.
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Харківщина: сплачено понад майже 222 млн грн за нерухомість
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень - липень 2020 року до місцевих бюджетів надійшло 221,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. Збільшення з аналогічним періодом 2019 року на 2,3 млн гривень. Нагадуємо, що відповідно до п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Шановні громадяни! У разі неотримання податкового повідомлення для сплати податку, запрошуємо Вас пройти звірку у ЦОП за місцем вашої реєстрації.
Увага громадянам! Майнові податки слід сплатити до 01 вересня
Головне управління ДПС у Харківській області акцентує увагу громадян на необхідності сплати до 01 вересня 2020 року майнових податків:
- плату за землю;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
- транспортний податок.
При цьому, обчислення сум майнових податків здійснюється контролюючими органами, які надсилають платникам податків податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податків та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування, у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкові зобов'язання за звітний рік сплачуються фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266, п.п.267.8.1 п.267.8 ст.267, п.286.5 ст.286 ПКУ)
Звертаємо увагу, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) права на застосування пільги зі сплати податку;
в) розміру ставок податку;
г) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування), контролюючий орган проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Удосконалено функціонування електронного кабінету
Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що з 08.08.2020 набув чинності Закон України від 14.07.2020 № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців».
Законом розширюється функціонал електронного кабінету, спрощується ведення обліку для фізичних осіб, вносяться зміни до окремих норм ПКУ щодо адміністрування податків.
Так, скасовано договір про визнання електронних документів для реєстрації в електронному кабінеті платника податків та передбачено, що в кабінеті відображатимуться податкові повідомлення-рішення, винесені контролюючими органами. Також запроваджена можливість зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися електронним кабінетом.
Для фізичних осіб-підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, законом передбачена можливість вести облік доходів і витрат у зручній для них формі – паперовій та/або електронній, у т.ч. через електронний кабінет.
Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначається Міністерством фінансів.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства чи підприємця на протязі дня
Відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 із змінами та доповненнями (далі – Положення №148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в абзаці другому п. 6 розд. II Положення №148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Щодо можливості обрання юридичною особою єдиного податку третьої групи із сплатою ПДВ
Відповідно до п. 293.3 ст. 293 глави 1 розд. ХIV ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:
1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;
2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Абзацом другим п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 глави 1 розд. ХIV ПКУ передбачено, що зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.
Згідно із п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ глави 1 розд. ХIV ПКУ ставка єдиного податку, визначена для третьої групи у розмірі 3 відс., може бути обрана платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість у порядку, встановленому розд. V ПКУ.
Відповідно до абзацу другого п. 183.4 ст. 183 розд. V ПКУ у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п. п. «б» п. п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.
Реєстрація осіб, зазначених в абзаці другому п. 183.4 ст. 183 розд. V ПКУ, діє з першого числа календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (абзац другий п. 183.5 ст. 183 розд. V ПКУ).
Таким чином, новостворена юридична особа, яка обрала третю групу спрощеної системи оподаткування з дня її державної реєстрації, може обрати виключно ставку єдиного податку у розмірі 5 відс. доходу, що не передбачає сплату податку на додану вартість.
Мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок
Встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ;
- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
Мала податкова реформа: акцизний податок
Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області продовжуємо цикл роз’яснень нововведень, передбачених Законом України від 16 січня 2020 року №466. Нагадаємо, що законодавчі норми набрали чинності 23 травня 2020 року.
Так, для платників акцизного податку передбачено:
- приводяться норми ПКУ у відповідність до Закону України «Про ринок електричної енергії» в частині:
*виключення з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії;
*уточнення визначення платника акцизного податку - виробника електричної енергії (виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);
- встановлено, що операції з передачі:
*в межах одного підприємства електроенергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, не є об’єктом оподаткування акцизним податком,
*для власного споживання в межах одного підприємства електроенергії, виробленої на цьому підприємстві, не підлягають оподаткуванню акцизним податком;
- доповнюється перелік підакцизних товарів тютюновмісним виробом для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;
- надається визначення термінів «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах»;
- встановлено ставку акцизного податку на рідини, що використовуються в електронних сигаретах (3000 гривень за 1 літр), та визначено порядок їх оподаткування, також запроваджено маркування ємності (упаковки) з рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, марками акцизного податку;
- для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням (код УКТ ЗЕД 2403 99 90 10) встановлено окрему, відмінну від інших видів тютюну та замінників тютюну, які класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2403, ставку акцизного податку;
- запроваджено маркування з 01.01.2021марками акцизного податку пачок (упаковок) цигарок та сигарил; нанесення на марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигарили кількості штук у пачці (упаковці).
