Близнюкiвська районна рада
Близнюківський район, Харківська область

.

Переглядів: 17

Картинки по запросу Дані про взяття на облік платників

І. Інформація щодо діяльності Лозівського управління ГУ ДФС у Харківській області  та органів ДФС України

Платники єдиного податку Харківщини з початку року поповнили місцеві бюджети майже на 750,4 мільйони гривень

Підприємцями-фізичними особами, юридичними особами та аграріями, що перебувають на обліку та обрали спрощену систему оподаткування, протягом січня-березня 2019 року сплачено 750,4 млн.грн. єдиного податку. В ГУ ДФС у Харківській області відзначають збільшення надходжень з аналогічним періодом минулого року на 141,2 млн. грн.

Основну частину надходжень забезпечили фізичні особи – підприємці, які сплатили понад 554 млн. грн, що на 124,6 млн. грн більше, ніж в минулому році. Юридичні особи спрямували до бюджету 111,5 мільйонів гривень, що на 7,8 млн. грн. більше, ніж минулого року.

Четверта група «спрощенців» - це суб’єкти підприємництва аграрної галузі. Відтак, від місцевих аграріїв за січень – березень 2019 року надійшло 84,7 млн. грн. єдиного податку.

Харківські митники знайшли в цукерках «сюрприз»

Напередодні у пункті пропуску «Гоптівка» співробітники Харківської митниці ДФС завадили переміщенню через кордон наркотичних засобів.

В ході митного контролю автомобіля, який рухався до Росії, службовий собака митниці Івсен спрацював на особисті речі пасажирки авто, громадянки України. Під час подальшого митного огляду було виявлено цигарку та обгортку з-під цукерки із “травичкою” (20 грамів), які жінка ховала у гаманці та у дорожній сумці.

Відносно правопорушниці складено протокол про порушення митних правил за частиною 1 статті 483 Митного кодексу України. Предмети правопорушення вилучені та передані до УСБУ в Харківській області.

Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019

ДФС України затверджено довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, а саме:

- Довідник податкових пільг № 92/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг № 92/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Довідниках податкових пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:  http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Електронні сервіси ДФС – для платників податків

Фізичні особи, які не є приватними підприємцями або особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, автоматично вважаються суб'єктами електронного документообігу та можуть подавати електронні документи до фіскальної служби за наявності у них електронного цифрового підпису. Тобто, громадяни можуть надавати декларації про майновий стан та доходи за підсумками звітного 2018 року без приєднання до договору про визнання електронних документів фіскальними органами.

Отримати електронний цифровий підпис можна у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів. Деякими акредитованими центрами сертифікації ключів надається можливість своїм клієнтам сформувати ключі електронного цифрового підпису, не виходячи з дому.

Для громадян, які подаватимуть декларації про майновий стан та доходи через Електронний кабінет платника (http://cabinet.sfs.gov.ua) передбачено часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих/виплачених доходів, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, та відомостей щодо об'єктів нерухомого/рухомого майна.

Також через Електронний кабінет платника громадяни можуть надіслати заяву на реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, заяву на внесення змін до такого реєстру та запит на отримання інформації щодо суми своїх доходів та їх джерел (http://cabinet.sfs.gov.ua/form).

Новий електронний сервіс від ДФС

 З 1 березня 2019 року запроваджено в тестовому режимі новий електронний сервіс - подання відомостей для реєстрації фізичної особи /внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків засобами ITC «Електронний кабінет».

У рамках нового електронного сервісу фізична особа, не звертаючись до органів ДФС, через меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету може створити та направити до ДФС:

-облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є заявою для реєстрації у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

- заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків;

- повідомлення про склад та мету збору персональних даних у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, права та обов’язки фізичної особи - платника податків;

- копії документів, необхідних для реєстрації/ внесення змін до Державного реєстру;

- обрати контролюючий орган, до якого особа може звернутись для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Підтвердженням подання заяви до ДФС є отримання першої квитанції в електронному вигляді, в якій зафіксовані дата та час подання заяви.

Інформацію про результат розгляду заяви можна переглянути у вкладці «Вхідні/вихідні документи»: повідомлення  про результати обробки  Облікової картки фізичної особи – платника податків - форма №1ДР (F1414601), повідомлення про результати обробки  Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків - форма №5ДР (F1414701).

У разі позитивної відповіді заявник для отримання документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі - Картки платника податків, може звернутися до контролюючого органу за місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу за бажанням. Код та назву контролюючого органу, до якого він буде звертатися, заявник має вказати при формуванні запиту (вибрати з переліку).

