Близнюкiвська районна рада

ЛОЗІВСЬКА ОДПІ ІНФОРМУЄ

Переглядів: 934

І. Інформація щодо діяльності Лозівської ОДПІ та органів ДФС України

Микола Рибаков: «Наведення ладу в агропромисловій сфері є одним із резервів наповнення бюджетів країни та області»

В рамках проведення операції «Урожай 2016», мета якої - недопущення використання суб’єктами господарювання – аграріями схем ухилення від оподаткування, начальник ГУ ДФС у Харківській області Микола Рибаков здійснив виїзди до районів області, де зустрілися з сільгоспвиробниками.

Під час заходів обговорено питання виведення аграрного бізнесу з «тіні», проблему виплат заробітних плат сільгоспникам «в конвертах» та шляхи забезпечення бюджетів місцевих громад прозорими надходженнями податків від  виробників аграрної продукції.

 «Сьогодні ми торкнулися теми, яка, на жаль, існує не лише у нашій області, а й в усій країні. Ще непоодинокі випадки, коли на полях працюють неоформлені робітники, а самі земельні угіддя не мають «за документами» свого господаря. Навести лад в агропромисловій сфері, що в свою чергу сприятиме додатковим надходженням до бюджетів країни та області – одне із головних завдань, яке стоїть перед службою», - зазначив Микола Рибаков.

Тривають останні приготування до запуску «єдиного вікна»

"Єдине вікно" має значно спростити та прискорити проходження митниці, а також полегшити ведення бізнесу та  суттєво прискорить зовнішньоекономічні операції. Контролюючі органи матимуть всього 4 години на прийняття рішення щодо здійснення відповідного виду контролю. Якщо рішення впродовж цього часу знайдене не буде, тоді застосовується принцип "мовчазної згоди". Тобто система автоматично вважає, що відповідний контроль пройдений.

Перевагою "єдиного вікна" стане зменшення можливостей для корупції, ефективний розподіл ресурсів та  зменшення витрат для бізнесу, яке пов'язують зі швидшим проходженням митниці. Завершення всіх підготовчих процедур дозволить запустити систему з 1 серпня 2016 року.

Система “єдине вікно” передбачає створення єдиної електронної бази даних, яка дає змогу різним службам контролю та митницям в автоматичному режимі обмінюватися інформацією про вантаж, який проходить через кордон України, і про результати його державного контролю. Рішення про запровадження “єдиного вікна” було ухвалено Кабінетом Міністрів України 25 травня 2016 року.

 

На Харківщині анульовано понад 400 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами

З початку року анульовано 442 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними та тютюновими виробами: 283 та 159 відповідно. З них, 42 анульовано за заявою правоохоронних органів або громадян по факту виявлення реалізації алкогольних та тютюнових виробів особам, які не досягли повноліття. Ще 400 ліцензій були анульовані в результаті припинення діяльності суб’єкта господарської діяльності або за результатами перевірок.

Нагадуємо, що реалізація тютюнових виробів здійснюється за максимальними роздрібними цінами, встановленими виробником або імпортером.  У роздрібній мережі прожаж сигарет здійснюється за цінами, не вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

На сьогодні діє обмеження щодо реалізації алкогольних напоїв за цінами, не нижчими від мінімальних роздрібних цін, встановлених Постановою КМУ від 30.10.08 № 957.

Загалом на обліку у Харківській області знаходяться 2964 СПД ліцензіатів роздрібної торгівлі алкогольними напоями, пивом і тютюновими виробами, з яких 75 СПД - зареєстрованих в інших регіонах.

З початку 2016 року їм видано 4166 ліцензій на право роздрібної торгівлі: на алкогольні напої – 2110 шт., тютюнові вироби – 2056 шт. А від сплати  за ліцензії до бюджету надійшло майже 34,6 мільйонів гривень.