Розрахункові операції протягом дня не проводились: чи треба інформувати податкову
Відповідно до п. 7 ст. 3 Закону №265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані подавати до контролюючих органів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні фіскальні звіти та електронні фіскальні звітні чеки.
Пунктом 9 ст. 3 Закону встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 13 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833 передбачено, зокрема, що при закритті торговельного об’єкта для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання та проведення інших робіт суб’єкт господарювання повинен розмістити поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.
Згідно з п. п. 3.1.2 п. 3.1 Вимог щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних та Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв’язку до органів державної податкової служби, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, РРО з модемом повинен забезпечувати автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з контрольною стрічкою в електронній формі та електронних контрольно-касових реєстраторів, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).
Враховуючи викладене вище, інформація про відсутність проведення протягом дня розрахункових операцій в автоматичному режимі передається до сервера обробки інформації. Якщо суб’єкт господарювання не здійснює діяльності у конкретні дні (вихідні, святкові дні, ремонт на господарській одиниці, тощо), що підтверджується відповідним наказом, то РРО або ПРРО не застосовуються та інформація по дротових або бездротових каналах зв’язку не подається.
Форма №20-ОПП: нові правила для подання
Міністерство фінансів України наказом від 24.06.2020 р. №323, який набрав чинності з 27 липня 2020 року, затвердило зміни до Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Наказ №323).
Наказом №323, зокрема, удосконалено порядок подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП. Так, уточнено, що у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.
Під час надання повідомлень за формою №20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об'єкт оподаткування (наприклад, якщо подається інформація про об'єкти оподаткування - офіс, склад, склад-магазин, розташовані в одному офісному центрі за одною адресою, достатньо надати інформацію за одним із типів об'єктів оподаткування, зазначивши у найменуванні: офіс, склад, склад-магазин).
Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об'єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного номера (наприклад, у повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація і про земельну ділянку, і про об'єкт нежитлової нерухомості, що розташований на такій земельній ділянці).
Інформація про однотипні (за видом, використанням, станом та видом права власності) автомобільні транспортні засоби, які не є пунктами пересувної роздрібної торгівлі, громадського харчування або послуг, інших ніж пасажирські та вантажні перевезення, може бути подана в повідомленні за формою №20-ОПП як узагальнена з типом об'єкта оподаткування "автомобільні транспортні засоби" та зазначенням кількості таких транспортних засобів в графі «Реєстраційний номер об'єкта оподаткування».
Повідомлення за формою №20-ОПП з інформацією про об'єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об'єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об'єкта оподаткування у відповідному державному органі. У такому разі графа 12 «Реєстраційний номер об'єкта оподаткування» повідомлення за формою №20-ОПП не заповнюється.
Звертаємо увагу, що платники податків можуть переглянути інформацію про об'єкти оподаткування та контролюючі органи, у яких платник податків перебуває на обліку за неосновним місцем обліку, в приватній частині Електронного кабінету.
Укладено договір на зберігання майна: чи подавати повідомлення за ф. №20-ОПП
Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ, зокрема, встановлено, що платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком №1588.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку №1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою №20ОПП (далі – повідомлення за ф. №20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Якщо між суб’єктами господарювання укладено договір згідно з яким однин суб’єкт господарювання (поклажодавець) передає іншому суб’єкту господарювання (зберігачу) на зберігання майно без права його використання у господарському обороті, повідомлення за ф. №20-ОПП подається за такими правилами:
- суб’єкт господарювання – поклажодавець у повідомленні за ф. №20-ОПП надає інформацію про майно, яке передає на зберігання. При цьому застосовує принцип укрупнення інформації про таке майно як про об’єкти, якщо вони однотипні чи мають однотипне призначення (наприклад: обладнання для торгового місця – лоток, прилавок, холодильник, столи, стільці у повідомленні зазначаються як один об’єкт – «Торгівельне місце», комп’ютери, принтери, інша офісна техніка – «Сервісний/Технічний центр» чи «Агентство», «Студія»). При цьому у графі 9 «Стан об’єкта оподаткування» повідомлення за ф. №20-ОПП проставляється ознака «3 тимчасово не експлуатується». Після повернення такого майна зберігачем суб’єкт господарювання надає інформацію про зміни відомостей про об’єкт оподаткування, керуючись п. 8.5 розд. VIIІ Порядку №1588;
- суб’єкт господарювання – зберігач надає у повідомленні за ф. №20-ОПП інформацію про місце, призначене для зберігання майна (наприклад: склад, ангар, сховище).
