.
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
УВАГА! Змінено режим роботи податкових органів Харківщини
На виконання вимог постанови КМУ від 20 травня 2020 року № 392 та наказу ГУ ДПС у Харківській області від 23.06.2020 № 2075 «Про затвердження Регламенту Головного управління ДПС у Харківській області» змінено графік роботи податкових органів Харківщини.
Відтак, на період дії карантину початок робочого дня – о 8 год. 00 хв., перерва на обід – з 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хв.
Також повідомляємо, що Центри обслуговування платників працюють:
з 10 год. 00 хв. перерва на обід – з 12 год.00 хв. до 12 год. 45 хв., закінчення робочого дня – о 17 год. 00 хв., у п’ятницю – о 15 год. 45 хвилин та з технічними перервами для санітарної обробки та провітрювання кожні дві години на 10-15 хвилин.
Звертаємо увагу на можливість здійснити візит до ЦОП за попереднім записом на конкретну годину прийому за телефоном.
Приймання усієї вхідної кореспонденції здійснюється виключно через скриньки, через режим листування в Електронному кабінеті у форматі pdf (обмеження 2 МБ), поштою.
Змінено години приймання письмової кореспонденції через скриньки:
з 8 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., у п’ятницю – до 15 год. 30 хвилин.
перерва на обід – з 12 год.00 хв. до 12 год. 45 хвилин.
Нагадуємо, електронна пошта ГУ ДПС у Харківській області: gu.kh@tax.gov.ua
До ваших послуг діють електронні сервіси за посиланням: Електронний кабінет https://cabinet.tax.gov.ua/
Контакт-центр ДПС - телефон 0800 501 007 10.00 до 17.00 (крім суботи, неділі та святкових днів).
У неробочий час є можливість залишити запитання за допомогою сервісу «Залиште питання – ми Вам зателефонуємо».
Надіслати запитання та повідомлення можна на електронну адресу idd@tax.gov.ua.
Також знайти відповідь на своє питання ви зможете в інформаційно-довідковому ресурсі податкової http://zir.tax.gov.ua/.
Легальна праця - це соціальні гарантії працівникам
Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області закликає роботодавців та найманих працівників дотримуватися законодавства про працю та уникати неофіційних трудових відносин.
Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.
Легальна праця забезпечує офіційно працевлаштованим робітникам «білу» заробітну плату та соціальні гарантії: безпечні умови праці, регулярну заробітну плату, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, страхування від нещасних випадків на виробництві, страхування на випадок безробіття.
Відсутність належним чином оформлених трудових відносин з найманими працівниками позбавляє роботодавців прав вимагати від працівників належного виконання робіт, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, встановленого режиму роботи та можливості притягнути до відповідальності працівника, який виконав її неякісно.
РРО & «спрощенці»
З 1 січня 2021 року передбачається впровадження обов’язкового застосування РРО фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп, які провадять певні види діяльності, при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами.
Зокрема, РРО необхідно буде застосовувати «спрощенцям» зазначених груп, які здійснюють продаж товарів (надання послуг) через Інтернет, торгівлю ювелірними виробами та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, секонд-хендом, текстилем (крім реалізації за готівкові кошти на ринках) тощо. Також «касовий апарат» буде потрібен туристичним операторам й готельерам.
З 1 квітня 2021 року РРО стане обов’язковим для усіх суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції, крім ФОПів платників єдиного податку І групи.
Разом з цим, з метою уникнення зайвих витрат підприємців, ДПС розроблено програмне РРО, яке суб’єкти господарювання зможуть використовувати безоплатно.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Як отримати консультацію у Центрів обслуговування, якщо він закритий. Додзвонитися за вказаними податковою телефонами важко. Який вихід?
Для того, аби зняти навантаження із телефонних дзвінків та ЦОПів, з 1 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання індивідуальних податкових консультацій в електронній формі. Запит на індивідуальну податкову консультацію в електронній формі необхідно підписати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Як буде проведено процедуру списання боргу з єдиного внеску?
Буде списання для тих ФОП (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, які за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 не отримали дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб. Таким платникам необхідно протягом 90 календарних днів, починаючи з 03.06.2020 року, подати для:
- ФОП (крім підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП – заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку – заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 03.06.2020, якщо вона не була подана раніше.
