.
І. Інформація щодо діяльності Головного управління ДПС у Харківській області та органів ДПС України
Надходження ПДФО – майже 10,5 млрд грн
У Головному управлінні ДПС у Харківській області повідомили, що за січень - жовтень 2020 року до бюджету України забезпечено 10 480,5 млн грн податку на доходи фізичних осіб. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року надходження зросли на 370,2 млн гривень. Доведене завдання виконано на 105,1%, додатково надійшло 504,1 млн гривень.
До місцевого бюджету Харківщини, зокрема, надійшло 8 546,6 млн грн цього податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року забезпечено приріст надходжень на 4,4%, або на 363,0 млн гривень.
Доведене завдання виконано на 106,1 %, додатково отримано 489,8 млн гривень.
Сплачується ПДФО із розрахунку 18 % від заробітної плати. Податківці звертають увагу роботодавців на дотримання вимог трудового законодавства: офіційне оформлення співробітників, своєчасну виплату заробітної плати, недопущення її виплати у “конвертах”.
Харківщина: надходження ПДВ зростають
Протягом січня - жовтня 2020 року забезпечено збір податку на додану вартість до Державного бюджету в сумі 6239,0 млн гривень.
Надходження збільшилися на 1210,0 млн грн або 124,1% у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Доведене завдання виконано на 109,1% (+519,8 млн гривен).
У податковій службі області також повідомили, що Законом № 466 запроваджено для звітності з ПДВ єдиний звітний період – календарний місяць (у тому числі для платників єдиного податку).
Нагадуємо платникам податків, що 20 листопада 2020 року – останній день подання податкової декларації з ПДВ за жовтень поточного року.
Розпочав роботу електронний сервіс «InfoTAX»
Державною податковою службою України запроваджено електронний сервіс – «InfoTAX».
Через месенджери Telegram та Viber платники податків мають можливість отримувати інформацію про:
- стан розрахунків з бюджетом,
- реєстраційні та облікові дані,
- про результати обробки документів,
- про строки подання звітності та сплати податків.
Для покращення роботи електронного сервісу пропозиції та зауваження до нього просимо надсилати на адресу infozvit@tax.gov.ua.
Наступний етап сервісу буде запроваджено з січня 2021 року та надаватиме такі можливості:
передзаповнення звітності для платників єдиного податку,
перехід до сплати податків у «два кліки»,
оповіщення про виникнення податкового боргу, а також про можливість виникнення податкового боргу у разі несвоєчасної сплати.
Для доступу до сервісу необхідно у відповідному месенджері (наприклад, Telegram) знайти InfoTAX, в якому перейти за посиланням до Електронного кабінету для ідентифікації та завершення налаштування нового сервісу.
«InfoTAX» – це продовження розпочатого ДПС курсу на максимально дистанційне спілкування з платниками податків та якісно новий рівень послуг. Комфортність спілкування з податковою службою, швидкість та зручність отримання податкової інформації через «InfoTAX» є не просто черговим кроком ДПС у напрямі цифровізації, а відповіддю на запит платників у мобільності отримання послуг.
Програмні РРО: форми для реєстрації/перереєстрації та застосування
На офіційному субсайті ДПС за посиланнями:
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_yur.htm,
https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm
розміщено форми, які застосовуються користувачами програмних РРО для реєстрації/перереєстрації/скасування реєстрації ПРРО, а також під час застосування ПРРО
Інструкції щодо заповнення форм
https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/instruktsii-schodo-zapovnennya-form/.
З метою інформування платників податків з питань впровадження програмного РРО, ДПС створено банер «Програмні РРО» на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/, в якому розміщується актуальна інформація, пов’язана із таким впровадженням.
Спілкуємося з податковими органами дистанційно
Закликаємо платників податків, які мають потребу в отриманні послуг, максимально використовувати дистанційні форми комунікації: телефон, електронну пошту, також використовувати електронні сервіси, розроблені податковою службою. Адже, Електронний кабінет платника – це зручний та ефективний спосіб подати заяви, отримати необхідну довідку та почерпнути корисну інформацію.
Для прикладу, для отримання послуги з надання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків громадянину доводиться двічі звертатись в ЦОП (спершу подати заяву, згодом отримати відомості). За допомогою Електронного кабінету цю довідку можна отримати не виходячи з дому, до того ж у короткий термін.
А в період розповсюдження коронавірусу електронний формат взаємодії з контролюючими органами не лише економить час, а й вбереже від загрози заразитися небезпечною хворобою.
Якщо потрібен витяг про стан розрахунків з бюджетами: як діяти?
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати до відповідного органу ДПС запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
У вікні «Заяви, запити для отримання інформації» зі списку документів обирається Запит (F/J1300204). В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».
Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме: - найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків; - податковий номер платника податку або серія та номер паспорта; - дата відправлення Запиту до органів ДПС.
Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».
Збережений документ можна підписати та відправити до органу ДПС, натиснувши кнопки «Підписати» та «Відправити».
Відповідь на Запит платнику податків надсилається через Електронний кабінет не пізніше 15 робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400204». Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.
Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету.
ІІ. Інформація для бухгалтерів
Сформувати кваліфіковані сертифікати відкритих ключів можна дистанційно у режимі On-line
Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – Надавач), становить 2 (два) роки з моменту їх формування.
Звертаємо увагу, що сформувати повторно сертифікати можна дистанційно, за електронним запитом у режимі On-line на офіційному інформаційному ресурсі Надавача за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:
- чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
- незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
-особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.
Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».
Для уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.
Перевіряти терміни дії кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua).
Дізнавайтеся про всі новації податкового законодавства на офіційній сторінці ГУ ДПС у Харківській області області у мережі Facebook за посиланням https://www.facebook.com/tax.kharkiv. Підписуйтеся на telegram-канал ДПСУкраїни https://t.me/tax_gov_ua та ГУ ДПС у Харківській області області https://t.me/tax_strvice_kharkiv
Подання звітності з плати за землю без витягу нормативно грошової оцінки земельної ділянки: чи відмовлять у прийнятті контролери
Відповідно до абзаців першого і третього п. 286.1 ст. 286 ПКУ підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
При поданні платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку, зокрема, юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9) (далі – Декларація).
Обов’язкові реквізити, які повинна містити податкова декларація, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Зокрема, податкова декларація повинна включати інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Пунктом 49.11 ст. 49 ПКУ визначено, що при поданні платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог, зокрема, пп.48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Водночас згідно з п. 49.8 ст. 49 ПКУ прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Отже, не є підставою для відмови у прийнятті Декларації неподання платником плати за землю разом з Декларацією за звітний період (в тому числі перший) витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, оскільки такий витяг носить інформаційний характер та не є додатком до Декларації, який є її невід’ємною частиною.
Ліквідаційний Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації: нюанси подання
Формою Звіту, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 №553 не передбачено проставлення відмітки про подання Звіту за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації.
Таким чином, ліквідаційний Звіт за останній податковий (звітний) період (рік) подається до контролюючого органу за місцем реєстрації у паперовому вигляді із самостійно проставленою відміткою «Ліквідаційний» (у верхній правій частині першого аркуша). При цьому, неприбуткові організації можуть подати доповнення до Звіту, передбачене п. 46.4 ст. 46 ПКУ, з поясненням мотивів проставлення відмітки «Ліквідаційний», яке може бути складене в довільній формі.
Можливість подання Звіту за останній податковий (звітний) період (рік) з проставленням відмітки «Ліквідаційний» засобами електронного зв’язку в електронній формі на даний час не реалізована.
Враховуючи те, що дата ліквідації може припадати на початок або середину податкового (звітного) періоду (року), то неприбуткові організації можуть подати останній (ліквідаційний) Звіт до закінчення податкового (звітного) періоду (року), але не пізніше строків встановлених п. 49.18 ст. 49 ПКУ.
Фінансова звітність подана раніше за звіт неприбуткової організації: наслідки для неприбуткової організації
Відповідно до абзацу третього п. 46.2 ст. 46 ПКУ фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, є додатком, зокрема, до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) (далі – Декларація (Звіт)) та її невід’ємною частиною.
Абзацом третім п. 49.4 ст. 49 ПКУ визначено, що фінансова звітність, звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються згідно з вимогами абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 ПКУ, подаються в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до контролюючих органів платниками податку на прибуток підприємств та неприбутковими підприємствами, установами, організаціями, які подають податкову звітність в електронній формі.
Згідно з п. 48.3 ст. 48 ПКУ податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема і інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.
Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ (п. 48.7 ст. 48 ПКУ).
Формами Декларації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями, та Звіту, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469), передбачено подання форм фінансової звітності як додатка ФЗ до Декларації (Звіту). При цьому у таблиці «Наявність додатків» та відповідно у таблицях «Наявність поданих до Декларації додатків – форм фінансової звітності» та «Наявність поданих до Звіту додатків – форм фінансової звітності» проставляється позначка «+».
Приймання фінансової звітності здійснюється за допомогою автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (формати з першою літерою «S») або інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (формати з першою літерою «J»).
Контролюючим органом контроль наявності поданих додатків форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди).
Згідно з абзацом першим п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 (далі – Порядок № 419), проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у п. 2 (крім органів Державної казначейської служби України), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.
