Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 26

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

Платники Харківщини спрямували до соціальних фондів близько 10 мільярдів ЄСВ

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що за січень – серпень 2019 року  платники області сплатили 9,7 млрд. грн. ЄСВ. Вказана сума перевищила минулорічні надходження  на 1,7 млрд. грн. або на 21,4 %.

У серпні п.р. надійшло 1,1 млрд.грн. ЄСВ. Досягнуто ріст збору до серпня минулого року на 158,0  млн. грн. або на 16,2 %.

У податковому відомстві Харківщини наголошують, що своєчасна виплата пенсій, соціальних виплат, здійснення державою зобов’язань перед громадянами - напряму залежить від наповнюваності соціальних фондів за рахунок ЄСВ. У випадку його несплати, у держави бракує коштів для належних виплат, а громадяни позбавлені соціального захисту.

Харків’яни додали до державної казни 725 млн. гривень військового збору

До Державного бюджету за січень-серпень 2019 року надійшло 724,9 млн. грн. військового збору. Досягнуто ріст збору до 2018 року на 127,3 млн. грн (+ 21,3 відс.).

За серпень 2019 року надійшло 88,4 млн. грн. У порівнянні з минулим роком досягнуто ріст збору на 14,8 млн. грн., або на 20,1 відс.

Кошти, які надходять до бюджету від військового збору, спрямовуються на фінансування потреб оборони України. Тому кожний українець повинен розуміти, що його внесок приносить значну користь і сприятиме розвитку держави.

Увага! Рахунки за стандартом IBAN для сплати платниками податків і зборів вступають в дію з 01 жовтня

Як раніше повідомлялось, рахунки для зарахування податків, зборів та інших доходів до державного та місцевих бюджетів відповідно до стандарту IBAN (29 літерно-цифрових символів) вступають в дію з 01.10.2019.

При цьому, з 01.10.2019 до 31.10.2019 діє перехідний період, а починаючи з 01.11.2019 - нові рахунки діють у постійному режимі.

Реквізити нових бюджетних рахунків для сплати податків і зборів до державного та місцевих бюджетів (відповідно до стандарту IBAN), які почнуть діяти з 01.10.2019 року, можна знайти за посиланням: https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

На Харківщині майже 5 тисяч громадян скористалися правом на податкову знижку

Головному управлінні податкової служби області проінформували щодо підсумків кампанії декларування, а  саме  стосовно кількості громадян, які отримали податкову знижку - 4818. З бюджету їм повернуто понад 10,0 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб. Кількість таких декларантів зросла    на 335  осіб.

Найбільш популярними серед витрат, які задекларували платники для отримання податкової знижки, залишаються кошти, сплачені закладам освіти. Починаючи з 2019 року, до податкової знижки  включаються сплачені у звітному (2018) році кошти не лише за навчання у вищих та професійно – технічних закладах, а і у закладах дошкільної, позашкільної та  загальної середньої освіти.  У загальній кількості декларантів для отримання податкової знижки – 78 відс. ( 3760 чол.) – це громадяни, які сплатили за своє навчання або за навчання свої дітей.

Зростає кількість декларантів, які бажають отримати знижку у зв’язку  з понесеними витратами на сплату  страхових платежів та пенсійних внесків, сплачених страховикам та недержавному пенсійному фонду. Їх у цьому році – 728 чол.  Також отримали податкову знижку  193 громадянина , які сплачували відсотки за користування  іпотечним житловим кредитом. Інші  137 скористалися правом на податкову знижку при понесених витратах, пов’язаних  з переобладнанням авто на альтернативне паливо,  сплачені  внески  благодійним, неприбутковим організаціям.

Нагадуємо, що декларацію про майновий стан і доходи  для отримання податкової знижки  можна подати до кінця поточного року, до 31 грудня включно.

Звіт про контрольовані операції – до 1 жовтня!

Відповідно до п. п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Нагадаємо, що форма та Порядок складання Звіту про контрольовані операції затверджені наказом Мін фіну України від 18.01.2016 №8.     

