Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 811

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Понад 6,0 млрд грн ЄСВ - від платників Харківщини

У Головному управлінні ДПС у  Харківській області проінформували, що протягом січня - травня 2020 року платники регіону сплатили 6016,0 млн грн  ЄВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  88,1 млн. грн (+ 1,5 %). Доведене завдання виконано на 114,6 % (+ 767,8 млн грн).

За травень 2020 року надходження склали 1 083,5 млн грн, завдання виконано на 171,28 відс (+ 450,5 млн грн).

Соціальні та пенсійні програми забезпечуються завдяки надходженню  коштів ЄСВ. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах».

До уваги суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС у Харківській області!

Після завершення щорічної кампанії з подання декларацій за минулий рік Національне агентство з питань запобігання корупції нагадує про особливості заповнення декларацій за 2020 рік. Зокрема, ці вимоги актуальні для осіб, які подають декларацію «перед звільненням», що охоплює частину 2020 року (період від 1 січня до дати звільнення).

Так, у декларації за 2020 рік додатково потрібно зазначати:

- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів сім’ї;

- належність до національних публічних діячів;

- зареєстроване місце проживання членів сім’ї суб’єкта декларування;

- об’єкти, які перебували у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів сім’ї протягом не менше половини днів звітного періоду;

- членів сім’ї суб’єкта декларування, які спільно з ним проживали сукупно протягом не менше 183 днів протягом року;

- трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени сім’ї;

- криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або членам сім’ї;

- банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів сім’ї відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно (розділ 12.1 декларації).

  Більше актуальної інформації можна отримати на офіційному каналі НАЗК у «Telegram» у зручному форматі (https://t.me/NAZK_gov_ua).

Увага суб’єктам господарювання!

Плата за ліцензії на право зберігання та роздрібну торгівлю пальним  справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Контроль за сплатою річної плати за ліцензії здійснюється органами податкової служби. Для здійснення контролю суб'єктам господарювання необхідно надати до Головного управління ДПС у Харківській області заяву на внесення чергового платежу, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату та оригінал  ліцензії на право зберігання або роздрібну торгівлю пальним за 10 днів до закінчення терміну попередньої плати за ліценції.

Дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Набув чинності Закон № 466-ІХ, яким удосконалюється податкове законодавство

Опубліковано Закон України № 466, який Верховна Рада України ухвалила 16 січня 2020 року.

Закон набув чинності (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року).

Законом передбачено запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація норм, передбачених Планом протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (План дій BEPS). 

Також запроваджено низку змін, спрямованих на вдосконалення та спрощення системи адміністрування податків, її узгодження зі світовими стандартами, розширення можливості он-лайн сервісів для платників податків.

Відповідно до прийнятих змін ДПС отримала можливість для реорганізації структури відповідно до концепції єдиної юридичної особи.

Звернутися до Контакт-центру ДПС можна через чат та месенджери

Платники податків мають можливість оперативно отримати від Контакт-центру ДПС відповіді на запитання, що належать до компетенції ДПС в ЗІР та в месенджерах viber та telegram. 

 До них можна приєднатися з вебпорталу ДПС України розділу ЗІР https://tax.gov.ua/, а також з сайту ЗІР https://zir.tax.gov.ua/, або його мобільної версії.

 Контакт-центр ДПС  у месенджерах: Viber (з мобільного пристрою), за посиланням. Telegram,  за посиланням.

Шановні платники податків! Користуйтеся електронними сервісами податкової служби!

З 23 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року №466.

Зокрема нормами Закону №466 внесено зміни до порядку реєстрації, перереєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ, встановленого статтями 183 та 184 розділу V ПКУ. Так відповідно до Закону №466 єдиним способом подачі реєстраційної заяви платника ПДВ до контролюючого органу (для обов’язкової, добровільної реєстрації та перереєстрації) є спосіб подачі засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Для надання податкової звітності в електронному виді до контролюючих органів ДПС необхідно отримати позитивний статус суб’єкта електронного документообігу, для чого потрібно виконати наступні кроки:

1.) Отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг (КНЕДП) за вибором платника.

2.) Підключитись до сайту (наприклад, до безкоштовного сервісу «Електронний кабінет» за посиланням) або встановити спеціалізоване програмне забезпечення для подання електронної звітності.

3.) Укласти договір про визнання електронних документів шляхом надання Заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява) до контролюючого органу ДПС. До Заяви додаються отримані платником кваліфіковані електронні підписи.

Після підтвердження Заяви платник отримує можливість надання електронної звітності, зокрема Реєстраційної заяви платника ПДВ, з використанням кваліфікованого електронного підпису (на підставі укладеного договору).

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Про деякі зміни для платників ПДВ, запроваджені Законом № 466

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 внесено ряд змін до ПКУ, зокрема, які удосконалюють адміністрування податку на додану вартість.

Так, запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).

Запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН, в яких не зазначаються суми ПДВ (складені на операції звільнені від ПДВ, оподатковувані за ставкою – 0 %, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198, ст. 199, п. 201.4 ст. 201 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних). Норми визначені новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до нового абзацу сімнадцятого п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, а саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (раніше – за 20 календарних днів) (оновлений п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Також скорочено строк подання заяви для реєстрації платника ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % з 15 календарних днів до 10 календарних днів до початку кварталу, з якого змінюється ставка (оновлений п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

З бази оподаткування виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Операція щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження державних установ або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, згідно з змінами, внесеними Законом № 466, з 23.05.2020 не є об’єктом оподаткування ПДВ (новий п.п. 196.1.20 п. 196.1 ст. 196 ПКУ). 

Внесено зміни і до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, згідно з яким можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюється на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників.

Змінено умови відображення податкового кредиту. Так, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів є тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими ПДВ сплачується до бюджету.

Карантин триває. Як змінилися терміни введення РРО для підприємців

До 1 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних РРО, як альтернативу класичним РРО. Крім того, до 1 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО ФОП – «єдинниками» II, III та IV групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:

-  реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-  реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня до 1 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» II, III та IV  груп зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать:

-  реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

-  продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

-  продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;

-  реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

-  роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;

-  діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;

-  діяльність туристичних агентств та операторів;

-  діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;

-  реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 1 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу. ФОП – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

Які підстави та порядок реєстрації РРО?

Протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО (додаток 1 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 р. №547.) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції, якщо:

РРО вже зареєстрований;

модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. № 1-РРО;

центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

У яких випадках ФОП – платники ЄП не застосовують РРО до 01.01.2021 року?

РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. Водночас, до 1 січня 2021 року РРО та/або програмні РРО не застосовуються ФОП – платниками єдиного податку II–IV груп незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує   1 000 000 грн., крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Чи повинен СГ (ЮО або ФОП на загальній системі оподаткування) реалізовувати продукцію на ринках, ярмарках без застосовування РРО?

При реалізації продукції на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу), дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, при умові, якщо граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів складає менше 500 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів СГ зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО.

На які терміни відтерміновано набрання чинності  Законів України від 20 вересня 2019 року     № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг»?

Відповідно до підпунктів 4 та 5 розділу І Закону України від 17 березня 2020 року № 533набрання чинності законами № 128 та № 129 відтерміновується:

- з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

- з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;

- з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп. 

Сплачено помилково кошти: можливість повернення для платника ПДВ

Порядок та умови повернення надміру сплачених до бюджетів грошових зобов’язань визначені ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.1 ст. 43 ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання, в тому числі з ПДВ, підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання з ПДВ є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ.

Згідно з п. 43.4 ст. 43 ПКУ платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені з ПДВ у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

При поверненні надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ, а при його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Отже, платник податку має право повернути помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ та пеню, за умови відсутності у такого платника податків податкового боргу, які були перераховані до бюджету з поточного рахунку платника податку на поточний рахунок платника такого податку.

Якщо помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання з ПДВ та пеня були зараховані до бюджету з рахунка платника податку в СЕА ПДВ, вони підлягають поверненню шляхом перерахування таких коштів виключно на рахунок платника в СЕА ПДВ.

Право покупця на податковий кредит на основі податкової накладної із помилковими обов’язковими реквізитами

Не підлягають реєстрації в ЄРПН податкові накладні:

- в яких не зазначено будь-які обов’язкові реквізити;

- які містять помилки, що заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, період, сторони та суму податкових зобов’язань.

Покупець не має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст, навіть за умови реєстрації такої податкової накладної в ЄРПН.

Право на податковий кредит на підставі такої податкової накладної виникає лише після виправлення помилок шляхом складання до такої податкової накладної розрахунку коригування та реєстрації його в ЄРПН.

Разом з цим, покупець має право включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов’язкових реквізитах, визначених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, якщо така податкова накладна зареєстрована в ЄРПН, а помилки в реквізитах такої накладної не заважають підтвердити зміст операції, період, сторони та суму сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг.

Не застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН у період карантину

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Порядок списання сум недоїмки, штрафів і пені, нарахованих платникам ЄВ

Законом України від 13 травня 2020 року №592, який офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 02.06.2020 за №88 та набирає чинності 01.01.2021, вносяться зміни до Закону №2464), крім п. 5 розд. I Закону №592, що набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з п. 5 розд. I Закону №592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №464 доповнено п. 9 прим. 15.

Відповідно до п. 9 прим. 15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом №2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом №592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої ст. 4 Закону №2464, за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592:

а) платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону №2464 (фізичними особами – підприємцями, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону №2464 (особами, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону №2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Контролюючим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592.

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464.

Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.

Так, згідно з п. 7 частини одинадцятої ст. 25 Закону №2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом №2464.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону №2464 не підлягають поверненню.

Для визначення податкової амортизації дозволено застосовувати «виробничий» метод

Платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з II - IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Враховуючи, що відповідно до пункту 49.19 статті 49 Кодексу для цілей податку на прибуток підприємств «базовим звітним (податковим) періодом» є календарний квартал, то платники, які прийняти рішення про застосування з II кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування податкової амортизації до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом, зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на 01 квітня 2020 року.

