Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 19

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДПС у Харківській області  та органів ДПС України

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням повідомила, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Мінфіну України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року  № 859».
Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

- доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку; 

- розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3; 

- в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата ПДФО з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до ПКУ та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.
У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Податкову знижку отримали 5073 харків’ян

З початку року 5073 громадян реалізували своє право на отримання податкової знижки, з яких 3940 отримали компенсацію вартості освіти.

Нагадуємо, якщо одним із видів Ваших видатків в 2018 році були  витрати на навчання, то згідно статті 166 Податкового кодексу України, Ви можете повернути собі частину грошей у вигляді податкової знижки.

 Держава зобов’язується відшкодувати витрачені кошти на оплату навчання в дошкільних, позашкільних закладах, закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Оформити податкову знижку можуть особи, які отримують офіційну заробітну плату: батьки дитини, сам студент (якщо він має офіційний заробіток з якого сплачує податки) або члени сім’ї першого ступеня споріднення (мати, батько, дружина/чоловік).

Особа, що хоче отримати знижку повинна відповідати наступним критеріям:

- мати громадянство України та ІПН (індивідуальний податковий номер) або відмітку в паспорті від його відмови через релігійні переконання;

- розмір річної заробітної плати повинен бути вище суми податкової знижки;

- оформити знижку необхідно до кінця податкового року, наступного за звітним. Наприклад, у 2019 році податкова знижка буде враховувати витрати, понесені на навчання в 2018 році.

- Оформити податкову знижку можливо в ЦОП органів податкової служби за місцем реєстрації до 31 грудня 2019 року.

Згідно статті 179.8  ПКУ у разі ухвалення Вам компенсації за навчання, кошти будуть переведені на Ваш банківський рахунок протягом 60 днів після надходження пакету документів.

Затверджено нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку

22.10.2019 набрав чинності наказ Мінфіну України від 16.07.2019  № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025) (далі – Наказ № 308).
Наказ № 308 розроблено відповідно до пунктів 298.1, 298.7 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 глави 1 розділу XIV ПКУ.
Наказом № 308 затверджено:

- форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування; 

- форму розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування; 

- форму запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку; 

- форму витягу з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, Наказом № 308 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274). Наказ № 308 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 22.10.2019 №81.

Опубліковано закони щодо внесення змін до Закону про РРО та до ПКУ

19.10.2019 в офіційному виданні «Голос України» № 200 опубліковані закони України від 20 вересня 2019 року № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 128) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).
Закон № 128 визначає правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі
Законом № 129 внесено зміни до ПКУ, зокрема, додано підпункти 14.1.278 та 14.1.279 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, якими визначені поняття системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) та компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними СОД РРО, відповідно.
Крім того, користувачам – покупцям (споживачам) через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ ПКУ, забезпечується можливість:

- контролю справжності та достовірності розрахункових документів, що зберігаються в СОД РРО; 

- заповнення та подання скарг покупця (споживача) щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій, якщо вартість товарів (робіт, послуг), які є предметом скарги, на день їх отримання покупцем (споживачем) перевищує 850 гривень; 

- отримання інформації про стан розгляду скарги покупця (споживача), про застосовані штрафні (фінансові) санкції за наслідками розгляду скарги або про причини їх незастосування контролюючим органом, про зарахування сум штрафних (фінансових) санкцій до бюджету, про стан виконання висновку про компенсацію частини суми штрафних (фінансових) санкцій за скаргою покупця (споживача) в обсягах та порядку, встановлених законодавством.

Закон № 128 набере чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім: правил сплати штрафів, компенсації покупцям частини вартості за товари, придбані без фіскального чеку, та нових розмірів штрафних санкцій за незастосування РРО та інших видів порушень, встановлених у ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (Закон про РРО). Ці норми почнуть діяти з 01 жовтня 2020 року. Розміри штрафів з цієї дати будуть становити 100 % за перше порушення, а за друге та більше – 150 %.
Закон № 129 набере чинності також через шість місяців з дня його опублікування, крім:
- норм ПКУ щодо механізму «кешбеку» – відшкодування покупцям (споживачам) 100 % вартості придбаних товарів, робіт або послуг, якщо вони подали скаргу про порушення продавцем установленого порядку проведення розрахункових операцій і під час перевірки контролюючого органу було підтверджено наявність порушення. Ця норма почне діяти з 01 жовтня 2020 року для покупок від 850 гривень.
- збільшення граничного доходу для ІІ групи «єдинників» до 2 500 000 грн та обов’язкового застосування РРО для всіх видів діяльності фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) – платників єдиного податку ІІ – ІV груп. Ці зміни почнуть діяти з 01 січня 2021 року, а застосування РРО для окремих видів діяльності ФОП – «єдинників» почнеться з 01 жовтня 2020 року.
- змін щодо заборонених видів діяльності: не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність щодо телефонного зв’язку та телекомунікацій. Норма діє з 20 жовтня 2019 року.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронному вигляді 

Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).
Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.
Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.
Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.
Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.
Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

ІІ. Інформація для бухгалтерів

ЄСВ: чи можна включати до складу витрат підприємця-загальносистемника?