Слід зазначити, що  09.08.2019 набув чинності наказ Мінфіну України від 10.06.2019 № 242  «Про затвердження Змін до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції»(далі – наказ № 242), який вніс зміни до наказу № 8.

Звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків протягом 2018 звітного року, заповнюється та подається за оновленою формою та в порядку, затвердженими наказом № 242.

Водночас Звіти за 2018 рік, подані платниками до набрання чинності наказом № 242 та запровадження можливостей надання Звіту за оновленою формою, вважаються дійсними.

Більш детальніша інформація у листі ДФС України від 23.08.2019 р. № 27465/7/99-99-15-02-01-17

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Перехідний період запровадження банківського рахунку за стандартом IBAN: номер рахунку для відображення в додатку 4 до податкової декларації з ПДВ (Д4)

З метою розвитку платіжного ринку України на підставі міжнародних стандартів Правлінням НБУ прийнято постанову від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні» (зі змінами) (далі – Постанова №162), яка набрала чинності з 05.08.2019.

Згідно з вимогами Постанови №162 банки України зобов’язані з 05.08.2019 до 31.10.2019 самостійно (не за ініціативою клієнта) здійснити зміну діючих рахунків, які відкриті в банках, та відкривати нові рахунки виключно відповідно до Національного стандарту України «Фінансові операції. Правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні (IBAN Registry:2009, NEQ) ДСТУ-Н 7167:2010», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року №454 (далі – стандарт IBAN), та додатка 2 до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року №89 (зі змінами).

З 01.11.2019 використання такого стандарту буде обов’язковим для банків та їх клієнтів при здійсненні переказів коштів у національній та іноземній валютах.

При цьому, відповідно до пункту 6 Постанови №162 банки України та їх клієнти, Державна казначейська служба України з 05.08.2019 до 31.10.2019 в документах на переказ коштів заповнюють реквізити «Код банку платника/отримувача/стягувача» та «Рахунок платника/отримувача/стягувача» або реквізит «Рахунок платника/отримувача/стягувача» за стандартом IBAN. У реквізиті «Код банку платника/отримувача/стягувача» зазначається нуль.

Тобто НБУ урегульовано питання заповнення таких реквізитів у перехідний період з 05.08.2019 до 31.10.2019 для суб’єктів господарювання, яким ще не здійснено зміну діючих рахунків, які відкриті в банках, на нові рахунки за стандартом IBAN.

Водночас згідно з абзацом другим пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 у рядках податкової звітності, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються.

Отже, у період запровадження банківського рахунку за стандартом IBAN, платник податку, якому вже банком відкрито рахунок за стандартом IBAN, у додатку 4 до податкової декларації з ПДВ, у полях «просимо перерахувати на рахунок №» та/або «№ рахунку у банку» зазначає номер такого рахунку, при цьому поле «МФО» не заповнюється.

Щодо реєстрації платником ПДВ

Під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у т.ч. з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 %), ставкою 7 %, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Для здійснення реєстрації платником ПДВ особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн, має подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ.

Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, якщо їх загальний обсяг протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн, необхідно подати до фіскального органу за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і зареєструватись як платник ПДВ в обов’язковому порядку.

Особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але не подала до контролюючого органу заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Підприємець на загальній системі оподаткування продає товари за посередницьким договором. Як відобразити доходи та витрати?

Підприємець на загальній системі оподаткування – посередник (комісіонер, повірений тощо) включає до складу доходу всю суму виручки у грошовій та негрошовій формі, отриману за договором комісії, доручення тощо. Тобто, до складу доходу включається як вартість проданих товарів (робіт, послуг), так і комісійна винагорода. До складу витрат включається сума вартості придбаних товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшої реалізації згідно договору комісії, за умови їх документального підтвердження, сформованого на загальних підставах.

Новостворений підприємець на загальній системі оподаткування: коли подавати декларацію?

Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації, крім здійснення розрахунку сум податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору від підприємницької діяльності (додаток Ф2 податкової декларації), також зазначають інформацію про майновий стан та доходи на дату державної реєстрації підприємцем.
Отже, новостворені підприємці подають податкову декларацію протягом 40 календарних днів за результатами звітного кварталу, в якому розпочалась діяльність або відбувся перехід із спрощеної системи оподаткування на загальну. Зазначена норма передбачена п.п. 49.18.5 ст. 49, п. 177.5 ст. 177 ПКУ.

Витрати підприємця на загальній системі оподаткування. На що звернути увагу?

Об'єктом оподаткування ПДФО підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).
Перелік витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.
Підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів та витрат, форму та порядок заповнення якої затверджено наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 та мати підтверджуючі документи щодо походження товару (п. 177.10 ст. 177 ПКУ).
Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.
У графі 6 "Сума витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг)" Книги відображається сума витрат, які документально підтверджені та безпосередньо пов'язані з отриманням доходу за підсумками дня (п. 6 Порядку №481).
Тобто, підприємець у графі 2 Книги "Сума доходу, отриманого від здійснення господарської діяльності", відображає отриманий дохід за підсумками дня та одночасно у графі 6 суму документально підтверджених витрат, пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг), дохід від реалізації яких відображено у графі 2 Книги.
Суму витрат підприємець визначає самостійно, виходячи із номенклатури, кількості та ціни придбання реалізованих товарів, по яких надійшла сплата, тобто лише при отриманні доходу від їх реалізації.
Витрати, понесені в іноземній валюті, розраховуються шляхом перерахування у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату фактичного понесення таких витрат.
Підприємець має право віднести до витрат звітного року безпосередньо пов'язані з придбанням товарів (робіт, послуг) витрати, які понесені в попередньому році, але пов'язані з отриманням доходу звітного року.
У разі проведення бартерних операцій, при визначенні чистого доходу до складу витрат включається вартість відвантаженого товару, наданих (робіт, послуг), які підтверджуються та відображаються у Книзі обліку доходів і витрат.
Підприємець, зареєстрований як платник ПДВ, не включає до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).
У графі 9 Книги зазначається сума чистого оподатковуваного доходу, яка розраховується як різниця між сумою доходу за звітний період (графа 4) та сумою понесених витрат від провадження господарської або незалежної професіональної діяльності (графи 6, 7, 8).
У разі якщо результатом розрахунку буде від’ємне значення, то графа 9 Книги прокреслюється.
Зазначена норма передбачена п. 177.2, п. 177.10 ст. 177 ПКУ.

Підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність одночасно є найманим працівником. Особливості сплати ним ЄСВ.

Платниками ЄСВ є підприємці, в тому числі підприємці - платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пп. 4 та 5 част. першої ст. 4 Закону № 2464).
ЄСВ нараховується:
- для підприємців (крім підприємців - платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.) (п. 2 част. першої ст. 7 Закону № 2464);
- для підприємців - платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (в 2019 році – 918,06 грн.) (п. 3 част. першої ст. 7 Закону № 2464).
ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (част. дванадцята ст. 9 Закону № 2464).
Право на звільнення від сплати ЄСВ за себе мають підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ст. 4 Закону № 2464).
Отже, підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати ЄСВ за себе.
Виключенням є тільки підприємці за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Підприємство продає автомобіль фізичній особі. Коли оподатковувати ПДФО?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з метою оподаткування ПДФО, включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Отже, якщо продаж автомобіля здійснюється юридичною особою фізичній особі за звичайними цінами, то об’єкта оподаткування ПДФО у фізичної особи не виникає, оскільки фізична особа фактично несе витрати на придбання майна.
Якщо при продажу автомобіля юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у такої фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки.
Зазначена норма передбачена п.п. «е» п.п. 164.2.17 ст. 164 ПКУ.

Реєстрація платником ПДВ здійснена не в перший день календарного місяця: як формувати кредит і надавати декларацію?

Особа, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, має право включити до складу податкового кредиту сплачену (нараховану) суму ПДВ лише по тих операціях, перша подія по яких (оплата послуг або дата отримання податкової накладної) відбулася після її реєстрації платником ПДВ, та за умови використання придбаних послуг в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності.
Щодо стосується подання податкової звітності, то особі, яка реєструється як платник ПДВ з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першу податкову декларацію з ПДВ необхідно подати за наслідками першого повного календарного місяця, яка включає дані за період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем цього першого повного календарного місяця.

