.
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
За 10 місяців бізнес-спільнота Харківщини поповнилась на 21,3 тисячі СГД
В Харківській області 21,3 тисячі громадян виявили бажання розпочати власну справу з початку 2019 року. Про це повідомили в Головному управлінні податкової служби області. До харківського бізнесу долучилися – 18030 ФОПів та 3,3 тисячі юридичних осіб.
Податківці відзначають, що серед напрямів діяльності, у яких реалізовують себе «початківці», сьогодні найбільш популярною є сфера ІТ технологій та торгівля, у тому числі, через Інтернет. Популярною є також діяльність громадських організацій. А ось серед мешканців області найбільш поширеною залишається торгівля.
В ГУ ДПС Харківщини повідомили, що загалом, станом на 01.11.19, на податковому обліку перебувають більше 246 тис. платників. Їх переважну більшість складають підприємці — фізичні особи – 156,8 тис., решта – 89,2 тис. - це юридичні особи. Серед загальної кількості суб’єктів господарювання – 16,7 тисяч зареєстровано платниками податку на додану вартість.
В податковій службі області звертають увагу на суттєве спрощення процедури реєстрації власної справи. На веб-порталі ДПС України функціонує чимало електронних сервісів, зокрема «Електронний кабінет платника», за допомогою якого, можна звітувати та спілкуватися з податковою он-лайн.
З початку року харків’яни направили на потреби армії 915 млн. гривень військового збору
В Головному управлінні податкової служби регіону проінформували про надходження «податку на підтримку армії». До Державного бюджету за січень-жовтень 2019 року надійшло 914,6 млн. грн. Досягнуто ріст збору до 2018 року на 149,5 млн грн (+ 19,5 відс.) За жовтень 2019 року надійшло 95,2 млн. грн. У порівнянні з минулим роком досягнуто ріст збору на 9,5 млн. грн., або на 11,0 відс.
Кошти, які надходять до бюджету від військового збору, спрямовуються на фінансування потреб оборони України. Тому кожний українець повинен розуміти, що його внесок приносить значну користь і сприятиме розвитку держави.
Новий механізм повернення помилково або надміру сплачених сум – в дії
Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області інформує, що з 1 листопада 2019 запроваджено новий механізм повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені відповідно положень наказу Мінфіну України від 11.02.2019 №60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені».
Тобто, вже з початку поточного місяця платники податків можуть подавати заяву встановленого зразка про повернення помилково та надміру сплачених грошових зобов'язань і пені в електронному кабінеті платника з використанням електронного цифрового підпису відповідно до Закону України від 05.10.2017 «Про електронні довірчі послуги» № 2155-VIII.
Лозівське управління ГУ ДПС у Харківській області рекомендує подавати заяви в електронній формі через електронний кабінет платника податків за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua/ , а також через офіційний веб-портал ДПС України tax.gov.ua та звертає увагу на можливість додаткового надання разом із заявою копії платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
РРО: новації у сфері застосування
ДПС України звертає увагу платників податків на ключові новації законів «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (Закони №128-IX та №129-IX від 20.09.2019).
РРО не потрібно використовувати спрощенцям 1 групи (річний дохід до 300 тис. грн), а також фізичним особам, які продають на ринку власні вживані речі або продукти власного підсобного господарства.
Нові закони про РРО відкрили можливість використовувати замість традиційних спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Таку програму можна буде встановити на будь-який гаджет, у тому числі і на смартфон. При цьому закон прямо зобов’язує контролюючий орган забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто безкоштовним буде не тільки скачування самої програми, але і її підтримка.
Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.
З жовтня 2020 року використання РРО стане обов’язковим (крім платників єдиного податку 1 групи) для фізичних осіб платників єдиного податку ризикових сфер діяльності – продавців ювелірних виробів, медпрепаратів і ліків, складних побутових приладів, автозапчастин, магазинів з продажу секонд-хенду. Також використовувати РРО мають ресторани, кафе, турагенції, готелі.