Банки подають фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність, звіт про управління та консолідований звіт про управління Національному банку в установленому ним порядку (п. 2 Порядку № 419).
Враховуючи те, що контроль наявності поданих форм фінансової звітності до Декларації (Звіту) здійснюється серед поданих раніше та зареєстрованих в центральній базі даних діючих форм фінансової звітності за відповідний звітний період (періоди), то Декларація (Звіт) вважається прийнятою, якщо фінансова звітність, як додаток до Декларації (Звіту), подана в електронному вигляді до органів ДПС раніше, ніж така Декларація (Звіт) з різницею в один день/місяць.
Відповідальність для підприємця за неподання декларації про отримані доходи
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПКУ неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Крім того, згідно з ст. 164 прим. 1 КУпАП неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн до 136 гривень).
Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 грн до 136 гривень).
Відповідно до п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п. п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПКУ для відповідного року.
Яку суму єдиного внеску сплачувати підприємцям за 4-квартал 2020 року?
З 1 вересня 2020 року мінімальний розмір єдиного внеску становить 1100 грн. на місяць (5000 грн.х 22%) (3300 грн. за квартал). Максимальний розмір - 16500 грн (15 х 5000 грн х 22%). Зміни внесені Законом України від 25.08.2020 №822-ІХ.
Підприємці, які сплачують єдиний внесок щомісяця - у жовтні за вересень, листопаді за жовтень, грудні за листопад 2020 року та січні 2021 року за грудень 2020 року повинні сплатити його суму у розмірі 1100 грн.
Якщо єдиний внесок сплачується щоквартально, то в жовтні необхідно сплатити 3178,12 грн за ІІІ квартал (1039,06 грн х 2 міс. +1100 грн) та 3300 грн за ІV квартал 2020 року (1100 грн х 3 міс.).
Єдинник третьої групи змінив місце здійснення діяльності. Коли повідомляти податкову?
У разі зміни податкової адреси суб'єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ, з урахування змін, внесених Законом від 16.01.2020 №466-IX).
Отже, заяву (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) потрібно подавати не пізніше останнього дня звітного кварталу, у якому змінилася податкова адреса та/або місце провадження господарської діяльності (до змін таку заяву разом з декларацією з єдиного податку необхідно було подавати за звітний квартал, у якому відбулися зміни).
Як подати Повідомлення про прийняття працівника на роботу онлайн?
Повідомлення про прийняття працівника на роботу можна подати засобами електронного зв’язку з використанням кваліфікованого електронного підпису.
Для формування Повідомлення в режимі «Введення звітності» необхідно встановити фільтр за параметрами: рік, період, щодо якого здійснюється звітування, за допомогою кнопки «Створити» обрати тип форми «J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Із запропонованого переліку форм обрати форму «J(F)3001001» Повідомлення про прийняття працівника на роботу», зазначити відповідний територіальний орган ДПС (регіон, район) в полі «Код ДПІ» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації) та натиснути кнопку «Створити».
Вкладка «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи» надає доступ до квитанцій щодо приймання та обробки податкової звітності та інформаційних повідомлень, надісланої користувачу Електронного кабінету.
Як стати на облік у контролюючому органі за неосновним місцем обліку?
Для взяття на облік за неосновним місцем обліку, платник податків подає до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 17-ОПП (далі – заява за ф. № 17-ОПП).
Така заява може бути подана як до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, так і до контролюючого органу за основним місцем обліку.
Якщо заява за ф. № 17-ОПП подана до контролюючого органу за неосновним місцем обліку, то платник у розділі 3 заяви може зазначити контролюючий орган, до якого подається заява, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються таким органом.
Якщо заява ф. № 17-ОПП подається до контролюючого органу за основним місцем обліку, то у розділі 3 заяви платник може зазначити всі контролюючи органи, у яких бажає стати на облік за неосновним місцем обліку, та обрати адміністративно-територіальні одиниці (за місцезнаходженням об’єктів оподаткування), які обслуговуються такими органами.
Взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється також на підставі:
- повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, поданого платником відповідно до розд. VIII Порядку №1588), якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об’єкта оподаткування;
- заяви для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність за формою № 5-ОПП, поданої платником відповідно до п. 6.7 розд. VI або п. 9.2 розд. IX Порядку № 1588, якщо у такій заяві платник зазначив про бажання стати на облік за неосновним місцем обліку в контролюючому органі за місцезнаходженням робочого місця.
У такому випадку платник податків звільняється від обов’язку подання до контролюючого органу заяви за ф. № 17-ОПП.
Підстави відмови в реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій
Відповідно до п. 6 розд. II Порядку № 317 за наявності підстав для відмови в реєстрації фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови.