Звертаємо увагу, що подання Облікової картки/ Заяви для внесення змін в електронному вигляді можливе на підставі Свідоцтва про народження дитини для малолітніх осіб (до 14 років) або Паспорта громадянина України, тому скористатися сервісом можуть тільки громадяни України.

Хочете спрощенку? Подбайте про відсутність податкового боргу

Платник єдиного податку зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Фіскальний орган може анулювати реєстрацію  платником єдиного податку шляхом  виключення з реєстру  платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.

Таке  виключення з реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Нагадаємо: податковий борг –  це сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Інформацію щодо  наявності податкового боргу  можна з’ясувати скориставшись можливостями «Електронного кабінету платника», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua.

Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Ці норми визначено підпунктом 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 та підпунктом 3 пункту 299.10 статті 299 ПКУ.

Обов’язкове нарахування мінімальної заробітної плати

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» (далі – Закон) заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 3 Закону мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати визначено ст. 3 прим. 1 Закону.

Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 15 Закону). Статтею 35 Закону передбачено, що контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та органи доходів і зборів.

Згідно з п. 80.1 та п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПКУ у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету контролюючі органи здійснюють фактичну перевірку без попередження платника податків (особи).

ІІ. Інформація для бухгалтерів

Міністерством фінансів України надано роз’яснення з питання застосування положень підпункту 140.4.1 Податкового кодексу України

ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-02-17 надала для використання у роботі роз’яснення з питання  застосування положень п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 ПКУ в частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування, які обліковуються за методом участі в капіталі,  надіслане Міністерством фінансів України листом від 01.03.2019 № 35210-06-5/6144.

Більш детальніше з листом Мінфіну України від 01.03.2019 № 35210-06-5/6144 можна ознайомитися за посиланням.

Сплата авансових внесків з ПДФО підприємцями на загальній системі оподаткування

Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються ФОП, які обрали загальну систему оподаткування, самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат. Щоквартально авансові внески сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується. Це передбачено п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку на доходи фізичних осіб згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати. Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку.

Повідомлення про об’єкти оподаткування за формою №20-ОПП платники податків можуть подати в електронному вигляді

Платники податків можуть за допомогою Електронного кабінету подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність? за ф. №20-ОПП. Реєстраційні дані платника в Повідомленні за ф. №?20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДФС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф.№20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції №2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Крім того, дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються в режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Зауважимо, відповідно до п.63.3 ст.63 ПКУ, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним (за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи) та неосновним місцем обліку (за місцем?розташуваннямпідрозділів?платників, рухомого та нерухомого майна) та повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, - це майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до "Порядку обліку платників податків і зборів", який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588,) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється, в тому числі, на підставі повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N?20-ОПП.

У разі зміни відомостей про об'єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою N 20-ОПП з оновленою інформацією про об'єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Платники податків, які не забезпечили подання відповідного повідомлення у визначений ПКУ термін, зобов’язані невідкладно подати повідомлення за формою N 20-ОПП з? інформацією про об'єкти оподаткування.

Незалежна професійна діяльність та сплата єдиного внеску

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, є платниками єдиного соціального внеску.

Такі платники нараховують єдиний внесок у розмірі 22% на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (у 2019 році – 918, 06 грн.). 

У разі якщо  у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу не отримано дохід (прибуток), такі платники  зобов’язані  визначити  базу нарахування, але не більше максимальної величини (в 2019 році – 62595,00 грн. на місяць). При цьому  сума єдиного внеску не може бути  меншою за розмір  мінімального страхового внеску (у 2019 році – 918, 06 грн.).

Базу нарахування єдиного внеску повинні визначати особи, які провадять  незалежну професійну діяльність як ті, які отримують, так і ті, які не отримують  дохід від провадження діяльності. Єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, сплачується до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Суми єдиного внеску, сплачені протягом року, враховуються платниками при остаточному розрахунку, який здійснюється ними за календарний рік до 1 травня наступного року, згідно з даними, зазначеними  у Податковій декларації про майновий стан і доходи.

Виправлення помилки у звіті за формою 1ДФ

Відповідно до п.4.4 розд.ІV Порядку заповнення та подання  податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку», уточнений звіт форми 1ДФ подається на підставі інформації, отриманої з попередньої поданої форми і  містить лише ті рядки та інформацію, які уточнюються.

Щоб вилучити помилковий рядок з попередньої  інформації (з помилково поданого звіту), необхідно  повторити всі графи такого рядка та зазначити у графі 9  показник «1» – на  виключення рядка. Для введення  нового, або пропущеного рядка, потрібно  заповнити всі графи рядка, а  у графі 9 зазначити показник «0» – на введення рядка.