З 1 січня 2021 року використання РРО буде обов'язковим для фізичних осіб платників єдиного податку 2, 3, 4 груп незалежно від видів діяльності.
Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх роботодавців
Чинним законодавством передбачено однаковий порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками для всіх роботодавців – і юридичних осіб, і ФОП.
Оформлюючи працівника на роботу, необхідно:
- укласти у письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України).
- оформити наказ про прийняття на роботу (типова форма № П-1«Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489);
- повідомити органи ДПС про прийняття працівника на роботу (форма повідомлення про прийняття працівника на роботу (далі – Повідомлення), затверджена постановою КМУ від 17.06.2015 № 413).
Повідомлення подається до територіальних органів ДПС за місцем обліку роботодавця як платника ЄСВ одним із таких способів:
- засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого сертифіката відкритого ключа відповідальних осіб згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
- на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
- на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Терміни надання податкової декларації екологічного податку та його сплати
Порядок адміністрування екологічного податку регулюється статтями 240 – 250 розділу VIII ПКУ )
Статтею 250 ПКУ для екологічного податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до п. 250.2 ст. 250 ПКУ платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) з додатками до неї затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497) із змінами.
З урахуванням вищевикладеного граничними термінами подання Декларації та сплати податкових зобов’язань з екологічного податку за 3-й квартал поточного року є:
- 11 листопада та 19 листопада 2019 року відповідно.
Коли дія ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкоголем закінчилась, нова на оформленні: що робити з алкоголем?
Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право провадити діяльність з реалізації алкогольних напоїв (тютюнових виробів) за чітко визначеним місцем торгівлі.
СГ має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній в такій ліцензії.
На період, коли дія ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями закінчилась, а нова ліцензія перебуває в процесі оформлення, СГ повинен прибрати з полиць магазину алкогольну продукцію, оскільки не має право здійснювати роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Розрахунок коригування: попередня оплата отримана за товари/послуги, а в подальшому зменшена їх ціна і постачання товарів/послуг, які не зазначались в такій податковій накладній
Згідно з п. 192.1 ст. 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Механізм коригування кількісних та/або вартісних показників розділу Б податкової накладної у зв’язку, зокрема, із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін визначено п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307.
Якщо на дату отримання попередньої оплати постачальником – платником ПДВ була складена податкова накладна, а в подальшому при зміні умов договору передбачається одночасне зменшення ціни товарів/послуг при незмінній кількості та постачання товарів/послуг, які не зазначались в такій податковій накладній, у разі якщо загальна сума обсягів постачання та сума ПДВ не змінюються, постачальник на дату відвантаження товарів/послуг повинен:
1) cкласти розрахунок коригування, у першому рядку табличної частини (розділ Б) якого:
- у графі 1.1 – зазначається номер за порядком;
- у графі 1.2 – порядковий номер рядка податкової накладної, який коригується;
- у графі 2.1 – код причини коригування 101 (Зміна ціни);
- у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
- значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
- графи 7- 8 не заповнюються;
- у графі 9 зі знаком «–» зазначається значення графи 7 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 10 – значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується. При цьому знак «–» у цій графі не вказується;
- значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 14 – сума ПДВ з графи 11 податкової накладної зі знаком «–».
При складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної та зареєстрованої в ЄРПН до 01.12.2018, графа 14 розділу Б розрахунку коригування «Сума ПДВ» не заповнюється у тих рядках, до яких відповідні показники податкової накладної переносяться зі знаком «–» (виводяться в «0»).
Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого розрахунку коригування, у якому:
- у графі 1.1 зазначається номер за порядком;
- у графі 1.2 – новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в податковій накладній, що коригується;
- у графі 2.1 – код причини коригування 101 (Зміна ціни);
- у графі 2.2 – «№ з/п групи коригування»;
- значення граф 3-6 відповідає значенню відповідно граф 2-5 рядка податкової накладної, що коригується;
- графи 7-8 не заповнюються;
- у графі 9 зазначається нове (змінене, правильне) значення ціни товарів/послуг;
- у графі 10 – значення графи 6 рядка податкової накладної, що коригується;
- значення граф 11, 12, 15 відповідає значенню відповідно граф 8, 9, 12 рядка податкової накладної, що коригується;
- у графі 13 зазначається правильне значення обсягу постачання (без урахування ПДВ);
- у графі 14 – сума ПДВ (за наявності).
