Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 185

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

На соціальні потреби надійшло 13,4 млрд грн єдиного соціального внеску

В Головному управлінні податкової служби Харківської області проінформували, що протягом січня-листопада  2019 року платники регіону сплатили  13,4  млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Вказана сума перевищила минулорічні надходження на  2,2 млрд грн (+ 19,6 відс.).

За листопад 2019 року надходження склали 1,2 млрд гривень.  Досягнуто ріст збору до минулого року на 129,5 млн грн (+ 11,8 відс.).

 Отримані кошти єдиного соціального внеску направляються на забезпечення пенсійних та соціальних програм громадян. Тому, дуже важливо, щоб усі роботодавці не допускали виплату заробітної плати «в конвертах».

Щоб перейти на спрощену систему оподаткування з 2020 року, необхідно подати заяву не пізніше 16.12.2019 (включно)

СГ, який є платником інших податків і зборів, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий СГ може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Отож, щоб перейти з І кварталу 2020 року на спрощену систему оподаткування або на іншу групу платника єдиного податку, необхідно подати заяву не пізніше 16.12.2019 (включно).

Заява подається фізичною особою – підприємцем до контролюючого органу за місцем податкової адреси, тобто до контролюючого органу, куди вона береться на облік як платник податків за місцем проживання.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.

Звертаємо увагу, що 22.10.2019 року затверджено нову форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Крім того, затверджено нові форми:

- розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;

- запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

- витягу з реєстру платників єдиного податку.

До уваги платників!

Державною казначейською службою України з 01.01.2020р будуть введені в дію нові рахунки для зарахування податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, рахунки в системі електронного адміністрування ПДВ, реалізації пального  і спирту етилового та рахунки для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 Інформація щодо нових рахунків буде розміщена після отримання відповідних даних від органів Державної казначейської служби.

Правила ліцензування змінено

18 грудня 2019 року набуває чинності Закон України від 02.10.2019 р. №139-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності» (далі-Закон).

Законом спрощуються умови провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню; уточнюється перелік відомостей щодо ліцензування, які міститимуться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення та удосконалюються процедури оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради. Надано визначення низки термінів: «матеріально-технічна база», «місце провадження виду господарської діяльності», «зупинення дії ліцензії», «відновлення дії ліцензії».

Замість анулювання ліцензії Законом запроваджено зупинення дії ліцензії в повному обсязі або частково. Одночасно передбачена можливість оскарження платником рішення органу ліцензування щодо зупинення дії ліцензії. Підстави, порядок зупинення та відновлення дії ліцензії визначені статтею 16 Закону України від 02.03.2015 № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» (далі - Закон № 222).

Також врегульовується питання щодо повторного подання заяви про отримання ліцензії. При повторному поданні до органу ліцензування здобувачем ліцензії заяви про отримання ліцензії до такої заяви додаються лише ті підтвердні документи, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться в ліцензійній справі, на момент повторної подачі заяви зберегли свою актуальність.

З 1 січня 2020 року ДПС надаватиме для тестування безкоштовні програмні РРО

Законом України від 20.09.2019 року № 128-IX "Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг" передбачені нові норми щодо застосування РРО.
Так, зокрема, передбачається запровадження програмного РРО. Це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
На вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/novitni-rro) створено банер «Новітні РРО», в якому розміщена актуальна інформація щодо новацій у сфері застосування РРО, нормативно-правові акти, які супроводжують експеримент, посилання на програмний інтерфейс (АРІ) через який здійснюється взаємодія програмного забезпечення новітніх моделей з інформаційною системою ДПС тощо.
Для дотримання прав рівності кожного з учасників проекту розміщені відеоролики виробників, що демонструють їх роботу. Зацікавлені платники можуть отримати повну інформацію про запропоновану модель безпосередньо від виробника та обрати найбільш прийнятну для них.
Податкова служба як державний орган надаватиме своє програмне рішення безкоштовно, забезпечуватиме його технічну підтримку. Це дозволить платникам користуватися цим рішенням без зайвих витрат.
1 січня 2020 року ДПС представить безкоштовне програмне РРО для тестування (у процесі тестування будуть вноситися корективи), яке також буде безкоштовним і в обслуговуванні.
З 19 квітня 2020 року платники податків зможуть користуватися програмним РРО, як альтернативою класичним реєстраторам розрахункових операцій.

Держслужбовцям: про що треба подбати перед черговим етапом подання декларації

З 1 січня 2020 року розпочинається етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік.

Для успішного подання декларації декларанту заздалегідь необхідно подбати про наступні речі.

Перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).

Перевірити термін дії та працездатність електронного цифрового підпису для роботи з Реєстром.

Законом України від 02.10.2019 № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» внесені зміни до Закону України «Про запобігання корупції».

