Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 62

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Увага! Сплачувати ЄСВ необхідно тільки за новими рахунками 

Лозівське управління Головного управління ДФС у Харківській області  нагадує, що з 2 травня  2019 року змінилися реквізити  рахунків для сплати єдиного соціального внеску, які відкриті на балансі центрального апарату Державної казначейської служби України (код банку — 899998)
Таким чином, починаючи з 02.05.2019 р. кошти, які сплачуються   платниками податків на  рахунки за старими реквізитами (що діяли до 02.05.2019р.), не  зараховуються до бюджетів, а повертаються  платникам  як  нез’ясовані надходження.
З оновленими рахунками можна ознайомитися на суб-сайті «Територіальні органи ГУ ДФС у Харківській області» у розділі «Бюджетні рахунки».

Фіскальна служба регіону: з початку року надходження до бюджетів перевищили минулорічні на 5,3 мільярдів гривень

Як проінформували в  Головному управлінні фіскальної служби регіону, у порівнянні з минулим роком надходження до Зведеного бюджету України за п’ять місяців  збільшились на  5,3 млрд.грн. Загальна сума податків і зборів склала майже 19 млрд.грн.

У фіскальній службі повідомляють про надходження платежів в розрізі податків до Зведеного бюджету:

Податку на доходи фізичних осіб – 5,2 млрд.грн. ( плюс 853 млн.грн. до минулорічного показника);

ПДВ – 2,4 млрд.грн. (плюс 412 млн.грн);

Податку на прибуток – 1,4 млрд.грн. (+ 504 млн.грн.);

Військового збору – 436 млн.грн. (+ 84 млн.грн); 

Рентної плати – 7,1 млрд.грн., що більше на 3 млрд.грн. від минулорічного показника.

При цьому, до Державного бюджету за січень-травень забезпечено понад 12,1 млрд.грн, що на 4,1 млрд. грн або у 1,5 рази більше ніж за відповідний  період минулого року. До місцевих бюджетів – 6,8 млрд. грн, що на 1,2 млрд. грн більше минулорічного показника.

Затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

25.05.2019 набрала чинності постанова КМУ від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Постанова № 408).
Постановою № 408, зокрема, затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – Порядок). Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, механізм роботи зазначеної системи, а також проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового вводиться в дію з 01 липня 2019 року.
Платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового всі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники будуть станом на 01 липня 2019 року.
Реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.
Постанова № 408 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 25.05.2019 № 97.
Звертаємо увагу, що п. 4 Постанови № 408 та пункти 19 – 44 Порядку, набирають чинності з 01 липня 2019 року.
Крім того, відповідно до Постанови № 408 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального» зі змінами.

За допомогою «Електронного кабінету» громадяни можуть переглянути інформацію щодо об’єктів оподаткування (земельних ділянок, житлових будинків, квартир, гаражів, автомобілів)

Звертаємо увагу, що на сьогодні ДФС запроваджено низку електронних сервісів, зокрема, щодо можливості сплати податку на майно з фізичних осіб (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортний податок та плата за землю) засобами «Електронного кабінету».

Для можливості користування «Електронним кабінетом» платникам податків необхідно отримати особисті ключі електронного цифрового підпису.

Також за допомогою «Електронного кабінету» платники податків – фізичні особи мають можливість перегляду даних, зокрема, щодо:

об’єктів оподаткування (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, садові (дачні будинки), гаражі, легкові автомобілі);

сформованих податкових повідомлень-рішень та необхідних платіжних реквізитів органів місцевого самоврядування для сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;

розрахунків сум податкових зобов’язань по таких податках;

стану розрахунків з бюджетом.

Одночасно зазначаємо, що при використанні «Електронного кабінету» платники податків матимуть змогу заощадити свої кошти та час, сплатити зазначені податки в будь-який зручний, у т.ч. неробочий час. Це також позбавляє необхідності відвідувати центри обслуговування платників, банківські установи, тощо.

До уваги громадян - телефонні шахраї представляються податківцями

Шановні платники податків Харківщини, Головне управління ДФС у Харківській області повідомляє, що  на сьогоднішній день мають місце непоодинокі випадки вимагання невідомими особами грошових коштів від суб’єктів підприємницької діяльності.

Шахраї телефонують начебто від імені керівництва органів ДФС регіону та вимагають гроші для залагодження питань щодо «перевірок», чи на якісь інші потреби.