Недержавні пенсійні фонди. Включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФС України листом від 23.08.2019 №27471/7/99-99-12-02-04-17 надала роз’яснення щодо включення недержавних пенсійних фондів до Реєстру неприбуткових установ та організацій, які перебували у Реєстрі на день набрання чинності Законом України від 17.07.2015 № 652-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій», проте у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу, не привели свої установчі документи у відповідність із вимогами, встановленими п.п. 133.4.1 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу.
Нормами п. 18 розділу І Закону від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», було врегульовано питання вимог ПКУ до установчих документів недержавних пенсійних фондів з урахуванням особливостей діяльності недержавних пенсійних фондів, визначених Законом України від 09.07.2003 № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення», із змінами та доповненнями.
Включення недержавного пенсійного фонду до Реєстру здійснюється відповідно до Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2016 № 440 зі змінами.
Враховуючи викладене, недержавні пенсійні фонди, включені до Реєстру на день набрання чинності Законом № 652, які у строк, установлений п. 35 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, не привели свої установчі документи у відповідність до вимог, встановлених п.п. 133.4.1 ст. 133 ПКУ, та не надали копії таких документів контролюючому органу, можуть бути включенні до Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та документів, що додаються до неї у разі їх відповідності вимогам п.п. 133.4.1 ст. 133 ПКУ.
Більш детально з інформацією, викладеною у листі ДФС України від 23.08.2019 №27471/7/99-99-12-02-04-17, можна ознайомитись на вебсайті ДПС України за посиланням http://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73590.html

Визначаємо об’єкт та базу оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового

Відповідно до п. п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

- отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

- ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

- вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

При обчисленні податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Як платник акцизного податку отримує інформацію про реквізити електронного рахунка?

Механізм відкриття та закриття рахунків платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового (далі – платники акцизного податку), зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, визначено Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою КМУ від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» (далі – Порядок №408).

Пунктом 17 Порядку №408 передбачено, що рахунок платника акцизного податку, який зареєстрований у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – електронний рахунок) відкривається Державною казначейською службою (далі – Казначейство) на безоплатній основі без укладення договору. На електронний рахунок платник акцизного податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі відомостей, які ДПС після внесення осіб до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового протягом одного робочого дня надсилає Казначейству (п. 18 Порядку №408).

У таких відомостях зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) платника акцизного податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО Казначейства.

Казначейство протягом операційного дня, в який надійшли такі відомості, відкриває електронні рахунки.

Казначейство надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника акцизного податку не пізніше операційного дня, що настає за днем відкриття такого рахунка. Після надходження зазначеного повідомлення ДПС інформує платника акцизного податку про реквізити його електронного рахунка (п. 19 Порядку №408).

Автомобіль перереєстровано в інший адміністративний район: чи подати уточнюючий розрахунок з транспортного податку контролерам

Враховуючи норми пункту 50.1 статті 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» відповідно до вимог та строків, визначених підпунктом 267.6.4 пункту 267.6. статті 267 ПКУ.

Слід зазначити, що платники транспортного податку – юридичні особи до 20 лютого 2015 року декларували об’єкти оподаткування використовуючи Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 №767.

Враховуючи вимоги пункту 46.6 статті 46 ПКУ, юридичні особи – платники транспортного податку будуть звітувати за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за №474/26919, починаючи з 01.01.2016 року – наступного базового податкового (звітного періоду).

Термін для подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами в окремих випадках

Відповідно до п. п. 230.1.5 п. 230.1 ст. 230 ПКУ, транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються СГ, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, розміщується на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий, здійснюється, зокрема, на підставі заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Заявки), із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового.

Такі Заявки подаються СГ, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки. Форма Заявки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такі Заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені, зокрема, у Заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.

Форма Заявки та Порядок її заповнення (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 №188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення».

