.
І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Місцеві бюджети Харківщині отримали понад 1,1 млрд грн єдиного податку
За січень-квітень 2020 року суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, спрямували до місцевих бюджетів Харківщини 1130,8 млн грн єдиного податку, це на 119,7 млн грн (+11,8%) більше, ніж у аналогічному періоді минулого року.
Єдиний податок – це система оподаткування, яку охоче обирають представники малого бізнесу. Тож значна частка надходжень забезпечена суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами. Упродовж чотирьох місяців цього року вони сплатили 857,6 млн гривень. Досягнуто ріст до минулого року на 103,7 млн грн (+ 13,8 %).
Слід зазначити, що єдиний податок спрямовується в повному обсязі до місцевих бюджетів, тому територіальні громади мають можливість використовувати кошти для свого розвитку.
Наповнення місцевих бюджетів Харківщини
В Головному управлінні податкової служби області проінформували про податки - лідери, що наповнили місцеві бюджети Харківщини протягом січня - квітня 2020 року.
Перше місце традиційно займає податок на доходи фізичних осіб. Його надійшло понад 3,2 млрд гривень. У зрівнянні з аналогічним періодом 2019 року, надходження збільшились на 174,1 млн гривень.
На другому місці - єдиний податок. Обсяг його надходжень склав понад 1,1 млрд гривень. Збільшення - на 119,7 млн гривень.
Третій податок – це плата за землю. З початку року до місцевих бюджетів Харківщини сплачено 488,1 млн грн земельного податку та орендної плати.
Рентна плата вийшла на четверту позицію. Надходження становлять майже 141,1 млн гривень.
Увага! Університет Державної фіскальної служби України оголошує набір абітурієнтів у 2020 році
Університет Державної фіскальної служби України оголошує набір абітурієнтів у 2020 році.
Детальніше у листі
З 01.05.2020 року затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва
Відповідно до постанови КМУ від 12.02.2020 року № 74 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв» з 01.05.2020 року затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва.
Марки акцизного податку попереднього зразка, що вже закуплені суб’єктами господарювання застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Трудовий договір – основа легальних трудових відносин
Звертаємо увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.
Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.
Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.
Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.
Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Карантинні нововведення: нові ліміти для застосування єдиного податку
2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 року №540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (опублікований у виданні «Голос України» від 02.04.2020 №62), яким збільшено ліміти для перебування на спрощеній системі оподаткування:
- для першої групи - із 300 тис. грн до 1 млн. грн;
До 1-ї групи платників єдиного податку належать підприємці, які не використовують працю найманих осіб та здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню.
- для другої групи - із 1,5 млн. грн до 5 млн. грн;
Умовами перебування підприємців на 2-й групі єдиного податку є надання послуг, у т.ч. побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного бізнесу та кількість найманих працівників не повинна перевищувати 10 осіб.
- для третьої групи - із 5 млн. грн до 7 млн. грн.
Третя група - це підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7 млн. грн.
Платники єдиного податку мають право за власним бажанням змінити групу платника єдиного податку (у зв’язку із збільшенням граничних обсягів доходів), шляхом подання заяви до податкового органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (при зміні групи з ІІІ кварталу - заява подається не пізніше 15 червня 2020 року). При цьому, у платника єдиного податку третьої групи, який є платником ПДВ, у разі обрання ним першої або другої групи, анулюється реєстрація платника ПДВ (п.п. 298.1.5 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку 1-ї – 3-ї груп, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначеного для таких платників згідно норм ПКУ, які діяли до 2 квітня 2020 року з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку відповідно другої або третьої групи, або переходять на загальну систему оподаткування (п. 293.8 ст. 293 ПКУ).
Такі платники єдиного податку до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15%. Заява платниками подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Ключові дати запровадження програмних РРО перенесено
У зв’язку з карантином відтерміновано запровадження нових правил використання РРО, а саме:
до 01 серпня 2020 року перенесено застосування програмних РРО, як альтернативу класичним РРО;
до 01 серпня 2020 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями - платниками єдиного податку другої - четвертої груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення.
Зверніть увагу, що надання платних послуг у сфері охорони здоров'я, виключено із зазначеного переліку.
Як наслідок, такі послуги можна буде надавати в межах зазначеного ліміту до 01 січня 2021 року.
З 01 січня 2021 до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО підприємцями - платниками єдиного податку 2-ї – 4-ї груп, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн., незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров'я;
- реалізацію товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
- роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
- діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п.11 ст.9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
- діяльність туристичних агентств, туристичних операторів;
- діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
- реалізацію текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується КМУ.
20 травня п. р. - граничний термін сплати податкового зобов’язання з екологічного податку за І квартал 2020 року
20 травня п.р. - граничний термін сплати податкового зобов’язання з екологічного податку за І квартал 2020 року.
Нагадаємо, платники екологічного податку складають податкові декларації та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу. Податкова декларація екологічного податку затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715.