У разі, якщо коригування  здійснюється щодо одного працівника, то уточнюючий звіт форми 1ДФ  міститиме два рядки, один – на вилучення даних по ньому, другий – на введення.

Стосовно фізичних осіб, щодо яких інформацію про доходи та податки у попередньому звіті відображено правильно, інформація не вноситься, тобто, уточнена форма звіту містить інформацію лише на тих осіб, щодо яких допущено помилку.

У випадку необхідності уточнення інформації відносно всіх фізичних осіб, то щодо цих осіб вказуються два рядки: на виключення та на введення. При поданні уточнюючих звітів форми 1ДФ порядкові номери записів не мають значення, оскільки головними  показниками у цьому звіті є реєстраційні номери облікових карток платників податків.

Про нарахування плати за землю

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється органами державної фіскальної служби індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, що місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У сільській та селищній місцевості земельний податок  фізичними особами може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Річна сума орендної плати  не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки, а у разі визначення орендаря на конкурсних засадах -  може перевищувати цей розмір.

Про нарахування плати за землю

Нарахування земельного податку фізичним особам здійснюється органами ДФС індивідуально для кожної фізичної особи на підставі даних Державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, що місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю.

Податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У сільській та селищній місцевості земельний податок  фізичними особами може сплачуватися через каси сільських (селищних) рад або рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про приймання податкових платежів.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 % та не більше 5 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Річна сума орендної плати  не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки, а у разі визначення орендаря на конкурсних засадах -  може перевищувати цей розмір.

Про розмір нецільової благодійної допомоги у 2019 р.

Відповідно до пп. 170.7.3 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абз. 1 пп. 169.4.1 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (розмір місячного прожиткового мінімуму, діючий для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помножений на 1,4 та округлений до найближчих 10 гривень).

Ст. 7 Закону №2629 «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн. в розрахунку на місяць.

Отже, сума нецільової благодійної допомоги, що надається юридичною особою фізичній особі у розмірі, який у 2019 році не перевищує 2690 грн., не включається до оподатковуваного доходу такої особи, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і відображається у податковому розрахунку №1ДФ за ознакою доходу «169».

Перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% (в 2019 році оподатковується сума, що перевищує 2690 грн). Зазначена норма передбачена пп. 170.7.3 ПКУ.

Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ 

Якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

ІІІ.Інформація для підприємців та громадян

До завершення деклараційної кампанії – 2019 залишився місяць

В Лозівському управлінні Головного управління ДФС в Харківській області повідомляють, що громадяни, які протягом 2018 року отримували доходи не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи) зобов’язані до 2 травня 2019 року подати декларацію про майновий стан і доходи та визначити податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

До доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню, відносяться доходи:

- від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам,

- успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір,

- від надання репетиторських, бухгалтерських та інших послуг,

- від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування;

- у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- від операцій з інвестиційними доходами;

- у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50% місячного прожиткового мінімуму, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року;

- у разі отримання нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, встановлений пп. 169.4.1 п. 169.4 ст.169 ПКУ;

- у разі отримання цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику у строки, визначені законодавством;

- від продажу власної сільськогосподарської продукції, якщо сукупний розмір земельних часток (паїв), виділених в натурі (на місцевості), перевищує 2 гектари,

- в інших випадках, передбачених ПКУ.

?Податкова декларація подається платником податків? за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Підтвердити право на пільгу з плати за землю необхідно до 26 квітня

Відповідно до пункту 287.2 статті 287 ПКУ облік фізичних осіб – платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня (в 2019 році в зв’язку з тим, що з 27 квітня дo 01 травня вихідні дні, нарахування земельного податку буде проведено не пізніше 26 квітня).

При цьому, пунктом 281.1 статті 281 Податкового кодексу визначено перелік категорій фізичних осіб – власників земельних ділянок, які звільняються від сплати земельного податку. До таких категорій відносяться, зокрема, інваліди першої і другої групи,?фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років,?пенсіонери (за віком),?ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,?фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З 1 січня 2019 року звільнення від сплати податку, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм. А саме:?для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;?для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;?для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;?для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;?для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Крім того п. 281.4 ст. 281 ПКУ передбачено, якщо фізична особа, яка звільнена від сплати податку, має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, то така особа до 01 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельної ділянки для застосування пільги.

Пільга починає застосовуватися до обраної земельної ділянки з базового податкового (звітного) періоду, у якому подано таку заяву.

