Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 44

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Маєте податковий борг? Ризикуєте не відпочити за кордоном

В регіоні триває робота, направлена на погашення податкового боргу.

До боржників застосовуються такі заходи, як направлення вимог, арешт коштів, рахунків, майна боржників з подальшим його стягненням та реалізацією органами державної виконавчої служби. До тих платників, які умисно ухиляються від сплати заборгованості, застосовується такий захід, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

За поточний місяць судом задоволено 3 подання, за результатами яких тимчасово обмежено виїзд за межі України трьом громадянам України. Звертаємо увагу усіх платників, які планують свою відпустку за кордоном, на своєчасні розрахунки з бюджетом та недопущення виникнення податкового боргу.

Заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО можна подати через Електронний кабінет

Для реєстрації РРО суб’єкти господарювання подають до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО, затвердженою наказом Мінфіну України від 20.09.2018 № 773.

Слід зазначити, що платники податків реєстраційну заяву за даною формою мають можливість подати через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням https://cabinet.sfs.gov.ua/

Так, у розділі «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету необхідно створити документ – «Заява про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-РРО» та внести всі необхідні дані.

Водночас звертаємо увагу, що вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється платниками виключно після проходження он-лайн ідентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Обладнання акцизних складів пального витратомірами-лічильниками

Акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Розпорядники акцизних складів зобов’язані обладнати склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01 липня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 01 жовтня 2019 року;
- акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 01 січня 2020 року.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у тарі виробника без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Зазначена норма передбачена п.п. 230.1.2 ст. 230, п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПКУ.

Фіскальна служба роз’яснила особливості видачі довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету

ДФС України  листом  від 18.06.2019 № 19253/7/99-99-17-02-17 роз’яснено Порядок надання  територіальними  органами  ДФС   адміністративних послуг  платникам податків, зокрема  механізм  видачі   довідок  про відсутність заборгованості  з платежів  до бюджету, що контролюються  органами  державної   фіскальної служби.    Так, відповідно  до статті 3 Закону  «Про адміністративні  послуги» довідка  про відсутність  заборгованості  з платежів, контроль за справлянням  яких  покладено   на контролюючі  органи,  яка посвідчує факт  відсутності  у платника  такої заборгованості прирівнюється  до адміністративної послуги.
Статтею 15 Податкового  кодексу України визначено, що платниками  податків визнаються  фізичні особи, юридичні особи та їх відокремлені підрозділи (філії, представництва), які мають, одержують (передають)  об’єкти  оподаткування  або провадять діяльність (операції), що є об’єктом  оподаткування  і на яких  покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Податковим кодексом.  
Враховуючи викладене та пункт  5 Порядку  надання  довідки  про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, ДФС України звернула увагу , що довідка про відсутність  заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи видається у разі відсутності податкового боргу, або  недоїмки зі сплати єдиного внеску, або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих), як у самої юридичної особи так і філій (відокремлених підрозділів) юридичної особи.
Нагадаємо, що статтею 95 ЦКУ визначено, що філією  є відокремлений підрозділ  юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням  та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами.

Пальне зберігається в баку автомобіля, каністрі тощо: що з ліцензією на зберігання пального

Відповідно до ст. 1 Закону №481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону №481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Суб’єкти господарювання (далі – СГ) отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Таким чином, СГ отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального.

При цьому Законом №481 не встановлено вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання.

Згідно з ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також СГ мають право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання СГ ліцензій на право зберігання пального норми Закону №481 не містять.

Яким чином перереєструвати РК?

Відповідно до п. 1 глави 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), реєстрація розрахункових книжок (додаток 6 до Порядку) (далі – РК) здійснюється в контролюючому органі за місцем реєстрації книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО).

Реєстрація першої РК в контролюючому органі відбувається одночасно з реєстрацією КОРО на окрему господарську одиницю або на реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), другої та наступних – на підставі заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою №1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. №1-КОРО) (п. 4 глави 1 розд. ІІІ Порядку).

