.

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України

До бюджету України платники Харківщини сплатили понад 21,5 млрд грн

Протягом січня-липня 2020 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 21 596,2 млн грн податків і зборів.

Без урахування рентних платежів збір податків і зборів збільшився на 879,6 млн грн (або на 5,3 %). Індикативний показник ДПС України виконано на 104,2% (бюджет додатково отримав 702,4 млн гривень).

Так, до Державного бюджету надійшло 12,0 млрд грн, до місцевих бюджетів - майже 9,6 млрд гривень.

Обов’язкові реквізити для фіскального чеку з 01.08.2020

Наказом Міністерства фінансів України від 18.06.2020 №306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13» (далі – Наказ №306), який набирає чинності 01.08.2020, внесено зміни до Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі – Положення №13), зокрема, змінено заголовок Положення № 13 та окремі норми викладено в новій редакції.

Так, відповідно до п. 1 розд. ІІ Положення №13 в редакції Наказу №306 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою №ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення №13.

Зміни у застосуванні РРО з 01 серпня 2020 року

Новації у застосуванні РРО з 1 серпня 2020 року, а саме:

1. Суб’єктам господарювання буде дозволено при здійсненні готівкових розрахунків із споживачами застосовувати програмні РРО, у якості яких можливо буде застосовувати будь-який пристрій (смартфон, планшет, комп’ютер тощо), який за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

До застосування програмних РРО можуть перейти за власним бажанням будь-які суб’єкти господарювання, які:

- до цього застосовували класичні РРО і вирішили застосовувати програмні РРО, у тому числі з причини закінчення строку експлуатації класичних РРО або незручностей, пов’язаних із застосуванням класичних РРО, наприклад Інтернет-торгівля;

- до цього не застосовували класичні РРО, але досягли обсягів або розпочали діяльність, при яких застосування реєстраторів є обов’язковим, і обрали не класичний, а програмний РРО;

- учасники платіжних систем, які застосовують програмно-технічні комплекси самообслуговування з приймання готівки для подальшого її переказу, які доцього мали вже застосовувати РРО і для яких з 1 серпня будуть посилені вимоги та встановлено, що використання ПТКС, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО та ПРРО), забороняється.

Тобто, суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний або класичний), засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2. Відбудеться деяке збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО, зокрема, 10 відсотків і 50 відсотків (при повторному порушенні протягом року) вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг).

3. Також, для суб’єктів господарювання настає обов’язок зазначати у чеку РРО поряд з найменуванням підакцизних товарів коди товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (до цього було тільки для пального).

У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно до ст. 17 Закону України «Про РРО» з 01.08.2020 року до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 гривень).

З 01 січня 2021 року запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску

Згідно із законами України від 04 жовтня 2019 року № 190 та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2021 запроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Рахунок буде застосовуватися за бажанням платників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 ПКУ центральними органами виконавчої влади (далі – Порядок № 321).

Єдиний рахунок запроваджено для сплати податків і зборів та єдиного внеску і інших платежів, які контролюються органами ДПС.

Відповідно до п. 5 Порядку № 321 Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на ім’я ДПС відкриє єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Міністерством фінансів України.

На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням розміщено наказ від 25.05.2020 № 238 «Про внесення змін до пункту 1.2 розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13.07.2020 за № 649/34932 (далі – Наказ № 238).

Наказом № 238 передбачається, що єдиний рахунок, який відкриватиметься Казначейством, належатиме до небюджетних рахунків. Крім того, цей рахунок буде віднесено до рахунків зі спеціальним режимом використання.

Єдиний рахунок для сплати податків та єдиного внеску буде відкриватися відповідно до розділу V Порядку № 321.

Для того, щоб сплачувати податки, збори та єдиний внесок на єдиний рахунок, платник має повідомити про це контролюючі органи. Якщо ж платник вирішує сплачувати податки, збори та єдиний внесок як і раніше, то такий платник має повідомити органи ДПС про відмову.

Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через Електронний кабінет.

Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом окремо.

Використання єдиного рахунку платником розпочинається з робочого дня за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.

Наказ № 238 набере чинності одночасно з набранням чинності Законом № 190, а саме з 01.01.2021.

Увага!Режим операційного дня для сплати податків змінено!

Відповідно до «Технологічного регламенту роботи системи електронних платежів Національного банку України», затвердженого Рішенням Правління Національного банку України від 25.02.2020 №142 (зі змінами), Державна казначейська служба України з метою створення сприятливих умов для платників податків, зборів та інших платежів до бюджетів, повідомляє, що з 03.08.2020 року учасник системи електронних платежів НБУ Казначейство ЕАП (код банку 899998) буде працювати в режимі 23/7.