Змінами передбачено з 1 січня 2020 року підлягатимуть декларуванню:

- трасти;

- криптовалюта як нематеріальний актив;

- банківські та інші фінансові установи, у яких відкриті рахунки або зберігаються кошти, інше майно.

Інформація у декларації зазначатиметься не лише станом на останній день звітного періоду, але й якщо об’єкт декларування перебував у володінні або користуванні не менше півроку.

Тепер членами сім’ї для вимог фінансового контролю вважатимуться особи, які спільно проживали не менше 183 днів, а не тільки станом на останній день звітного періоду.

Повідомлення про суттєві зміни необхідно подавати не тільки у разі отримання доходу, придбання майна на суму понад 50 прожиткових мінімумів, але й у разі здійснення видатку на таку суму. При цьому, такі повідомлення подаватимуть лише службові особи, які займатимуть відповідальне та особливо відповідальне становище, або ж посади з високим рівнем корупційних ризиків.

Підстави припинення дії договору про визнання електронних документів

Згідно з п. 14 розд. ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок), дія договору про визнання електронних документів (далі – Договір) та пов’язаних з ним повідомлень про надання інформації щодо електронного цифрового підпису припиняється за ініціативи підписувача заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору), поданої з дотриманням передбаченої п. 15 розд. ІІІ Порядку процедури, або за наявності однієї з таких підстав:

- отримання інформації від акредитованого центру сертифікації ключів про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) про зміну керівника;

- отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

- наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

- наявність у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв’язку зі смертю.

Пунктом 15 розд. ІІІ Порядку визначено, що заява про припинення дії договору про визнання електронних документів (далі – Заява про припинення дії Договору) за формою згідно з додатком 3 до Порядку подається до контролюючого органу (визначеного відповідно до п. 5 розд. ІІІ Порядку) безпосередньо підписувачем Заяви про приєднання до Договору (керівником) із пред’явленням документа, що посвідчує особу, або уповноваженим представником.

Якщо Заява про припинення дії Договору подається представником адресата, до неї долучається оригінал або належним чином оформлена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 15 розд. ІІІ Порядку).

Слід зазначити, що відповідно до п. 16 розд. ІІІ Порядку Договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, вище перелічених.

Як можна роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа із офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД ДФС

Щоб роздрукувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа можна за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма), яке завантажується на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (http://www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)». Після завантаження Програми необхідно:

1) в меню Програми натиснути посилання «Переглянути сертифікати»;

2) із наведеного переліку сертифікатів необхідно вибрати свій сертифікат або додати його за допомогою кнопки «Імпортувати»;

3) натиснути на вибраний сертифікат подвійним кліком лівої кнопки миші, обрати пункт «Детальна інформація»;

4) у вікні, яке з’явилось, натиснути праву кнопку миші та обрати пункт «Друкувати».

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Про сплату податкового боргу

Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУстрок, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п. п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів (п.п.8 п.п. 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Також акцентуємо увагу платників на тому, що у випадку, коли платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку. Разом з тим, звертаємо увагу, що підлягає виключенню з реєстру платник, який допустив наявність податкового боргу не як фізична особа, а саме як суб’єкт підприємницької діяльності.

Звітний період з податку на прибуток для виробників сільськогосподарської продукції. Які особливості?

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств (крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ) є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

- платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

- виробників сільськогосподарської продукції;

- платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн.

Разом з тим, п.п. 4 п. 2 розд. XIX "Прикінцеві положення" ПКУ встановлено, що з 01 січня 2017 року втратила чинність ст. 209 ПКУ, яка регламентувала дію спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Як наслідок, враховуючи те, що з 01.07.2017 ПКУ не визначено, яка продукція вважається сільськогосподарською для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, виробники сільськогосподарської продукції визначають податковий (звітний) період за загальними правилами, передбаченими для платників податку на прибуток підприємств.

Тобто якщо річний дохід виробників сільськогосподарської продукції від будь-якої діяльності (за вирахування непрямих податків) перевищує 20 млн грн, то податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Якщо такий дохід не перевищує 20 млн грн, то такі платники застосовують річний податковий (звітний) період, який починається з 01 січня по 31 грудня поточного звітного року.

Зазначена норма передбачена п.п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Чи може ФОП подати через ЕК заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та яка дата буде вважатися датою подання заяви?

 За допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету фізична особа – підприємець має можливість направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
     Датою подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування разом із супровідним листом є дата реєстрації супровідного листа в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації. Інформацію щодо отримання та реєстрації листа в органі ДПС можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».

Як здійснюється обрання або перехід на спрощену систему оподаткування (перша-третя група платників ЄП)?

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 - 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?

 Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
     обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
     Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
     До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).
     Разом з цим умови, відповідно до яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп, зазначені у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

За яких умов ЮО можуть бути платниками ЄП четвертої групи?

До платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
     Сільськогосподарський товаровиробник – це, зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
     При цьому п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи.