Тобто, якщо у встановлений термін (у 2019 році – до 26 квітня) фізична особа не подала до контролюючого органу відповідну заяву, то у поточному році будуть оподатковуватись усі земельні ділянки, які є у власності, крім земельної ділянки, на яку подано заяву у попередніх роках.

Якщо заява подана після 1 травня поточного року, то пільга починає застосовуватись до обраних земельних ділянок з наступного податкового (базового) періоду.

Витрати на лікування до податкової знижки не включаються

До переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до ПКУ включається сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), а також сума коштів, сплачених платником податку, визнаного в установленому порядку інвалідом, на користь протезно-ортопедичних підприємств, реабілітаційних установ для компенсації вартості платних послуг з реабілітації, технічних та інших засобів реабілітації, наданих такому платнику податку або його дитині-інваліду у розмірах, що не перекриваються виплатами з фондів загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, крім:

а) косметичного лікування або косметичної хірургії, включаючи косметичне протезування, не пов’язаних з медичними показаннями, водолікування та геліотерапії, не пов’язаних з лікуванням хронічних захворювань;

б) протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики;

в) абортів (крім абортів, які проводяться за медичними показаннями або коли вагітність стала наслідком зґвалтування);

г) операцій із зміни статі;

ґ) лікування венеричних захворювань (крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких є побутове зараження або зґвалтування);

д) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;

е) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не включено до переліку життєво необхідних, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 розд. ХІХ ПКУ встановлено, що п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинність закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.

Станом на 01 січня 2019 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка по витратах, понесених платником податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 ПКУ), за наслідками 2018 року платникам не надається.

Про оподаткування спадщини

З 1 січня 2019 року розпочалася кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати декларацію для застосування права на податкову знижку.

Платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи у випадках, передбачених ПКУ.

При цьому, обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник отримував доходи, зокрема, у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Тобто дохід у вигляді вартості успадкованого майна у межах, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, зазначається в річній податковій декларації, крім:

- спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку;

- спадкоємців – резидентів, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини;

- спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Нагадуємо, що оподаткування об’єктів спадщини залежить від ступеня споріднення спадкодавця і спадкоємця та резидентського статусу.

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються:

- об'єкти спадщини, що успадковуються членами сім'ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

- вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, готівки або коштів, що успадковуються особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності у вигляді об’єктів рухомого та нерухомого майна, що успадковуються дитиною-інвалідом;

- грошові заощадження, поміщені до 02.01.92р. в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

За ставкою 5% оподатковується вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

Ставка 18% застосовується для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Отже, фізичні особи, які одержали спадщину, що оподатковується за нульовою ставкою податку та/або сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини не зобов’язані включати вартість такої спадщини до складу загального річного оподатковуваного доходу.

Такі фізичні особи можуть не подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але за умови відсутності інших підстав для подання декларації.

Отримали іноземні доходи – подайте декларацію! 

ПКУ визначено: до доходу, отриманого з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.
Отже, якщо джерело виплати доходів є іноземним, суму такого доходу слід включити до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який отримував такі доходи. У цьому випадку такий платник ПДФО зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Такий дохід оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.
Річна податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація), одержані протягом 2018 року, подається до територіального органу фіскальної служби за своєю податковою адресою (місцем проживання) до 01 травня 2019 року.
Водночас, відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ платник ПДФО має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник ПДФО має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Проте таке зменшення є можливим лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни іноземної юрисдикції, в якій одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка повинна бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Доходи від продажу двох і більше об’єктів рухомого майна необхідно задекларувати

Дохід, отриманий платником від продажу протягом року двох чи більше об’єктів рухомого майна, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків. Разом із тим, якщо упродовж року фізична особа продавала інші транспортні засоби, зокрема вантажний автомобіль або транспортний засіб спеціалізованого призначення, то дохід від такого продажу підлягає оподаткуванню податком за ставкою 5 відс., незалежно від кількості таких операцій з продажу впродовж року. Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.
У випадку, коли дохід від операцій з продажу обєктів рухомого майна, отримується фізичною особою - нерезидентом - такий дохід оподатковується за ставкою 18 відсотки. При продажу протягом звітного (податкового) року такого об’єкту рухомого майна як легковий автомобіль, мотоцикл, мопед іншим фізичним особам, дохід, отриманий продавцем від такої операції, оподаткуванню не підлягає.
Нагадаємо, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов»язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема від операцій продажу майна чи даруванні, при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок, відповідно до розділу IV Кодексу. В інших випадках, платник податку, який при продажу транспортного засобу отримав дохід, що підлягає оподаткуванню, зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи.

« повернутися до списку новин