Уряд визначив, як контролювати підприємців-єдинників з понадмільйонними прибутками

Затверджено  порядок контролю за обсягом доходу платників єдиного податку 2 і 3 груп - фізосіб - підприємців, досягнення якого (понад 1 млн. грн.) вимагає застосування касового апарату.

Прийняття постанови від 13.07.16 р. № 439 забезпечить єдиний механізм контролю за перевищенням платниками єдиного податку вказаного обсягу доходу, що сприятиме створенню прозорих та рівних умов здійснення підприємницької діяльності. Контроль здійснюватиметься органами фіскальної служби шляхом: використання наявних у них інформаційних ресурсів, звернень до платників податків про подання податкової інформації, проведення зустрічних звірок та перевірок відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з Порядком, для визначення граничного обсягу доходу враховуються в сукупності усі види доходів, які отримані платником єдиного податку від провадження підприємницької діяльності протягом календарного року незалежно від обраних видів діяльності.

ДФС ініціює запровадження узагальнюючих консультацій

З метою скорочення кількості скарг платників та запровадження єдиних підходів по застосуванню норм податкового законодавства ДФС запропонувала Мінфіну затвердити узагальнюючі податкові консультації (УПК) за участю громадськості та бізнесу.

Мінфін підтримав цю ініціативу і запланував розробити прозору та зрозумілу методологію визначення актуальних спірних питань та прийняття узагальнюючих консультацій. Паралельно розпочинається процес відкритого обговорення проектів УПК з представниками бізнесу та судової гілки влади.

ДФС вже направлено на розгляд до Мінфіну проекти податкових консультацій з питань, щодо яких отримано значну кількість звернень від платників податків.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Декларацію з ПДВ у новій редакції вперше подаватимуть за серпень

Податкову звітність з ПДВ, зі змінами, внесеними наказом Мінфіну  від 25.05.2016 р. № 503, вперше надається  за серпень 2016 року ( термін подання до 20.09.2016р.), IV квартал 2016 року (термін подання до 10.02.2017р.).

Додатки 2 (Д2) та З (ДЗ) до декларації викладено в новій редакції, яка передбачає розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями та  кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, що задекларована  до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка З (ДЗ) до декларації з ПДВ.

При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з ПДВ доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення - від найдавнішого до найновішого.

У графі 2 таблиці 2 додатка З (ДЗ) до декларації з ПДВ рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Кому слід подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року

Починаючи зі звітних кварталів 2016 року декларацію з податку на прибуток підприємств щоквартально повинні подавати платники податку на прибуток підприємств з доходом за минулий 2015 рік понад 20 млн.гривень.  Подати декларацію за півріччя 2016 року також слід підприємствам, які ліквідуються у ІІ кварталі 2016 року.

За першео півріччя 2016 року звітують підприємства, які з 3 кварталу перейшли на спрощену систему оподаткування. У разі переходу зі спрощеної системи на загальну звітувати поквартально мають підприємства, які на спрощеній системі за 2015 рік отримали дохід більший, ніж 20 млн.гривень. Якщо дохід за 2015 не перевищив 20 млн.грн., то декларацію слід подавати за 2016 рік.

Сільськогосподарські підприємства, які в цьому році перейшли з 4 групи єдиного податку на загальну систему і хочуть обрати звітний період, який розпочинається з 1 липня 2016 року й закінчується 30 червня 2017року, повинні подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року.

Платникам єдиного податку слід подавати декларацію з податку на прибуток поквартально у разі виплати дивідендів та сплати авансових внесків з податку на прибуток. При цьому в декларації слід заповнити рядок 20 і додаток АВ, де відобразити суму сплачених авансових внесків у разі виплати дивідендів у ІІ кварталі 2016 року.

Подати декларацію з податку на прибуток за перше півріччя 2016 року необхідно не пізніше 09 серпня 2016 року, а сплатити податок на прибуток за перше півріччя – не пізніше 19 серпня 2016 року.