Після того, як буде підтверджено вчинення вищевказаних дій, тобто отримання відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску, та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган проводить камеральну перевірку згідно чинного законодавства та у разі відсутності отриманих доходів за період з 01.01.2017 по 03.06.2020 приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову.
Що з впровадженням касових апаратів, нових змін?
Впровадження застосування програмних РРО перенесено з 19 квітня 2020 року на 1 серпня 2020 року.
Нагадаю, що запроваджується низка новацій у сфері застосування РРО, зокрема, суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, в якості яких можливо буде використовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.
Звертаю увагу, що для уникнення втрат, у першу чергу суб’єктів малого та мікробізнесу (дрібних підприємців), відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС СГ безкоштовно.
Міністерство фінансів України спільно з ДПС України завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО, який найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.
Про актуальні питання-відповіді пов’язані із запровадженням програмних РРО можна ознайомитися на порталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422912.html.
Майно перебуває у податковій заставі, реалізували без погодження податкової. Що змінено?
З 1 січня 2021 року набирає чинності стаття 116 ПКУ, якою, зазначено, що за відчуження платником податків майна, що перебуває в податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу передбачено штраф в розмірі вартості відчуженого майна.
Зміни до ПКУ щодо адміністрування податку на додану вартість
Зміни до ПКУ, запроваджених Законом України від України від 16.01.2020 №466 (крім деяких змін, які набирають чинності з 1 липня 2020 року та з 1 січня 2021 року):
– запровадження для звітності з ПДВ єдиного звітного періоду – календарний місяць (у т.ч. для платників єдиного податку) з метою спрощення адміністрування ПДВ, застосування єдиного підходу до формування показників звітності та їх відображення в інформаційних системах ДПС;
– визначення бази оподаткування для операцій з постачання електричної енергії, виходячи з ціни, яка склалася на ринку електричної енергії без необхідності донарахування податкових зобов’язань з ПДВ, якщо така ринкова ціна електричної енергії менша за ціну її придбання;
– визначення бази оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України (договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації);
– забезпечення можливості формування податкового кредиту платниками, які застосовують касовий метод податкового обліку у випадку, якщо оплата придбаних товарів/послуг здійснюється більше ніж через 1095 календарних днів;
– врегулювання питання врахування у системі електронного адміністрування податку суми коштів, вилучених та зарахованих контролюючим органом на рахунок платника податку відповідно до ст. 95 Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ по задекларованих до сплати податкових зобов’язаннях;
– продовження граничного терміну реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних з 15 до 20 числа місяця;
– встановлення тимчасової пільги з ПДВ для операцій з передачі транспортних засобів малозабезпеченим верствам населення, а також органам спеціального призначення (швидка медична допомога та центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки) для оперативного виконання задач, направлених на захист та збереження здоров’я населення;
відновлення застосування нульової ставки ПДВ до операцій з експорту сої та ріпаку (до внесення змін до операцій з експорту сої та ріпаку застосовувався режим звільнення від оподаткування ПДВ, який виключав можливість декларування до відшкодування сум ПДВ за такими операціями);
уточнено, що касовий метод податкового обліку з ПДВ поширюється у т.ч. на підрядників та субпідрядників;
– забезпечено розповсюдження пільги ПДВ на ввезення племінних чистопородних тварин на сільськогосподарського товаровиробника.
З 1 липня оновлюються ознаки доходів для форми № 1ДФ
01.07.2020 набере чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.05.2020 № 241 «Про внесення Змін до додатка до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.2020 за № 514/34797 (далі – Наказ № 241).
Наказом № 241 внесено зміни до додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі – Додаток). При цьому зміст форми № 1ДФ не зміниться.
Так, у Розділі 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» Додатку чинні назви ознак доходів приводяться у відповідність до норм Податкового кодексу України, а саме:
ознаку 153 «Основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку» розділено на дві:
153 «Сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому»;
197 «Сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку»;
розділено види доходів з ознаки 106:
106 «Надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду»;
195 «Надання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю в лізинг, оренду суборенду, емфітевзис»;
196 «Надання майна (крім земельної частки (паю), земельної ділянки сільськогосподарського призначення, майнового паю) в лізинг, оренду або суборенду».