Як ЮО – платник ЄП третьої групи може перейти на четверту групу з наступного календарного року?

 Платнику єдиного податку третьої групи необхідно подати до контролюючого органу заяву для відмови від спрощеної системи оподаткування не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного року. Крім того, у строки, встановлені для квартальної звітності, такий платник має подати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) за звітний рік і сплатити податкове зобов’язання з цього податку за IV квартал звітного року. Для набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи необхідно надати документи до 20 лютого поточного (наступного) року, перелік яких визначено у п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.


Повідомлення за формою № 20-ОПП: що треба знати?

Платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням – це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Платники зобов’язані повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків, тобто надавати форму № 20-ОПП. Повідомлення за формою № 20-ОПП потрібно подати до ДПС за основним місцем обліку платника податків протягом 10 робочих днів після його реєстрації, створення чи відкриття.

Нагадуємо, що через неподання ф. №20-ОПП неможливо зареєструвати РРО на господарську одиницю, а також не приймаються заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, на які не подано ф. №20-ОПП.

Звертаємо увагу! ДПС України станом на 07.10.2019 року оновила Довідник типів об’єктів оподаткування для подання форми 20-ОПП.

Протягом одного дня СГ приймає від фізичної особи та видає їй суму готівки більше 50000 грн: чи є порушення граничної суми розрахунків

Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі – Положення №148), СГ мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

СГ при знятті готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), які установлені п. 6 Положення №148, поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі.

Враховуючи викладене, приймання СГ протягом одного дня від фізичної особи та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50000 грн, вважається порушенням граничної суми розрахунків.

Застосування РРО при продажу товарів в мережі Інтернет

Правовідносини у цій сфері застосування РРО регулюються ПКУ, Законом №265.

Законом №265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім ПКУ, не допускається.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону №265 СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Разом з тим пунктом 12 статті 9 Закону №265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Більш детально про застосування РРО в мережі Інтернет на порталі ДПС у рубриці Повідомлення та нагадування за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/399951.html.

Щоб добровільно зареєструватись платником ПДВ: термін для подання заяви

При добровільній реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п. п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ), реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

При переході осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених гл. 1 розд. XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

При зміні ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ (п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5. ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 ПКУ, діє з першого числа календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Платник податку на прибуток надав безповоротну фінансову допомогу іншому платнику податку на прибуток. Чи застосовувати податкові різниці?

Оскільки не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму безповоротної фінансової допомоги, наданої іншому платнику податку на прибуток на загальних підставах, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку (без коригування на податкові різниці).

Нагадаємо, що коригування об’єкта оподаткування на різниці, здійснюють платники, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн. грн.(п.п. 134.1.1 ст. 134 ПКУ).

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб подарунків

З метою оподаткування ПДФО не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) - у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
Отже, якщо в 2019 році вартість подарунка, який надається СГ фізичній особі, не перевищує 1043,25 грн. (4173 грн. х 25%), то його вартість не є об'єктом оподаткування ПДФО та військовим збором.
Якщо вартість подарунка у 2019 році перевищує 1043,25 грн., то сума такого перевищення оподатковується ПДФО за ставкою 18%, та військовим збором за ставкою 1,5%.
Сума доходу у вигляді дарунків, у Податковому розрахунку за формою №1ДФ відображається за ознакою доходу «160».Зазначена норма передбачена п.п. 165.1.39 ст. 165 ПКУ.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Декларації на податкову знижку за минулий рік можна подати не пізніше 28 грудня 2019 року

Використати право на податкову знижку за підсумками 2018 року  громадяни можуть  не пізніше 28 грудня 2019 року. (оскільки 30 і 31 грудня визначено як вихідні дні).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати податкову декларацію про майновий стан і доходи. (До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено п. 166.3 ст. 166 ПКУ. Серед основних, відшкодування частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом; суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям; суму коштів, сплачених платником податку за навчання на користь вітчизняних закладів освіти; суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків; оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік; оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита; суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, витрати на оплату оренди житла для внутрішньо переміщених осіб.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься. 

Важливо: спосіб подання декларацій платник обирає самостійно – в електронному вигляді, надсилаються поштою, або особисто до ЦОПів

Пільги учасникам ООС

Для забезпечення соціального захисту та допомоги учасникам бойових дій, які захищають незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, і беруть безпосередню участь в операції об’єднаних сил, вітчизняним законодавством передбачено ряд пільг, в тому числі щодо сплати податків і зборів.

ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність – призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку.

Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання ПДФО з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе така уповноважена особа.

ПДФО, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.

Платники єдиного внеску, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їх військової служби звільняються від нарахування, обчислення, сплати єдиного внеску та ведення обліку.

Підставою для такого звільнення є заява ФОП та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДПС ФОП протягом 10 днів після її демобілізації.

Для платників єдиного внеску, призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

« повернутися до списку новин