При цьому, усім рядкам розрахунку коригування, які пов’язані з коригуванням одного рядка податкової накладної (рядок, в якому зі знаком «–» зазначено відповідні показники податкової накладної, що коригується, та нового(их) рядка (ків) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий номер групи коригування.
Розділ «А» розрахунку коригування заповнюється в загальному порядку;
2) скласти нову податкову накладну на операцію з постачання товарів/послуг, які не зазначались в податковій накладній на аванс.
Обов’язкова реєстрація платником ПДВ: штрафи за неподання реєстраційної заяви
Якщо така особа не подала до фіскального органу реєстраційну заяву, вона несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Якщо особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, не подала своєчасно заяву та, відповідно, не зареєструвалася як платник ПДВ, фіскальний орган самостійно за результатами проведення документальної перевірки визначає суму податкового зобов’язання з ПДВ без врахування сум податку, нарахованих під час придбання товарів/послуг, та застосовує штраф у розмірі 25% (50% - при повторному порушенні) суми такого зобов’язання. Зазначена норма визначена ст. 123; п. 181.1 ст. 181; п. 183.2 та п. 183.10 ст. 183 ПКУ.
Щодо оподаткування ПДФО компенсованої роботодавцем найманому працівникові суми туристичного збору, включеної до вартості його проживання у відрядженні
Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну України від 13.03.1998 №59 (далі – Інструкція №59). При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію №59 як допоміжний (довідковий) документ.
Відповідно до п. 5 розд. II Інструкції №59, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою КМУ від 02 лютого 2011 року №98 (далі – Постанова №98), витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат. Витрати, що перевищують граничні суми витрат на найм житлового приміщення, відшкодовуються з дозволу керівника згідно з оригіналами підтвердних документів. Зазначені витрати не є надміру витраченими коштами.
Згідно з п. 8 розд. II Інструкції №59 відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв’язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість, зокрема, за найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.
Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.
Враховуючи викладене, якщо юридичною особою (роботодавцем) здійснюється відшкодування суми збору, сплаченого фізичною особою (працівником) під час відрядження у межах України за найм житлового приміщення, то сума такого відшкодування включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Як виправити (уточнити) помилки, що містяться в раніше поданій податковій декларації про майновий стан і доходи
Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичних осіб-підприємців при самостійному виявленні помилок здійснюється у розд. VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації, де вказується сума, на яку збільшується (зменшується) податкове зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб або військового збору у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
При цьому в рядку 23 розд. VI податкової декларації вказується сума штрафу, яка розраховується платником податку самостійно у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ.
Сума пені, нарахована платником податку у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, вказується у рядку 24 розд. VI податкової декларації відповідно до п. п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.
Сплата єдиного податку платниками першої і другої груп
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Згідно з п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п. п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ.
Водночас п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2628 встановлено, що у 2019 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги, зокрема, п. п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.5 ст. 12 ПКУ.
Крім того, нормами ПКУ для фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку передбачено подання заяви у разі:
- самостійного переходу на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку;
- при зміні податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності;
- у випадках, передбачених п. 293.8 ст. 293 та п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Згідно з п. 299.9 ст. 299 ПКУ за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом Мінфіну України від 16.07.2019 №308.
Таким чином, нормами ПКУ не передбачено подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування ФОП – платниками єдиного податку першої та другої груп при зміні розміру фіксованої ставки єдиного податку, яка відбувається на підставі рішення сільської, селищної або міської ради.
Зміни в законодавстві: Заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за оновленою формою
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування СГ подає до контролюючого органу заяву.
Наказом Мінфіну України від 16.07.2019 року № 308 затверджено форми заяви:
- про застосування спрощеної системи оподаткування;
- розрахунку доходу за попередній календарний рік;
- запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;
- витягу з реєстру платників єдиного податку.