А також згідно з пунктом 1 Рішення правління Національного банку України «Дата банківського дня в системі електронних платежів у робочі дні за п’ятиденного робочого тижня відповідатиме календарній даті, а у вихідні дні, святкові та неробочі дні, визначені законодавством України – календарній даті першого робочого (операційного) дня після них».

На вебпорталі ДПС можна дізнатись про податковий борг

Законом України №466 внесені зміни до п. 35.4 статті 35 ПКУ щодо порядку сплати податків та зборів.

Передбачається, що платник матиме змогу перевірити стан розрахунків з бюджетом на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, де щоденно буде висвітлюватись інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

Крім цього, вже сьогодні платники податків можуть отримати інформацію про наявність або відсутність у них податкового боргу, використавши Електронний кабінет, зайти до якого можна за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Приватна частина Електронного кабінету через режим «Стан розрахунків з бюджетом» відображає зведену інформацію станом на момент звернення, що містить наступну інформацію по кожному виду платежу: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), МФО банку, бюджетний рахунок та по кожному виду податку (платежу) на поточну дату, нараховано/зменшено, сплачено до бюджету, пеня, недоїмка, переплата, залишок несплаченої пені. Суми заборгованості перед бюджетом позначені червоним кольором.

До приватної частини Електронного кабінету вхід здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Відеоурок № 7. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО фізичною особою-підприємцем

ДПС України продовжує серію відеоуроків. Відеоурок № 7 роз’яснює як правильно сформувати сертифікат електронної печатки для реєстратора розрахункових операцій фізичною особою-підприємцем.

Такі печатки почнуть діяти з 1 серпня 2020 року після набрання чинності Закону № 128 та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео. Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС.

Відеоурок № 8. Як сформувати сертифікат електронної печатки для РРО юридичною особою

У відеоуроці від податкової № 8 ми детально розкажемо як сформувати юридичною особою сертифікат електронної печатки для використання у програмних реєстраторах розрахункових операцій, як заповнити форму реєстраційної картки, а також розповімо, що потрібно зробити для отримання електронних довірчих послуг відповідальною особою. Детальніше як сформувати сертифікат електронної печатки дивіться у відео.

Відео також доступне на ютуб-каналі ДПС.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Зміни щодо періодичності подання звітності платниками ПДВ

Законом № 466 внесені зміни до ПКУ щодо періодичності подання звітності платниками ПДВ.

Так, Законом № 466 внесено зміни до статті 202 ПКУ, відповідно до яких встановлюється єдиний звітний період для усіх категорій платників податку (у тому числі для платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, що передбачає реєстрацію платником ПДВ), який дорівнює календарному місяцю. Квартальний звітний період для податкової звітності з ПДВ скасовується.

Таким чином, останнім звітним періодом для платників податку, які подавали звітність з ПДВ щоквартально, буде ІІ-й квартал 2020 року. Починаючи з липня 2020 року всі без виключення платники податку, в тому числі і ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування, мають подавати податкову декларацію щомісячно.

При цьому від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом, обчислене платниками податку в податкових деклараціях з ПДВ за ІІ-й квартал 2020 року, переноситься до декларацій за липень 2020 року.

Слід зазначити, що платники податку, які до внесення змін Законом №466 подавали звітність щоквартально та до скасування квартального звітного періоду не подали звітність (квартальну) у визначені ПКУ, після переходу на місячний звітний період подають за такі попередні звітні податкові періоди, які дорівнювали календарному кварталу, квартальну звітність.

Уточнюючі декларації з ПДВ за звітні періоди, за які платники податку до внесення змін Законом №466 подавали квартальну звітність з ПДВ, також подаються за звітний період, який дорівнює календарному кварталу.

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, в окремих випадках

Штрафи за невчасну реєстрацію в ЄРПН застосовуються і до ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. У таких випадках штрафні санкції нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом № 466.

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 50% суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п.п. 1201.1. ст. 1201 ПКУ).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50% суми податкових зобов'язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено.

Відповідальність за порушення порядку сплати платежів або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету

Законом №466 внесені зміни до ПКУ в частині встановлення з 23.05.2020 року відповідальності платників частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку за порушення порядку сплати платежів або несвоєчасне подання Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями і господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі.

Починаючи з 23.05.2020 року до платників частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, контролюючі органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за такі порушення у порядку, визначеному, зокрема, п. 120.1 ст.120, п.123.1 ст.123, п.126.1 ст.126, п.129.1 ст.129 ПКУ.

Одночасно, повідомляємо, у разі не сплати частини чистого прибутку (доходу)/ дивідендів на державну частку в терміни передбачені ПКУ та Законом №185 у платників виникає заборгованість, яка стягується у порядку, визначеному ст.59,60 глави 4, ст.87-101 глави 9 розділу ІІ ПКУ.