Відмова у реєстрації ПРРО формується, якщо:
- автоматизованою перевіркою виявлено недотримання загальних вимог щодо електронного документообігу (обов’язковість та/або послідовність підписання електронного документа, невідповідність електронного документа затвердженому формату (стандарту), незаповнення обов’язкових реквізитів, недійсність електронних підписів та/або печаток підписантів Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява), непідтвердження права підписанта на подання Заяви тощо);
- ПРРО із зазначеним у Заяві найменуванням вже зареєстрований;
- щодо господарської одиниці, вказаної у Заяві, СГ не повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган або згідно з таким повідомленням відповідний об’єкт є закритим чи не експлуатується суб’єктом господарювання;
- СГ не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;
- виявлено розбіжності даних, вказаних у Заяві, з даними щодо обліку та реєстрації СГ в контролюючих органах як платника податків.
ІІІ.Інформація для підприємців та громадян
ФОП отримує пенсію за вислугу років. Як із сплатою ЄСВ?
Фізична особа – підприємець, яка отримує пенсію за вислугу років, - до кінця 2020 року повинна сплачувати ЄСВ за себе на загальних підставах, оскільки законом передбачено звільнення таких підприємців від сплати ЄСВ лише при умові , що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Лише з 1 січня 2021 року Законом України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення зміндо Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування» щодо усунення дискримінації за колом платників» ФОП,які отримують пенсію за вислугу років, звільняються від сплати єдиного внеску за себе.
Іноземні доходи: декларування та сплата
При отриманні доходів, зокрема іноземних, громадяни мають подати декларацію про майновий стан та доходи. Саме в ній визначається сума отриманих доходів та сума податків, визначених до сплати.
При цьому, якщо громадянин отримував доходи за кордоном і сплатив податки там, то за умови надання таких підтверджуючих документів, йому не доведеться сплачувати податки ще раз і в України. Для цього укладено Угоди про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами. За цими угодами, зокрема, для визначення права на пенсію Пенсійним фондом України, може бути взято до уваги стаж роботи в іншій країні.
Для зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном в державах, з якими укладено двосторонні угоди, громадянин України повинен офіційно (легально) працювати за кордоном (в деяких випадках не менше, ніж певний період часу – рік) та сплачувати всі відповідні відрахування там, зокрема соціальний внесок.
Чи можна заключити договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування для призначення житлових субсидій
Відповідно до абзацу четвертого п. 16 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 807), позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли особи на момент призначення житлової субсидії сплачують (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують (за них сплачено) єдиний внесок у розмірі, не меншому, ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина.
Нормами Закону № 2464 передбачено укладення Договорів з:
- членами особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню, – за всіма видами соціального страхування (на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та пенсійне страхування) укладених, з такими особами на строк не менше одного року;
- особами, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на строк не менше одного року, крім Договору одноразової сплати, термін дії якого 10 календарних днів з дня його підписання.
Крім цього, приписами абзацу третього частини третьої ст. 10 Закону № 2464 чітко визначено терміни розгляду таких Заяв – не більше 30 календарних днів.
Додатково повідомляємо, що Договір є правовим документом, у якому сторони визначили свої права й обов’язки, виконання яких сторонами Договору є обов’язковим.
Згідно з нормами частини восьмої ст. 10 Закону № 2464, Договір може бути достроково розірваний:
застрахованою особою:
за її бажанням, якщо Договір діяв не менше одного року;
у разі систематичного порушення умов Договору територіальним контролюючим органом;
контролюючим органом у разі:
набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
виникнення обставин, що не відповідають визначеним Законом № 2464 вимогам до осіб, які мають право брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
систематичного порушення застрахованою особою умов Договору; смерті застрахованої особи;
за згодою сторін, якщо Договір діяв не менше одного року.
В інших випадках дострокове розірвання Договору не допускається.
Сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання Договору поверненню не підлягають, при цьому період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання Звіту про суми добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті, та суми доплати згідно з додатком 6 (далі – Звіт) до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями (п.п. 3 п. 3 розд. V Інструкції).
Якщо укладений Договір достроково припинено або не виконано умови договору, штрафні санкції за такі порушення не передбачено, а Звіт подається за періоди, за які сплачено страхові кошти.
При цьому особам, які не виконали умов Договору та виявили бажання знову брати участь у добровільному страхуванні, у подальшому в укладенні Договору буде відмовлено.
Оподаткування ПДФО доходів, отриманих фізичною особою від іншої фізичної особи
Відповідно до п. п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.
Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка протягом звітного календарного року отримує доходи за надані послуги від іншої фізичної особи, зобов’язана включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 18 відсотків.