Ліцензія на торгівлю алкоголем чи тютюном має бути окрема на кожне місце торгівлі
Суб’єкт господарювання (у т.ч. іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) не може використовувати під час здійснення тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) ліцензію на право роздрібної торгівлі з іншого місця торгівлі.
Для тимчасової (виїзної) торгівлі алкогольними напоями (тютюновими виробами) суб’єкт господарювання (у т.ч. іноземний суб’єкт господарювання, який діє через свої зареєстровані постійні представництва) повинен придбати окрему ліцензію на роздрібну торгівлю за таким тимчасовим місцем торгівлі.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Податкова списує борги з ЄВ: останній термін для подання заяви – 31 серпня
Лозівське управління Головного управління ДПС у Харківській області нагадує, що фізичним особам-підприємцям (далі – ФОП), які не здійснюють підприємницьку діяльність (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та особам, які провадять незалежну професійну діяльність і не отримували дохід від цієї діяльності у період з 01.01.2017 до 03.06.2020, надана можливість списання несплаченої станом на 03.06.2020 суми недоїмки, штрафів та пені, нарахованої на ці суми недоїмки. А зробити це можна, шляхом подання заяви у довільній формі.
Для цього необхідно виконати наступні умови:
- державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП подати заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону України №2464 за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;
- особам, які провадять незалежну професійну діяльність, подати до податкового органу за основним місцем обліку заяву про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітність відповідно до вимог частини 2 статті 6 Закону №2464 за період з 01.01.2017 до 03.06.2020. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01.01.2017 до дня набрання чинності Законом України від 13 травня 2020 року №592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон №592);
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
Якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом №592, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини 11 статті 25 Закону №2464, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону №2464 не підлягають поверненню.
Чи може фізична особа сплатити податки через Електронний кабінет?
Так, може. Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів.
Для користування електронним сервісом необхідно в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету обрати податок (платіж), який необхідно сплатити, та одну з платіжних систем: Portmone.com, EasyPay, Liqpay.
Для фізичних осіб також реалізована можливість автоматичного заповнення платіжного доручення на підставі облікових даних платника, відомостей щодо рахунків для зарахування платежів до бюджету.
Після переходу на сайт платіжної системи платнику необхідно завершити заповнення платіжного документа та підтвердити операцію.
Оплата рахунків платником здійснюється з використанням платіжної карти клієнта банку.
Як обрати для застосування програмний РРО?
Для переходу до застосування програмного РРО суб’єкту господарювання необхідно буде виконати такі дії:
1) встановити (інсталювати) на пристрій програмний РРО (комерційне рішення або безкоштовне, запропоноване ДПС);
2) зареєструвати програмний РРО, направивши відповідну заяву до фіскального сервера ДПС;
3) отримати в одного із кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг електронні підписи касирів та/або печатки суб’єкта для роботи на програмному РРО;
4) направити повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованих сертифікатів відкритого ключа, що будуть застосовуватись на програмному РРО.
Після цього можна здійснювати розрахункові операції із застосуванням програмного РРО.
Підприємець має у власності нежитлове приміщення. Чи є він платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа-підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Що робити, якщо фізична особа не отримала повідомлення-рішення про сплату податку, але є власником нерухомості?
У такому випадку необхідно звернутися до органів податкової служби за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних, зокрема, щодо об’єктів житлової або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку.
Податкова вже другий рік поспіль шле платіжки на сплату податку на нерухомість на квартиру, яку ми продали два роки тому. Чому інспектор не внесе у вашу базу зміни?
Податкові повідомлення-рішення надіслано платникам за адресами згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО).
Відповідно до підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПКУ обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПКУ платник податків-фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Фізичні особи-платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою №5ДР або заява за формою №5ДРП відповідно).
При виявленні розбіжностей у нарахуванні податку, платники мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
На сьогодні борг по сплаті єдиного податку (I група) 352 грн. Чи можна залишитись без єдиного податку?
Законом України від 16.01.2020 №466, внесено зміни, зокрема, щодо переходу платниками єдиного податку на сплату інших податків і зборів, при порушенні умов застосування спрощеної системи оподаткування.
Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Так, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 1020 грн (60 х 17 грн).
Якщо платником не буде здійснений такий перехід, то за рішенням контролюючого органу його реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Якщо граничний термін сплати податків припадає на вихідний день, платити до чи після вихідного?
Так, Законом України №466 визначено, якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Чи можна підтвердити витрати на податкову знижку електронним документом?
Так, з 23.05.2020 року фактично здійснені витрати платник може підтвердити електронним розрахунковим документом. У податковій декларації зазначаються реквізити електронного розрахункового документа.
