Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 445

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Про призначення Любченка О.М. Головою Державної податкової служби України

 Розпорядження КМ України від 29.04.2020 №465-р "Про призначення Любченка О.М. Головою Державної податкової служби України"

Від платників Харківщини надійшло понад 12 мільярдів гривень податків і зборів

Протягом чотирьох місяців 2020 року до бюджетів усіх рівнів забезпечено збір майже 12,7 млрд грн податків і зборів.

Зокрема, до Державного бюджету надійшло 7,3 млрд грн, до Місцевого бюджету - понад 5,4 млрд грн.

Нагадуємо, що Законами України від 17 березня 2020 року № 530, № 533 та від 30 березня 2020 року № 540 про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)  внесено зміни до діючого податкового законодавства у зв’язку з впровадженням на території України карантину.

87,4 млрд гривень до бюджету від боржників

В податковій службі області нагадали, що перевірити наявність податкового боргу можна на сайті Державної податкової служби України, у розділі «Переліки» (вкладка «Інформація про суб’єктів господарювання, які мають податковий борг»), або за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/pereliki-/296361.html. Інформація оновлюється щомісяця. Отримати  консультацію можна за телефонами: (057) 702-86-07 або (057) 702-87-50.

З початку 2020 року, за результатами проведення роз’яснювальних та профілактичних заходів, дистанційної комунікації з керівниками суб’єктів господарювання та боржниками ФОП, в рахунок погашення боргу забезпечено надходження до бюджету в сумі 87,4 млн гривень. В рахунок погашення заборгованості з ЄСВ надходження склали 70,2 млн гривень.

Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ

КМУ 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм статті 351 ПКУ центральними органами виконавчої влади.

Єдиний рахунок впроваджується з 1 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я ДПС України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 421 Кодексу.

Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов'язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.

Нагадуємо, що ВРУ прийнято Закони України від 04 жовтня 2019 року № 190 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року№ 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Сервіс «Пульс» для платників – інструмент двостороннього зв’язку

Сервіс від ДПС України «Пульс» приймає звернення громадян та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій та бездіяльності, можливі корупційні правопорушення у сфері службової діяльності з боку конкретних посадових осіб структурних підрозділів ДПС та її територіальних органів (далі – Інформація).

У період карантину Заявники можуть надати Інформацію за номером телефону Контакт-центру ДПС 0 800-501-007, з 09.00 – до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «4», та з 18.00 – до 09.00 (також у вихідні і святкові дні) скориставшись послугою «Залиште запитання – ми Вам зателефонуємо» і на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

При наданні Інформації бажано назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається. Про результати розгляду Інформації клієнти повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів чи систем; відомості що надходить до ІДД ДПС електронною поштою щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

ФОП має право на відпустку та лікарняний   

Платники єдиного податку І і ІІ груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів (відповідно до п. 295.5 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку І і ІІ груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (п. 295.1 ст. 295 ПКУ).

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого п. 295.1 і п. 295.5 ст. 295 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку (п. 295.6 ст. 295 ПКУ).

Тобто, якщо підприємець вже сплатив авансовий внесок за місяць, в якому він був на лікарняному, або планує бути у відпустці (наприклад, у разі сплати єдиного податку авансом за квартал), така сума за його заявою зараховується в рахунок майбутніх платежів з єдиного податку.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку І і ІІ груп здійснюється податковими органами на підставі (п. 295.2 ст. 295 ПКУ):

- заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку;

- заяви щодо періоду щорічної відпустки;

-заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. 

Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ). 
ЗВЕРТАЄМО УВАГУ: 

З метою уникнення порушення термінів сплати авансових платежів рекомендовано подавати до контролюючого органу заяву щодо періоду щорічної відпустки до початку відпустки.

Нормами ПКУ не передбачено розірвання строків відпустки.

Якщо тривалість відпустки є меншою одного календарного місяця, то підстави для звільнення від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця відсутні.

Якщо підприємець в обраний ним період відпустки (вказаний у заяві) хворів і така хвороба тривала 30 і більше календарних днів – він має право відкликати заяву. Але при цьому потрібно встигнути до початку відпустки.