Будьте максимально обережні та не піддавайтесь на подібного роду провокації. Якщо ж траплятимуться (чи були) такі телефонні дзвінки, не замовчуйте факти, негайно телефонуйте на Антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» за тел. 0-800-501-007 (напрямок 4).

ІІ. Інформація для бухгалтерів

З 1 липня суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю пальним, повинні отримати ліцензію

Відповідно до внесених змін до діючого законодавства з 1 липня поточного року СГ, які здійснюють виробництво, оптовий, роздрібний продаж та зберігання пального, повинні отримати ліцензію на таку діяльність.
Такі зміни запроваджено з метою скорочення обсягів тіньового ринку пального, збільшення податкових надходжень та покращення якості нафтопродуктів для споживачів.
Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються документи, перелік яких визначено Законом України від 19.12.2005 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами.
Для спрощення ліцензування внесено зміни до Закону № 481, згідно з якими в документах, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, не вимагається зазначати цільове призначення такої ділянки, як це було передбачено раніше. Перелік решти документів не змінився.
Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального.
Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.
Зазначаємо, що законодавством передбачено умови за якими анулюється ліцензія, серед яких, зокрема:
- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися / не погоджувалися такими органами;
- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії.
Звертаємо увагу, що ДФС України не забороняє СГ, у т.ч. фермерам, зберігати пальне, а лише проводить підготовку до видачі ліцензій відповідно до вимог законодавства. Податківці лише перевіряють документи на відповідність вимогам законодавства та готуються до видачі ліцензій з 1 липня, у тому числі і на зберігання пального. За умови наявності у СГ передбачених законом документів на здійснення виробництва, торгівлі, зберігання і реалізації пального, усі заявники без труднощів отримають ліцензії.
Зміни щодо запровадження з 1 липня 2019 року ліцензування виробництва, зберігання, оптового та роздрібного продажу пального були прийняті ще наприкінці 2018 року, а тому у СГ було достатньо часу для приведення своїх документів у відповідність до вимог закону. Скасування такої норми може призвести до подальшого зростання нелегального ринку нафтопродуктів.

Що є акцизним складом/акцизним складом пересувним з 01.07.2019?

Відповідно до п.п 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ зі змінами та доповненнями, з 01.07.2019 акцизний склад – це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливо роздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Згідно з п.п 14.1.6¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад пересувний – транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
а) переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним п.п. «а» п. 2 частини другої ст. 91 Митного кодексу України);
б) зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
в) ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.
Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується СГ, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових організацій

КМУ постановою від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440» (далі – Постанова № 423) вніс зміни до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок).

Зазначений Порядок приведено у відповідність до чинного законодавства.

Так, зокрема у новій редакції викладена реєстраційна заява платника податку за формою № 1-РН. Порядок доповнено новим пунктом 121, відповідно до якого неприбуткова організація може звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру неприбуткових установ та організацій за формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Постанова № 423 набрала чинності з 29.05.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 29.05.2019 № 99).

До уваги бюджетних установ! Коли слід сплачувати земельний податок?

Заклади освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту, фізичної культури і спорту, інші заклади, які  утримуються  за рахунок коштів  державного або місцевих бюджетів користуються пільгою по сплаті земельного податку, згідно норм ПКУ.

Разом з тим, якщо платники, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (ст. 284 ПКУ).

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім  навчальним  закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

 Отже, при умові надання комерційним установам в оренду земельних ділянок, окремих будівель, споруд (за площу яких необхідно сплачувати податок), у бюджетної установи виникає обов’язок надавати податкову декларацію з плати за землю та сплачувати земельний податок.

Щодо нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку

ДФС України у зв’язку з надходженням запитів платників податків щодо нарахування амортизації основних засобів у податковому обліку у випадку, якщо такі основні засоби знаходяться на консервації, капітальному ремонті, модернізації, модифікації, добудові, дообладнанні, реконструкції, повідомила, що Мінфін України як головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, з метою правильності застосування норм податкового законодавства, висловило свою позицію стосовно зазначеного питання у листі від 22.04.2019 №11210-09-63/11170.