Який термін подання декларації з податку на прибуток сільськогосподарськими підприємствами?

Останнім днем подачі виробниками сільськогосподарської продукції річної податкової декларації з податку на прибуток за податковий (звітний) період, який починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року є 29 серпня. Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Чи необхідно повторно подавати фінансову звітність разом зі звітною новою або з уточнюючою Податковою декларацією з податку на прибуток підприємств?

Самостійне виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податку податковій звітності, здійснюється відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ.  Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності підприємства відповідно до нацстандартів визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства відповідно до міжнародних стандартів визначено міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 8 (МСБО 8) «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки».

Виправлення помилок, допущених у фінансовій звітності, має здійснюватись з одночасним коригуванням податкової звітності. У разі якщо показники фінансової звітності, що була подана з Декларацією за звітні (податкові) періоди, які уточнюються, не підлягають виправленню, то така фінансова звітність, разом зі звітною новою або з уточнюючою Декларацією повторно не подається.

Про особливості виправлення помилок у формі №1ДФ

Якщо недостовірні відомості виявлено у звітності, яка сформована та подана за звітний квартал до закінчення граничного строку його подання, у реквізитах розрахунку відмічається - «Звітний новий». Якщо ж термін подання форми № 1ДФ вже минув - "Уточнюючий". Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим.

Якщо помилка стосується ПДФО, то у розділі І розрахунку слід проставити інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Отож, у випадку виявлення помилки у попередній звітності, слід продублювати всі графи помилкового рядка та у графі 9 указати "1" – на його виключення.

Щодо інформації, яку пропустили та не включили у попередню звітність – у рядку заповнюються усі графи та у графі 9 вказується "0" - на введення рядка.

Тобто, в оновленій звітності має бути наведена інформація лише за рядками, які виправляються чи прибираються або ж додаються – в одних рядках буде зазначено інформацію, яка виключає попередньо задекларовані дані, в інших – відображається вірна інформація. Рядки з достовірними даними з раніше поданої №1ДФ дублювати не потрібно, оскільки це призведе до подвоєння інформації.

Якщо ж виникла потреба уточнити раніше задекларовані дані щодо військового збору, порядок виправлення помилок наступний. Для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у розділі ІІ Податкового розрахунку у рядку "Військовий збір - виключення" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.

Чи надавати звітність по реалізації  алкогольних напоїв, якщо реалізації не було?

У Звітах щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів платник податку повинен зазначати усі передбачені в них кількісні показники з точністю до шести знаків включно після коми.

Якщо будь-які графи Звітів не заповнюється через відсутність інформації щодо кількісних показників, то у таких графах проставляються нулі.

Забезпечення перевізника талонами на пальне та акцизний податок

Реалізація пального – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (абз.2 п.п. 14.1.212 ПКУ).

Оскільки підприємство - замовник забезпечує перевізників талонами на пальне та фактично не здійснює операції з реалізації пального, воно не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.

Лист ДФС від 12.07.2016 р. № 15050/6/99-99-15-03-03-15

Як здійснюється розстрочення та відстрочення податкового боргу?

Контролюючі органи мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу.

Підставою для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин,  що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення ( чи відстрочення) (п. 100.4 ст. 100 ПКУ).

Розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Строк дії розстрочення (відстрочення) боргу починається з дати рішення про розстрочення (відстрочення)  та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

Податок на нерухоме майно  враховується у зменшення податку на прибуток

Відповідно до п.137.5 ст.137 ПКУ, податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, зменшується на суму нарахованого та сплаченого податку на майно відповідно до розд. XII ПКУ щодо об’єктів нежитлової нерухомості.  Законом України від 24.12.2015 року № 909- конкретизовано порядок зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму нарахованого за звітний період податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Враховуючи те, що норма ПКУ стосовно зменшення податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, була запроваджена з 01.01.2015, а Закон № 909 уточнив розмір суми нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що враховується у зменшення податку на прибуток, тому залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток за 2015 рік, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів

Як відображається у звітності втрати чи розкрадання алкоголю та тютюнових виробів?

