють:

з 8 год. 00 хв. перерва на обід – з 12 год.00 хв. до 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хвилин та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10-15 хвилин.

Звертаємо увагу на можливість здійснити візит до ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому за телефоном.

Приймання усієї вхідної кореспонденції здійснюється виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ), поштою.

Нагадуємо, електронна пошта ГУ ДПС у Харківській област:  gu.kh@tax.gov.ua

До ваших послуг діють електронні сервіси за посиланням: Електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua/

Контакт-центр ДПС - телефон 0800 501 007 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).

У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».

Надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua.

Також знайти відповідь на своє питання ви зможете в інформаційно-довідковому ресурсі податкової http://zir.tax.gov.ua/.

До місцевих бюджетів Харківщині надійшло понад 1,4 млрд грн єдиного податку

За січень-травень 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 1447,5 млн грн єдиного податку, що на 110,8 %  (+140,8 млн грн) більше, ніж у аналогічному періоді минулого року.

Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частина  надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. За п’ять   місяців цього року вони сплатили 1109,9 млн гривень. Досягнуто ріст податку до минулого року на 120,9 млн грн (+ 12,2 %).

Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується у повному обсязі до місцевих бюджетів Харківщини, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.

Уточнено терміни сплати податків

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області звертає увагу,  у випадку, коли граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідні зміни внесені до п. 57.1 ст. 57  ПКУ Законом № 466.

Також, тепер ПКУ передбачає, що у разі визначення грошового зобов'язання податковим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів   (було - календарних), що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).

Поряд з цим нагадуємо, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого  для подання податкової декларації.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

З якої дати застосовується збільшений критерій для визначення основних фондів?

Законом України від 16.01.2020 року № 466 збільшено вартісний критерій визначення  основних  засобів  з 6000  до 20000 гривень (норма набула чинності 23.05.2020).

Цей критерій застосовується до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року.

При цьому, основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року, продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Як вплине на облік з податку на прибуток підвищення вартісного критерію річного доходу для незастосування різниць?

Законом України від 16.01.2020 року № 466 підвищено вартісний критерій річного доходу для незастосування різниць з 20 до 40 млн грн. (норма набула чинності 23.05.2020).

Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід за 2020 рік не перевищуватиме 40 млн грн:

- зможуть прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) у декларації за 2020 рік.

З якого періоду платники єдиного податку подають декларацію з ПДВ щомісячно?

Законом України від 16.01.2020 року № 466 визначено, що звітним (податковим) періодом для платників ПДВ є один календарний місяць (норма набрала чинності з 23.05.2020 року).

Отже, скасовується квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ставка 3%), що передбачає реєстрацію платником ПДВ.

Таким чином, починаючи з податкової звітності за липень 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

Коли платник податку на прибуток - виробник сільгосппродукції може подати декларацію з «особливим періодом»?

Законом України від 16.01.2020 року № 466 внесено зміни до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 ПКУ, а саме, усунуто посилання на неіснуючу ст. 209 ПКУ щодо визначення сільськогосподарської продукції як критерія для  застосування особливого податкового (звітного)  періоду  виробниками  такої  продукції (з 01 липня минулого року до 30 червня наступного року).

Такий критерій для визначення сільськогосподарської продукції визначений п.п. 14.1.234 статті 14 ПКУ.

Отже, виробники сільгосппродукції можуть подати декларацію з податку на прибуток за звітний період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати особливий річний період, який починається з 01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Новації законодавства для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи

Законом України від 16.01.2020 року № 466 передбачені зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме:

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. "б" 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).

для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ) .

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн (60 х 17 грн).

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

У який момент часу формується діапазон номерів для ПРРО і яким чином він поповнюється?

Перша порція діапазону номерів (2000) видається під час реєстрації ПРРО.

За заявою суб’єкта господарювання таку кількість може бути збільшено, виходячи із розрахунку максимальної кількості розрахункових документів (чеків), які формуються ПРРО в режимі онлайн протягом 36 годин безперервно протягом календарного року.

Щоразу після приймання фіскальним сервером ДПС від ПРРО пакета створених ним копій чеків із присвоєними ним фіскальними номерами із діапазону, для такого ПРРО формується наступна порція фіскальних номерів.

Кількість виданих (зарезервованих) номерів відповідає кількості отриманих фіскальним сервером (використаних таким ПРРО) номерів.

У який момент списуються фіскальні номери із виданого фіскальним сервером ДПС діапазону номерів для відповідного ПРРО?

Засобами фіскального сервера ведеться облік виданих діапазонів для ПРРО із присвоєнням відповідного статусу фіскальним номерам: зарезервовані (видані, але не направлені до фіскального сервера), використані (направлені до фіскального сервера та прийняті фіскальним сервером розрахункові документи з присвоєними фіскальними номерами з діапазону).

Фіскальний сервер формує та видає нові фіскальні номери на заміну використаним щоразу після приймання від ПРРО пакета створених розрахункових документів з фіскальними номерами. Таким номерам присвоюється статус «використані».