Більш детально про нарахування амортизації у зазначеному листі за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/378700.html

Юридична особа орендує приміщення у фізичної: ознака доходу для відображення у звітності

У разі оренди приміщення у фізичної особи суб’єктом господарювання (підприємством або фізичною особою підприємцем), то податковим агентом, в такому випадку, є орендар.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи відповідну ставку. Така норма передбачена п. п. 168.1.1 ст. 168 ПКУ. Сума доходів у вигляді орендної плати оподатковується ПДФО за ставкою 18%. Крім того, з такого доходу необхідно утримати військовий збір (1,5%).

Сплата ПДФО та військового збору до бюджету здійснюється під час виплати такого оподатковуваного доходу (п. п. 168.1.2 ст. 168 ПКУ).

Cума виплаченої орендної плати фізичній особі відображається підприємством орендарем у формі №1ДФ під ознакою доходу «106».

Чи можуть платники єдиного податку здійснювати страхову діяльність?

Здійснювати діяльність страхових агентів мають право фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку на третій групі, за умови дотримання вимог застосування спрощеної системи оподаткування, передбачених ПКУ.

Чи буде акцизним складом приміщення, де зберігають, одержують, видають алкоголь?

Відповідно до абз. «а» п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ зі змінами та доповненнями , внесеними Законом №2628, з 01.07.2019 акцизний склад – це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі – приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів.

При цьому розпорядник акцизного складу –СГ, який, зокрема, одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п. п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Таким чином, приміщення, в якому СГ, які не є виробниками алкогольних напоїв, здійснюють їх зберігання, одержання чи видачу, а також реалізацію спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів відповідно до отриманої ліцензії, не є акцизним складом.

Форма для подання за попередні періоди звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску

Відповідно до п. 3 розд. V Наказу №435 (у редакції Наказу №511) якщо страхувальником не подавався звіт щодо сум нарахованого ЄСВ (далі – Звіт) за попередній звітний період (періоди), у поточному звітному місяці не допускається відображення сум нарахованого ЄСВ застрахованим особам за попередній звітний період (періоди). У такому випадку страхувальник зобов’язаний подати Звіт за поточний звітний період та за потреби окремо за попередній період (періоди).

Звіт за попередній звітний період (періоди) до 2016 року, який не подавався, подається страхувальниками до органу доходів і зборів за формою, що діяла з 01 травня 2015 року. Такий Звіт подається лише один раз за один звітний період.

Таким чином, страхувальники (у тому числі ФОП та особи, що провадять незалежну професійну діяльність, які не використовують найману працю) подають Звіти, що не подавалися за попередній звітний період (періоди) за формами, визначені Наказом №435(у редакції Наказу №511).

Ознака доходу у формі №1ДФ для відображення нецільової допомоги

До оподатковуваного доходу з метою оподаткування ПДФО не включається сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п. п. 169.4.1 ст. 169 ПКУ. У 2019 р. така неоподатковувана сума становить 2690 грн.

Перевищення допомоги над вказаним розміром (у 2019 р. – 2690 грн) підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги зазначаються податковим агентом у податковій звітності за формою №1ДФ.

Отже, сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у формі № 1ДФ під ознакою доходу «169».

Відключено електроенергію: який порядок розрахунків через РРО

СГ, які відповідно до рішень, затверджених власними розпорядчими документами, про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у разі необхідності та за власним бажанням можуть:

- зареєструвати КОРО у порядку та строки, визначені пп. 7, 8 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО;

- скасувати реєстрацію КОРО та припинити її застосування.

Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до Порядку реєстрації КОРО (п. 3 глави 1 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Відповідно до п. 9 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО, у розд. 2 КОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1 - 5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки (далі – РК), графи 6 - 8 – до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Якщо початок та закінчення одного циклу використання РК при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, за кожний робочий день у розд. 2 КОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1, 2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 – тільки в останній день одного циклу використання РК.

Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щодня здійснюються записи в розд. 1; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3 - 10) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку (п. 10 глави 4 розд. II Порядку реєстрації КОРО).