У разі повернення раніше придбаної продукції, її обсяги відображаються з від’ємним значенням у тих самих графах (придбання, надходження або реалізації) Звітів № 1-РА, № 1-РТ де такі обсяги вже відображались у попередніх звітах при проведенні первинної операції, тобто:

 – зменшують обсяги придбання, надходження або реалізації за звітний період на обсяги повернення;

– відображаються зі знаком мінус у разі, якщо обсяги повернення перевищують обсяги придбання, надходження або реалізації у звітному періоді.

При цьому у графі «Примітка» до відповідного виду продукції зазначається обсяг та тип проведеної операції (наприклад: «повернуто реалізованих 0,123456 тис. дал, або повернуто отриманих 0,123456 млн. штук). Повернення продукції відображається у звітах про обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів за той звітний період, у якому відбулось таке повернення.

Якщо операції з придбання, надходження або реалізації продукції та її повернення відбулись в одному звітному періоді, обсяги за такими операціями у Звітах № 1-РА, № 1-РТ не відображаються. Вибуття, не пов’язане з реалізацією (втрати, розкрадання тощо) алкогольних напоїв та тютюнових виробів відображається у графі «Примітка» Звітів  із зазначенням обсягів такого вибуття та наданням пояснень.

Затверджено порядок реєстрації РРО та КОРО

З 26.07.2016 набрав чинності наказ Мінфіну від 14.06.2016 №547, що затверджує порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій.

Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».

Щодо подання в електронній формі доповнень до декларації з податку на прибуток

Відповідно до п. 46.4 ст. 46 розділу II ПКУ у разі необхідності платник податків може подати разом з Декларацією №897 доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації.

Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого Кодексом встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Лист ДФС України від 29.06.2016 №14130/6/99-99-15-02-02-15

Щодо особливостей оподаткування благодійної допомоги

Не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається юридичними особами на користь платника податку протягом року сукупно у розмірі, що не перевищує суми, визначеної пп. 169.4.1 ст. 169 ПКУ (у 2016 році - 1930 гривень).  У разі перевищення допомоги над вказаним розміром, дохід оподатковується за ставкою 18%.  Благодійник - юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у фомі 1-ДФ.

У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної чи юридичної особи громадянин зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги перевищує її граничний неоподатковуваний розмір ПКУ (у 2016 році - 1930 гривень).  У такому випадку нецільова благодійна допомога оподатковується військовим збором за ставкою 1,5%.

Постановою КабМіну від 22.12.10 р. №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не є базою нарахування єдиного внеску.

Податковий Кодекс не передбачає коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з наданням безповоротної фінансової допомоги фізичним особам. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Лист ДФС України від 30.06.2016 № 14282/6/99-99-13-02-03-15

Реєстрація податкової накладної має термін

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі  та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою штраф в розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.  

ПДВ  за операціями передачі майна до статутних фондів інших платників

Операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Під реорганізацією розуміється зміна його правового статусу, що передбачає такі дії:

  • зміна найменування, а для господарських товариств - зміна організаційно-правового статусу товариства, що тягне за собою зміну їх коду згідно з ЄДРПОУ та/або податкового номера;
  • злиття платників податків, а саме передача майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, унаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими;
  • поділ платника податків на декілька осіб, а саме поділ його майна між статутними фондами новоутворених юридичних осіб та/або фізичними особами, внаслідок якого відбувається ліквідація юридичного статусу платника податків, який поділяється;
  • виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права, внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Для розгляду скарг - не більше 60 календарних днів

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку ( п.56.8 ст.56 ПКУ).