ДПС наголошує державним унітарним підприємствами і їх об’єднанням та господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі своєчасно сплачувати, а у разі виникнення заборгованості, погашати платежі до державного бюджету.

Новації Закону №466: дивіденди

З 1 січня 2021 року набирає чинності нова редакція п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14, такого змісту:

"дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:

платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в п.п."а", "в", "г" п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента зазначеного в п.п."а", "в", "г" п.п.39.2.1.1 п.п.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах "а", "в", "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу "витягнутої руки";

виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи".

Нагадуємо, що згідно з п.п.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ резидент, який здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з доходів, у вигляді дивідендів, які сплачуються резидентом (п.п. «б» п.п.141.4.1 п.141.2 ст.141 ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів.

У разі якщо резидент здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому шостому п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу "витягнутої руки", або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.

Компенсація за використання власного автомобіля у службових цілях. Що з ПДФО?

Компенсація, яка виплачується юридичною особою найманому працівнику за використання ним під час здійснення службових обов’язків власного автомобіля, який не перебуває в оренді у юридичної особи, може здійснюватися за рішенням керівника підприємства та буде вважатися додатковим благом найманого працівника.

Роботодавець як податковий агент, який нараховує оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Отже, сума компенсації, яка виплачується працедавцем-юридичною особою найманому працівнику за використання власного авто- або мототранспорту під час виконання службових обов’язків є додатковим благом такого працівника та оподатковується ПДФО на підставі п.п. «а» та п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Хто має право на списання недоїмки з ЄСВ?

Право на списання недоїмки з єдиного внеску мають дві категорії платників:

- фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування;

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Які умови списання недоїмки, штрафів та пені з єдиного внеску?

Скористатись правом на списання заборгованості з єдиного внеску можуть платники податків, якщо за визначений період не отримано дохід від їх діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО. Таким платникам до 31 серпня 2020 року включно необхідно подати наступні документи:

- державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- до податкового органу - звітність за 2017-2020 роки, якщо така звітність не подавалась раніше та написати заяву довільної форми про списання заборгованості

В які терміни списуються суми недоїмки?

Після отримання усіх необхідних документів податковий орган протягом 15 робочих днів проведе камеральну перевірку, за результатами якої прийме рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову. Додамо, якщо платнику погодили списання заборгованості з єдиного внеску, його не штрафуватимуть за неподання, несвоєчасне подання, звітності з єдиного внеску.

Кому відмовлятимуть в списанні боргу?

Податковий орган може відмовити списувати суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

- платник податків отримав оподатковуваний ПДФО дохід за період з 01.01.2017 року до 03.06.2020 року;

- платник повністю сплатив свою заборгованість з ЄСВ або відповідні суми були стягнуті з нього повністю.

Таким чином, відмовлятимуть в списанні фізичній особі - підприємцю за наявності навіть мінімального доходу за цей період. Якщо ж суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою. Слід зауважити, що нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій та пені не підлягають поверненню.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Про зміни в оподаткуванні нерухомості

Законом № 466 внесено зміни, зокрема до ст. 266 ПКУ.

Так, починаючи з 23.05.2020 р. (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до пп. «є» пп. 266.2.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати пільгу і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

Щодо ставок податку на нерухомість.

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать, зокрема, встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ (п.п.12.4.1 п.12.4 ст.12 ПКУ).

Законом № 466 внесені зміни до ст.12 ПКУ щодо зміни строків прийняття та оприлюднення органами місцевого самоврядування рішень про встановлені ставки місцевих податків та/або зборів, а також інформування контролюючих органів про прийняті рішення.

Щодо ставок податку на нерухомість.

Не дозволяється сільським, селищним, міським радам та радам об'єднаних територіальних громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів (п.п.12.3.7 п.12.3 ст.12 ПКУ).

Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?

Законом № 128 встановлено, що СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Яким чином для СГ підтверджуватиметься факт передачі даних від ПРРО до фіскального сервера?

Факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності ПРРО, відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

В який період розпочинати подавати повідомлення про об’єкти оподаткування, об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) суб’єктам господарювання, які мають намір використовувати ПРРО з 01.08.2020?

Суб’єкти господарювання, які розпочнуть застосування ПРРО з 01.08.2020, можуть подавати повідомленняза формою № 20-ОПП до 01.08.2020.

Чи будуть у подальшому використовуватись обидва АРІ, що тестуються?

Після завершення тестового періоду і в подальшому будуть використовуватись два АРІ фіскального сервера – АРІ Єдиного вікна подання електронної звітності та АРІ Електронного кабінету.

Чи реалізовано можливість перевірки чеків, що видаються ПРРО?

Пошук чеків, виданих ПРРО, можна здійснити за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.

Більше інформації про програмні РРО https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/