Наказ МФУ від 20.12.2011 №1675 "Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік" втратив чинність.
Наказ МФУ №308 набирає чинності з дня його офіційного опублікування (опублікований в Офіційному віснику України № 81 від 22.10.2019).
Нагадаємо, що за допомогою меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету підприємець може направити до органу ДПС разом із супровідним листом заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, за встановленою формою у форматі pdf (обмеження 2 МБ).
Протягом одного робочого дня після надсилання такого листа надійде повідомлення про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації, яке можна переглянути у вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
Зміни в законодавстві: За порушення порядку реєстрації акцизних накладних, складених з 1 липня по 30 листопада 2019 року, штрафи не застосовуються
Законом України від 20.09.2019 № 129 (опублікований 19.10.2019 в газеті «Голос України» № 200) внесено, зокрема, зміни до п. 25 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ, щодо застосування штрафних санкцій за порушення порядку реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних та реєстрації акцизних складів.
Так, норми п. 120-2.1 – 120-2.3 ст. 120-2 ПКУ не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.
Тобто штрафи за порушення порядку реєстрації акцизних накладних і розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ст. 120-2 ПКУ) не застосовуються до акцизних накладних / розрахунків коригування, які платник зобов'язаний скласти з 1 липня по 30 листопада 2019 року.
Крім того, Законом від 20.09.2019 № 129 визначено, що штрафи за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу (п. 128-1.2 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються з 1 жовтня 2019 року.
Штрафи за незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового (п. 128-1.3 ст. 128-1 ПКУ) застосовуються з 1 січня 2020 року.
Навіть при наявності ліцензії реалізація алкоголю через Інтернет заборонена
Зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів, незалежно від напрямку їх використання, повинно здійснюватися в місцях, внесених до Єдиного реєстру.
З урахуванням викладеного суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами), не може здійснювати продаж алкогольних напоїв (тютюнових виробів) суб’єктам господарювання через мережу Інтернет, оскільки такі товари повинні зберігатися в місцях, внесених до Єдиного реєстру, а їх реалізація (відвантаження) повинна здійснюватися безпосередньо із місць, внесених до даного реєстру.
При цьому слід зазначити, що за порушення норм Закону № 481 посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів відповідно до ст. 17 Закону № 481, зокрема за зберігання алкогольних напоїв або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру 100 відс. вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.
Ознака доходу для відображення суми стипендії у податковому розрахунку за ф. 1ДФ
Сума стипендії (включаючи суму її індексації), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад’юнкту у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається в податковому розрахунку за ф. 1ДФ під ознакою доходу «150».
Виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг
СГ, які відповідно до ПКУне сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, зобов’язані подавати до податкового органу Звіт про суми податкових пільг у порядку, передбаченому постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.
Форма Звіту визначена додатком до «Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг», який затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233.
Звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається (п. 3 Порядку № 1233).
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджений наказом ДПА України від 29.03.2011 № 167.
Оскільки формою Звіту про суми податкових пільг, а також Порядком №167 не передбачено механізм подання уточненого звіту і зазначений звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому Звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому, виправлення помилок у Звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.
За звітні періоди минулих років суб’єкти господарювання не мають можливості подати Звіти з уточненими показниками.
Нагадаємо, що Постановою КМУ від 31.10.2018 № 891 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. N 1233" внесено зміни до Порядку обліку сум податків і зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з Постановою №891 суб'єкти господарювання, що не сплачують податки і збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, повинні вести облік сум таких пільг та з 01 січня 2020 року повинні відображати їх у податковій звітності.
Камеральною перевіркою встановлено заниження податкових зобов’язань. Чи подавати уточнюючу податкову декларацію?
Результати камеральної перевірки автоматично відображаються в ІКП та після настання граничного строку сплати (за відсутності інформації про початок процедури адміністративного або судового оскарження) сума, що була донарахована податковим органом, є узгодженою.