Згідно з п. 10 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням КОРО та РК, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням РК, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам’яті) – за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

За яких підстав відмовлять в реєстрації РРО

Відповідно до п. 8 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (далі – реєстраційна заява за ф. №1-РРО) (додаток 1 до Порядку) контролюючий орган відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операції (далі – РРО), якщо:

- РРО вже зареєстрований;

- модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій;

- РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві за ф. №1-РРО;

- центр сервісного обслуговування (далі – ЦСО) не включено до Реєстру Центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;

- в контролюючому органі наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;

- щодо господарської одиниці, вказаної у реєстраційній заяві за ф. №1-РРО, суб’єкт господарювання не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;

- суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

- суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в контролюючому органі, до якого подано реєстраційну заяву за ф. № 1-РРО;

- суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в контролюючому органі за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

- щодо договору між ЦСО та суб’єктом господарювання про технічне обслуговування та ремонт РРО в контролюючому органі відсутнє повідомлення ЦСО про його укладання або згідно з таким повідомленням відповідний договір розірваний або припинений;

- у контролюючому органі наявні відомості про РРО як про викрадений;

- екземпляр моделі (модифікації) РРО, що реєструється, відсутній в реєстрі екземплярів реєстраторів розрахункових операцій;

- суб’єкт господарювання є пов’язаною особою з ЦСО.

За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО контролюючий орган не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 9 глави 2 розд. II Порядку).

Змінено ціну частини кількості однієї номенклатури товарів/послуг: покрокове виправлення у коригуванні

Механізм коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв’язку, зокрема, із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін визначено п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.

Якщо після складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних відбувається зміна ціни частини кількості однієї номенклатури товарі/послуг, то платник податку складає розрахунок коригування до податкової накладної, в якому:

- відповідні показники рядка податкової накладної, що коригується, зокрема кількість, а також обсяг постачання та сума ПДВ, зазначаються зі знаком «–» (обнуляється (виводиться в «0») рядок податкової накладної, який коригується). При цьому показники з граф 6 та 7 розділу Б податкової накладної переносяться до граф 7 та 8 розділу Б розрахунку коригування (графа 7 заповнюється зі знаком «–»); графи 9 та 10 не заповнюються;

- додається(ються) новий(і) рядок(ки) з правильними показниками, якому(им) присвоюється новий(і) черговий(і) порядковий(і) номер(и), що не зазначався(лися) в податковій накладній.

У графі 2.1 всіх рядків такого розрахунку коригування зазначається код причини коригування 104, що відповідає причині коригування «Зміна номенклатури», та присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування.

Розділ «А» розрахунку коригування заповнюється в загальному порядку.

Чи враховується переплата з податку на прибуток підприємств в оплату авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів?

Врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Разом з цим, згідно з п. 43.3 ст.43 ПКУ платник податку може здійснити повернення сум грошового зобов’язання на підставі заяви про таке повернення протягом 1 095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Яка відповідальність передбачена за несвоєчасну сплату ПДФО за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи 

Фізична особа, яка не зареєстрована як ФОП, зобов’язана самостійно до  1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання (податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) та/або військовий збір), зазначеного в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ)).
За несплату узгодженої суми грошового зобов’язання за наслідками поданої річної декларації про майновий стан і доходи, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відс. погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відс. погашеної суми податкового боргу (п. 126.1 ст. 126 ПКУ).
Крім того, після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня (п.п. 129.1.3 ст. 129 ПКУ).

ФОП на загальній системі оподаткування: які документи мають знаходитися на місці здійснення торгівельної діяльності

ФОП на загальній системі оподаткування повинні забезпечити наявність на торговому місці наступних документів:

- книги обліку доходів та витрат;

- книги обліку розрахункових операцій;

- виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- ліцензії;

- свідоцтва платника ПДВ (у разі, якщо суб’єкт господарювання зареєстрований платником ПДВ);

- трудових угод з найманими працівниками (у разі використання найманої праці).

Це визначено наступними законодавчими документами:

- відповідно до п. 177.10 ПКУ ФОП зобов’язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару;

- згідно з Законом № 265 ФОП застосовують РРО;

- статтею 7 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено види діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Спрощенці І та ІІ груп у період відпустки можуть не сплачувати єдиний податок

Відповідно до пункту 295.5 статті 295 ПКУ платники єдиного податку I та II груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік - на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Для цього, платникам єдиного податку I та II груп необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації заяву про період щорічної відпустки у довільній формі.

Платники єдиного податку III групи сплачують єдиний податок у відсотках до фактично отриманого доходу, тому звільнення від сплати єдиного податку у період відпустки та тимчасової втрати працездатності до них не застосовується.