Керівник (його заступник) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк,але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку.  Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Рішення, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Реєстрація податкової накладної має термін

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі  та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін (п. 201.1 ст. 201 ПКУ).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику ПДВ, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою штраф в розмірі 50% від суми ПДВ, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

ІІІ. Лозівська ОДПІ: інформація для підприємців та громадян

Яке порушення порядку нарахування чи сплати по ЄСВ є повторним

Для визначення повторності перебіг календарного року розпочинається з моменту притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне з правопорушень, зазначених у ч.ч. 1, 3 або 4 ст. 1651   КпАП.

Відповідно до ч.ч. 1–5 ст. 1651 КпАП, порушення порядку нарахування ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ й організацій незалежно від форми власності, фізичну особу — підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від 30 до 40 НМДГ.

А за повторне вчинення таких правопорушень передбачено збільшені розміри штрафів.

Лист ДФС  від 27.05.2016 р. № 11713/6/99-99-10-02-15

Як діяти, коли податок сплатили за неправильними реквізитами

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Отже, якщо помилку виявили й повторно перерахували податковий платіж на рахунок із правильними реквізитами до завершення граничного строку сплати податкових зобов’язань, штрафних санкцій та пені не буде. А от коли строк сплати податкових зобов’язань уже минув, то згідно зі ст. 126  ПКУ платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Для того щоб повернути кошти, які були зараховані на неправильний бюджетний рахунок, необхідно подати до податкової інспекції за місцем податкового обліку заяву в довільній формі. Заява про повернення помилково сплачених грошових зобов'язань подається протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як діяти громадянам якщо відбулося перейменування назви вулиці

У разі внесення в документ, що посвідчує особу, відомостей про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць, а також у разі отримання довідки про реєстрацію місця проживання чи місця перебування платник податків має подати до відповідного контролюючого органу Заяву про внесення змін до Держреєстру Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків за  ф. 5-ДР або Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та номером паспорта за  ф 5ДРП.

Відомості про зміни даних подаються протягом місяця із дня виникнення таких змін.

Як звітувати ФОПу, який у місяці держреєстрації подає заяву про обрання єдиного податку

Фізична особа-підприємець, який у місяці реєстрації подає заяву про обрання спрощеної системи, вважається таким, що до початку наступного місяця перебуває на загальній системі й повинен за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, які настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

Алкогольно-тютюнову звітність за липень подаємо не пізніше 9 серпня

Звітність про обсяги виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за липень необхідно подати не пізніше 9 серпня.

Звіти складаються окремо за кожен місяць і подаються до 10 числа місяця, що настає за звітним, із перенесенням граничного строку на перший робочий день, якщо 10 число припадає на вихідний або святковий день.

Звітність приймається за основним місцем обліку суб'єкта господарювання в органах фіскальної служби в електронній формі. Подання уточнюючих звітів нормативною базою не передбачено.

Як через РРО провести повернення коштів за товар, придбаний через Інтернет

У разі звернення покупця щодо повернення товару та коштів він має надати:

  • документ, що встановлює його особу;
  • розрахунковий документ, із зазначенням номера, дати, часу  видачі документа, що підтверджує купівлю товару,
  • або платіжний документ, який підтверджує факт перерахунку коштів.

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці чи особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:

  • дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
  • відомості про товар (послугу);
  • суму виданих коштів;
  • номер, дату й час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (послуги).

Акт щодо повернення товару складається в разі звернення покупця, та проводиться через РРО операція повернення. Відповідний розрахунковий документ видається чи надсилається покупцю.

            Лист ДФС  від 02.07.2016 р. № 14421/6/99-99-14-05-01-15

У які строки єдинником подається заява про зміну податкової адреси чи особистих відомостей

У разі зміни відомостей, П.І.П., податкової адреси, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності й ставок єдиного податку зміни до реєстру платників єдиного податку вносяться в день подання платником відповідної заяви. За бажанням такого платника контролюючий орган видає витяг із реєстру платників єдиного податку.