Якщо платник єдиного податку хворів 30 і більше календарних днів та при цьому хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному(их) місяці(ях), то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний(і) місяць(і) (в якому(их) почав хворіти (хворів)), а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм ПКУ.

На період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок в період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати. 

Довідково: 
Доходом платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ПКУ).

На час відпустки платники єдиного податку не звільняються від сплати інших податкових платежів і подання звітності.

Більш детальніше з інформацією для платників єдиного податку І і ІІ групи можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням.

Адміністрування ЄСВ в період карантину 

2 квітня 2020 набрав чинності Закон № 540, яким внесено зміни до Закону № 2464, а саме: 
У періоди з 1 березня по 31 березня, з 1 квітня по 30 квітня та з 1 травня по 31 травня 2020 року: 

- не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачою сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), несвоєчасне подання звітності до податкових органів;

- не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди, підлягає списанню.

Тимчасово:

- на період до 31 травня 2020 року (включно), зупиняється встановлений Законом № 2464 строк розгляду скарг платників податків ЄСВ, що надійшли/надійдуть до 31 травня 2020 року та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених частиною четвертою ст. 25 Закону № 2464. Податковий орган, який розглядає скаргу платника ЄСВ, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику ЄСВ на адресу платника ЄВ поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку;

до 31 травня 2020 року (включно) продовжується строк подачі скарг платників ЄСВ, термін подачі яких припадає на період з 18 березня до 31 травня 2020.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, є недоїмкою

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄСВ, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464).

Згідно з п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464 сума ЄСВ, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464, обчислена податковим органом у випадках, передбачених Законом № 2464, є недоїмкою.

Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою.

За донарахування єдиного внеску передбачені штрафи

Відповідно до п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449, за донарахування контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ, зокрема після 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄВ.

Для розрахунку зазначеного штрафу кількість звітних періодів розраховується, починаючи з місяця, на який припадає термін подання звітності за період, за який донараховано (обчислено) суми ЄВ, та закінчуючи місяцем, на який припадає отримання таким платником акта перевірки від контролюючого органу або в якому він подав звітність, де зазначено такі донараховані суми.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих місяцях суми донарахованого (своєчасно не обчисленого) ЄВ, то за кожне таке донарахування (кожний місяць) відповідно до Закону № 2464 із змінами накладається штраф у порядку та розмірах, визначених у абзацах четвертому – сьомому п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

Для дотримання вимог щодо максимального розміру (50 відсотків) штрафу:

- визначається сукупно сума донарахувань за всіма звітними періодами, в яких вони виявлені;

- визначається сукупно сума штрафу за всіма звітними періодами, в яких виявлені донарахування та за якими нараховано такі штрафи;

- здійснюється обрахування максимального розміру штрафу від сукупної суми донарахувань та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафів, визначеною сукупно за всі звітні періоди, в яких донараховано суми єдиного внеску.

До сплати визначаються суми штрафів, що не перевищують максимального їх розміру, визначеного п.п. 3 п. 2 розділу VІI Інструкції № 449.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним контролюючим органом або платником своєчасно не нарахованого ЄВ за формою згідно з додатком 13 до Інструкції № 449.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника ЄВ.

Штрафи за порушення з ПДВ під час карантину 

Згідно з діючим законодавством встановлено мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року. Проте цей мораторій, не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку та рентної плати.

Тобто, насьогодні непередбачено звільнення платників від сплати ПДВ та від застосування до них фінансової відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну сплату) податкових зобов’язань з ПДВ.

Разом з тим, до переліку штрафних санкцій, які належні до застосування, не включені штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім цього, протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Слід також зазначити, що встановлений законодавством мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок, не поширюється на проведення камеральних перевірок та перевірок з питання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Заповнення таблиці даних платника ПДВ, що подається у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН

Відповідно до п. 2 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок), Таблиця даних платника податку – зведена інформація, що подається платником ПДВ до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Згідно з п. 13 Порядку у Таблиці даних платника податку (далі – Таблиця) зазначаються:
-види економічної діяльності відповідно до КВЕД ДК 009:2010;

- коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України;

- коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010 (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником ПДВ, ввозяться на митну територію України.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання/надання товарів/послуг в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.
Після подання Таблиці, надалі при складанні податкових накладних/розрахунків коригувань (далі – ПН/РК), коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК може бути зупинена (наприклад, код «33.12» і код «33.12.24-00.00» не ідентичні і розуміються як різні коди).