Як передбачено пунктом 52 підрозділу 4 розділу XX Кодексу, якщо загальна балансова вартість (без урахування переоцінки) основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01 квітня 2020 року менша ніж балансова (залишкова) вартість основних засобів, розрахована відповідно до вимог розділу III цього Кодексу, різниця, що виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт основних засобів із застосуванням «прямолінійного» методу нарахування амортизації протягом двадцяти податкових (звітних) кварталів та зменшує фінансовий результат до оподаткування за відповідний податковий (звітний) період. Така амортизація вперше буде відображена у додатку АМ до Декларації за півріччя 2020 року.

Законом № 466 з 23 травня 2020 року змінено вартісний критерій визначення основних засобів з 6000 до 20000 гривень. Цей критерій буде застосовуватись до основних засобів, що вводяться в експлуатацію після 22 травня 2020 року. Основні засоби, введені в експлуатацію до 23 травня 2020 року продовжують амортизуватись у податковому обліку, навіть якщо їх залишкова балансова вартість не перевищує 20000 гривень.

Законом № 466 підрозділ 4 розділу XX Кодексу доповнено новим пунктом 43 і, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року платники податку на прибуток мають право під час розрахунку амортизації щодо основних засобів:

четвертої групи (машини та обладнання) та п’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки;

третьої групи (передавальні пристрої) та дев’ятої групи використовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює п’ять років.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену пунктом 43 і підрозділу 4 розділу XX Кодексу, починаючи зі звітного періоду - півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до Декларації за цей період.

Довідково: Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Податковий облік ФОП та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність: законодавчі новації

Законом України від 16 січня 2020 року №466 внесено зміни, зокрема до ст. 65 ПКУ, якою визначено порядок взяття на облік у контролюючому органі самозайнятої особи.

Так, з 23.05.2020, відповідно до п. 65.5 ст. 65 ПКУ, взяття на облік самозайнятої особи здійснюється контролюючим органом у день отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для ФОП) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Раніше взяття на облік самозайнятої особи здійснювалось контролюючим органом не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора.

Дані про взяття на облік ФОП передаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у день взяття на облік у порядку, встановленому Міністерством юстиції України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Взяття на облік ФОП підтверджується відомостями, оприлюдненими на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Раніше взяття на облік ФОП підтверджувалось випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що надсилалась (видавалась) ФОП у порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Крім того, оновлено п. 65.9 ст. 65 ПКУ, відповідно до якого, фізична особа, яка зареєстрована як підприємець та при цьому провадить незалежну професійну діяльність, обліковується у контролюючих органах як ФОП з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.

Також внесено зміни до п. 65.10 ст. 65 ПКУ, яким визначено порядок внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП чи незалежної професійної діяльності фізичної особи. Так, підставами для внесення такого запису буде:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності ФОП;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу;

- закінчення строку дії свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо) – з дати закінчення такого строку;

- анулювання чи скасування згідно із законодавством свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, або скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.

Також визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Змінено порядок оподаткування доходу при продажу легкового авто

23 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16.01.2020 № 466, яким внесено зміни, зокрема, до ст. 173 щодо оподаткування доходу від продажу легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, а саме:

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18%.

Отже з урахуванням змін внесених Законом 466-ІХ, дохід, отриманий від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року:

- одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 ПКУ - 5 %.

- дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 ПКУ – 18%.

 Граничні строки сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації про майновий стан і доходи у 2020 році

Деклараційна кампанія цього року триває до 01 липня 2020 року.

Після подання декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) платнику необхідно сплатити податкові зобов’язання з ПДФО і з військового збору, а саме:

- протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації – для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- 30 вересня 2020 року* – для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

* Строк перенесено відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року    № 533.

Платник ПДФО – фізична особа, який зобов’язаний подати Декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, сплачує за кодами бюджетної класифікації:

«11010500» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;

«11011001» – «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники ПДФО – фізичні особи, які відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язані сплатити ПДФО, але звільнені від подання Декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо) сплачують по коду платежу:

«11010501» – «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;

«11011000» – «військовий збір».

Декларація про доходи надається за місцем реєстрації громадянина

До 1 липня 2020 року триває Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2019 році. Декларацію про майновий стан і доходи повинні подати громадяни, якщо у минулому році вони отримали дохід, з якого не було утримано податок. При цьому, важливо правильно визначитись з місцем подання декларації.

Згідно із ст. 29 ЦКУ, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Одночасно, п. 49.1 ст. 49 ПКУ визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. А відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі. Звертаємо увагу, що платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

Також нагадуємо, що податкову декларацію про майновий стан і доходи можна подати або особисто чи через уповноважену на це особу, або за допомогою пошти. Також передбачена можливість декларування засобами електронного зв’язку, зокрема, за допомогою сервісу ДПС «Електронний кабінет».

« повернутися до списку новин