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи — підприємця чи серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця із дня виникнення таких змін.

За умови зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої та другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Проценти на банківських рахунках оподатковуються ПДФО за ставкою 18%

Податковий агент із сум процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків утримує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18%, та перераховує дані суми податку до бюджету у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу. З суми доходу у вигляді процентів, нарахований на суму депозиту нараховується військовий збір  за ставкою 1,5%.

Задекларовані суми ПДФО та ВЗ необхідно було сплатити до 1 серпня

Громадяни, які задекларували доходи, отримані впродовж минулого року, повинні самостійно до 1 серпня 2016 року сплатити суми податкових зобов’язань (ПДФО та військовий збір), що зазначені в поданій ними податковій декларації.

Єдиииник  3 групи звітує навіть за відсутності об’єкта оподаткування

Податкова декларація платника єдиного податку 3 групи надається щокварталу із зазначенням об’єктів оподаткування наростаючим підсумком. Щоквартальне відображення факту неперевищення встановленого обсягу доходу у податковій декларації є показником, який підлягає декларуванню суб’єктом господарювання як платником єдиного податку.

У разі перевищення з початку календарного року встановленого обсягу доходу 5 млн. грн. суб’єкт господарювання зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Якщо єдинник у розрахунках застосовує платіжні картки

РРО не застосовуються платниками єдиного податку 1-ї групи а також 2-ї та 3-ї груп (підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом року не перевищує 1 млн грн.

При цьому, при здійсненні суб’єктами господарювання розрахунків у безготівковій формі через установи банку РРО не застосовується. Разом з тим, якщо розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо в місці реалізації товару, то застосування РРО є обов'язковим.

Таким чином, для фізосіб-підприємців 2-ї і 3-ї груп єдиного податку, у разі здійснення безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток, жетонів використання РРО є обов'язковим, якщо обсяг доходу протягом календарного року перевищить 1 млн. грн.

Платники єдиного податку 3-ї групи – юридичні особи застосовують РРО на загальних підставах незалежно від обсягу доходу.

Яке майно  підприємця не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:

  • майно платника, надане ним у заставу іншим особам, якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
  • майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію);
  • давальницька сировина, надана для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
  • майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
  • кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
  • майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
  • кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.


Про оподаткування середнього заробітку призовника на строкову службу

З 11 червня 2015 року частина третя ст. 119 КЗпП  за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток (зміни внесено Законом України від 14.05.15р. № 433-VIII).  

Щодо оподаткування ПДФО. Підпунктом "и" пп. 165.1.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального оподатковуваного доходу платника не включаються  компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

 ЄСВ.  Згідно частини 7 ст. 7 Закону N 2464 не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.       

Отже, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем доходу у вигляді заробітної плати (середнього заробітку) працівникам, призваним на строкову військову службу, вказаний дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і базою нарахування та утримання єдиного внеску.

Лист ДФС України від 07.09.2015 р. № 19141/6/99-99-17-03-03-15


Щодо пільг зі сплати плати за землю учасникам бойових дій

Законом України від 22.10.93р. №3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  визначено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, надання пільг зі сплати плати за землю платникам податків, на яких поширюються положення

Відповідно до ст. 281 Податкового кодексу від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.  Звільнення від сплати земельного податку для відповідної категорії фізосіб поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм.

Пенсія не за віком: право на пільгу щодо сплати земельного податку

Від сплати земельного податку звільняються:

інваліди першої і другої групи;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорій фізичних осіб , поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку,та будівель (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Отже, фізичні особи, які вийшли на пенсію не за віком (за вислугу років, по інвалідності, у разі втрати годувальника тощо) після досягнення ними пенсійного віку, мають право на пільгу щодо сплати земельного податку за земельні ділянки, що належать їм на правах приватної власності (за винятком земельних паїв).

При цьому фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку має подати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (пенсійне посвідчення (за віком).



« повернутися до списку новин