Перереєстрація РК здійснюється в порядку, визначеному п. 1 глави 2 розд. II Порядку, у разі перереєстрації суб’єктом господарювання КОРО на окрему господарську одиницю або перереєстрації РРО (п. 8 глави 1 розд. ІІІ Порядку).

Згідно з п. 1 глави 2 розд. II Порядку у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у РК (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, а також при встановленні розбіжностей чи помилок у записах реєстраційної сторінки РК суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання здійснює перереєстрацію РК.

Для цього не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву за ф. №1-КОРО з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та РК, яка підлягає перереєстрації. Така заява може бути подана в електронному вигляді.

При зміні даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у КОРО та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО реєстраційну заяву за ф. №1-КОРО з позначкою «Перереєстрація» та РК.

РК, видана суб’єкту господарювання згідно з Порядком, залишається чинною до дати виникнення змін у даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються на титульній сторінці КОРО.

Згідно з п. 2 глави 2 розд. II Порядку посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви за ф. №1-КОРО проводить перереєстрацію РК шляхом внесення змін до інформаційної системи ДФС та здійснення відповідних записів на реєстраційній сторінці РК.

Усі доповнення або виправлення на реєстраційній сторінці РК засвідчуються підписом посадової особи контролюючого органу, яка здійснила перереєстрацію, та печаткою контролюючого органу.

При реалізації підакцизних товарів дотримуйтеся передбачених заборон

Відповідно до положень ст. 15 прим. 3 Закону №481, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

1) особами, які не досягли 18 років;

2) особам, які не досягли 18 років;

3) у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, крім ресторанів, що знаходяться на території санаторіїв;

4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що здійснюють торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій;

5) у закритих спортивних спорудах (крім пива у пластиковій тарі);

6) з торгових автоматів;

7) на полицях самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, пива);

8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар);

9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет;

10) з рук;

11) у невизначених для цього місцях торгівлі.

Забороняється продаж товарів дитячого асортименту, що імітують тютюнові вироби.

На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити продаж пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов’язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18 -  річного віку.

При відмові покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Згідно ст. 17 Закону №481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог ст. 15 прим 3 цього Закону №481 у розмірі 6800 грн. Частиною третьою ст. 156 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), передбачено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою чи третьою ст. 156 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Щодо подання ліквідаційної Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Згідно з п. 97.1 ст. 97 ПКУ під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Підпунктом 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов’язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Підставами для зняття з обліку у контролюючих органах юридичної особи, її відокремлених підрозділів та самозайнятих осіб є, зокрема, повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи (п. п. 67.1.1 п. 67.1 ст. 67 ПКУ).

Відповідно до п. 7 ст. 111 ЦКУ для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає контролюючим органам звітність за останній звітний період.

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п. п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Строки подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – декларація), для платників, які використовують базовий звітний період квартал або рік встановлені п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

Враховуючи, що дата ліквідації може припадати на початок або середину звітного (податкового) кварталу (року), то платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) декларацію починаючи з дня внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) про ліквідацію юридичної особи, але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПКУ.

При цьому, відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. Така фінансова звітність є додатком до декларації та її невід’ємною частиною.

У балансі за останній звітний (податковий) період (ліквідаційному), відображаються результати прийнятих рішень про стягнення боргів, розподілення активів, власного капіталу та погашення (списання) зобов’язань, що повинно привести до відсутності активів, власного капіталу і зобов’язань ліквідованого підприємства на заключну дату складання ліквідаційного балансу.

Пунктом 3 ст. 13 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Таким чином, якщо дата ліквідації припадає на початок або середину такого звітного (податкового) кварталу (року), платник податку на прибуток підприємств може подати останню (ліквідаційну) декларацію до закінчення звітного (податкового) кварталу (року), але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПКУ. Додатком до такої декларації та її невід’ємною частиною є комплект річної фінансової звітності (за період з початку року по дату ліквідації), у тому числі ліквідаційний баланс.