Згідно з ст. 250 ПКУ податок сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
- за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;
- за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Платники податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Інформацію щодо реквізитів рахунків, на які необхідно сплачувати екологічний податок розміщено на порталі Територіальних органів ДПС в Харківській області в розділі «Бюджетні рахунки »https://kh.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
Про сплату податку на прибуток підприємств
Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 ПКУ.
Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно із ст. 135 ПКУ (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).
Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для нарахування податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок розраховується наростаючим підсумком.
Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:
а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;
б) виробників сільськогосподарської продукції;
в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід – це суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Тимчасово припинено господарську діяльність: чи є можливість призупинити алкогольну або тютюнову ліцензію
Суб’єкту господарювання, який має ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами та планує призупинити господарську діяльність, необхідно подати заяву на анулювання таких ліцензій.
Чинним законодавством не передбачено можливості призупинення дії ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами у випадку тимчасового припинення суб’єктом господарювання господарської діяльності.
Якщо суб’єкт господарювання не здійснює господарську діяльність, але при цьому ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами не анульовані, такий суб’єкт господарювання зобов’язаний зробити щоквартальний черговий платіж до відповідного бюджету за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами та подати органу, яким видано ліцензію, копію платіжного доручення з відміткою банку про сплату.
Кількість найменувань поставлених товарів перевищує 9999 позицій: відображаємо у податковій накладній
Відповідно до п. 14 Порядок №1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:
- здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу/реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);
- виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв’язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;
- надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).
Згідно з п. 16 Порядку №1307 передбачено, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не може перевищувати 9999 позицій.
Водночас Порядком №1307 не заборонено складання в один день декількох податкових накладних за щоденними підсумками операцій.
Отже, якщо кількість найменувань поставлених товарів/послуг перевищує 9999 позицій, платник податку складає таку кількість податкових накладних за щоденними підсумками операцій, що є достатньою для відображення всієї номенклатури поставлених товарів/послуг за умови, що кількість найменувань поставлених товарів/послуг у одній податковій накладній не перевищує 9999 позицій.
Чи враховує платник єдиного податку до загальної кількості осіб, найманих за цивільно-правовими договорами
Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПКУ однією з умов застосування спрощеної системи оподаткування для фізичної особи – підприємець є:
- для платників єдиного податку першої групи – не використання праці найманих осіб;
- для платників єдиного податку другої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- для платників єдиного податку третьої групи – не використання праці найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена;
- для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарські товаровиробники) – не використання праці найманих осіб. Членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої ст. 3 Сімейного кодексу України.
При перевищенні чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, такі платники єдиного податку зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення, перейти на сплату інших податків і зборів (п. п. 6 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Статтею 46 Господарського кодексу України передбачено, що підприємці мають право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці.
Договори з громадянами на використання їх праці укладаються за трудовими або цивільно-правовими договорами.
Згідно з абзацом першим ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини першої ст. 626 ЦКУ договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це угода між громадянином і підприємством або підприємцем, предметом якої є виконання фізичною особою певної роботи, спрямованої на досягнення конкретного результату.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина перша ст. 837 ЦКУ).
Тобто за договорами підряду оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа-підприємець – платник єдиного податку укладає договір, який передбачає оплату процесу праці, тобто містить ознаки трудового договору, то такий платник єдиного податку враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним в трудових відносинах.
Якщо укладений договір відповідає нормам договору підряду, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не враховує працівників, яких залучає за таким договором, до загальної кількості осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.
Кошти чи вартість товарів (робіт, послуг) добровільно перераховано неприбутковим організаціям: чи коригуємо фінансовий результат
Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п. п. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Зазначене коригування фінансового результату до оподаткування не застосовується:
- до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що:
1) такі товари на день укладення договору про їх закупівлю були включені до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них, що закуповуються за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та
2) такі товари були придбані особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я;
- до безоплатно поставлених (переданих) особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, товарів, за умови, що такі товари були придбані за кошти грантів (субґрантів) для виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні відповідно до закону;
- у 2020 році щодо сум коштів або вартості лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим, дезінфекційних засобів і антисептиків, медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, медичних виробів для скринінгу хворих, розхідних матеріалів для надання медичної допомоги, медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень; медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо, засобів особистої гігієни, продуктів харчування та/або товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які добровільно перераховані (передані) громадським об’єднанням та/або благодійним організаціям та/або центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, та/або особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, та/або закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних,Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, протягом дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Крім того, фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а саме дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 8 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, положеннями ПКУ не передбачено.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
Коли виникає право податкової застави?
Згідно з п.89.1 ст.89 ПКУ податкової застави виникає у разі:
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Чи можна оскаржити податкову вимогу , в якому порядку?
Відповідно до першого абзацу пункту 59.1 статті 59 ПКУ коли в платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Чи може продавати платник податків товар який знаходиться у податковій заставі без згоди контролюючого органу?
Питання узгодження операцій із заставленим майном передбачене статтею 92 ПКУ. Згідно з вказаною статтею , платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
Враховуючи наведене, платник податків вправі відчужувати товар, що перебуває в податковій заставі без згоди контролюючого органу лише за умови якщо кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.