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.
Згідно з п. 14 Порядку Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

 Популярні запитання-відповіді щодо роботи в Електронному кабінеті

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/417065.html надала відповіді на шість популярних питань щодо роботи в Електронному кабінеті.

Податок на нерухомість у період карантину

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540, яким внесено зміни, зокрема, до статті 266 ПКУ.

Відповідно до зазначених змін об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в період з 01 березня по 31 березня 2020 року.

При цьому юридичні особи - платники податку на нерухоме майно мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відобразити зміни податкового зобов’язання із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за податковий період березень 2020 року.

Якщо у березні чи квітні 2020 року платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було подано уточнюючу податкову декларацію щодо зменшення податкового зобов’язання із сплати цього податку за квітень 2020 року із причин, які не пов’язані із самостійним виявленням помилок, що містяться у раніше поданій ними податковій декларації, такі платники податку зобов'язані подати не пізніше 30 квітня 2020 року уточнюючі податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в яких відобразити відповідні зміни податкового зобов’язання за податкові періоди березень та квітень 2020 року відповідно до положень п. 52 прим. 5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Звертаємо увагу, що у разі подання таких Декларацій з підстав, визначених п. 52 прим. 5 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, до таких платників податків не застосовуються санкції, визначені ст. 50 ПКУ та штрафні санкції згідно вимог п. 120.2 ст. 120 ПКУ, за внесення змін до податкової звітності в частині збільшення податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період квітень 2020 року.

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які визначають податкові зобов’язання із такого податку на підставі податкових декларацій, сплачують податкове зобов’язання за податковий період квітень 2020 року у повному обсязі за місцезнаходженням об’єкта нежитлової нерухомості у строк до 30 червня 2020 року без нарахування пені та штрафних санкцій, передбачених ПКУ за порушення термінів сплати податкових зобов’язань щодо загальних термінів сплати податкового зобов’язання за такий період.

Щодо застосування РРО самозайнятими особами

Відповідно до Закону України від 17 березня 2020 року № 533 застосування програмних РРО для фізичних осіб – підприємців відтерміновано до 01 серпня 2020 року.

Самозайняті особи (юристи, консультанти та інші самозайняті особи, зокрема й ті, хто працює на третій групі спрощеної системи оподаткування), не мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)/програмні РРО у разі:

якщо їх клієнти розраховуються з такими самозайнятими особами виключно у безготівковій формі без застосування платіжних карток і перераховують їм кошти на поточний рахунок банківським переказом;

якщо їх клієнт у касі банку вносить готівку для подальшого її зарахування на поточний рахунок такої самозайнятої особи – продавця.

Ознайомитись з інформацією щодо зміни термінів запровадження нових правил використання РРО можна у Інформаційному листі №7, що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/412720.html.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Надання в оренду земельної ділянки (паю):порядок сплати ПДФО і військового збору

У разі отримання фізичною особою – орендодавцем доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної ділянки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен сплатити (перерахувати) ПДФО/військовий збір до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості).

Тобто, у разі отримання у 2019 році доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, яка не є податковим агентом (самозайнятою особою), орендодавець повинен визначити свої податкові зобов’язання у річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік та сплатити ПДФО/військовий збір з таких доходів за своєю податковою адресою.

Звертаємо увагу, що Законом № 533 ПКУ доповнено новим п. 523, яким встановлено, що річна декларація про майновий стан і доходи за 2019 рік, визначена ст. 179 ПКУ, подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така декларація може бути подана пізніше цього строку.
При цьому вимоги п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ у 2020 році не застосовуються, тобто граничний строк подання декларації за 2019 рік з терміну до 01 травня подовжується до 01 липня 2020 року.

Крім того, відповідно до Закону № 533 фізична особа зобов’язана самостійно до 01 жовтня 2020 року сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею річній декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік.

Подавайте декларацію про доходи за 2019 рік без візиту до податкової інспекції

Нагадуємо платникам податків про можливість подання декларацій в електронному вигляді.