Тобто, якщо за результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено заниження податкових зобов’язань та вручено податкове повідомлення-рішення, то платнику не потрібно подавати уточнюючу податкову звітність за звітний період, що був охоплений такою перевіркою.
Права платника податків: розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу
Платник податків має право звернутися до податкового органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а податкові органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки приймається у такому порядку:
- стосовно загальнодержавних податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням особливостей, визначених п. 100.9 ст. 100 ПКУ;
- стосовно місцевих податків та зборів – керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та затверджується фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки та збори.
Рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу, а також про перенесення строків сплати розстрочених, відстрочених сум щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років (крім випадків, передбачених п. 100.9 ст. 100 ПКУ), приймається керівником органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про що повідомляється центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У вищезазначеному випадку, якщо сума, заявлена до розстрочення, відстрочення, або сума розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань чи податкового боргу, щодо яких переносяться строки сплати, становить 1 млн. грн. та більше, приймається керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Зазначена норма передбачена п.п. 20.1.29 ст. 20, п. 100,.2 п. 100.8, 100.9. ст. 100 ПКУ.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Зміни в законодавстві: Розширено перелік підприємців, які не можуть бути платниками єдиного податку
20 жовтня 2019 року набрали чинності окремі норми Закону України від 20.09.2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг». Закон № 129 опубліковано 19.10.2019.
Так абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 (набрали чинності 20.10.2019 р.) внесені зміни до підпункту 8 п.п. 291.5.1 ст. 291 ПКУ, відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп СГ (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання:
- послуг пошти (крім кур’єрської діяльності),
- послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),
- послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного),
- послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку,
- з послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Отже з 20 жовтня 2019 року не можуть бути платниками єдиного податку 1-3 груп підприємці, які здійснюють вищезазначену діяльність.
Якщо потрібен витяг з реєстру платників єдиного податку, як подати заяву?
Реєстрація СГ як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп, які виявили бажання отримати витяг з реєстру платників єдиного податку, повинні звернутися із запитом про отримання такого витягу до податкового органу за місцем своєї податкової адреси.
Звертаємо увагу, що форми запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджені наказом МФУ від 16.07.2019 № 308, який набув чинності 22 жовтня 2019 року (опублікований в Офіційному віснику України № 81 від 22.10.2019).
Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).
Дохід від продажу інвестиційного активу: випадок не відображення у річній декларації про майновий стан і доходи
Платник податку обов’язково декларує результати усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 розд. ІV ПКУ.
Згідно з п. п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу:
а) дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2017 році – 2240,00 грн, у 2018 році – 2470,00 грн, у 2019 році – 2690,00 гривень);
б) дохід, отриманий платником податку від продажу інвестиційних активів у випадку, визначеному п. п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними ст. 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації).
У випадках, зазначених у підпунктах «а» і «б» п.п.170.2.8 п. 170.2 ст. 170 ПКУ, платник податку не включає до розрахунку загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами суму доходів та витрат на придбання таких інвестиційних активів.
Як правильно змінити дані платника податків громадянином України
Відповідно до п. 70.7 ст. 70 ПКУ та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР (додаток 12 до Положення №822).
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення заяви за формою №5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення №822).
Фізична особа – платник податків, яка отримала паспорт нового зразка, при поданні Заяви за ф. №5ДР зобов’язана пред’явити відповідному контролюючому органу паспорт громадянина України у формі картки, довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру, довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи, про що була видана відповідна довідка.
Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення №822).
Заява за формою №5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.
Згідно з п. 5 розд. IХ Положення №822 при виявленні недостовірних даних або помилок у поданій заяві за формою №5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.
Власник транспортного засобу протягом року змінився: хто сплачує транспортний податок?
Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за методикою, затвердженою КМУ, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (п.267.1, 267.2 ст.267 ПКУ).
Якщо протягом звітного року відбувся перехід права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого, податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об'єкт.
Податкові органи надсилають податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПКУ)
За об'єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.