В яких випадках не надсилається податкова вимога платнику податків?
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.
Чи підлягає розстроченню зобов’язання або заборгованість з єдиного внеску?
Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI розстрочення зобов’язання або заборгованості з єдиного внеску не передбачено.
Чи підлягає списанню заборгованість платника податків по єдиному внеску?
Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема при укладанні з єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску.
Строк давності щодо стягнення сум недоїмки з єдиного внеску, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Якою датою вважається дата вручення вимоги платнику єдиного внеску при відсутності його за місцем проживання?
Вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Коли податкова служба передає вимоги про сплату боргу (недоїмки)в органи виконавчої служби?
ДПС протягом 10 робочих днів із дня узгодження вимоги (набрання нею чинності) надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби.
Термін подання декларації про майновий стан і доходи ФОП, яка працює як наймана особа, та має право на податкову знижку?
Згідно з п. 177.5 ст. 177 ПКУ ФОП подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи – підприємці подають річну Декларацію у строк, визначений п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ст. 177 ПКУ).
Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, платниками податку на доходи фізичних осіб – підприємцями подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Відповідно до п. 3 розд. ІІ «Порядок оформлення декларації» Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177) у Декларації та додатках зазначаються всі передбачені в них відомості (показники), крім випадків, прямо визначених у Декларації та/або додатках до неї.
Отже, фізичними особами – підприємцями Декларація подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
У річній Декларації фізичної особи – підприємця поряд з доходами від підприємницької діяльності відображаються також інші доходи та сума податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку згідно з ст. 166 ПКУ.
Отримання спадщини чи подарунка: що з оподаткуванням
Згідно з нормами ПКУ об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими Кодексом для оподаткування спадщини.
Звертаємо увагу громадян, що оподаткування спадщини та подарунків залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.
Так, об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (пп. «а» пп. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5 % або 18%.
Враховуючи викладене, фізичні особи — резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи — резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 % від вартості будь-якої спадщини (подарунку).
Об’єкти спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %.
Фізичні особи, які отримали у спадщину (подарунок) об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, декларацію можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи громадян.
Фізичні особи, які отримали спадщину, що оподатковується за ставкою 5 % та 18 % зобов’язані подати до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними, податкову декларацію за наслідками звітного 2019 року до 01.07.2020 р., у якій включити суми таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу й визначити податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору (ставка 1,5 %).
Переобладнали транспортний засіб? Поверніть частину витрачених коштів
Порядок переобладнання транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 21.07.2010 №607, передбачає, що після переобладнання транспортного засобу його власник має звернутись до організації з оцінки відповідності та подати заяву про проведення оцінювання відповідності переобладнаного транспортного засобу правилам, нормативам і стандартам України та вимогам, викладеним у документі про погодження.
За результатами такого оцінювання видається:
- сертифікат відповідності – для переобладнаних автобусів та транспортних засобів, які переобладнані (за винятком транспортних засобів, переобладнаних для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива) суб’єктами господарювання, що має нормативно-технічну документацію на відповідний вид переобладнання, узгоджену з МВС та Мінінфраструктури України, і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;
- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива.
Для отримання податкової знижки потрібно також подати документи, які підтверджують витрати, понесені для переобладнання транспортного засобу: квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У цих документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) та строк їх продажу (виконання, надання). Також необхідно надати сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Щодо податкової знижки на навчання
Згідно з пп. 170 п. 1 ст. 14 ПКУ, податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом, та відповідно до пп. 3 п. 3 ст. 166 ПКУ визначено, що сума коштів, витрачена на отримання середньої професійної або вищої освіти платником податків та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати, підпадає під податкову знижку.
Повернути податкову знижку можна лише за рік, що минув. Отримати податкову знижку можуть батьки студентів-контрактників, або працюючі студенти. Слід зазначити, що витрати на навчання за кордоном в розрахунок податкової знижки не включаються.
Документи необхідні для отримання податкової знижки на навчання:
декларація про майновий стан і доходи;
копія паспорта особи, яка подає декларацію;
копія ідентифікаційного коду особи, яка подає декларацію;
копія паспорта студента;
довідка з навчального закладу про період навчання, кількість навчальних місяців, в звітному (календарному) році та суми сплачених коштів за вказаний період;
копії квитанцій та/або платіжних доручень щодо сплати за навчання в звітному періоді;
довідка про заробітну плату (форма №3) за звітний період, з обов’язковим включенням сум податків, які утримуються із заробітної плати та суми пільги, якщо є;
довідка про склад сім’ї з органу місцевого самоврядування;
копія документу із зазначенням реквізитів для перерахування коштів;
заява на перерахування коштів;
копія договору про навчання;
копія свідоцтва про народження студента.
Отримати відшкодування (податкову знижку) за видатками на освіту, отриману в 2019 календарному році, можна до 31 грудня 2020 року включно.
Нагадуємо, що цю декларацію можна подати скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет».