зі змісту ознаки доходу 125 видалено інформацію про внески за договорами довгострокового страхування життя;
викладено у новій редакції ознаку доходу 128.
Під цією ознакою будуть зазначатися сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги (включаючи грошові компенсації особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю при реалізації індивідуальних програм реабілітації осіб з інвалідністю, суми допомоги по вагітності та пологах), винагород і страхових виплат, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги особам з інвалідністю з Фонду соціального захисту інвалідів. Під цієї ознакою також потрібно буде зазначати допомогу по вагітності та пологах.
Кошти в рахунок погашення податкового боргу зараховуються згідно з черговістю його виникнення
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПКУ, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Умови для обрання юрособами єдиного податку четвертої групи
Відповідно до п. п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розд. XIV ПКУ – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
У селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) з племінної справи у тваринництві до продукції власного виробництва сільськогосподарського товаровиробника також належать племінні (генетичні) ресурси, придбані в інших селекційних центрах, на підприємствах (в об’єднаннях) із племінної справи у тваринництві та реалізовані вітчизняним підприємствам для осіменіння маточного поголів’я тварин.
Згідно з п. п. 291.4.3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ у разі якщо сільськогосподарський товаровиробник утворюється шляхом злиття, перетворення, поділу або виділення згідно з відповідними нормами Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює або перевищує 75 відс. за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на:
- усіх осіб окремо, які зливаються;
- кожну окрему особу, утворену шляхом поділу або виділу;
- особу, утворену шляхом перетворення.
Якщо сільськогосподарський товаровиробник реорганізується шляхом приєднання згідно з відповідними нормами ЦКУ, то норма щодо дотримання частки сільськогосподарського товаровиробництва, яка дорівнює 75 відс. за попередній податковий (звітний) рік, поширюється на усіх учасників такої реорганізації.
Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом злиття, можуть бути платниками податку в рік утворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік всіма товаровиробниками, які брали участь у їх утворенні та були припинені в результаті злиття, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи, утворені шляхом перетворення платника податку, можуть бути платниками податку в рік перетворення, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Сільськогосподарські товаровиробники, утворені шляхом поділу або виділення, можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Новоутворені сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками податку з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Разом з цим не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
- суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відс. доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
- суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29-2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відс. доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
- суб’єкт господарювання, який станом на 01 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Адміністративна відповідальність платника за порушення правил сплати грошових зобов’язань (крім ЄВ) в період карантину
Відповідно до пп. 111.1 та 111.2 ст. 111 ПКУ за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності:
- фінансова;
- адміністративна;
- кримінальна.
Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Законами України від 17 березня 2020 року №533, від 30 березня 2020 року №540 та від 13 травня 2020 року №591внесено зміни до ПКУ.
Так, відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
- порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;
- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.
Питання щодо адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.
Згідно з частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, норма п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» стосується фінансової відповідальності платників податків.
Що стосується адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 163 прим. 2 КУпАП, то зміни в частині незастосування до платників адміністративної відповідальності на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), до КУпАП не вносились.
Майновий комплекс різний за своїм функціональним призначенням: відображаємо у декларації з податку на нерухомість
Відповідно до п. п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п. п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, передбачено заповнення додатка 2 «Розрахунок № _ у частині об’єктів нежитлової нерухомості», у колонці 2 «Код типу об’єкта» якого зазначається код типу об’єкта відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 № 507 із змінами та доповненнями (далі – Класифікатор).
Відповідно до Класифікатора будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень, повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення.
Пунктом 2 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2014 року №1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами і доповненнями встановлено, що єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, – Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).
Згідно з п. п. 2 п. 29 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141 до Державного реєстру прав вносяться відомості про об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, зокрема:
- тип об’єкта нерухомого майна;
- опис об’єкта нерухомого майна із зазначенням об’єктів, що є приналежністю головної речі (присвоєна літера, римська або арабська цифра відповідно до технічного паспорта, загальна та (за наявності) житлова площа) (у разі коли об’єкт нерухомого майна є головною річчю);
- відомості про складові частини об’єкта нерухомого майна (найменування та/або присвоєна літера, загальна та (за наявності) житлова площа) (коли об’єкт нерухомого майна є складною річчю).