Платниками ЄСВ є фізичні особи - підприємці.

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну України від 14.04.2015 № 435( із змінами і доповненнями), ФОП формують та подають до органів податкової служби Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.

Фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ.

Разом з тим, ПКУ визначено, що до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП на загальній системі оподаткування, належать, зокрема суми ЄСВ у розмірах і порядку, встановлених законом.

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування має право включити до складу витрат суму сплаченого за квартал ЄСВ по факту сплати, за умови її документального підтвердження, оскільки зобов’язана сплачувати ЄСВ за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який він сплачується.

Зміни внесено в установчі документи, а контролерів неприбуткова організація не інформувала

Відповідно до п. п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, яка, зокрема, внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ України від 13 липня 2016 року №440 (далі – Порядок №440).

Згідно з п. 14 Порядку №440 при зміні організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів відповідно до п. 6 Порядку №440. Заява та копії документів повинні бути подані протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, протягом 30 календарних днів з моменту виникнення зазначених у п. 14 обставин.

Відповідно до п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 170 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність – 510 гривень.

При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність – 1020 гривень.

Враховуючи викладене, якщо неприбуткова організація (установа) після внесення змін до установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву з позначкою «зміни» протягом 30 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін або з моменту виникнення обставин, пов’язаних зі змінами в її установчих документах, у разі, коли державна реєстрація змін не здійснюється, то до такої неприбуткової організації (установи) застосовується штраф у розмірі 510 гривень.

При неусуненні таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року неприбутковою організацією, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, до такої організації застосовується штраф у розмірі 1020 гривень.

Винагорода за цивільно-правовими договорами: термін сплати ЄВ роботодавцем

Роботодавці зобов’язані сплачувати ЄВ при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.

Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то ЄВ, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.

Визначаємо об’єкт оподаткування з податку на прибуток підприємств: куди враховувати ПДВ?

Відповідно до п. 44.2 ст. 42 ПКУ для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму податку на додану вартість. Такі суми відображаються при формуванні фінансового результату за правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Чи можна РРО переносити в межах однієї господарської одиниці на інший поверх, літній майданчик тощо

Відповідно до п. 1 глави 2 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 (далі – Порядок), СГ, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов’язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Для реєстрації РРО СГ або представник СГ подає до контролюючого органу заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за формою №1-РРО (п. 4 глави 2 розд. ІІ Порядку).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом, алкогольними напоями та тютюновими виробами визначає Закон №481.

Згідно з ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися СГ всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково СГ зазначають перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також місця торгівлі.

При цьому місце торгівлі – місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане РРО (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів (ст. 1 Закону №481).

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями зазначається адреса місця торгівлі і вказується перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них, які знаходяться у місці торгівлі.

Законом №481 не передбачено здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, у т.ч. на розлив за межами торгових приміщень (будівель), у т.ч. на літніх торгівельних майданчиках, та передавання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та РРО, зазначених у додатку до ліцензії, в інше місце торгівлі, у т.ч. на інші поверхи будівель.

Чи можна коригувати залишки пального або спирту етилового на пересувному акцизному складі?

Порядок реєстрації заявок на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового (далі – Заявка) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ) визначений п. 232.3 ст. 232 ПКУ.

Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 (далі – Порядок).

Пунктом 10 розд. VII та п. 10 розд. VIII Порядку визначено, зокрема, що у заявках на поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового (далі – заявка) обов’язково зазначається уніфікований номер акцизного складу в СЕАРП та СЕ, на якому виникає потреба поповнити обсяги залишків пального або спирту етилового.

Таким чином, формою заявки не передбачена можливість поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового на пересувному акцизному складі.

Поповнення (коригування) залишку пального або спирту етилового можливе виключно на акцизному складі.

Час на повернення помилкових коштів від банку – протягом трьох робочих днів

Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.

Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що при своєчасному повідомленні банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку (протягом трьох робочих днів) неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.

При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.

Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до п. п. «а» та п. п. «б» пп.185.1 ст.185 р. V ПКУ, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між СГ та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.

За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 ПКУ.

Тимчасово відсутній керівник або головний бухгалтер: порядок підпису електронної звітності

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок №557), на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір) шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку №557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), керуючись Порядком №557, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами). Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на платника. Створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Згідно з абзацом другим п. п. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі кваліфікованого електронного підпису платника податку.

Відповідно до п. 11 розд. ІІІ Порядку №557, для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого електронного підпису (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку №557.

До Повідомлення вноситься інформація про підписувача, якому надається право підпису електронних документів. На сформоване Повідомлення першими накладаються КЕП усіх осіб, включених до Повідомлення, у порядку черговості їх внесення до Повідомлення, після них – КЕП підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) і останньою – електронна печатка (за наявності) (п. 12 розд. ІІІ Порядку №557).