З якого часу здійснюється відлік 36 годин, дозволених для роботи ПРРО в режимі офлайн?

Відлік часу, протягом якого ПРРО працював у режимі офлайн, починається від дати та часу, зазначених у повідомленні про проведення розрахункових операцій в режимі офлайн з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», а також від дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «завершення режиму офлайн», до дати та часу, зазначених у повідомленні з відміткою «початок переведення ПРРО в режим офлайн», якщо в період між такими строками фіскальним сервером не було зареєстровано розрахункових документів у режимі онлайн-обміну.

Чи накладається електронна мітка часу на розрахункові документи, що створюються ПРРО в режимі офлайн?

Під час роботи ПРРО в період відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером та за наявності інтернет-зв’язку або мобільного інтернет-зв’язку електронна позначка часу на розрахункові документи накладається надавачем електронних довірчих послуг.

Яким чином покупець зможе перевірити розрахунковий документ (чек), виданий ПРРО, що працює в режимі в офлайн?

У розрахунковому документі (чеку) має обов’язково бути наявна позначка про проведення розрахункової операції в режимі офлайн.

Перевірити наявність цього чеку в базі даних ДПС можливо через Електронний кабінет після завершення роботи ПРРО в режимі офлайн та передачі ним чека/чеків до фіскального сервера.

Інформація про фіскальні номери, що увійшли до діапазону для використання ПРРО, що працює у режимі офлайн, буде оприлюднена в Електронному кабінеті із зазначенням даних про фіскальний номер ПРРО та про суб’єкта господарювання, для ПРРО якого зарезервовано фіскальні номери.

 Чи може один суб’єкт господарювання реєструвати та застосовувати ПРРО поряд із класичними РРО?

Законодавчо не встановлено заборон та обмежень щодо застосування одним суб’єктом господарювання ПРРО поряд із класичними РРО.

З 01.07.2020 надсилається вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску відповідно до норм ПКУ

З 01.07.2020 набере чинності оновлена частина 4 ст. 25 Закону № 2464, відповідно до якої надсилання платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) вимог про сплату недоїмки з єдиного внеску здійснюватиметься в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Так, платники, які подають звітність в електронному вигляді та пройшли ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, будуть отримувати і вимогу про сплату єдиного внеску в Електронному кабінеті.

Зазначені зміни внесено Законом України від 26 лютого 2020 року № 465 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

Примусове стягнення боргу зазнало змін

Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області повідомляє про основні зміни у механізмі стягнення податкового боргу, внесені Законом України від 16 січня 2020 року № 466.

Зокрема, з 23 травня 2020 року:

- термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 ПКУ);

- термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці);

- встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» та статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Підакцизне пальне доповнено певними товарами

Законодавчі зміни щодо підакцизного пального.

Законом №466 внесено низку змін до ПКУ.

Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п. п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено певними видами товарів.

Детальніше про це йдеться на сайті ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/421901.html.

Коли юридична особа хоче обрати третю групу єдиного податку

Відповідно до п. 298.1 ст. 298 ПКУ порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку, зокрема, третьої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (абзац другий п. 45.2 ст. 45 ПКУ).

Згідно з абзацами другим – шостим п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та від «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації, зокрема, створення юридичної особи. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Новації законодавства: змінено терміни подання звітності для підприємців на загальній системі у разі ліквідації

Законом №466 внесено зміни до п. 177.11 ст. 177 (діє з 23.05.2020 року), а саме:

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Отже, подавати таку податкову декларацію про майновий стан і доходи необхідно протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому відбулося таке припинення (було - протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності).

Нагадаємо, що у разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Перший етап змін щодо застосування РРО переноситься на 01 серпня 2020 року

Запровадження змін щодо РРО відтерміновується:

з 19.04.2020 до 01.08.2020 - можливість застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

з 01.10.2020 до 01.01.2021 - запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

з 01.01.2021 до 01.04.2021 обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Довідково: Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)».

Єдиний внесок у період карантину

Законом України від 13 травня 2020 року №591 внесено зміни до пункту 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, згідно з якими подовжено період звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб, зазначених у пунктах 4, 5 та 5і частини першої статті 4 цього Закону, у частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами з 01 по 30 травня 2020 року за себе.

Згідно з внесеними Законом №591 до пункту 911 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 змінами, продовжено період незастосування штрафних санкцій за порушення законодавства про єдиний внесок, а саме:

- за порушення, вчинені протягом періоду з 01 березня по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину;

- продовження періоду ненарахування пені по останній календарний день місяця (включно), у якому завершується дія карантину.

З огляду на зазначене Закон №2464 надає можливість, зокрема, роботодавцям на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.

При цьому зауважуємо, що банки відповідно до статті 24 Закону №2464 виконують покладені на них обов’язки щодо дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску.

Більш детально про це йдеться у листі ДПС України від 05.06.2020 №9000/7/99-00-04-06-01-07.