Враховуючи зазначене, у колонці 2 «Код типу об’єкта» додатка 2 до Декларації відображається відповідний тип (код) складових частин об’єкта нежитлової нерухомості – майнового комплексу, який визначається на підставі документів про право власності з врахуванням їх класифікаційних ознак та функціонального призначення відповідно до Класифікатора.
Коли змінено місце провадження господарської діяльності, а платник єдиного податку не повідомив про це
Відповідно до п. п. 3 п. 298.3.1 ст. 298 ПКУ до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) включаються відомості (за наявності), зокрема, про зміну місця провадження господарської діяльності.
При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).
Також слід враховувати, що у разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений ст. 293 ПКУ для відповідної групи таких платників єдиного податку (п. 293.7 ст. 293 ПКУ).
При зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ).
При зміні відомостей, передбачених підпунктами 1-5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).
Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 №308.
Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ст. 300 ПКУ).
ПКУ не передбачена відповідальність за неподання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку заяви при зміні місця провадження господарської діяльності.
Водночас згідно з абзацом першим п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Крім того, якщо зміна місця провадження господарської діяльності призводить до збільшення розміру ставки єдиного податку, зокрема, при здійсненні платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, то до платника, яким не подано заяву про зміну місця провадження діяльності, застосовується відповідальність, передбачена п. 122.1 ст. 122 ПКУ.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Чи звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
У зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства тимчасово звільняються від нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе.
Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства з єдиному внеску у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби?
У періоди з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):
- не застосовуються штрафні санкції за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), несвоєчасне подання звітності до контролюючих органів;
- не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди, підлягає списанню.
Чи необхідно підприємцю, який планує одночасно провадити незалежну професійну діяльність, подавати заяву за формою 1-ЄСВ?
Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа розпочинає незалежну професійну діяльність, то вона подає до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №1-ЄСВ з позначкою «Зміни» та копію документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності.
Який порядок подання заяв для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів та голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску?
Заяви для отримання сімейним фермерським господарством додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування подається головою сімейного фермерського господарства за себе та членів фермерського господарства до контролюючого органу за місцем свого обліку як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку місяця.
До заяв додається копія договору (декларації) про утворення сімейного фермерського господарства.
Чи може страхувальник (роботодавець) подати повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою?
Нормами Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу не передбачено подання страхувальником (роботодавцем) повідомлення про прийняття працівника на роботу поштою.
Яким чином здійснюється взяття на облік платників ЄВ – членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах?
Для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування члену фермерського господарства необхідно подати до контролюючого органу за місцем проживання заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою №12-ЄСВ.
Який порядок списання сум недоїмки, нарахованих платникам ЄВ, а також штрафів і пені, нарахованих на такі суми, згідно з нормами Закону України від 13 травня 2020 року №592?
З 3 червня 2020 року Законом України №592 внесено зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до внесених змін підлягають списанню за заявою платника несплачені станом на 03.06.2020 р. суми недоїмки, нараховані фізичним особам – підприємцям, крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та особам, які провадять незалежну професійну діяльність за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом №592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванням податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом №592:
а) фізичними особами-підприємцями – державному реєстратору заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності;
б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності.
Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону не підлягають поверненню.
Як оподатковується продаж будинку, коли протягом року продали гараж
Оподаткування доходу від продажу житлового будинку здійснюється за нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ незалежно від того, що протягом звітного року відбувся продаж гаража.
Таким чином, при продажу платником податку з доходів фізичних осіб протягом звітного податкового року гаража та одного житлового будинку дохід, отриманий від продажу гаража, оподатковується згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ за ставкою 5 відс., а оподаткування доходу, отриманого від продажу житлового будинку залежить від терміну перебування такого майна у власності платника податку.
Якщо житловий будинок перебуває у власності платника понад три роки, то дохід від продажу такого будинку не оподатковується, а якщо менше трьох років – то дохід від такого продажу оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.
Дочка навчається, вже другий рік поспіль повертаю кошти за навчання, читаю, що змінені терміни подання декларацій для громадян. А податкова знижка зазнала змін у поданні?
Ні, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати Декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року (включно).