Порядок сплати податку на прибуток у поточному році підприємствами, які з 1 січня поточного року або пізніше переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування

Відповідно до п. 297.1 ст. 297 ПКУ платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на прибуток підприємств.

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку третьої групи здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 ст. 298 ПКУ. Зокрема, платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

Згідно з п. 294.1 ст. 294 ПКУ податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

Попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п.137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Поряд з цим, п. 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

З урахуванням зазначеного, платники єдиного податку, які з 01 січня поточного року або пізніше переходять на загальну систему оподаткування, сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворені), який для них починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року, враховуючи положення абзацу «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

Помилка в полі «Номер філії»: виправляємо у податковій накладній

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено, зокрема, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної (далі – розрахунок коригування).

Згідно з п. 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 (далі – Порядок №1307), при здійсненні коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

При допущенні помилки в реквізитах заголовної частини податкової накладної, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка не заважає ідентифікувати здійснену операцію, постачальник (продавець) на дату виявлення такої помилки складає розрахунок коригування, у якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а реквізит, у якому допущено помилку, заповнюється без помилок.

У цьому разі таблична частина розділів А та Б розрахунку коригування не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються) (п. 22 Порядку №1307).

Тобто якщо при складанні податкової накладної допущена помилка в полі «Номер філії», то з метою її виправлення платнику податку необхідно на дату виявлення такої помилки скласти розрахунок коригування, в якому всі правильно заповнені реквізити податкової накладної повторюються, а поле «Номер філії» заповнюється без помилок.

При цьому таблична частина розділів А та Б не заповнюється (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Що сільськогосподарський товаровиробник включає до доходу?

Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

- реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 

- реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 

- реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях; 

- реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

- послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); 

- послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); 

- послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю); 

- послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

Коли звітність відправляємо поштою

Пунктом 49.3 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155).

Слід зазначити, що п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку.

При припиненні договору про визнання електронних документів з підстав, визначених законом, платник податків має право до складення нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами «а» і «б» п. 49.3 ст. 49 ПКУ.

При надсиланні податкової декларації поштою, платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного ст. 49 ПКУ (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Правила надання послуг поштового зв’язку затверджені постановою КМУ від 05 березня 2009 року №270 (далі – Правила).

Відповідно до п. п. 2 п. 42 Правил на поштовому відправленні зазначається поштова адреса в такій послідовності:

- найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири;

- найменування населеного пункту, району, області;

- поштовий індекс;

- країна призначення.

Найменування відправника та адресата, їх поштові адреси на поштовому відправленні, бланку супровідної адреси, бланку поштового переказу пишуться розбірливо чорнилом чи кульковою ручкою (крім червоного, жовтого та зеленого кольорів) або друкуються (абзац перший п. 46 Правил).

Внутрішні поштові відправлення з позначкою «Звіт» (листи та бандеролі з оголошеною цінністю, посилки) подаються для пересилання лише з описом вкладення (п. 60 Правил).

Згідно з п. 61 Правил при прийманні внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв’язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Пунктом 73 Правил визначено, що під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля.

Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, поштові відправлення повертаються відправникові для відповідного оформлення.

Проставлення календарного штемпеля не є обов’язковим для письмової кореспонденції, що оплачується з використанням відбитків маркувальних машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом, пересилається за договірними тарифами, якщо на відбитках та поштових відправленнях зазначено найменування оператора поштового зв’язку, дату та об’єкт поштового зв’язку місця приймання.

Пунктом 49.6 ст. 49 ПКУ визначено, що у разі втрати або зіпсуття поштового відправлення чи затримки його вручення контролюючому органу з вини оператора поштового зв’язку, такий оператор несе відповідальність відповідно до закону. У такому разі платник податків звільняється від будь-якої відповідальності за неподання або несвоєчасне подання такої податкової декларації.

Платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.

Незалежно від факту втрати або зіпсуття такого поштового відправлення чи затримки його вручення платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених ПКУ (п. 49.7 ст. 49 ПКУ).

Щоб правильно оформити листи до контролерів

Оформлення листів, запитів (крім звернень платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі) від юридичних осіб та самозайнятих осіб (далі – звернення) здійснюється з урахуванням норм ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».

У зверненні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце проживання самозайнятої особи (назва, код ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи) та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним.

Звернення мають складатися державною (офіційною) мовою та адресуються органам ДПС, його посадовим особам, якщо порушені у ньому питання належать до їх компетенції.

Звернення органами ДПС розглядається і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження.

Щодо сплати ПДФО при отриманні спадщини нерезидентом – спадкоємцем

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками ПДФО є: фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п. 174.3 ст. 174 ПКУ особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об’єкта спадщини (абзац третій п. 174.4 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, спадкоємець – нерезидент зобов’язаний сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, в іншому випадку такий спадкоємець не отримує від нотаріуса (уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування) свідоцтво про право на спадщину.

При цьому відповідальною особою за сплату податку на доходи фізичних осіб є саме цей спадкоємець – нерезидент.

« повернутися до списку новин