Оренда або відчуження нерухомого майна є підставою для не подання податкової декларації екологічного податку

При передачі в оренду або відчуження нерухомого майна разом із стаціонарним джерелом забруднення в середині звітного періоду поточного року, платник складає та подає повідомлення 20-ОПП та відповідно до п. 250.9 ст. 250 ПКУ повідомляє контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення заяву про виникнення (відчуження) у нього об’єкта оподаткування екологічним податком.

При цьому декларування податкових зобов’язань з екологічного податку здійснюється платниками за фактичний період перебування у користуванні об’єктів оподаткування, визначений у повідомленні 20-ОПП, у відповідному звітному (податковому) періоді.

Звітний період при створенні уточнюючої Податкової декларації з податку на прибуток підприємств в Електронному кабінеті

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 №467), із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19.10.2018 №842, відповідно до вимог п. 48.3 ст. 48 ПКУ містить у рядку 2 заголовної частини Декларації обов’язковий реквізит «Звітний (податковий) період», а у рядку 3 обов’язковий для заповнення при поданні уточнюючого розрахунку реквізит «Звітний (податковий) період, що уточнюється».

Податкова декларація з податку на прибуток підприємств з типом документа «Уточнююча» (далі – уточнююча Декларація) подається за звітний (податковий) період, показники якого уточнюються.

Відповідно при створенні уточнюючої Декларації в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувачем обирається звітний (податковий) період, показники якого уточнюються, а саме, звітний рік та тип звітного періоду: І квартал або Півріччя або 9 місяців (Три квартали) або Рік.

При цьому, дані у рядку 2 заголовної частини уточнюючої Декларації про звітний (податковий) період (за який подається уточнююча Декларація) заповнюються в автоматичному режимі та не повинні коригуватись користувачем, а у рядок 3 заголовної частини уточнюючої Декларації користувачем в обов’язковому порядку вносяться дані про звітний (податковий) період, який уточнюється, аналогічні даним з рядка 2 заголовної частини уточнюючої Декларації.

Заповнюємо та подаємо таблицю даних платника податку, коли здійснюється новий вид діяльності

Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі – Порядок), платник податку має право подати до ДФС таблицю даних платника податку за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку.

Пунктом 31 Порядку визначено, що Таблиця даних платника податку подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Отже, якщо платник податку розпочинає здійснювати новий вид діяльності, то Таблиця даних платника податку заповнюється та подається згідно із п. 31 Порядку.

Щодо майна, яке перебуває у податковій заставі

Відповідно до п. 92.1 ст. 92 ПКУ платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди контролюючого органу за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

При відчуженні або оренді (лізингу) майна, яке перебуває у податковій заставі, платник податків за згодою контролюючого органу зобов’язаний замінити його іншим майном такої самої або більшої вартості. Зменшення вартості заміненого майна допускається тільки за згодою контролюючого органу за умови часткового погашення податкового боргу (п. 92.2. ст. 92 ПКУ).

При здійсненні операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу платник податків несе відповідальність відповідно до закону (п. 92.3 ст. 92 ПКУ).

Платіжне доручення для сплати ПДВ: реквізити які необхідно зазначати

Відповідно до п. 200 прим. 1.2 ст. 200 прим. 1 ПКУ платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно із п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16 жовтня 2014 року №569 (далі – Порядок №569), рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з податку.

Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 6 Порядку №569 передбачено, що казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість:

- у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

- у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі – Постанова №22).

Відповідно до п. 3.7 Постанови №22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

При перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі №4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 №666.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Лікарняний або відпустка не звільняє ФОП – платника єдиного податку, який не є роботодавцем, від сплати єдиного внеску

ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.Норми визначені п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 ПКУ.

Щоб скористатись правом на відпустку, вищезазначеним платникам необхідно подати до територіального органу ДФС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності.

Слід зазначити, що ФОП, які є платниками єдиного податку другої і третьої груп і використовують працю найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.

Крім того, звільнення ФОП – платників єдиного податку першої і другої груп (якщо вони не є пенсіонерами або особами з інвалідністю), які не використовують працю найманих осіб, від сплати ЄСВ законодавством не передбачено.