Згідно з п. 1 розд. ІІ Порядку, період переміщення пального або спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.

Відповідно п. 3 розд. ІІ Порядку, у графах 25, 26 зазначають цифрами дати початку та закінчення періоду транспортування.

При цьому, Порядком не встановлено граничних термінів подання Заявок, але передбачено, що у Заявці зазначається дата початку та дата закінчення періоду транспортування пального.

З урахуванням зазначеного, СГ необхідно подавати Заявки на переміщення пального до настання дати початку періоду транспортування пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними.

Форма № 20-ОПП: оновлено Довідник типів об’єктів оподаткування

12 вересня 2019 року ДПС України оприлюднила оновлений Довідник типів об’єктів оподаткування (станом на 11.09.2019).

Перелік доповнено одним об’єктом оподаткування, а саме: 711 – Ділянка надр.
Звертаємо увагу, що повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подаються протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Формою № 20-ОПП передбачено заповнення типу об’єкта оподаткування.
З Довідником типів об’єктів оподаткування можна ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням 

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Чи потрібно підприємцю платнику єдиного податку сплачувати земельний податок при тимчасовому припиненні діяльності

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.

Тобто при припиненні господарської діяльності, фізична особа – підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.

Отже, ФОП – платники єдиного податку – власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) при припиненні господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

Оподаткування ПДФО суми дебіторської заборгованості, яка погашається боржником після припинення нею підприємницької діяльності?

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП.

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла ФОП як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:

- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);

- виручка в натуральній (не грошовій формі);

- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 4 розділу «Загальні положення» Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.99 № 237, дебіторська заборгованість – це сума заборгованості дебіторів підприємству (фізичні особі – підприємцю) на певну дату.

При цьому, якщо у ФОП на момент проведення процедури припинення підприємницької діяльності рахується дебіторська заборгованість і вона не погашається, то у ФОП не виникає доходу.

Однак, якщо після закінчення процедури припинення підприємницької діяльності фізичній особі погашається сума дебіторської заборгованості юридичною особою – боржником, то уся сума даної заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими розділом IV ПКУ для платників податку – фізичних осіб.

При цьому, СГ, які відповідно до норм ПКУ відносяться до податкових агентів, при виплаті доходів фізичній особі повинні нарахувати та утримати ПДФО.

Отримання спадщини. Що необхідно знати про оподаткування?

Так, об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою.
Членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5% та військовим збором за ставкою 1,5%.
Для оподаткування будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента, застосовується ставка податку 18% бази оподаткування. Така вартість успадкованого майна є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.
Спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку (збору) до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім:
- спадкоємців - нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини,
- спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб,
- також інших спадкоємців - резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах - до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Отже, якщо будь-який об'єкт спадщини успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого і другого ступеня споріднення, та спадкоємцями-нерезидентами, то необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій зазначити суму отриманого доходу; податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5% (18%), та військовий збір за ставкою 1,5%.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 № 859 (у редакції від 25.04.2019 № 177) до 1 травня року, що настає за звітним.
Зазначена норма передбачена пп. 14.1.263 ст. 14, пп. 164.2.10 ст. 164, пп. 174.2.1 "а", пп. 174.2.2,пп. 174.2.3 ст. 174 ПКУ.

Податкова знижка за витратами, понесеними фізособою на лікування за наслідками 2018 року, не надається

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, включається сума коштів, сплачених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником ПДФО, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику ПДФО або його дитині – інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:
а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;
б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;
в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);
г) операцій із зміни статі;
ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);
д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 розділу ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 01 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником ПДФО на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника ПДФО або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається. 

Про зміну прізвища та реєстрації місця проживання громадяни мають повідомляти органи ДПС

Фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою №5ДР. Такими даними є прізвище та зареєстроване місце проживання фізичної особи.
До Державного реєстру фізичних осіб – платників податків зміни вносяться протягом 3-х робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до 5-ти робочих днів.
Крім того, заяву за формою №5ДР можна подати через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

« повернутися до списку новин