Радимо кожному декларанту через електронний сервіс в Електронному кабінеті сформувати декларацію з вже частково заповненими даними. Тобто, на підставі  облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна, кожен декларант має можливість заповнити і подати декларацію про доходи. Це зручно, просто та не вимагає спілкування з податковим інспектором та відвідування Центру обслуговування платників податків.

Зокрема, декларацію про доходи через Електронний кабінет можуть подати громадяни для отримання податкової знижки. Такі декларанти повинні врахувати, що на податкову знижку можуть претендувати лише громадяни, які працюють легально. Розмір податкової знижки вираховується на підставі розміру офіційного доходу та сплаченого з нього податку на доходи фізичних осіб.

 Всі витрати, які вказуються для отримання податкової знижки, мають бути фактично здійснені у звітному, тобто 2019  році та обов’язково підтверджені документально. Це можуть бути платіжні та розрахункові документи, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери тощо. Такі документи обов’язково мають містити інформацію про вартість товарів, робіт, послуг та строк їх продажу, виконання, надання. До поданої декларації для отримання податкової знижки підкріплюються сканкопії документів.

Нагадуємо, що на податкову знижку можуть претендувати громадяни, які сплачують за навчання, користуються іпотечним кредитом, орендують житло як внутрішньо переміщені особи чи понесли витрати в зв’язку з усиновленням, сплатою страхових внесків за довгостроковими договорами страхування життя, або ж пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного страхування, чи отримали послуги репродуктивної медицини.

Витрати, які можна включити до податкової знижки при декларуванні

В Україні триває кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2019 року, та нагадує про можливість повернення частини сплаченого із заробітної плати податку на доходи фізичних осіб, через реалізацію права на податкову знижку (ст. 166 ПКУ).

До переліку витрат, дозволених для включення до податкової знижки, належать:

сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення;

частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом у порядку, встановленому статтею 175 ПКУ;

сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 ПКУ;

сплата страхових платежів за договорами довгострокового страхування життя та пенсійних внесків у рамках недержавного пенсійного забезпечення;

оплата допоміжних репродуктивних технологій;

оплата державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

сума коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу на альтернативні види палива;

сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи;

сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла. 

Додамо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати протягом 2020 року по 31 грудня включно.

Здавали квартиру - не забудьте подати декларацію і заплатити податок

Нагадуємо, що громадяни, які здають житло в оренду, зобов’язані подавати декларацію про майновий стан та доходи до 1 липня 2020 року.

Податківці підготували відеоурок присвячений заповненню декларації про майновий стан і доходи громадян. Детальніше на офіційному порталі за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/412310.html . Зразки заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи за посиланням: https://tax.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-/zrazki-zapovnennya-podatkovoi-deklaratsii/

Мінімальна сума орендного платежу визначається за Методикою визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб, затверджено постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1253, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом самоврядування села, селища, місця, на території яких вона розташована.

Деклараційна кампанія 2020: декларування доходів  від адвокатської діяльності

Слід зазначити, що відповідно до змін, запроваджених Законом № 530, громадяни та фізичні особи які провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходипідпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПКУмають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року, а саме останній день подання декларації 30 червня 2020 року.

Таким чином, що адвокати, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2019 рік до 1 липня 2020 року.

Також звертаємо увагу, що суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену в річній податковій декларації платники податків самостійно сплачують до  1 жовтня 2020 року. Радимо подавати декларацію про майновий стан і доходи, скориставшись «Електронним кабінетом».

Нагадуємо, що декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку вимог ст.67 Конституції  України та норм ПКУ!

Як оподатковуються доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції?

Відповідно до пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ до загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що, зокрема вирощена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) чи для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні паї, виділені на місцевості, але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства або земельні паї, виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абз.ІІ цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних паїв, які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абз.ІІІ пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах, тобто, такий дохід оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором  за ставкою 1,5 відсотка.

Платник податків зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податкову декларацію про майновий стан і доходи, а також сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПКУ).

Звертаємо увагу, що термін подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи, відповідно до норм Закону України від 17 березня 2020 року №533 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів спрямованих на запобігання виявлення і поширення корона вірусної хвороби» продовжено до 1 липня 2020 року. 

« повернутися до списку новин