Звертаємо увагу підприємців спрощеної системи оподаткування, що у ПКУ визначено календарний місяць відпустки:

з 1 по 31 (30, 29 або 28) число місяця. У заяві про період щорічної відпустки платникам єдиного податку I та II груп необхідно зазначати повний місяць.

Повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску у разі смерті ФОП

У разі смерті ФОП – платника єдиного внеску його спадкоємець не має право на повернення надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску, оскільки у розумінні Закону № 2464 спадкоємець не є платником єдиного внеску і на нього не розповсюджуються права та обов’язки платника.

Сільськогосподарська продукція, яку звільнено від оподаткування

Відповідно до норм пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ не оподатковуються доходи, отримані громадянами від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена самостійно на земельних ділянках, наданих їм у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:

- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються. Якщо ж розмір земельних ділянок перевищує 2 гектари, то дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах. Такі доходи підлягають відображенню у декларації про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, оподатковуються за ставкою 18 відс. ПДФО та 1,5 відс. військовий збір.

Слід звернути увагу, що при продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подавати податковому агенту копію Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою №3ДФ. Така довідка безоплатно видається громадянам сільською, селищною або міською радою за місцем їх проживання в термін протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви.

Зауважимо, довідка видається строком на п'ять років.

Отже, якщо продавець сільгосппродукції надав підприємству, яке є податковим агентом, копію довідки і її дані свідчать про наявність у такої фізичної особи права на застосування пільги, встановленої пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, то підприємство-покупець не утримує податок з доходів, що виплачуються за сільськогосподарську продукцію.

Право на податкову знижку

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп. 166.1.2 ст. 166 ПКУ)).

Податкова декларація подається контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

При цьому, за вибором платника декларація може бути подана в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування, ДФС запроваджено новий електронний сервіс в «Електронному кабінеті», у тому числі заповнення та подання податкової декларації про майновий стан і доходи платниками податків – фізичними особами в електронному вигляді. Крім того, на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) в банері «Деклараційна кампанія 2019» розміщено електронні форми декларації та приклади її заповнення.

Слід зазначити, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Переобладнали авто – отримайте податкову знижку

Громадяни, які мають право на податкову знижку за минулий рік, зокрема за понесеними витратами на переобладнання транспортного засобу, можуть подати декларацію про майновий стан і доходи по 31 грудня 2019 року (включно).

Через Електронний кабінет можна інформувати про зміну місця проживання чи прізвища

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за ф. №1ДР (далі – Облікова картка за ф. №1ДР), яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Фізичні особи повідомляють контролюючі органи про зміни, які вносяться до Облікової картки за ф. №1ДР, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру за ф. №5ДР (далі – Заява за ф. №5ДР).

Для заповнення Облікової картки за ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних.

Підпунктом 17.1.14 п. 17.1 ст. 17 ПКУ передбачено, що платник податків має право реалізовувати через Електронний кабінет права та обов’язки, передбачені ПКУ та які можуть бути реалізовані в електронній формі засобами електронного зв’язку.

Вхід до інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – ІТС «Електронний кабінет» здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС. Робота у приватній частині ІТС «Електронний кабінет» здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням електронного цифрового підпису.

В електронному вигляді Облікова картка за ф. №1ДР та Заява за ф. №5ДР подаються через меню «ЕК для громадян»/«Облікова картка фізичної особи – платника податків. Форма 1ДР/Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» приватної частини ІТС «Електронний кабінет».

Для приєднання до Облікової картки за ф. №1ДР та Заяви за ф. №5ДР сканованих копій документів, що посвідчують особу та інших документів, які підтверджують зміни облікових даних, платнику податків необхідно використати закладку «Додатки» та обрати «Документ довільної форми», який заповнюється наступним чином:

- поля «Назва документу», «Номер документу», «Дата документу» заповнюються згідно з даними документа, що посвідчує особу або документа, який підтверджує зміни облікових даних;

- у графі 2 «Найменування файлу документу» табличної частини за допомогою кнопки «Обзор» обирається відповідна сканована копія документа.

При цьому кожен документ має буди збережено в окремому додатку (формат файлу може бути pdf/jpg із обмеженням розміру не більше 2МБ).

Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Платник податків підписує сформовані Облікову картку за ф. №1ДР або Заяву за ф. №5ДР електронним цифровим підписом та направляє протягом операційного дня до контролюючого органу.

« повернутися до списку новин