Отже, ЄСВ за себе такі ФОП – платники єдиного податку сплачують за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку або перебування на лікарняному.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності


ФОП зареєстровані до 01.07.2004, стосовно яких не проводилася державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (в тому числі до створення Єдиного державного реєстру), не втратили статусу ФОП. ДФС України здійснює адміністрування ЄСВ з 1 жовтня 2013 року. Інформацію про платників ЄВ, які були зареєстровані до 1 жовтня 2013 року та не зняті з обліку, отримано від Пенсійного фонду України як діючих та завантажено до реєстру страхувальників у 2013 році. Згідно зі ст.66 ПКУ підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема: інформація органів державної реєстрації; документально підтверджена інформація, що надається платниками податків; інформація суб’єктів інформаційного обміну, уповноважених вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно платника податків; рішення суду, що набрало законної сили. Враховуючи викладене, облікові дані ФОП, зокрема відомості про припинення підприємницької діяльності ФОП та/або зняття з обліку платника ЄВ, можуть бути змінені на підставі: відомостей з Єдиного державного реєстру про включення до Єдиного державного реєстру та/або про припинення підприємницької діяльності ФОП; документа, що підтверджує державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП до 01.07.2004, виданого органом виконавчої влади, в якому проводилась державна реєстрація; документально підтвердженої інформації органів Пенсійного фонду про зняття з обліку платника єдиного внеску в органах Пенсійного фонду до 01.10.2013р.

Фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії отримує доходи у вигляді заробітної плати, може застосовувати соціальну пільгу

Фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.      Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п. 169.1 ст. 169 ПКУ.
     Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (п.п. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
     Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.2.2 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
 Разом з цим, згідно з п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до:
       доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
    заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
       доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Довідково: Загальнодоступний інформаційно –довідковий ресурс (категорія 103.08.01).

Надаєте послуги з обробки землі – задекларуйте свої доходи

Звертаємо увагу громадян, які мають у власному користуванні техніку, та надають послуги іншим особам у вигляді обробки землі за певну плату. Якщо громадянин, який надає послуги з обробки землі, не є ФОП, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок з таких доходів. Доходи від обробки землі оподатковуються ПДФО за ставкою 18 відсотків та військовим збором 1,5 відсотка.
Якщо такі послуги надаються у поточному році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному 2020 році. До відома. Податкова декларація про майновий стан і доходи такими платниками ПДФО подається до 1 травня року, що настає за звітним. Фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку

Нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Від сплати земельного податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами та доповненнями;
- фізичні особи, визнані Законом України від 28.02.991№ 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу: - посвідчення інваліда першої або другої групи; - пенсійне посвідчення (за віком); - посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років); - посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС»; - посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія); - посвідчення «Учасник бойових дій»; - посвідчення «Інвалід війни»; - посвідчення «Учасник війни» тощо.
При цьому, якщо фізична особа, що користується пільгами, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.
Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.
Зазначена норма передбачена п. 281.1, п. 281.4 ст. 281; п. 286.5 ст. 286 ПКУ.

Змінили прізвище або місце проживання – не забудьте повідомити податкову

Відповідно до п.70.7 ст.70 ПКУ фізичні особи - платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення. Відомості про зміну даних подаються платником податку протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою 5-ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, – до контролюючого органу за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування.

Пунктом п.45.1 ст.45 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одну податкову адресу.

 Контролюючі органи надсилають податкове повідомлення-рішення про сплату земельного податку і податку на нерухоме майно на податкові адреси (адреси проживання) фізичних осіб.

Шановні громадяни! Не відкладайте свій візит до контролюючого органу – приведіть свої документи у відповідність до чинного податкового законодавства.

Протягом року продано один легковий автомобіль, один мотоцикл та один мопед: що з оподаткуванням доходів?

Оподаткування ПДФО операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 ПКУ.

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п. п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5 відсотків.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Враховуючи викладене, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

« повернутися до списку новин

Mon, 16 Sep 2019 07:21:58 +0300