Борги з єдиного внеску буде списано за певних вимог

Закон України від 13.05.2020 р. №592 набирає чинності з 01.01.2021 року, окрім п. 5 розділу I Закону №592, який набрав чинності з 03.06.2020 року.

Тому із 03.06.2020 р. діють норми, які стосуються списання суми недоїмки, нараховані платникам ЄВ з числа фізичних осіб - підприємців (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується ПДФО.

Для цього платники упродовж 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592 подають:

- фізичні особи-підприємці (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – держреєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи-підприємця заяву про держреєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592, якщо вона не була подана раніше;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника ЄВ та звітність з ЄВ за період з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592, якщо вона не була подана раніше.

Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 р. до дня набрання чинності Законом №592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті.

Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, тоді податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Вимогу про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважатимуть відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені не підлягають поверненню.

Крім того, Закон №592 передбачає звільнення самозайнятих осіб, фізосіб – підприємців, які мають основне місце роботи, від сплати за себе єдиного соціального внеску за місяці, за які роботодавець сплатив страховий внесок за них, з 1 січня 2021 року. Для фізичних осіб – підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства скасовується обов'язок сплачувати мінімальний розмір єдиного соціального внеску за місяці, у яких не було отримано доходу (прибутку).

Закон про збір та облік ЄСВ удосконалено

Законом № 592 удосконалено норми чинного законодавства щодо нарахування та сплати ЄСВ.

Законом 592, зокрема, внесено зміни до ст. 4 та ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про збір та облік ЄСВ) .

Так, відповідно до нововведень, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно в якості ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Крім того, фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи, звільнятимуться від сплати за себе ЄСВ за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску (в 2020 році – 1039,06 гривень). Такі особи зможуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Нагадуємо: відповідно до Закону про збір та облік ЄСВ основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу.

Поряд з цим, передбачається  скасування обов’язку фізичних осіб-підприємців (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, обліку та звітності), осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства сплачувати ЄСВ у розмірі мінімального страхового внеску у разі, якщо такими платниками не отримувались доходи (прибутки) у звітному кварталі або місяці.

Такі платники матимуть право самостійно визначити базу нарахування ЄСВ, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом про збір та облік ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Довідково: в зв’язку з прийняттям Закону України від 13 травня 2020 року № 592-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (газета «Голос України» № 88 від 02.06.2020) внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які набирають чинності з 01 січня 2021 року, крім  пункту 5 розділу І Закону № 592, що набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування (03.06.2020).

Випадки подання податкової звітності з ознаками «Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з абзацами першим та другим п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються (абзац сьомий п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Пунктом 1 глави 1 розд. IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі – Порядок №422), визначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності (далі – Звітні документи).

Відповідно до п. 4 глави 4 розд. ІV Порядку №422 якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Дані Звітного документа, який отримує ознаку стану обробки «Історія подання», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за таким Звітним документом виключаються з інтегрованої картки платника. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податків подає разом з таким Звітним документом доповнення, складені за довільною формою (введення у зв’язку з податковою реформою нових податків тощо)).

Враховуючи зазначене, податкова декларація подається з ознакою:

- «Звітна» – за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені ст. 49 ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

- «Нова звітна» – до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період з виправленими показниками після поданої податкової декларації з ознакою «Звітна»;

- «Уточнююча» – після граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданої податкової декларації.

Чи можна відкликати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Норми Податкового кодексу України не передбачають можливості відкликання фізичними особами – підприємцями поданих ними заяв про застосування спрощеної системи оподаткування.

Річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік подається до 1 липня 2020

Громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Останній день подання декларації – 30.06.2020. Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Нагадаємо, Законом №533 встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена статтею 179 ПКУ, подається до 1 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV цього ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше вказаного строку. При цьому вимоги підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 у 2020 році не застосовуються.

Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. При цьому абзац перший пункту 179.7 статті 179 у 2020 році не застосовується.

Декларування 2020: скористайтесь новими можливостями для отримання податкової знижки

Законом України від 16.01.2020 №466 внесено зміни до ПКУ в частині документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки (п.п. 166.2.1, п.п. 166.2.2 ст.166 ПКУ) (діє з 23.05.2020 року).

Нагадаємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.

Отже, з 23.05.2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. В податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.

Кампанія декларування доходів громадян триває

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області нагадує,  триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих у 2019 році. Громадяни, які отримали доходи не від податкових агентів, іноземні доходи, або інші доходи, які не оподатковувались під час їх виплати, повинні подати  річну податкову декларацію про майновий стан і доходи  за 2019 рік.

У зв’язку з запровадженням на території України карантину, направленого на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, термін подання декларації за 2019 рік  подовжено до 01 липня 2020 року. 

Декларацію громадяни подають до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Податкова адреса платника податків - фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.  

У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними. 

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою. 

Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області закликає платників сумлінно виконати свій громадянський обов’язок - своєчасно подати декларації про майновий стан і доходи та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій  декларації.

Сплатити суму податкового зобов’язання фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року.

« повернутися до списку новин